Фізіологія обміну речовин і енергії. Основи харчування. Терморегуляція

Содержание

Слайд 2

Типи обміну 1. Обмін між організмом і навколишнім середовищем, тобто кругообіг

Типи обміну

1. Обмін між організмом і навколишнім середовищем, тобто кругообіг речовин

у природі.
2. Обмін речовин всередині організму: зміни, яких зазнають речовини з моменту надходження їх через травний канал до виведення назовні.
Слайд 3

Всі процеси обміну речовин спрямовуються ферментами, а сукупність ферментативних реакцій, що

Всі процеси обміну речовин спрямовуються ферментами, а сукупність ферментативних реакцій, що

відбуваються в організмі, об'єднують загальним поняттям «обмін», або «метаболізм».
Слайд 4

Слайд 5

Нервова регуляція Впливає на: зміну інтенсивності функціонування ендокринних залоз безпосередньо активує

Нервова регуляція

Впливає на:
зміну інтенсивності функціонування ендокринних залоз
безпосередньо активує ферменти.
Центральна нервова система,

діючи на клітинні та гуморальні механізми регуляції, адекватно змінює трофіку клітин
Слайд 6

Гуморальна регуляція активності ферменту полягає у дії на нього гормонів, які

Гуморальна регуляція активності ферменту

полягає у дії на нього гормонів, які або

підвищують, або пригнічують активність ферменту.
Деякі гормони безпосередньо регулюють синтез або розпад ферментів та проникність клітинних оболонок, змінюючи у клітині вміст субстратів, кофакторів та іонний склад.
Слайд 7

Перетворення білків в організмі Перший етап - гідроліз білків до амінокислот

Перетворення білків в організмі

Перший етап - гідроліз білків до амінокислот
Другий —відщеплення

аміногрупи від амінокислоти з утворенням отруйного аміаку (NНз), який знешкоджується у печінці, перетворюючись на сечовину, що у складі сечі виводиться з організму. Сечовина, сечова кислота, креатинін і деякі інші речовини є кінцевими продуктами розщеплення білків.
Слайд 8

Слайд 9

Азотистий баланс. Це співвідношення кількості азоту, що поступив в організм з

Азотистий баланс.

Це співвідношення кількості азоту, що поступив в організм з їжею

і виділеного з нього.
Основним джерелом азоту в організмі є білок, то по азотистому балансу можна судити про співвідношення кількості білка, що поступив і зруйнованого в організмі.
Знаючи кількість засвоєного азоту, легко обчислити загальну кількість засвоєного організмом білка, оскільки в білку міститься в середньому 16% азоту, тобто 1 г азоту міститься в 6,25 г білка. Отже, помноживши знайдену кількість азоту на 6,25, можна визначити кількість засвоєного білка.
Слайд 10

Азотиста рівновага У дорослої людини при адекватному живленні кількість введеного в

Азотиста рівновага У дорослої людини при адекватному живленні кількість введеного в

організм азоту рівна кількості азоту, виведеного з організму. Якщо в умовах азотистої рівноваги підвищити кількість білка в їжі, то азотиста рівновага незабаром відновиться, але вже на новому, вищому рівні. Таким чином, азотиста рівновага може встановлюватися при значних коливаннях вмісту білка в їжі.
Позитивний азотистий баланс У випадках, коли надходження азоту перевищує його виділення. При цьому синтез білка переважає над його розпадом. У цих умовах відбувається затримка азоту в організмі (ретенція азоту).
Негативний азотистий баланс. Коли кількість виведеного з організму азоту перевищує кількість азоту, що поступив
Слайд 11

Коефіцієнт зношування. Розпад білків в організмі, що відбувається за відсутності білків

Коефіцієнт зношування.

Розпад білків в організмі, що відбувається за відсутності білків в

їжі і достатньому введенні всіх інших живильних речовин (вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода, вітаміни), відображає ті мінімальні витрати, які обумовлені основними процесами життєдіяльності. Ці найменші втрати білка для організму в стані спокою, перераховані на 1 кг маси тіла, були названі Рубнером Коефіцієнт зношування для дорослої людини рівний 0,028-0,075 г азоту на 1 кг маси тіла в добу.
Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Прямая калориметрия ПРЯМА БІОКАЛОРИМЕТРІЯ

Прямая калориметрия

ПРЯМА БІОКАЛОРИМЕТРІЯ

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

МЕТОД ОКСИСПІРОГРАФІЇ Непряма біокалориметрія з неповним газоаналізом

МЕТОД ОКСИСПІРОГРАФІЇ
Непряма біокалориметрія з неповним газоаналізом

Слайд 21

Значення води для організму Участь в обмінних процесах (реакції гідролізу, окислення

Значення води для організму

Участь в обмінних процесах (реакції гідролізу, окислення

і т.д.);
Сприяє виведенню кінцевих продуктів обміну;
Забезпечує підтримання температурного гомеостазу;
Механічна роль (зменшує тертя між внутрішніми органами, суглобовими поверхнями і т.д.);
Універсальний розчинник.
Слайд 22

Розподіл води в організмі: Загальна вода (60 %): Внутрішньоклітинна вода (40

Розподіл води в організмі: Загальна вода (60 %):

Внутрішньоклітинна вода (40 %);
Позаклітинна вода

(20 %)
Внутрішньосудинна вода (до 5 %);
Інтерстиціальна вода (до 15 %);
Трансцелюлярна (до 1 %).
Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

За типом зв‘язку вода поділяється: Вільну (не зв’язану); Зв’язану (гідратаційну). Вона

За типом зв‘язку вода поділяється:

Вільну (не зв’язану);
Зв’язану (гідратаційну). Вона утримується гідрофільними

речовинами, утворює гідратну оболонку;
Внутрішньомолекулярна (конституційна, структурна). Вона входить в склад молекул білків, жирів, вуглеводів і звільняється при їх окисленні.
Слайд 26

Фізіологічна роль натрію. 45 % від загальної кількості знаходиться у позаклітинній

Фізіологічна роль натрію. 45 % від загальної кількості знаходиться у позаклітинній

рідині і лише біля 2 % в клітинах.

Осмотична активність позаклітинної рідини в значній мірі визначається вмістом Na+.
Na+ визначає активність ферментів впливаючи на каталітичну групу.
Na+ приймає участь у генерації потенціалу дії;
Na+ визначає рівень мембранного потенціалу;
Na+ підвищує збудливість симпатичних нервових закінчень і разом з Са2+ підвищує судинний тонус, скоротливість міокарда.
Концентрація Na+ в плазмі крові складає 135-145 ммоль/л.

Слайд 27

Фізіологічна роль калію Синтез протеїнів, АТФ, глікогену; К+ приймає участь в

Фізіологічна роль калію

Синтез протеїнів, АТФ, глікогену;
К+ приймає участь в формуванні потенціалу

спокою;
К+ визначає рівень мембранного потенціалу (разом з Na і Cl-);
К+ визначає активність деяких ферментів.
Вміст К+ в плазмі коливається від 3,5 до 5,0 ммоль/л.
Слайд 28

Розподіл калію в організмі Внутрішньоклітинний калій (98 %); Позаклітинний калій (2 %).

Розподіл калію в організмі

Внутрішньоклітинний калій (98 %);
Позаклітинний калій (2 %).

Слайд 29

Фізіологічна роль магнію: Сприяє синтезу протеїнів; Є складовою частиною майже 300

Фізіологічна роль магнію:

Сприяє синтезу протеїнів;
Є складовою частиною майже 300 ферментних комплексів;
Фіксує

фосфоліпіди на клітинних мембранах, зменшуючи їх текучість та проникливість;
Приймає участь в регуляції секреції паратгормону прищитоподібної залози.
Вміст магнію в плазмі крові знаходиться в межах 0,70 – 1,1 ммоль/л.
Слайд 30

Фізіологічна роль кальцію Са2+ необхідний для функціонування мембранних каналів для ініціювання

Фізіологічна роль кальцію

Са2+ необхідний для функціонування мембранних каналів для ініціювання фізіологічних

процесів;
Для стабілізації клітинних мембран сприяє ущільненню молекул фосфоліпідів;
Са2+ викликає початкове виділення медіатора при синаптичній передачі збудження;
Необхідний для спряження процесів збудження і скорочення в м‘язах;
Са2+ необхідний для поступлення глюкози в клітини;
Са2+ необхідний для розмноження клітин;
Вміст кальцію в плазмі крові знаходиться в межах 2,35 – 2,75 ммоль/л.
Слайд 31

Фізіологічна роль хлору і фосфатів: Хлор основний аніон позаклітинної рідини; Визначає

Фізіологічна роль хлору і фосфатів:

Хлор основний аніон позаклітинної рідини;
Визначає рівень мембранного

потенціалу;
Фосфати - основні аніони внутрішньоклітинної рідини;
Необхідні для обмінних процесів (в складі коферментів,АТФ, креатинфосфатів).
Вміст в сироватці крові: хлор 98- 105 ммоль/л; фосфор – 0,65-1,3 ммоль/л
Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Температурна карта людини

Температурна карта людини

Слайд 36

Слайд 37

характер та інтенсивність фізичної і розумової діяльності стан фізичної і психологічної

характер та інтенсивність
фізичної і розумової діяльності

стан фізичної і психологічної


активності

умови життя;

індивідуальні біологічні особливості

Харчування здорової людини
залежить від
численних факторів, серед яких
одними із визначальних є:

Слайд 38

1.Білки. 96 гр .- з них 55% тваринного походження.

1.Білки. 96 гр .- з них 55% тваринного походження.

Слайд 39

Вуглеводи — це органічні сполуки, до складу яких входять вуглець, воденьі

Вуглеводи — це органічні сполуки, до складу яких входять вуглець, воденьі

кисень. Вуглеводи поділяються на прості (моносахариди, дисахариди) таскладні (полісахариди). До моносахаридів належать глюкоза, фруктоза,галактоза, манноза, до дисахаридів — сахароза, лактоза, мальтоза.Полісахариди — це крохмаль, глікоген, клітковина, геміцелюлози,пектинові речовини. Основним джерелом вуглеводів у харчуванні людини єрослинна їжа. Тільки лактоза та глікоген містяться в продуктахтваринного походження.
Слайд 40