Основы понятия

Склад та взаємозв’язок засобів виробництва
Основні засоби – це засоби праці, які мають вартість та функціонують у виробництві довгий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретним трудом на вартість виготовляємої продукції (на платні послуги) частками по мірі зносу;
Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді визначеної сукупності предметів праці. Елементи яких повністю споживаються у кожному виробничому циклі, тобто міняють або повністю втрачають натуральну форму та переносять усю свою вартість на вартість продукції (платних послуг).

ПКУ вже не оперує таким поняттям як “основні фонди”. Класифікація ОЗ в податковому обліку тепер передбачає 16 груп замість звичних 4-х. Мінімальний строк корисного використання будівель становить 20 років, а транспортних засобів – 5 років.
Якщо ОЗ придбані у фізичних осіб – платників єдиного податку, то в податковому обліку витрати, понесені на їх придбання, НЕ АМОРТИЗУЄТЬСЯ І НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ до витрат (п. 139.1.12 ПКУ).

де Фп..р. – вартість основних засобів на початок року;
Фвв – вартість знов введених основних засобів;
Фвиб – вартість вибулих основних засобів;
Твв – кількість місяців до кінця року, протягом яких будуть функціонувати знов введені основні засоби;
Твиб – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних засобів.

де Фкап.рем. – вартість капітальних ремонтів обладнання від початку служби, грн;
Фперв – первісна вартість основних засобів, грн;
А – сума амортизаційних відрахувань від початку служби, грн.
Фізичний знос у відсотках обчислюється за формулою:

де Тф, Тн – відповідно фактичний та нормативний строк служби основних засобів, роки.

де Фв – відновна вартість основних засобів.
Моральний знос другого роду – це повна втрата основними засобами своєї вартості незалежно від втрати споживчої вартості (при збереженні фізичної придатності). Коефіцієнт морального зносу другого роду :

де Фперв.с - первісна вартість старого обладнання;
ПС, ПН – річна продуктивність старого та нового обладнання.
Загальний коефіцієнт зносу основних засобів (Кзаг. знош) визначається:

або

де Тсл – термін служби основних засобів, який визначається технічною документацією.

Методи нарахування амортизації

де Ар – сума амортизаційних відрахувань.

Роки

3. У методі прискореного зменшення залишкової вартості нарахована сума подвоюється

– Обчислюється річна сума амортизації множенням кумулятивних коефіцієнтів на первісну вартість основних фондів.

де Кк – кумулятивний коефіцієнт, який розраховується за формулою:

де Тзал – кількість років, які залишаються до кінця терміну служби об’єкта;

– загальна кумулятивна сума років служби обладнання.

де Qфак – фактиний обсяг продукції, виробленої за аналізований період (місяць);
НА – виробнича норма амортизації, яка розраховується за формулою:

де Qпроект – максимальний обсяг продукції, який може бути вироблений на обладнанні за проектом.

Порядок нарахування амортизації

– коефіцієнт придатності (Кприд.) – відображає можливість подальшого використання, ступінь невідшкодування витрат на формування основних засобів:

де Фвв – вартість введення протягом року основних фондів;
Фк.р. – вартість основних фондів на кінець року.
Вартість основних засобів на кінець року (Фк.р.):

де Фп.р. – вартість основних засобів на початок року;
Фвиб. – вартість виведення з експлуатації основних засобів протягом року.
- коефіцієнт вибуття основних засобів (Квиб.) – показник, що визначає частку вибулих у звітному періоді засобів у загальній їх вартості на початок цього ж року:

– швидкість оновлення (Тонов.) основних засобів характеризує період повного оновлення всіх основних засобів:

- фондоозброєність праці (ФО):

де Чпвп – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу.
– технічна озброєність праці (ТО) визначається відношенням активної частини основних зсобв (ОФак) до максимальної чисельності працюючих у зміну (Чмах):

– рентабельність виробництва (Рвир.):

де НОЗ – середня величина оборотних засобів, що нормуються.

де ТД, Тном – фактичний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період;

де Фк – календарний фонд часу;
Твих, Тсв – вихідні та святкові дні;
tзм – тривалість зміни;
Сзм – кількість змін роботи обладнання на добу.

– коефіцієнт змінності роботи обладнання (Кзм):

де ФД – дійсний фонд часу роботи всього обладнання;
– дійсний фонд часу роботи всього обладнання під час однозмінної роботи.

де М1, М2, М3 – кількість одиниць устаткування, працюючого в першу, другу, третю зміни;
Мвст. – загальна кількість встановленого устаткування.