Орфографічна норма

свою візитну картку, він сказав М. Прусту:
— Надаю вам право вибору зброї.
— Чудово,— відповів Пруст,— обираю орфографію. Ви вбиті.

Поясніть, як ви зрозуміли суть історії.
Що вивчає орфографія?
Чи важливо сьогодні, коли кожна людина має доступ до онлайн джерел, вивчати орфографічні правила?

написання слів якої-небудь мови і розділ мовознавства, який вивчає правопис слів. 

Мовознавчі терміни, пов’язані з темою

Орфографічна норма - це загальноприйняті правила написання слів.

Орфографічне правило – це чітка рекомендація, що пояснює умови вибору єдино правильного, нормативного написання слова.

Орфограма (від грецьких orthos - правильний і gramma - буква) – графічний знак (буквений і небуквений), який потрібно вибрати із ряду можливих відповідно до орфографічного правила.

Орфографічна помилка – це неправильне написання слів.

слів у їхньому нормативному написанні та розкриває слова лише в аспекті їхнього правопису (наприклад, окрім власне слів у називному відмінку надає їхнє закінчення у  родовому). Орфографічний словник є показником сучасного йому  правопису.

-мель, д. -млям, (планета – Земля)
земляний
радіти, -ію, -ієш
родина, -и
родичів, -чева, -чеве
родовий (від рід)
родовий (від роди)

Приклади статей з орфографічного словника

Виписати з орфографічного словника статті до слів:
країна, країнознавство, край;
чудо, чудовий, чудодійність.

чи мала буква: Земля-земля;
написання сумнівного приголосного: легкий, просьба;
подовження та подвоєння приголосних: навчання, лимонний;
наявність чи відсутність літери: сторіччя-сторіч, інші.

дефіс: по-українськи, жовто-синій, з-поміж;
апостроф: сузір’я, любов’ю;
перенос слова: хо-джу, три-ста;
роздільне написання: будь ласка, все одно, поки що, на жаль;
написання разом: удвох, понад, півострів, інші. 

його характеристикою

ПРИНЦИП

ХАРАКТЕРИСТИКА

Фонетичний
Морфологічний
Історичний (традиційний)
Смисловий (диференційний)

А написання не зумовлюються ні вимовою, ні морфологічною будовою слова, їх написання перевіряємо за словником;
Б написання однозвучних слів залежить від їхнього значення;
В слова пишуться так, як вимовляються за нормами орфоепії;
Г значущі частини споріднених слів (морфеми) пишуться однаково, незважаючи на те що вони в різних формах того самого слова або в споріднених словах звучать по-різному;

орфографії

Священний, малодосліджений, мовно-літературний, пане Соловей, пишається, по-товариськи, пів аркуша, удвох, у двох (кімнатах), герой, дорога, сосна, діти, ящір, діти, ящур, пір’їна, розспіваний, дерева, сфотографувати, рука – в руці – рученята, доріжці.