Санітарно-гігієнічні вимоги до стабілізаторів

промисловості. Це речовина, яка забезпечує здатність інгредієнтів перешкоджати змішуванню, покращує зовнішній вигляд і сприяє тривалому зберіганню продуктів харчування. До групи харчових стабілізаторів відносяться загусники, гелеутворювачі, стабілізатори піни, стабілізатори замутнення, вологоутримуючі агенти та ущільнювачі.
Харчові стабілізатори найчастіше застосовують в: - Молочній (йогурт, сметана, молочні коктейлі і пр.) промисловості - Масложировій (масло, спред, майонез, кетчуп і т.д.) промисловості - М'ясній (виробництво всіх видів варених ковбас і ковбасних виробів) промисловості - Виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів (карамель, джем, мармелад та ін) - Виробництво морозива (м'яке морозиво, фруктовий лід) - Виробництво соків, сиропів і різних наповнювачів
Харчові стабілізатори є похідними натуральних речовин, хоча останнім часом обсяги світового виробництва продуктів харчування зажадали і промислового синтезу деяких видів харчових стабілізаторів. Найбільш відомими є три головні групи харчових стабілізаторів: пектин, карагенан і камеді. Вони не несуть шкоди здоров'ю, так як сировиною для харчових стабілізаторів служать природні речовини, наприклад яблука, плоди цитрусових, пшениця, кукурудза, морські водорості та ін.
Головною перевагою стабілізаційних систем є те, що вони значно покращують якісні показники продуктів. Також стабілізаційні системи сприяють підвищенню виходу готової продукції і зниженню собівартості сировини. Крім усього цього, харчові добавки не вимагають додаткового устаткування, оскільки вони дуже прості в застосуванні.