Гр.зан.Т-4.1.ppt

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Гр.зан.Т-4.1.ppt

Содержание

2. Навчальна та виховна мета 1. Вивчити основи управління авіаційними підрозділами і частинами. 2. Показати значення управління
3. Навчальні питання: 1. Суть управління та вимоги до нього. 2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та
4. 1. Суть управління та вимоги до нього. Авіаційні частини і підрозділи виконують різні бойові завдання, головною
5. Управління включає: безперервне отримання, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки; прийняття рішень та планування бойових
6. У сучасній війні вся діяльність командирів та штабів по керуванню частинами і підрозділами повинна підпорядковуватись певним
7. Управління авіаційними частинами з боку старших начальників здійснюється, як правило, централізовано. Централізоване управління є основною формою
8. Управління особисто і через штаб у системі управління авіаційними частинами здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів
9. Системи управління бойовими засобами являють собою комплекси різноманітних радіотехнічних (радіо, радіолокаційних, лазерних, телевізійних) засобів, а також
10. 2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами Для управління авіаційними частинами і з`єднаннями створюється система
11. Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність і підготовку частини (підрозділу), правильне
12. Пункти управління. Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці і у ході бойових
13. Система зв`язку і РТЗ створюється для забезпечення обміну всіма видами інформації між органами управління, ПУ і
14. За своїм призначенням АСУ поділяються на: АСУ авіаційними частинами; АСУ бойовими засобами; АСУ спеціального призначення. АСУ
15. 3. Основи роботи командира та штабу по управлінню авіаційними підрозділами та авбр. Управління авіаційної частиною –
16. Підготовка авбр до бойових дій Підготовка бойових дій включає: ухвалення рішення і планування бойових дій; постановку
17. б) Ухвалення рішення і планування бойових дій. Бойові завдання авіаційними частинам ставляться на добу, детально –
18. в) Постановка бойового завдання. В залежності від характеру завдання, що виконується, складу залучених сил, виділеного часу,
19. г) Організація взаємодії, забезпечення і управління. Командир авіаційної частини організує взаємодію між підлеглими підрозділами з урахуванням
20. 3.2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій. З початком і в ході бойових
21. Заключна частина. Для управління авіаційними частинами створюється система управління, яка повинна забезпечити їх високу бойову готовність
23. Скачать презентацию

Слайд 2

Навчальна та виховна мета
1. Вивчити основи управління авіаційними підрозділами і частинами.
2.

Показати значення управління у підвищенні бойової готовності апч.
3. Формувати у студентів необхідні навички в організації управління апч.

Слайд 3

Навчальні питання:
1. Суть управління та вимоги до нього.
2. Структура системи управління

авіаційними підрозділами та частинами.
3. Основи роботи командира та штабу по управлінню авіаційними підрозділами та
частинами.

Література:
1.Наставлення з технічного забезпечення авіації ЗСУ (НТЗ-99), Вінниця с.16-18.
2.Навчальний посібник. Тактика авіації ПС. Київ. НАУ, 2007 с.34-31.
3.Учебное пособие. Опыт боевых действий авиации МНС в зоне Персидского залива.Киев,КМУГА,1995.с.19-21.

Слайд 4

1. Суть управління та вимоги до нього.
Авіаційні частини і підрозділи виконують

різні бойові завдання, головною метою яких є нанесення супротивнику максимальних втрат, досягнення над ним перемоги. При цьому їх бойові дії являють собою єдиний процес двох взаємопов’язаних явищ: дії авіації по виконанню бойових завдань та діяльності командирів та штабів по керуванню авіаційними частинами та підрозділами. Ці явища тісно пов’язані й не можуть існувати окремо: дії апч без управління і, навпаки, управління без апч яки виконують бойові завдання.
Таким чином, управління апч є цілеспрямованою діяльністю командирів та штабів з:
підтримання бойової готовності частин (підрозділів);
підготовці їх до бойових дій;
керування ними при виконанні поставлених завдань.
Мета управління – забезпечити ефективне використання наявних сил і засобів у конкретних умовах обстановки для вирішення поставлених завдань в обмежені терміни та з мінімальними втратами.

Слайд 5

Управління включає:
безперервне отримання, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки;
прийняття рішень

та планування бойових дій;
постановка та доведення завдань до підлеглих;
організацію взаємодії, управління всіма видами забезпечення;
управління підготовкою частин і підрозділів до виконання бойових завдань;
управління частинами і підрозділами у ході виконання завдань.
Основою управління є рішення командира.

Слайд 6

У сучасній війні вся діяльність командирів та штабів по керуванню частинами

і підрозділами повинна підпорядковуватись певним вимогам, у відповідності до яких управління авіацією у всіх ланках повинно бути:
стійким;
безперервним;
оперативним;
гнучким;
прихованим.
Великі потенційні можливості супротивника по дезорганізації системи управління шляхом виведення з ладу КП та вузлів зв’язку звичайною і високоточною зброєю, а також використання засобів електронного придушення потребують забезпечення необхідної стійкості та живучості управління.
Таким чином, стійкість управління складається з уміння командирів і штабів виконувати свої функції з управління військами в складній обстановці, яка швидко змінюється, а також при спільному впливі противника на пункти і засоби управління будь-якими видами ураження і електронного придушення.

Слайд 7

Управління авіаційними частинами з боку старших начальників здійснюється, як правило, централізовано.

Централізоване управління є основною формою управління і передбачає керівництво з боку старших керівників всією бойовою діяльністю підлеглих як у період підготовки до бойових дій, так і у ході виконання бойових завдань.
Централізація управління, тобто концентрація управління підлеглою авіацією у руках одного авіаційного керівника, не означає підміни дій підлеглих, а тим більш сковування їх ініціативи.
Командир здійснює керівництво підлеглими підрозділами наступними способами:
особисто;
через штаб і інші органи управління;
в поєднанні “особисто і через штаб”, через своїх заступників і керівників служб.

Слайд 8

Управління особисто і через штаб у системі управління авіаційними частинами

здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів управління (ТЗУ) і бойових документів. До ТЗУ належать:
засоби зв`язку;
системи управління бойовими засобами;
засоби автоматизації і механізації управління.
Засоби зв`язку є основними засобами і матеріальною основою управління авіації. Для забезпечення управління використовуються:
радіо, радіорелейні, тропосферні, космічні, провідні, рухомі та інші засоби зв`язку. За допомогою цих засобів організується телефонний, телеграфний, факсимільний зв`язок і передача даних, а рухливими засобами – фельд’єгерсько-поштовий зв`язок.

Слайд 9

Системи управління бойовими засобами являють собою комплекси різноманітних радіотехнічних (радіо, радіолокаційних,

лазерних, телевізійних) засобів, а також розрахунково-обчислювальних пристроїв та засобів автоматизації, що забезпечують автоматизоване управління літаками і зброєю у повітрі. Ці системи вирішують наступні завдання:
наведення винищувачів-перехоплювачів на повітряні цілі;
наведення літаків ударної авіації на наземні (морські) об`єкти;
вивід літаків ВТА у район десантування;
управління БЛР та іншими ЛА;
виконують інші завдання.
Засоби автоматизації і механізації управління дають можливість скоротити час і розширити можливості по збиранню, обробці та відображенню інформації. До засобів автоматизації і механізації належать:
ЕОМ;
розрахунково-обчислювальні пристрої;
кодувальні і шифрувальні машини;
різноманітні екрани і табло;
планшети, карти і фотоапаратура;
друкарські машинки;
ксерокопіювальні апарати;
датчики, диктофони, магнітофони, аудіо та відео апаратура та інше.

Слайд 10

2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами

Для управління авіаційними частинами

і з`єднаннями створюється система управління. Вона включає :
органи управління;
пункти управління;
технічні засоби управління до яких відносяться: системи зв`язку та РТЗ, автоматизовані системи управління (АСУ) та інші системи.
Органи управління. До органів управління належать командування, штаби, посадові особи, відділення і служби. Їх найважливіші завдання:
підготовка апч і приведення їх у найвищі ступені бойової готовності і керування ними у ході приведення в бойову готовність до бойових дій;
підготовка апч до несення бойового чергування і керування силами, що чергують;
підготовка апч до перебазування і керування ними у ході перебазування;
підготовка апч до бойових дій і керування ними у ході виконання бойових завдань;
військове виховання особового складу апч;
організація бойової підготовки в апч.

Слайд 11

Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність

і підготовку частини (підрозділу), правильне використання підлеглими сил і успішне виконання ними завдань, а також за виховання і моральний стан особового складу. Штаб апч є основним органом управління. Свою роботу він планує і здійснює на основі рішень і вказівок командира, розпоряджень вищого штабу і в залежності від обставин, що склалися. Організацію діяльності штабу та керівництво нею здійснює начальник штабу – перший заступник командира авіаційної частини на підставі його рішень, а також розпоряджень і вказівок вищих штабів. Заступники командира і керівники служб частини відповідають за своєчасне і якісне виконання заходів по бойовій і мобілізаційній готовності, виконання завдань підлеглими, за організацію і здійснення відповідних видів забезпечення.

Слайд 12

Пункти управління.
Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці

і у ході бойових дій створюються пункти управління.
Під пунктом управління (ПУ) розуміється підготовлений і організований для роботи колектив посадових осіб і комплекс технічних засобів з персоналом, який їх обслуговує.
Для управління підрозділами при підготовці та в ході ведення бойових дій в авбр створюються система пунктів управління:
командний пункт авіаційної бригади (КП авбр);
запасний командний пункт авіаційної бригади (ЗКП авбр);
командно-диспетчерський (КДП);
стартові командні пункти (СКП);
командні пункти авіаційних ескадрилій (КП ае);
пункти управління підрозділами авбр в тому числі пункт управління інженерно-авіаційним забезпеченням (ПУ ІАЗ);
повітряні пункти управління (ПвПУ);
пункти наведення авіаціі (ПНА).

Слайд 13

Система зв`язку і РТЗ створюється для забезпечення обміну всіма видами інформації

між органами управління, ПУ і екіпажами літаків. Для організації зв`язку і РТЗ застосовуються засоби зв`язку розглянуті вище, а також можуть застосовуватись засоби автоматизованого управління. Відрив командирів від засобів зв`язку неприпустимий. Автоматизовані системи управління(АСУ).АСУ застосовуються для підвищення ефективності управління апч і авіаційними комплексами. Основу АСУ складають комплексні засоби автоматизації, якими оснащені органи і пункти управління, а також вузли і канали зв`язку, джерела інформації, авіаційні комплекси і спеціальні системи.

Системи зв`язку і РТЗ.

Слайд 14

За своїм призначенням АСУ поділяються на:
АСУ авіаційними частинами;
АСУ бойовими засобами;
АСУ спеціального

призначення.
АСУ авіаційними частинами забезпечує автоматизоване управління АПЧ у ході підготовки бойових дій.
АСУ бойовими засобами призначені для управління авіаційними комплексами і засобами ураження цілей у відповідності з їх бойовими можливостями.
АСУ спец. призначення використовуються для підвищення оперативності, обробки і доведення до органів управління частин спец. інформації (про радіолокаційну, хімічну, бактеріологічну, метрологічну та іншу обстановку).

Слайд 15

3. Основи роботи командира та штабу по управлінню авіаційними підрозділами та

авбр.

Управління авіаційної частиною – це творча діяльність командира і його штабу з організації і ведення бойових дій авіаційними частинами, яка спрямована на своєчасне виконання бойових завдань.
3.1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
а) Загальні положення.
Підготовка бойових дій частини полягає в проведенні комплексу заходів щодо організації бойових дій і їхньому всебічному забезпеченню, з метою успішного виконання поставлених бойових завдань. Вона починається з одержанням бойового завдання і завершується доповіддю старшому начальнику про готовність авіаційної частини до її виконання.

Слайд 16

Підготовка авбр до бойових дій
Підготовка бойових дій включає:
ухвалення рішення і планування

бойових дій;
постановку бойових завдань підлеглим підрозділам;
організацію взаємодії;
підготовку підлеглих підрозділів до бойових дій;
організацію усіх видів забезпечення;
організацію управління (керування);
контроль за ходом підготовки до бойових дій;
безпосередню підготовку до бойового польоту.
При підготовці бойових дій можуть застосовуватися:
метод послідовної роботи;
метод паралельної роботи;
сполучення цих методів (у різних ланках).

Слайд 17

б) Ухвалення рішення і планування бойових дій.
Бойові завдання авіаційними частинам ставляться

на добу, детально – на перший виліт, орієнтовно – на наступні події, підрозділам – на день (ніч), детально – на перший виліт, орієнтовно – на наступні події.
З одержанням бойового завдання командир частини зобов’язаний:
усвідомити завдання і зробити розрахунок часу;
довести її зміст посадовим особам частини (начальнику штабу, своїм заступникам, начальникам служб, командирам частин, що забезпечують);
визначити першочергові заходи;
дати вказівки начальнику штабу та іншим посадовим особам по підготовці даних і пропозицій для прийняття рішення;
оцінити обстановку;
прийняти рішення і доповісти його старшому начальнику;
віддати бойовий наказ (бойове розпорядження).

Слайд 18

в) Постановка бойового завдання.
В залежності від характеру завдання, що виконується, складу

залучених сил, виділеного часу, умов базування, наявності засобів зв’язку й АСУ і необхідності доведення визначеного обсягу інформації до підлеглих бойове завдання ставиться (доводиться):
бойовим наказом;
бойовим розпорядженням;
сигналами бойового керування.
Бойовий наказ, бойове розпорядження розроблюються на основі прийнятого рішення. Завдання в них викладаються ясно, коротко, так, щоб виключалася можливість різного їхнього тлумачення.

Слайд 19

г) Організація взаємодії, забезпечення і управління.
Командир авіаційної частини організує взаємодію між

підлеглими підрозділами з урахуванням характеру бойового завдання, умов обстановки, бойових можливостей підрозділів і вказівок старшого начальника.
Взаємодія частини з частинами та підрозділами інших видів Збройних Сил і родів військ, а також із частинами інших родів авіації організується старшим начальником. Командир (начальник штабу чи його представник) частини в цьому випадку за вказівкою старшого начальника погоджує взаємодію.
Командир частини, організовуючи забезпечення бойових дій, визначає завдання по видах забезпечення, необхідні сили, засоби і терміни виконання основних заходів. Контроль за підготовкою підрозділів до виконання поставлених завдань є обов’язком усіх командирів, офіцерів штабу і служб. Контроль повинен бути постійним і цілеспрямованим.

Слайд 20

3.2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
З початком

і в ході бойових дій командир і штаб частини зобов’язані безупинно добувати й аналізувати дані обстановки, доводити їх до підлеглих, уточнювати прийняті рішення й організовувати їх виконання.
Командир частини керує підлеглими підрозділами з командного пункту чи зі свого літака.
З КП командир частини керує вильотом підрозділів (екіпажів) на виконання поставлених бойових завдань, уточнює раніше поставлені чи ставить їм нові бойові завдання, контролює хід виконання бойових завдань , організує підготовку підрозділів (екіпажів) до повторних вильотів та їхнє всебічне забезпечення, вживає заходів до швидкого відновлення боєздатності підрозділів, які зазнали ударів супротивника.
Зі свого літака (вертольота) командир частини керує підрозділами в ході бойового польоту.

Слайд 21

Заключна частина.
Для управління авіаційними частинами створюється система управління, яка повинна забезпечити

їх високу бойову готовність і ефективне виконання бойових завдань.
Для забезпечення управління застосовуються різноманітні засоби зв`язку. Система зв`язку і РТЗ у частинах повинна володіти високою бойовою готовністю, стійкістю, високою мобільністю безпекою, забезпечувати своєчасну, правдиву і приховану передачу всіх видів повідомлень.

Гр.зан.Т-4.1.ppt

Содержание

Навчальна та виховна мета1. Вивчити основи управління авіаційними підрозділами і частинами.2.

Навчальні питання:1. Суть управління та вимоги до нього.2. Структура системи управління

1. Суть управління та вимоги до нього.Авіаційні частини і підрозділи виконують

Управління включає:безперервне отримання, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки;прийняття рішень

У сучасній війні вся діяльність командирів та штабів по керуванню частинами

Управління авіаційними частинами з боку старших начальників здійснюється, як правило, централізовано.

Управління особисто і через штаб у системі управління авіаційними частинами

Системи управління бойовими засобами являють собою комплекси різноманітних радіотехнічних (радіо, радіолокаційних,

2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами Для управління авіаційними частинами

Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність

Пункти управління. Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці

Система зв`язку і РТЗ створюється для забезпечення обміну всіма видами інформації

За своїм призначенням АСУ поділяються на:АСУ авіаційними частинами;АСУ бойовими засобами;АСУ спеціального

3. Основи роботи командира та штабу по управлінню авіаційними підрозділами та

Підготовка авбр до бойових дій Підготовка бойових дій включає:ухвалення рішення і планування

б) Ухвалення рішення і планування бойових дій. Бойові завдання авіаційними частинам ставляться

в) Постановка бойового завдання. В залежності від характеру завдання, що виконується, складу

г) Організація взаємодії, забезпечення і управління.Командир авіаційної частини організує взаємодію між

3.2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій. З початком

Заключна частина.Для управління авіаційними частинами створюється система управління, яка повинна забезпечити

Похожие презентации