Збудники гемофільозів

Сентябрь 3, 2022

Главная
Алгебра
Збудники гемофільозів

Содержание

2. Гемофільозна плевропневмонія – це інфекціонна, контагіозна хвороба свиней різного віку, яка проявляється ремітуючою лихоманкою,катаральною пневмонією, сухим
3. Хвороба була описана у 1903 р. У.Грипсом. Збудник захворювання майже одночасно був відкритий американськими і англійськими
4. Родина: Pasteurellaceae Рід: Haemophillus Вид: H. pleuropneumoniae Таксономія
5. Це дрібні поліморфні палички, в діаметрі 0,3–0,4 мкм, які мають виражений тропізм до легеневої тканини, нерухомі,
6. Мікроскопічна картина (забарвлення за Грамом)
7. шоколадний МПА (до розплавленого МПА при 90ºС додають 10% крові барана - середовище стає кольору шоколаду);
8. На кров`яному агарі збудник утворює дрібні, гладенькі, випуклі, круглі, з рівними краями колонії, слизистої кон- систенції,
9. Ріст збудника на кров`яному агарі
10. Ріст збудника на шоколадному агарі
11. На даний момент встановлено 10 сероло- гічних варіантів збудника, які не відріз- няються один від одного
12. При температурі 5…10ºС і вологості повітря 75…80% збудник зберігається у зовніш- ньому середовищі до 28 діб,
13. Після проникнення в легені аерогенним шляхом, протягом перших 2 тижнів збудник активно розмножується на сли- зовій
14. В результаті ослаблення резистентності організму і посилення вторинної мікро-флори, патологічний процес на останніх стадяіх може перейти
15. Інкубаційний період – в середньому складає 10…16 днів (від 1 дня до 10 міс) Гострий перебіг
16. - Хронічний перебіг хвороби – початкові ознаки проявляються поступово між 3 і 10 тижнем життя поросят
17. Чутливими є тільки свині. Частіше хворіють підсисні поросята 2 – 3-тижневого віку, відйомні у віці 2-3
18. Для дослідження направляють шматочки уражених легень, средостінні і бронхі-альні ліматичні вузли. З матеріала готу-ють мазки-відбитки, фарбують
19. Cхема лабораторної діагностики
20. Імунітет вивчений недостатньо. Для спе-цифічної профілактики запропонована ГОА-формолвакцина. Вакцинують супо- росних свиноматок для створення колострального імунітету.
22. Скачать презентацию

Слайд 2

Гемофільозна плевропневмонія – це
інфекціонна, контагіозна хвороба
свиней

різного віку, яка проявляється
ремітуючою лихоманкою,катаральною
пневмонією, сухим кашлем, відставан-
ням у рості і розвитку поросят, а при
ускладненнях – прогесуючим схуднен-
ням.

Слайд 3

Хвороба була описана у 1903 р. У.Грипсом.
Збудник захворювання майже одночасно був
відкритий

американськими і англійськими
вченими (1965 р.), які дали йому рівноцінну
назву- Haemophilus pleuropneumoniae.

Історичні дані

Слайд 4

Родина: Pasteurellaceae
Рід: Haemophillus
Вид: H. pleuropneumoniae
Таксономія

Слайд 5

Це дрібні поліморфні палички, в діаметрі
0,3–0,4 мкм, які мають виражений тропізм
до

легеневої тканини, нерухомі, грамнега-
тивні, утворюють капсулу, спор не утво-
рюють. Можуть бути у вигляді коротких
ланцюжків і навіть коків.

Морфологія збудника

Слайд 6

Мікроскопічна картина (забарвлення за Грамом)

Слайд 7

шоколадний МПА (до розплавленого МПА при 90ºС додають 10% крові барана

- середовище стає кольору шоколаду);
кров`яний агар (після посіву дослідного матеріалу роблять хрестоподібний посів кишкової палички або стафілокока;
на рідких середовищах з ростовим фак- тором викликає рівномірне скаламучення

Культуральні властивості

Слайд 8

На кров`яному агарі збудник утворює дрібні, гладенькі, випуклі, круглі, з рівними

краями колонії, слизистої кон- систенції, оточені зоною гемолізу.
Збудник відрізняється повільним ростом (10…30 доба); для культивації викори- стовують також 5–6-добові курячі ембріони.

Слайд 9

Ріст збудника на кров`яному агарі

Слайд 10

Ріст збудника на шоколадному агарі

Слайд 11

На даний момент встановлено 10 сероло- гічних варіантів збудника, які не

відріз- няються один від одного морфологією, культуральними і біохімічними власти- востями, і відрізняються лише по капсу- льному антигену.

Антигенна структура

Слайд 12

При температурі 5…10ºС і вологості повітря 75…80% збудник зберігається у зовніш-

ньому середовищі до 28 діб, в підстилці – до 1…5 діб, при -20ºС – місяцями, а при 50ºС гине моментально. Висушений на склі зберігає життєздатність до 4 діб. Звичайні дезінфікуючі речовини вбива- ють збудника миттєво.

Стійкість збудника

Слайд 13

Після проникнення в легені аерогенним шляхом, протягом перших 2 тижнів збудник

активно розмножується на сли- зовій оболонці трахеї, бронхів і бронхіол, викликаючи утворення вогнищ серозно-катаральної бронхопневмонії. Через 3 ти-жні вони поступово проникають глибше в дихальні шляхи і альвеоли. В цей час по- чинають проявлятись перші клінічні ознаки захворювання.

Патогенез

Слайд 14

В результаті ослаблення резистентності організму і посилення вторинної мікро-флори, патологічний процес

на останніх стадяіх може перейти в лобарну ката-ральногнійну і навіть гнійно-некротичну пневмонію. В кінцевому результаті це призводить до виснаження тварин, за-дишки, серцевої недостатності і загибелі

Слайд 15

Інкубаційний період – в середньому складає 10…16 днів (від 1 дня

до 10 міс)
Гострий перебіг хвороби – частіше три- ває 14 днів і більше і супроводжується сухим частим і поверхневим кашлем, ремітуючою лихоманкою, частина поро-сят гине. Більшість тварин клінічно ста-ють здоровими, але перехворілі тварини відстають у рості і розвитку.

Клінічні ознаки захворювання

Слайд 16

- Хронічний перебіг хвороби – початкові ознаки проявляються поступово між 3

і 10 тижнем життя поросят у вигляді гіпертермії і рідкого поверхневого каш- лю. Друга стадія триває кілька тижнів і навіть місяців. Головним симптомом є рідкий але глибокий кашель, який про- являється при годівлі, пересуванні і вигоні їх на прогулянку. Можлива лихоманка і болючість в міжреберних проміжках. Хворі тварини помітно відстають в рості і розвитку.

Слайд 17

Чутливими є тільки свині. Частіше хворіють підсисні поросята 2 – 3-тижневого

віку, відйомні у віці 2-3 місяців і підсвинки до 6-8-місячного віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та перехворілі, які протягом тривалого часу виділяли збудник в середовище з частинками слизу при кашлі і чханні. Збудник в стаді поширюється контактним або аерогенним шляхом.

Епізоотологія

Слайд 18

Для дослідження направляють шматочки уражених легень, средостінні і бронхі-альні ліматичні вузли.

З матеріала готу-ють мазки-відбитки, фарбують за Грамом і Гінса, мікроскопують. Паралельно роб- лять посів на завчасно підсушений кров`яний агар в чашках. Вірулентність виділеної культури визначають на білих мишах при внутрішньочеревному зара- женні.

Діагностика

Слайд 19

Cхема лабораторної діагностики

Слайд 20

Імунітет вивчений недостатньо. Для спе-цифічної профілактики запропонована ГОА-формолвакцина. Вакцинують супо- росних

свиноматок для створення колострального імунітету. Важко хворих тварин вибраковують.

Імунітет та лікування