Клас insecta - комахи ectognatha

Содержание

Слайд 2

Клас Insecta – Комахи Ectognatha – Відкритощелепні Більшість наземні вільноживучі мешканці.

Клас Insecta – Комахи Ectognatha – Відкритощелепні Більшість наземні вільноживучі мешканці. Тіло складається

з голови, грудей і черевця. Голова вкрита суцільною капсулою. На ній розташовані пара фасеткових очей, прості вічка, пара вусиків (органи дотику і нюху) та ротові придатки. Останні не занурені у капсулу і складаються із верхньої та нижньої губ, між якими знаходяться парні верхні і нижні щелепи. У залежності від характеру їжі виділяють такі типи ротових органів: - гризучожувальний – найменш спеціалізований, пристосований до подрібнення твердої їжі (таргани, прямокрилі, терміти, жуки, бабки);
Слайд 3

- гризучолижучий – збір і розмелювання твердого матеріалу, всмоктування нектару (бджоли,

- гризучолижучий – збір і розмелювання твердого матеріалу, всмоктування нектару (бджоли,

джмелі) - сисний – у вигляді видовженого хоботка для споживання рідкої їжі у заглибинах (лускокрилі); - лижучий – у вигляді вкороченого м'якого хоботка для споживання рідкої їжі, яка розташована відкрито (деякі двокрилі, зокрема мухи); - колючосисний – комбінація колючих стилетів і хоботка для живлення рідинами живих організмів через їх покриви (клопи, рівнокрилі, воші, блохи, двокрилі, зокрема комарі) - ріжучосисний – пристосований до аналогічної їжі попереднього типу, але містить не стилети, а щелепи-ножі (гедзі).
Слайд 4

Груди складаються з 3-х сегментів і несуть відповідно 3 пари ніг.

Груди складаються з 3-х сегментів і несуть відповідно 3 пари ніг.

Нога складається з 5 члеників: тазик, вертлюг, стегно, гомілка, лапка. Крило є бічною складкою тіла останніх 2-х сегментів грудей і складається з верхньої і нижньої стінок (шар гіподерми і кутикули) і вузької щілини (міксоцель з гемолімфою) із системою трубочок з трахеями і нервами. На черевці можуть бути видозмінені кінцівки (яйцеклад у самок, жало у перетинчастокрилих). Усі м'язи є високо спеціалізованими. М'язи крил здатні до кількох скорочень у відповідь на один нервовий імпульс. Їх частота скорочень становить до 1000 раз за секунду, що забезпечує процес польоту.
Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Травна система: три відділи, розмежовані між собою клапанами. Передній – перетирання

Травна система: три відділи, розмежовані між собою клапанами. Передній – перетирання

їжі та її фільтрування; середній – травлення, всмоктування; задній – водний обмін, виділення, осморегуляція. Травлення тільки порожнинне, позакишкове у деяких. Видільна система: в основному мальпігієві судини, уратні клітини жирового тіла. Продукти виділення – сечова кислота наземних, аміак – у водяних. Дихальна система: у наземних трахеї, що відкриваються назовні дихальцями із системою фільтрації та замикальним апаратом; у водяних трахеї назовні не відкриваються, а розгалужуються у зябра, розташовані на черевці або у задній кишці; у літаючих трахеї утворюють повітряні мішки.
Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Кровоносна система: редукована через втрату функції транспорту газів гемолімфою, до складу

Кровоносна система: редукована через втрату функції транспорту газів гемолімфою, до складу

якої входять плазма та гемоцити, здатні до фагоцитозу або транспорту поживних речовин. Разом з гемолімфою внутрішнє середовище організму утворює жирове тіло, що складається з: трофоцитів (нагромадження і процеси обміну), уратних клітин (нагромадження сечової кислоти), міцетоцитів (локалізація симбіотичних бактерій і грибів), органів свічення (містять люциферин). Нервова система: зберігає ознаки типу. До її складу входять нейросекреторні клітини, гормони яких визначають розвиток організму, процеси обміну речовин линяння.
Слайд 17

Органи чуття – сенсили, що реагують на дотик (механорецептори), вологу (гігро-),

Органи чуття – сенсили, що реагують на дотик (механорецептори), вологу (гігро-),

температуру (термо-), світло (фото-), положення і деформацію тіла (пропріо-), хімічні стимули (хемо-). Останні поділяються на речовини, що приваблюють (атраканти) і що ті, що відлякують (репеленти). Найбільш важливими є харчові і статеві атраканти. Статева система роздільна із часто вираженим статевим диморфізмом. У самок наявний яйцеклад для відкладання яєць у ґрунт або тканини інших організмів. Копулятивний орган самців утворює зовнішні статеві придатки, які використовуються у систематиці.
Слайд 18

Розвиток з двома типами метаморфозому. При неповному перетворенні серед фаз розвитку

Розвиток з двома типами метаморфозому. При неповному перетворенні серед фаз розвитку

є: яйце, личинка, імаго. З яйця виходить личинка, що називається німфою, яка зовні схожа на імаго і веде подібний спосіб життя, але крила зачаткові. У процесі росту і розвитку, що супроводжуються линянням личинка перетворюється на імаго. При повному перетворенні (яйце, личинка, лялечка, імаго) личинка сильно відрізняється від імаго. Зовнішні зачатки крил відсутні. Із кожним линянням личинка лише збільшується в розмірах. Закінчивши свій ріст, вона припиняє живлення, стає нерухомою, линяє і перетворюється в лялечку.
Слайд 19

Зовні лялечка відрізняється від імаго, але має зовнішні зачатки крил та

Зовні лялечка відрізняється від імаго, але має зовнішні зачатки крил та

інших органів дорослої особини. Внутрішньо усі системи за винятком нервової і кровоносної зазнають руйнування (гістолізу) і відбудовуються заново (гістогенез) із особливих зачатків імагінальних дисків, внаслідок чого відбувається зміна личинкової організації на імагінальну. Усі лялечки поділяються на три типи: відкриті (зачатки крил і кінцівки є вільними – у жуків), покриті (імагінальні придатки зрощені з тілом – у метеликів) та приховані (формується несправжній кокон – пупарій – у мух ).