Мистецтво Київської Русі

Содержание

Слайд 2

Архітектура Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві,

Архітектура

Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві, який

зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді .

Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софійський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.

Слайд 3

Архітектура Довгий час як головний будівельний матеріал використовувалася деревина, що була

Архітектура

Довгий час як головний будівельний матеріал використовувалася деревина, що була в

достатку доступна.

 Більшість споруд у слов'янських «градах» споруджувалася зі зрубів — колод, укладених в чотирикутні вінці.

Слайд 4

Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток

Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток

українського і світового мистецтва. Вціліла лише третина всього живопису.
Мозаїчна палітра нараховує 177 відтінків. Фрески мали як релігійний сюжет, так і цілком світський зміст.
Мозаїки Софіївського собору відзначаються високою технікою виконання. Прикраси собору доповнюють фрески.

Живопис

Слайд 5

Живопис Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Фресковий

Живопис

Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис.

Фресковий розпис потребував

доброго вапняного розчину, потрібного набору фарб, в основному мінеральних, і дуже високої майстерності живописців.

Фрески виконувались як по вогкому, так і по сухому тиньку, вони чудово поєднувались з фактурою кам'яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. 

Слайд 6

Живопис

Живопис

Слайд 7

Живопис

Живопис

Слайд 8

З середини XII ст. в самостійних князівствах — Київському, Чернігівському, Переяславському,

З середини XII ст. в самостійних князівствах — Київському, Чернігівському, Переяславському,

Галицькому та Волинському — створюються місцеві самобутні художні школи. Фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Усі вони були об'єднані єдиним стильовим напрямом, але мали і свої особливості. Характерними пам'ятками цього періоду є храми Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівський (1146 р.), Василівський (1183 р.), Борисо-Глібський (1128 р.) і Успенський в Чернігові (40-і роки XII ст.).
Слайд 9

Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XI — на початку

Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XI — на початку

XII ст. До цього ікони були, переважно, візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її засновником вважають митрополита іларіона. У Києво-Печерському Патерику розповідається про перших відомих іконописців Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що йому допомагають янголи: він міг за кілька годин написати й позолотити образ (зазвичай на це витрачали кілька тижнів).

Іконопис

Слайд 10

Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. Умовність письма мала чітко

Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. Умовність письма мала

чітко розмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в лиці Христа, Богоматері та святих їх неземну сутність. Для цього фігури зображались пласкими й нерухомими, застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає.

Іконопис

Слайд 11

Вершиною давньоруської архітектурної пластики є художній декор Владимиро-Суздальської Русі. У середині

Вершиною давньоруської архітектурної пластики є художній декор Владимиро-Суздальської Русі. У середині

XII ст. владимирські різьбярі досягли високої майстерності, про що свідчать фасади церкви Покрова на Нерлі, площини Дмитрівського собору у Владимира та рельєфи Георгієвського собору у Юрєві-Польському, які називають чудовою поемою у камені.
Шедевром мініатюрної кам'яної пластики є ікона «Увірування Фоми». На іконі опуклим рельєфом зображено дві постаті: Христа, що у спокійній, фронтальній позі показує Фомі свої рани, і Фому, що схилився до нього. Давньоруський різьбяр майстерно відтворив м'які, округлі лінії складок одягу, тонко виділив обличчя, руки та ноги. Ця ікона зберігається у Київському історичному музеї.

Іконопис

Слайд 12

Іконопис

Іконопис

Слайд 13

Скульптура Історичну і культурну цінність становить саркофаг Ярослава Мудрого (X–XI ст.),

Скульптура

Історичну і культурну цінність становить саркофаг Ярослава Мудрого (X–XI ст.), що

зберігається у київському Софійському соборі. Виготовлений з білого мармуру, вкритий рослинним орнаментом з християнською символікою.
Слайд 14

У XII ст., коли в окремих землях Русі склалися місцеві художні

У XII ст., коли в окремих землях Русі склалися місцеві художні

школи, скульптура широко застосовувалася в декорі фасадів споруд. Основним елементом орнаментів був стилізований акант, заплетений у кошики, що нагадували романські капітелі. В плетиво орнаментів ув'язувалися зображення птахів, барсів тощо. Цікавим зразком чернігівської пластики є капітель з Борисоглібського собору із зображенням язичницького міфічного птахо собаки — семарг-ла.

Скульптура

Слайд 15

Скульптура Шедевром мініатюрної кам'яної пластики є ікона «Увірування Фоми» Христос, що

Скульптура

Шедевром мініатюрної кам'яної пластики є ікона «Увірування Фоми»

 Христос, що у спокійній,

фронтальній позі показує Фомі свої рани

Фома, що схилився до нього.