ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ

Содержание

Слайд 2

План: Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні Вибори в Україні Референдуми в Україні

План:
Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні
Вибори в Україні
Референдуми в

Україні
Слайд 3

Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні


Поняття і види форм безпосереднього народовладдя
в Україні

Слайд 4

Народовладдя (демократія) – приналежність усієї суспільної влади та вільне здійснення цієї

Народовладдя (демократія)

– приналежність усієї суспільної влади та вільне здійснення цієї

влади відповідно до суверенної волі в інтересах всього суспільства та окремо кожної людини чи громадянина.
Вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади.
Слайд 5

Види демократії - безпосередня. - представницька.

Види демократії

- безпосередня.
- представницька.

Слайд 6

Безпосередня (пряма) демократія – це пряме волевиявлення народу, яке реалізується шляхом

Безпосередня (пряма) демократія

– це пряме волевиявлення народу, яке реалізується шляхом

референдумів, всенародного обговорення законопроектів, участі у виборах, проведенні загальних зборів громадян, через накази виборців, відкликання депутатів, які тісно пов`язані між собою та доповнюють одна одну.
Слайд 7

форми безпосередньої демократії 1. За правовими підставами здійснення безпосередньої демократії —

форми безпосередньої демократії
1. За правовими підставами здійснення безпосередньої демократії —

конституційні й законодавчі; легітимні і нелегітимні; обов'язкові й факультативні;
2. За умовами (місцем і часом проведення):
за місцем — на всеукраїнські і місцеві;
за часом — на чергові й позачергові; періодичні, разові…
3. За змістом питань — конституційні, законодавчі, адміністративно-територіальні, міжнародно-правові тощо;
4. За наслідками здійснення — дійсні і недійсні; вирішальні й консультативні тощо.
Слайд 8

Інститути прямої (безпосередньої) демократії Вибори, Референдуми, Всенародне обговорення законопроектів, Загальні збори

Інститути прямої (безпосередньої) демократії

Вибори,
Референдуми,
Всенародне обговорення законопроектів,
Загальні збори населення за

місцем проживання,
Дорадчі опитування (ст. 6 Конституції)
Наради загальнодержавного і місцевого значення,
Відкликання депутатів,
Народні петиції (звернення, скарги ...)
Мітинги і демонстрації,
Органи самоорганізації населення,
Народна законодавча ініціатива
Народний розпуск представницьких органів
Слайд 9

Представницька демократія Народне представництво засновується Конституцією Орган народного представництва здійснює законодавчу

Представницька демократія

Народне представництво засновується Конституцією
Орган народного представництва здійснює законодавчу владу

від імені народу – носія суверенітету – за його уповноваженням
Представницький орган складається з депутатів (Президента), які обрані народом
Депутат парламенту представляє весь народ, а не лише тих, хто його обрав
Характерні специфічні форми роботи
Рішення представницького органу (закони) мають визначальний характер
Слайд 10

Форми народовладдя За результатами: Імперативні (обов`язкові) Факультативні Комплексні Правотворчі (утворення правової

Форми народовладдя

За результатами:
Імперативні (обов`язкові)
Факультативні
Комплексні
Правотворчі (утворення правової норми)
Ті, що не встановлюють норм

права
Слайд 11

Форми народовладдя За правовими засадами: На підставі норм права На підставі

Форми народовладдя

За правовими засадами:
На підставі норм права
На підставі традицій, звичаїв (мітинги,

збори)
За територіальною ознакою:
Національні (загальні)
Місцеві
За суб`єктами:
Всенародні, групові (колективні)
Індивідуальні
Слайд 12

2. Вибори в Україні


2. Вибори в Україні

Слайд 13

Вибори – інститут демократії, що передбачений Конституцією та законодавством України як

Вибори

– інститут демократії, що передбачений Конституцією та законодавством України як

форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Слайд 14

Демократичні принципи виборчого права Загальності – право обирати мають всі громадяни

Демократичні принципи виборчого права

Загальності – право обирати мають всі громадяни України,

яким виповнилось 18 років (активне виборче право)
Пасивне виборче право – право бути обраним депутатом (громадянин України, з 21 року, проживання в Україні – останні 5 років) Президентом (громадянин України, з 35 року, проживання в Україні – останні 10 років), депутатом місцевої Ради (громадянин України, з 18 року, постійно проживає чи працює на території)
Слайд 15

Демократичні принципи виборчого права Прямого і рівного виборчого права – громадяни

Демократичні принципи виборчого права

Прямого і рівного виборчого права – громадяни беруть

участь у виборах на рівних засадах і депутати обираються безпосередньо виборцями.
Таємність голосування – ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускається
Вільного і рівноправного висунення кандидатів – всі громадяни з правом голосу мають право висувати кандидатів як безпосередньо, так і через політичні партії та їх виборчі блоки або трудові колективи.
Слайд 16

Демократичні принципи виборчого права Гласність і відкритість виборчого права – завжди

Демократичні принципи виборчого права

Гласність і відкритість виборчого права – завжди підготовка

і проведення виборів здійснюється відкрито і гласно.
Рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії – всім кандидатам після їх офіційної реєстрації надається можливість взяти участь у виборчій компанії на рівних засадах, рівне право використання ЗМІ, рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій компанії з боку держави.
Слайд 17

Демократичні принципи виборчого права Неупередженість до кандидатів з боку державних органів,

Демократичні принципи виборчого права

Неупередженість до кандидатів з боку державних органів, установ

та організацій, органів місцевого самоврядування – звільнення кандидата від здійснення службових обов`язків із збереженням заробітної плати, вони не можуть бути звільнені з роботи, притягнуті до кримінальної відповідальності тощо.
Свободи агітації – право вільного і безперешкодного для всіх і кожного обговорювати програми кандидатів, їх особисті якості, вести агітацію і „за” і „проти”.
Слайд 18

Виборчі системи мажоритарна, пропорційна та змішана (мажоритарно-пропорційна) . Мажоритарна (відносної, абсолютної,

Виборчі системи

мажоритарна, пропорційна та змішана (мажоритарно-пропорційна) .
Мажоритарна (відносної, абсолютної, більшості)

при виборах одноособових та колегіальних представницьких органів державної влади. Передбачає утворення одномандатних виборчих округів, на які поділяється вся територія країни,громадяни голосують за конкретних кандидатів.
Пропорційна (з «жорсткими» та «м'якими» виборчими списками) при виборах колегіальних представницьких органів державної влади, передбачає утворення виборчих списків кандидатів від політичних партій та їх блоків.
Змішана - передбачає комбінування пропорційної та мажоритарної виборчих систем в межах однієї держави.
Слайд 19

Виборчі системи в Україні Президента: Мажоритарна, абсолютної більшості До ВР: змішана

Виборчі системи в Україні

Президента: Мажоритарна, абсолютної більшості
До ВР: змішана (пропорційно-мажоритарною) система:

225 депутатів обираються за пропорційною 225 депутатів обираються за мажоритарною
До місцевих Рад: змішана(мажоритарно-пропорційна) система
Міські, сільські, селищні голови: Мажоритарна, відносної більшості
Слайд 20

Класифікація виборів 1. За об'єктами вибори поділяються на: вибори представницьких органів

Класифікація виборів

1. За об'єктами вибори поділяються на:
вибори представницьких органів державної влади;
вибори

представницьких органів місцевого самоврядування.
2. За суб'єктами розрізняють:
вибори народних депутатів України;
вибори Президента України;
вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Слайд 21

Класифікація виборів 3. За територією вибори слід розрізняти: загальнодержавні, здійснюються на

Класифікація виборів

3. За територією вибори слід розрізняти:
загальнодержавні, здійснюються на території всієї

країни;
місцеві вибори до органів місцевого самоврядування.
4. За часом проведення вибори поділяються на:
чергові, проводяться в період закінчення строку повноважень функціонування певного виду виборного органу або посади;
позачергові, або дострокові, проводяться в разі дострокового припинення строку повноважень;
повторні, проводяться у разі, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися.
Слайд 22

Законодавство про вибори ЗУ від 22.02.2007 року № 698-V„Про Державний реєстр

Законодавство про вибори

ЗУ від 22.02.2007 року № 698-V„Про Державний реєстр виборців”
ЗУ

від 30.06.2004 року № 1932 –IV „Про ЦВК”
ЗУ від 05.03.1999 року № 474-XIV”Про вибори Президента України”
ЗУ від 10 липня 2010 року N 2487-VI "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
ЗУ від 17.11.2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України ”
Слайд 23

3. Референдуми в Україні

  3.  Референдуми в Україні

Слайд 24

Референдуми – голосування населення всієї держави (загальнодержавний) або певної її частини

Референдуми

– голосування населення всієї держави (загальнодержавний) або певної її частини (місцевий)

з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.
Предмет – вирішення важливих питань, не пов`язаних з наданням юридичної сили мандатам певних осіб – зміна, прийняття, скасування законів.
Слайд 25

Роль референдуму Один із основних інструментів реалізації права народного суверенітету Одна

Роль референдуму

Один із основних інструментів реалізації права народного суверенітету
Одна із форм

реалізації права на національний суверенітет
Один із способів формування громадської думки
Є противагою (може використовуватись) рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування
Слайд 26

Види референдумів 1. За юридичною силою наслідків його проведення: Імперативний –

Види референдумів

1. За юридичною силою наслідків його проведення:
Імперативний – рішення має

найвищу юридичну силу, є остаточним і обов`язковим до виконання на всій території, не потребує затвердження державними органами, результати можуть бути змінені наступним референдумом з цього питання, але не раніше, ніж через 5 років.
Консультативний – рішення не є обов`язковим, висловлена точка зору населення, яка не є обов`язковою для виконання – дорадче опитування (ст. 46 ЗУ)
Слайд 27

Види референдумів 2. За підставами проведення Обов`язкові – коли рішення з

Види референдумів

2. За підставами проведення
Обов`язкові – коли рішення з певних питань

не можуть бути врегульовані іншим шляхом (питання ст. 73 Конституції (про зміну території України) та питання Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини ..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).
Факультативні – проведення можливе, але не обов`язкове (ініціатива проведення залежить від ВР чи КМ).
Слайд 28

Види референдумів 3. За юридичними наслідками Повторний – в разі грубого

Види референдумів

3. За юридичними наслідками
Повторний – в разі грубого порушення законодавства:
-

Всеукраїнський – призначається ВР в 1 місячний строк;
- Місцевий – призначається місцевою радою в 15-тиденний строк.
Новий –
- Всеукраїнський – не раніше, ніж через 5 років після попереднього;
- Місцевий – не раніше, ніж через 1 рік після попереднього.
Слайд 29

Види референдумів 4. За територіальною ознакою Всеукраїнський – носить імперативний характер

Види референдумів

4. За територіальною ознакою
Всеукраїнський – носить імперативний характер (не можна

відмінити того, чого хоче народ).
Призначається:
- ВР і Президентом (ст. 73, 85 Конституції)
- За народною ініціативою (не менше 3 млн. голосів у 2/3 областей по 100 тис в кожній)
Місцевий – в АРК та будь-якій адміністративній одиниці
Призначається:
Місцевою Радою за ініціативи населення (1/10 частини)
Слайд 30

Види Всеукраїнського референдуму 1. За змістом предмету: Конституційний – унаслідок якого

Види Всеукраїнського референдуму

1. За змістом предмету:
Конституційний – унаслідок якого змінюється, приймається

або відхиляється конституція (ст. 156 Конституції, ст. 3 ЗУ)
Законодавчий - унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється закон (ст. 3 ЗУ)
З питань зміни території (ст. 73 Конституції)
Міжнародно-правові (ст. 5 ЗУ)
З питань довіри (недовіри) ВР, Президенту (ст. 13 ЗУ).
Слайд 31

Види Всеукраїнського референдуму 2. За часом проведення До законодавчий (допарламентський) –

Види Всеукраїнського референдуму

2. За часом проведення
До законодавчий (допарламентський) – ставлення до

проекту – консультативний характер
Після законодавчий (післяпарламентський) – схвалення чи відхилення закону (рішення) – ратифікаційний характер (НАТО)
Позапарламентський – закон приймається на референдумі в обхід парламенту
Слайд 32

Види Всеукраїнського референдуму 3. За суб`єктом Народна ініціатива (петиційний) - (не

Види Всеукраїнського референдуму

3. За суб`єктом
Народна ініціатива (петиційний) - (не менш як

3 млн. чоловік, 2/3 областей, по 100 тисяч в кожній)
Президентська – зміни до Конституції: розділу I (держава унітарна, права людини ..), розділу III (про вибори, референдум), розділу XIII (внесення змін до Конституції).
Парламентська – 1/3 чи 2/3 депутатів – зміни до Конституції.