Поняття та сутність держави

життя, метою якої є об'єднання людей єдиною владою для координації їх різноманітних інтересів. Державна влада розповсюджує свою дію на всіх людей, які перебувають на території певної держави. Держава виступає офіційним представником суспільства і спирається на засоби примусу. 

Далі

здійснює керівництво суспільством, управління загальносуспільними справами в межах певної території.
Поряд з державою в суспільстві виникають і функціонують інші об'єднання громадян (політичні партії, громадські організації), котрі об'єднують людей за їхніми різноманітними інтересами: політичними, економічними, духовними. Всі вони беруть активну участь у політичному житті і є важливими складовими політичної системи суспільства. 

Далі

зумовлено її змістовними характеристиками. Лише держава:
є офіційним представником усього суспільства; володіє суверенною (верховною, самостійною і формально незалежною) владою в суспільстві;
спроможна виконувати загально-соціальні функції керівництва суспільством, а також управління загальносуспільними справами;
може встановлювати формально-обов'язкові правила поведінки загального характеру;
має у своєму розпорядженні специфічний апарат держави, для виконання її функцій.

Далі

єдність (спільність, солідарність) загально-соціальних і вузько-класових (соціально-групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, поряд з вирішенням вузькокласових завдань, змушено виконує і загально-соціальні завдання ("загальні справи"), без яких не може функціонувати жодне суспільство. До загально-соціальних завдань належить забезпечення засобами транспорту і зв'язку, будівництво доріг, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю тощо.

Далі

інтересів економічно панівного класу, здійснення організованого примусу;
загально-соціальна - захист інтересів усього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загально-соціальних справ.
Співвідношення класової і загально-соціальної сутності держави не було завжди однаковим. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно панівного класу. До речі, в СРСР у 30-50-х роках XX ст. офіційна доктрина також спиралася на розуміння держави як апарату класового панування. Із середини XIX ст. в деяких цивілізованих державах.

Далі

подолання суспільних суперечностей не насильством і придушенням, а за допомогою досягнення суспільного компромісу, терпимості, злагоди, створення умов для розвитку громадянського суспільства; 2) держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї й інститути, як пріоритет природних невідчужуваних прав людини, поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність, дотримання прав меншості та ін.; 3) держава визнає рівність усіх форм власності, стабілізує економічне життя суспільства, забезпечує економічну свободу громадян і їх об'єднань; застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян, включаючи й тих, хто з об'єктивних обставин не може забезпечити своє існування власною працею; 4) на міжнародній арені держава проводить політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення (світова інтеграція).

Далі

можливостями наділений правом примусу для виконання державних функцій. Функції держави - це основні напрямки (зміст) діяльності держави, котрі розкривають її соціальну сутність. їх класифікують за наступними ознаками.

Далі

(не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).
2. За територіальною спрямованістю:
внутрішні і зовнішні.
3. За сферою суспільного життя:
політичні, економічні, гуманітарні, культурні, соціальні.
4. За часом виконання:
постійні (здійснюються протягом усього часу існування держави);
тимчасові (здійснюються протягом певного періоду часу. Наприклад, під час
надзвичайного стану).

Далі