Стислий екскурс в історію алгоритмічної мови С

Содержание

Слайд 2

Елементи мови Сі Елементи будь-якої мови: символи (алфавіт мови) - це

Елементи мови Сі
Елементи будь-якої мови:
символи (алфавіт мови) - це основні неподільні

знаки, за допомогою яких пишуться всі тексти на мові програмування;
слова (лексеми) - мінімальні одиниці мови, які мають самостійний зміст;
словосполучення (вирази) задають правило обчислення деякого значення;
речення (оператори) задають кінцевий опис деякої дії.
Слайд 3

Алфавіт великі та малі латинські літери: A-Z, a-z. Компілятор мови Сі

Алфавіт
великі та малі латинські літери: A-Z, a-z.
Компілятор мови Сі

розглядає літери верхнього та нижнього регістрів як різні символи;
арабські цифри;
символи: графічні та ескейп-послідовності (символи табуляції, символ переходу на наступний рядок тощо);
символи , . ; : ? ' ! | / \ ~ ( ) [ ] { } < > # % ^ & - + * =
Лексеми – ідентифікатори, ключові слова, константи, рядки,
знаки операцій.
Слайд 4

Ідентифікатори Ідентифікатори використовуються для іменування різних об'єктів: змінних, констант, міток, функцій

Ідентифікатори
Ідентифікатори використовуються для іменування різних об'єктів:
змінних,
констант,
міток,
функцій тощо.
При записі

ідентифікаторів можуть використовуватися
великі та малі латинські літери;
арабські цифри;
символ підкреслення.
Приклад: Sum sum sUm SUM sUM
Наочність та зрозумілість file_name
Слайд 5

Константи Константами називають сталі величини, які в процесі виконання програми не

Константи
Константами називають сталі величини, які в процесі виконання програми не змінюються.
цілі
десяткові

(Приклад: 3, 10, 123, 1024);
вісімкові (починаються з 0, після якого розміщуються цифри 0-7, Приклад: 023, 0701);
шістнадцяткові (починаються з 0х або 0Х, після яких розміщуються цифри 0-F, Приклад: 0xF123, 0X10A);
дійсні
[ ціла_частина ][ . дробова_частина ][ Е [-] степінь ]
Приклад: 2.2 , 220е-2, 22.Е-1, .22Е1
Слайд 6

символьні - це один або декілька символів, які заключені в апострофи.

символьні - це один або декілька символів, які заключені в апострофи.

Приклад: ‘A’ ‘*’ ‘\n’
Послідовності символів, які починаються з символу \ (обернений слеш) називаються керуючими або escape-послідовностями

- рядкові - послідовності символів, заключених в подвійні лапки.
Компілятор долучає в кінець рядка нуль-символ ‘\0’
Записи ‘c’ i “c” є різними.
Приклад: "Це рядковий літерал!\n"
“Національний університет\”КПІ\””

Слайд 7

Коментарі Види: однорядкові (Приклад: int a = 3; // ініціалізація змінної

Коментарі
Види:
однорядкові (Приклад: int a = 3; // ініціалізація змінної а)
багаторядкові. Текст

на Сі, що міститься у дужках /* та */ ігноруватиметься компілятором, тобто вважатиметься коментарем до програми. Приклад:
/* функція обчислює cуму матриць */
Слайд 8

Ключові слова Ключові слова - це зарезервовані ідентифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора.

Ключові слова
Ключові слова - це зарезервовані ідентифікатори, які мають спеціальне значення

для компілятора.
Слайд 9

Структура програми Основними частинами типової структури програми на Cі є такі:

Структура програми
Основними частинами типової структури програми на Cі є такі:
директиви препроцесорної

обробки;
опис зовнішніх змінних (вихідних даних і результатів) та функцій;
функції програми;
головна функція — програми main().
Слайд 10

Функції Функція – це синтаксично та логічно завершений самостійний фрагмент, що

Функції

Функція – це синтаксично та логічно завершений самостійний фрагмент, що

має ім’я та реалізує певну задачу.
Синтаксис
<тип_функції> <ім’я>([список параметрів])
{
< тіло функції>
}
Тіло – з описів операторів, кожен завершується ;
Тип void - не повертає функція значення ОС,
int - повертає ціле число ( 0. якщо без помилок завершено
програму)
Слайд 11

Директиви препроцесора #include Використання таких директив призводить до того, що препроцесор

Директиви препроцесора
#include
Використання таких директив призводить до того, що препроцесор підставляє

на місце цих директив тексти файлів у відповідності з тими, що перелічені у дужках < ... > .
Приклад: #include main()
{     printf("Hello ! ...\n");    return 0; }
#define - макропідстановка
#define N 20
Слайд 12

Базові типи даних Тип задає обсяг пам’яті для зберігання даних, визначає

Базові типи даних
Тип задає обсяг пам’яті для зберігання даних, визначає діапазон

допустимих значень та встановлює операції, які можуть виконуватись. Типи: скалярні, агреговані (складені).
Базові типи даних Сі
char - символ
int - ціле
float - число з плаваючою комою одинарної точності
double - число з плаваючою комою подвійної точності
Дані дійсного типу представлені наближено. Точність представлення ( десяткових цифр мантиси)
Float - 7 double - 16
Слайд 13

Тип вказується явно в описах, тип констант – встановлюється за формою

Тип вказується явно в описах, тип констант – встановлюється за формою

запису. Приклад: int I, k, letter ; double sum, result ; int m=10 , symb=‘*’ ; const double pi=3.14159
Слайд 14

Функції введення та виведення Функція printf() призначена для виведення інформації за

Функції введення та виведення
Функція printf() призначена для виведення інформації за заданим

форматом у стандартний вихідний потік ( на екран).
Синтаксис функції printf():
printf("Рядок формату"[, аргумент1[, аргумент2, [...]]]);
Приклад :
#include void main() {   int a=10,b=20,c=30; printf(" a==%d \n b==%d \n c==%d \n",a,b,c); }
Специфікації повині бути узгоджені в порядку зліва направо із списком виведення.
      Специфікації перетворення для функції printf():
%d - десяткове ціле;
%f - представлення величин float та double з фіксованою точкою;
%e або %Е - експоненціальний формат представлення дійсних величин;
%g - представлення дійсних величин як f або Е в залежності від значень;
%c - один символ (char);
%s - рядок символів;