ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЯ

Содержание

Слайд 2

Слайд 3

Слайд 4

НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ – неспроможність органу забезпечувати нормальний хвилинний об`єм крові Недостатність

НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ – неспроможність органу забезпечувати нормальний хвилинний об`єм крові
Недостатність серця

від перевантаження
2. Недостатність серця через ушкодження міокарда
3. Змішана
Слайд 5

ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ СЕРЦЯ Переднавантаження (об’ємом) Післянавантаження (тиском) Недостатність мітрального, аортального клапану, дефект

ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ СЕРЦЯ

Переднавантаження
(об’ємом)

Післянавантаження
(тиском)

Недостатність мітрального, аортального клапану, дефект міжпередсердної, міжшлуночкової перетинки
та ін.

Стеноз

мітрального, аортального клапану, артеріальна гіпертензія, коарктація аорти
та ін.
Слайд 6

МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦІЇ НЕГАЙНІ (термінові) - гетерометричний механізм компенсації за законом Франка-Старлінга

МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦІЇ

НЕГАЙНІ (термінові)

- гетерометричний механізм компенсації за законом Франка-Старлінга

- гомеометричний механізм

-

збільшення частоти серцевих скорочень

ГІПЕРТРОФІЯ МІОКАРДА

ВІДДАЛЕНІ
(довготермінові)

Слайд 7

ГІПЕРТРОФІЯ МІОКАРДА – патофізіологічний процес, що виникає при перевантаженні серця (або

ГІПЕРТРОФІЯ МІОКАРДА – патофізіологічний процес, що виникає при перевантаженні серця (або

окремих його відділів), та спричинює збільшення маси органу за рахунок збільшення об`єму кардіоміоцитів
Слайд 8

МЕХАНІЗМИ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА ГЕНЕТИЧНІ При “розтягненні” кардіоміоцитів змінюється експресія 185 генів

МЕХАНІЗМИ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА
ГЕНЕТИЧНІ

При “розтягненні” кардіоміоцитів змінюється експресія 185 генів
(164 upregulated,

21 downregulated)
За впливу норадреналіну змінюється експресія 450 генів
(238 upregulated, 211 downregulated)
Слайд 9

СТАДІЇ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА (за Ф.З.Меєрсоном) 1. Аварійна 2. Завершеної гіпертрофії та

СТАДІЇ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА
(за Ф.З.Меєрсоном)

1. Аварійна

2. Завершеної гіпертрофії та відносно стійкої гіперфункції

3.

Поступового виснаження і прогресуючого кардіосклерозу

= ІФС

m

А

= ІФС

m

А

m

А

= ІФС

Слайд 10

ФАТАЛЬНІ ПАРАДОКСИ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА V3 → S2 При збільшенні об`єму в

ФАТАЛЬНІ ПАРАДОКСИ ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА

V3 → S2
При збільшенні об`єму в кубі –

площа збільшується лише в квадраті

Зменшення питомої поверхні клітин → погіршення транспорту речовин

Кількість судин, що живлять серце, не збільшується

Погіршення оксигенації та трофічного забезпечення

Кількість нервових закінчень у серці не збільшується

Часткова денервація серця → підвищення чутливості до адренергічних впливів

Слайд 11

КАРДІОСКЛЕРОЗ – НЕВБЛАГАННИЙ НАСЛІДОК ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА

КАРДІОСКЛЕРОЗ – НЕВБЛАГАННИЙ НАСЛІДОК ГІПЕРТРОФІЇ МІОКАРДА

Слайд 12

Недостатність мітрального клапану Перевантаження об`ємом лівого шлуночка Гіпертрофія лівого шлуночка Недостатність

Недостатність мітрального клапану

Перевантаження об`ємом лівого шлуночка

Гіпертрофія лівого шлуночка

Недостатність лівого шлуночка

Підвищення тиску

в легеневих венах

Рефлекс Кітаєва - підвищення тиску в легеневих артеріях

Перевантаження тиском правого шлуночка

Гіпертрофія правого шлуночка

Недостатність правого шлуночка

Стеноз мітрального клапану

Перевантаження тиском лівого передсердя

Гіпертрофія лівого передсердя

Недостатність лівого передсердя

Підвищення тиску в легеневих венах

Рефлекс Кітаєва - підвищення тиску в легеневих артеріях

Перевантаження тиском правого шлуночка

Гіпертрофія правого
шлуночка

Недостатність правого шлуночка

Перевантаження об`ємом лівого передсердя

Гіпертрофія та недостатність лівого передсердя

Слайд 13

НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ – неспроможність органу забезпечувати нормальний хвилинний об`єм крові 1.

НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ – неспроможність органу забезпечувати нормальний хвилинний об`єм крові

1. Недостатність

серця від перевантаження

2. Недостатність серця через ушкодження
міокарда

3. Змішана

Слайд 14

УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА Коронарогенні Некоронарогенні гіпоксичний некроз електролітно-стероїдна кардіопатія аутоімунне ушкождення та інші ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА

Коронарогенні

Некоронарогенні

гіпоксичний некроз
електролітно-стероїдна
кардіопатія
аутоімунне ушкождення
та інші

ІШЕМІЧНА
ХВОРОБА
СЕРЦЯ

Слайд 15

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ – мультифакторне захворювання, що характеризується абсолютним або відносним

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ –
мультифакторне захворювання, що характеризується абсолютним або відносним

порушенням кровопостачання міокарда внаслідок ураження коронарних артерій серця

Раптова коронарна смерть
Стенокардія
Інфаркт міокарда
Аритмії
Постінфарктний кардіосклероз

Клінічні форми ІХС

Слайд 16

ФАКТОРИ РИЗИКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ ЕКЗОГЕННІ ЕНДОГЕННІ Алельний поліморфізм генів -

ФАКТОРИ РИЗИКУ
ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ

ЕКЗОГЕННІ

ЕНДОГЕННІ

Алельний
поліморфізм
генів - SNP

Переїдання (дисліпідемії, ожиріння,

цукровий діабет ІІ типу)

Стрес, “невідреаговані емоції” (артеріальна гіпертензія)

Паління

Гіподинамія

Слайд 17

Алельний поліморфізм – феномен, що визначає генетичну гетерогенність популяції та генетичну

Алельний поліморфізм – феномен, що визначає генетичну гетерогенність популяції та генетичну

індивідуальність кожної людини
~ 30 млн. поліморфізмів на 3.2 млрд. Нуклеотидів в геномі людини
Кожний ген може бути представлений у більш ніж 900 варіантах
Слайд 18

ВІДМІННОСТІ МУТАЦІЇ ВІД АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА

ВІДМІННОСТІ МУТАЦІЇ ВІД АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА

Слайд 19

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЯК ПОЛІГЕННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ PPAR-α, γ, δ CEPT Печінкова

ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
ЯК ПОЛІГЕННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

PPAR-α, γ, δ

CEPT

Печінкова ліпаза

Ліпопротеїд-ліпаза

Ангіотензиноген

AПФ

Адипонектин

5-ліпоксигеназа

Фактор XIII

Фактор V

CD14

Рецептор

ox-LDL

Параоксоназа

Апо-ліпопротеїни

eNOS

Епоксигеназа

Рецептор ангіотензину ІІ

Фактор VII

Toll-рецептор

Слайд 20

ВИЗНАЧЕННЯ АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ПРОМОТОРУ ГЕНА eNOS (T-786→C) ПРАЙМЕРИ: upstream 5`- CAC

ВИЗНАЧЕННЯ АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ ПРОМОТОРУ ГЕНА eNOS (T-786→C)

ПРАЙМЕРИ: upstream 5`- CAC CTG

CAT TCT GGG AAC TGT A - 3`
downstream 5`- GCC GCA GTA GCA GAG AGA C - 3`

АМПЛІФІКАЦІЯ : 94°С (1 хв), гібридизація праймерів - 63°С (50 cек) та елонгація - 74°С (1 хв) - 35 циклів (термоциклер “Applied Biosystems 2700”)

Р Е С Т Р И К Ц І Я

PdiI (NaeI)

ЕЛЕКТРОФОРЕЗ в 2,5 % агарозному гелі із бромистим етидієм

MroN I

5`… G ↓ C – C – G – G - C … 3`
3`… C – G – G – C – C ↓ G … 5`

100

50

5`… G – C – C ↓ G – G - C … 3`
3`… C – G – G ↓ C – C – G … 5`

150

Слайд 21

ЗАСТОСУВАННЯ ПЛР В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛІМОРФІЗМУ ПООДИНОКИХ НУКЛЕОТИДІВ

ЗАСТОСУВАННЯ ПЛР В РЕАЛЬНОМУ ЧАСІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛІМОРФІЗМУ ПООДИНОКИХ НУКЛЕОТИДІВ

Слайд 22

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ (T-786→C) ПРОМОТОРУ ГЕНА еNOS χ2 = 10.01

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ АЛЕЛЬНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ (T-786→C) ПРОМОТОРУ ГЕНА еNOS

χ2 = 10.01
P

< 0.05

Розподіл алельних варіантів

Рівень експресії мРНК eNOS

*

Активність продукції NO

Виживання хворих

*

Слайд 23

МЕХАНІЗМИ ІШЕМІЧНОГО УШКОДЖЕННЯ КАРДІОМІОЦИТІВ ЗАГИБЕЛЬ КЛІТИНИ Зменшення надходження кисню Пригнічення аеробних

МЕХАНІЗМИ ІШЕМІЧНОГО УШКОДЖЕННЯ КАРДІОМІОЦИТІВ

ЗАГИБЕЛЬ КЛІТИНИ

Зменшення надходження кисню

Пригнічення аеробних шляхів отримання

енергії

Активація гліколізу

Накопичення лактату

Ацидоз

Активація Na-H транспортеру

Активація Na-Са транспортеру

Накопичення Са++ в клітині

Контрактури міофібрил

Накопичення жирових кислот

Детергентоподібна дія вільних жирових
кислот

Активація фосфоліпаз, ліпоксигеназ та ін. ферментів

Инактивація мембранних ферментів

Слайд 24

МЕХАНІЗМИ РЕПЕРФУЗІЙНОГО УШКОДЖЕННЯ КАРДІОМІОЦИТІВ ЗАГИБЕЛЬ КЛІТИНИ Відновлення надходження кисню Активація аеробних

МЕХАНІЗМИ РЕПЕРФУЗІЙНОГО УШКОДЖЕННЯ КАРДІОМІОЦИТІВ

ЗАГИБЕЛЬ КЛІТИНИ

Відновлення надходження кисню

Активація аеробних шляхів

отримання енергії

Надходження активованих лейкоцитів в осередок ішемії

Утворення вільних радикалів на тлі зменшення вмісту антиоксидантних ферментів

Активація протеолізу

Ушкодження мембранних білків

Ушкодження мембранних ліпідів

Слайд 25

Активацію фагоцитів при асептичному запаленні забезпечують МІТОХОНДРІЇ ! Nature 464, 104-107 (4 March 2010)

Активацію фагоцитів при асептичному запаленні забезпечують МІТОХОНДРІЇ !

Nature 464, 104-107
(4

March 2010)
Слайд 26

Слайд 27

ЗАГИБЕЛЬ КАРДІОМІОЦИТА ЗАПРОГРАМОВАНА НЕЗАПРОГРАМОВАНА АПОПТОЗ АУТОФАГІЯ НЕКРОЗ

ЗАГИБЕЛЬ КАРДІОМІОЦИТА

ЗАПРОГРАМОВАНА

НЕЗАПРОГРАМОВАНА

АПОПТОЗ

АУТОФАГІЯ

НЕКРОЗ

Слайд 28

НЕОНАТАЛЬНИЙ КАРДІОМІОЦИТ ЩУРА ПІСЛЯ 24 ГОДИН КУЛЬТИВУВАННЯ

НЕОНАТАЛЬНИЙ КАРДІОМІОЦИТ ЩУРА ПІСЛЯ 24 ГОДИН КУЛЬТИВУВАННЯ

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

РІЗНІ ВИДИ КЛІТИННОЇ СМЕРТІ КАРДІОМІОЦИТІВ ПРИ АНОКСІЇ-РЕОКСИГЕНАЦІЇ Visualization of living, necrotic

РІЗНІ ВИДИ КЛІТИННОЇ СМЕРТІ КАРДІОМІОЦИТІВ ПРИ АНОКСІЇ-РЕОКСИГЕНАЦІЇ

Visualization of living, necrotic

and apoptotic cells with use of Hoechst 33342

Visualization of autophagic cells with use of monodansylcadaverine

Слайд 32

Механізми запуску апоптозу та аутофагії при ішемії міокарда Зменшення кровопостачання Зменшення

Механізми запуску апоптозу та аутофагії при ішемії міокарда

Зменшення кровопостачання

Зменшення

надходження до клітини амінокислот та інших поживних речовин (жирних кислот, глюкози), ішемічне “голодування”

Пригнічення активності білка mTOR

Пригнічення синтезу білків

Активація аутофагії

Збільшення кількості амінокислот

Само-перетравлювання клітини

АУТОФАГІЧНА КЛІТИННА СМЕРТЬ

Зменшення окисного фосфорилювання в мітохондріях

Зменшення потенціалу на мітохондріальній мембрані

Відкриття “мітохондріальної пори”

Вихід білків-індукторів апоптозу

АПОПТОЗ

Вихід йонів кальцію

Слайд 33

ЕНДОГЕННІ ПРОГРАМИ ЗАХИСТУ СЕРЦЯ ПРЕКОНДИЦІОНУВАННЯ - феномен підвищеної стійкості міокарда до

ЕНДОГЕННІ ПРОГРАМИ ЗАХИСТУ СЕРЦЯ

ПРЕКОНДИЦІОНУВАННЯ - феномен підвищеної стійкості міокарда до

ішемії-реперфузії, який виникає за рахунок попереднього впливу которкочасної ішемії або інших ушкоджуючих факторів

ПОСТКОНДИЦІОНУВАННЯ - феномен підвищеної стійкості міокарда до реперфузії, який виникає за рахунок впливу ушкоджуючих факторів після ішемії (перед початком тривалої реперфузії)

Слайд 34

Хімічні – засоби для інгаляційного наркозу (десфлуран, ізофлуран, галотан), опіати, інгібітори

Хімічні – засоби для інгаляційного наркозу (десфлуран, ізофлуран, галотан), опіати, інгібітори

протеасоми активатори АТФ-чутливих калієвих каналів та ін.

ФАКТОРИ ІНДУКЦІЇ
ПРЕ- ТА ПОСТКОНДИЦІОНУВАННЯ

Фізичні – гіпоксія, гіпероксія, гіпертермія

Біологічні – ліпополісахариди бактерій

ЕНДОГЕННІ: ішемія, ішемія-реперфузія, аденозин, NO, брадикінін, ацетилхолін та ін.

ЕКЗОГЕННІ:

Слайд 35

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ (KATP- КАНАЛИ) – КАРДИНАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМИ КАРДІОПРОТЕКЦІЇ

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ (KATP- КАНАЛИ) – КАРДИНАЛЬНИЙ МЕХАНІЗМИ КАРДІОПРОТЕКЦІЇ

Слайд 36

ГОЛОВНІ МЕХАНІЗМИ КАРДІОПРОТЕКЦІЇ ПРИ АКТИВАЦІЇ АТФ-ЧУТЛИВИХ КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ

ГОЛОВНІ МЕХАНІЗМИ КАРДІОПРОТЕКЦІЇ ПРИ АКТИВАЦІЇ АТФ-ЧУТЛИВИХ КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ

Слайд 37

ANP BNP CNP 28 22 32 СИСТЕМА НАТРІЙУРЕТИЧНІ ПЕПТИДІВ – ЕНДОКРИННА СИСТЕМА СЕРЦЯ

ANP

BNP

CNP

28

22

32

СИСТЕМА НАТРІЙУРЕТИЧНІ ПЕПТИДІВ – ЕНДОКРИННА СИСТЕМА СЕРЦЯ

Слайд 38

ЕФЕКТИ NPS ВПЛИВ НА НИРКИ натрійурезу; діурезу; швидкості клубочкової фільтрації; кровообігу

ЕФЕКТИ NPS

ВПЛИВ НА НИРКИ

натрійурезу;
діурезу;
швидкості клубочкової фільтрації;
кровообігу нирок.

ВПЛИВ НА СЕРЦЕ

Негативний інотропний ефект;
Негативний

хронотропний ефект;
Антигіпертрофічний ефект (пригнічення гіпертрофіїї кардіоміоцитів, проліферації фібробластів);
Вплив на ендотелій вінцевих судин.
Слайд 39

О.О.Мойбенко

О.О.Мойбенко