Жувальна гумка

не для внутрішнього вживання. Призначена для очищення зубів та ротової порожнини, маскування неприємних запахів, або просто для жування, як розваги”.

н.е. наші предки жували березову смолу.
Індійці, щоб тренувати свої ясна використовували суміш вовни і меду.
Після відкриття Колумбом Америки гумки потрапили в Європу.
Справжнім проривом у “жувальній” індустрії стало використання соку саподілли, який за своїми властивостями схожий на латекс.
З 1939 року американський професор Холлінгворт довів, що постійне жування знімає м’язову напругу і стрес, з тих пір жувальна гумка обов’язковий компонент в пайку американських солдат.
У 1928 році з’явилася перша комерційно-успішна жуйка під назвою Dubble Bubble, що випускається компанією Франка Флієра.
У 2001 році з’являється жуйка до складу якої входять мінерали, вибілюючи та зміцнюючи зуби.
У Великій Британії продають екологічні жувальні гумки “Чіза Рейнфорест Гум”.
Їх варять із соку мексиканського каучукового дерева. Гумка швидко тане.

сировина – смоли різних тропічних рослин

Молочне дерево або бросіум корисний (Brosimum utile)

Молочне дерево виділяє молочний сік, але на відміну від молочних соків інших рослин, він не отруйний, а цілком їстивний і смачний. При кип’ячені на його поверхні виділяється віск, що йде на виготовлення свічок і жувальної гумки

“Орбіт”, яку пропагують стоматологи містить ксиліт.