Слайд 17
Індикатор кріпиться на індикаторну стійку гвинтом. Послаблюючи гвинт, опускаємо індикатор до
торкання наконечником вимірювального столика, після чого опускаємо додатково ще на 1 ... 2 мм (створюємо «натяг»). Фіксуємо це положення затягуванням гвинта. Записуємо показання індикатора (наприклад, 1,00 мм при натязi 1 мм).
Не зраджуючи положення корпусу індикатора, піднімаємо вимірювальний наконечник і кладемо на вимірювальний столик деталь. Відпускаємо стрижень і записуємо показання індикатора (наприклад, 2,15 мм) Різниця між показанням індикатору при вимірюванні і при настройці дає значення переміщення стрижня щодо столика при вимірюванні
(b = 2,15-1,00 = 1,15 мм). Це і буде розмір b. Таким способом виробляють вимірювання абсолютним методом.
У тих випадках, коли розмір деталі більше діапазону показань приладу, користуються відносним методом. Для цього визначаємо приблизно розмір деталі (наприклад, близько 42 мм), набираємо блок з плоскопаралельних кінцевих мір довжини (теж 42 мм) налаштовуємо прилад на «0» щодо плоскопаралельних кінцевих мір довжини (ПКМД) аналогічно налаштуванню при абсолютному методі. Записуємо показання індикатора (наприклад, 1,00 мм), прибираємо блок ПКМД і ставимо деталь. Записуємо показання індикатора (наприклад, 2,15 мм). Визначаємо переміщення стрижня при вимірі щодо ПКМД ((= 2,15-1,00 = 1,15 мм). Дійсний розмір деталі d = ПКМД + ((наприклад, d = 42 + 1,15 = 43,15 мм). При додаванні необхідно враховувати знак відносного переміщення: якщо розмір деталі виявиться менше блоку ПКМД, то (вийде негативним. Наприклад, якщо індикатор показував при налаштуванні 1,00 мм, а при вимірюванні 0,42 мм, то 0,42-1,00 = -0,58 мм.