Роль автономної нервової системи. Центральна регуляція автономних функцій організму

Содержание

Слайд 2

Слайд 3

Відділи автономної нервової системи Симпатична Парасимпатична Метасимпатична

Відділи автономної нервової системи
Симпатична
Парасимпатична
Метасимпатична

Слайд 4

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Функціональна структура метасимпатичної нервової системи (метасимпатичний модуль) А – аферентний нейрон;

Функціональна структура метасимпатичної нервової системи (метасимпатичний модуль) А – аферентний нейрон; Б

– вставний; В – еферентний
Слайд 15

Будова та функції метасимпатичної системи у кишках

Будова та функції метасимпатичної системи у кишках

Слайд 16

Слайд 17

Вегетативні рефлекси а) вісцеро-вісцеральні; б) вісцеро-дермальні (вісцеро-соматичні); в) дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні).

Вегетативні рефлекси

а) вісцеро-вісцеральні;
б) вісцеро-дермальні (вісцеро-соматичні);
в) дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні).

Слайд 18

Вісцеро-вісцеральні рефлекси виникають при збудженні рецепторів, що є у внутрішніх органах.

Вісцеро-вісцеральні рефлекси

виникають при збудженні рецепторів, що є у внутрішніх органах. Ефектором

може бути той самий орган, де збуджуються рецептори або інший орган. При цьому ефектор може відповідати як підсиленням, так і гальмуванням функцій. Наприклад, при механічному подразненні кишок зменшується частота серцевих скорочень (рефлекс Гольца). Існують рефлекторні взаємозв'язки між шлунком і кишками. Грунтовно вивчені впливи з кишок на секреторну функцію шлунка.
Слайд 19

Вісцеро-дермальні рефлекси В основі вісцеро-дермальних (вісцеро-соматичних) рефлексів лежить сегментарна організація автономної

Вісцеро-дермальні рефлекси

В основі вісцеро-дермальних (вісцеро-соматичних) рефлексів лежить сегментарна організація автономної і

соматичної інервації внутрішніх органів. Виникають при подразненні рецепторів внутрішніх органів і проявляються порушенням шкірної чутливості, потовиділення, кровообігу, еластичності шкіри в певних ділянках (зони Захар'їна-Геда). Наприклад, збудження рецепторів внутрішніх органів може викликати скорочення м'язів черевної стінки, а подразнення хеморецепторів каротидного синуса надлишком вуглекислоти підсилює діяльність дихальних міжреберних м'язів і дихання частішає.
Слайд 20

Рефлекторна дуга соматичного та автономного рухових рефлексів

Рефлекторна дуга соматичного та автономного рухових рефлексів

Слайд 21

Зони Захар’їна-Геда

Зони Захар’їна-Геда

Слайд 22

Дермато-вісцеральні рефлекси Дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні) рефлекси проявляються зміною функції внутрішніх органів внаслідок

Дермато-вісцеральні рефлекси

Дермато-вісцеральні (сомато-вісцеральні) рефлекси проявляються зміною функції внутрішніх органів внаслідок збудження

екстерорецепторів. Ці рефлекси лежать в основі фізіо-, рефлексо-, фармакотерапії. Так подразнення терморецепторів шкіри (нагрівання або охолодження) призводить до зміни судинних реакцій внутрішніх органів.
Слайд 23

Центральна регуляція вісцеральних функцій організму

Центральна регуляція вісцеральних функцій організму

Слайд 24

Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій На рівні останнього шийного

Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій

На рівні останнього шийного і

двох перших грудних сегментів спинного мозку розміщені прегангліонарні симпатичні нейрони, які утворюють спіноціліарний (зінично-розширюючий) центр. Подразнення нейронів центру, як і подразнення симпатичних нервових волокон, що беруть початок з нього, веде до розширення зіниці (мідріаз), розкриття очної щілини і вип’ячування очного яблука (екзофтальм).
Слайд 25

Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій У перших п'яти грудних

Роль спинного мозку в регуляції автономних функцій

У перших п'яти грудних сегментах

спинного мозку локалізовані прегангліонарні симпатичні нейрони, що іннервують серце і бронхи. Вони посилають імпульси, стимулюючі серцеву діяльність і розширють бронхи.
У всіх грудних і верхніх поперекових сегментах спинного мозку розміщені нейрони симпатичної нервової системи, що іннервують судини і потові залози.
У крижовому відділі спинного мозку знаходяться спінальні парасимпатичні нейрони, які утворюють центри сечопуску, дефекації, статевих рефлексів.
Слайд 26

Слайд 27

Автономна регуляція сечопуску Сечопуск є складним рефлекторним актом, суть якого полягає

Автономна регуляція сечопуску

Сечопуск є складним рефлекторним актом, суть якого полягає в

одночасному скороченні сечового міхура і розслабленні сфінктера сечового міхура і сфінктера уретри. Забезпечується цей акт в основному парасимпатичною нервовою системою.
Парасимпатичні волокна, що йдуть у складі тазових нервів і відходять від 2-4 крижових сегментів, стимулюють скорочення м'язів міхура і розслаблення його сфінктера, тобто створюють умови для спорожнення міхура від сечі.
Слайд 28

Автономна регуляція сечопуску Сфінктер уретри утворений поперечно-посмугованими м'язовими волокнами і інервується

Автономна регуляція сечопуску

Сфінктер уретри утворений поперечно-посмугованими м'язовими волокнами і інервується соматичними

нервами.
Симпатичні впливи до сечового міхура і його сфінктера йдуть від нижнього мезентеріального ганглія і забезпечують розслаблення стінок міхура і підвищення тонусу його сфінктера. Внаслідок такого впливу симпатичних нервів створюються умови для наповнення сечового міхура.
Слайд 29

Автономна регуляція акту дефекації Дефекація, тобто звільнення товстої кишки від калових

Автономна регуляція акту дефекації

Дефекація, тобто звільнення товстої кишки від калових мас,

забезпечується, в основному, за рахунок парасимпатичної нервової системи.
Дуга рефлексу дефекації замикається в попереково-крижовому відділі спинного мозку. Через парасимпатичні впливи тонус внутрішнього сфінктера прямої кишки знижується, а моторика низхідної сигмоподібної і прямої кишок посилюється, що забезпечує їх звільнення від наявного вмісту. Симпатичні впливи з поперекових і грудних сегментів спинного мозку викликають протилежні ефекти: підвищення тонусу внутрішнього сфінктера і зниження моторики товстої кишки.
Слайд 30

Статеві рефлекси в чоловіків Ерекція статевого члена зв'язана з розширенням артерій

Статеві рефлекси в чоловіків

Ерекція статевого члена зв'язана з розширенням артерій печеристих

тіл пеніса і губчатого тіла сечівника. Венозні синуси, з яких складається печериста тканина, наповнюються кров'ю. При цьому венозний відтік від печеристої тканини припиняється внаслідок стиснення вен білковою оболонкою статевого члена. Так от, розширення артерій викликається парасимпатичними впливами з крижового відділу спинного мозку.
Слайд 31

Емісія сім'яної рідини обумовлена скороченням придатка яєчка, сім'явиносної протоки сім'яних пухирців

Емісія сім'яної рідини обумовлена скороченням придатка яєчка, сім'явиносної протоки сім'яних пухирців

та простати через активування парасимпатичних впливів. Внаслідок цього сім'яна рідина викидається в задні відділи сечовидільного каналу. Разом з тим збудження симпатичних волокон обумовлює скорочення внутрішнього сфінктера сечового міхура, що попереджує закидання сім'яної рідини в сечовий міхур. Еякуляція (сім'явилиття) сім'яної рідини з передніх відділів сечівника відбувається завдяки ритмічним скороченням цибулино-печеристого і сіднично-печеристого м'язів, а також м'язів промежини, яке викликане збудженням парасимпатичних і симпатичних волокон.

Статеві рефлекси в чоловіків

Слайд 32

Статеві рефлекси у жінок Статеві рефлекси в жінок обумовлюють зміни зовнішніх

Статеві рефлекси у жінок

Статеві рефлекси в жінок обумовлюють зміни зовнішніх та

внутрішніх статевих органів, збільшення розмірів зовнішніх статевих органів викликане посиленням їх кровонаповнення. Причиною цих змін у подразнення рецепторів статевих губ, клітора. Звідси збудження волокнами соромітного нерва передається до парасимпатичних центрів крижових сегментів спинного мозку, збудження цих центрів може мати і психогенне походження. Посилений приплив крові до статевих губ, клітора виникає внаслідок еферентних парасимпатичних судинно-розширюючих впливів з крижових сегментів спинного мозку. Ерекція клітора, як і статевого члена, пов'язана з наповненням кров'ю його кавернозної тканини. З внутрішніми статевими органами відбуваються такі рефлекторні реакції: ерекція матки, оргастичні скорочення вагіни, матки.
Слайд 33

При статевому збудженні спостерігається збільшення кровонаповнення матки внаслідок еферентних парасимпатичних судино-розширюючих

При статевому збудженні спостерігається збільшення кровонаповнення матки внаслідок еферентних парасимпатичних судино-розширюючих

впливів з крижових сегментів спинного мозку. У результаті цього матка поступово піднімається і відхиляється від задньої стінки вагіни. У піднятті матки певне значення має скорочення гладком'язових елементів її зв'язкового апарату внаслідок симпатичних впливів з попереково-грудних сегментів спинного мозку. Оргастичні скорочення вагіни і матки обумовлені дією симпатичної нервової системи на гладком'язові клітини.

Статеві рефлекси у жінок

Слайд 34

Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій Гіпоталамус – це структура, яка

Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

Гіпоталамус – це структура, яка вміщує

комплекс ядерних утворень, тісно пов'язаних багатоканальною системою аферентних та еферентних зв'язків з різними рівнями центральної нервової системи. Дослідження автономних реакцій, які викликаються подразненням різних ділянок гіпоталамуса дали можливість зробити висновок, що в ділянці проміжного мозку дві зони – симпатична (ерготропна) і парасимпатична (трофотропна). Гіпоталамічні механізми інтеграції ерготропних та трофотропних впливів розташовані у всіх відділах гіпоталамуса, але ерготропна зона переважає в межах заднього відділу гіпоталамуса, а трофотропна – в межах переднього.
Слайд 35

Подразнення задніх ядер гіпоталамуса супроводжуються ефектами, подібними стимуляції симпатичної нервової системи:

Подразнення задніх ядер гіпоталамуса супроводжуються ефектами, подібними стимуляції симпатичної нервової системи:

розширенням зіниць і очної щілини, зростанням частоти серцевих скорочень, підвищенням кров'яного тиску, гальмуванням моторної активності шлунка і кишок, зростанням концентрації у крові адреналіну і норадреналіну. Задня ділянка гіпоталамуса проявляє гальмівний вплив на статевий розвиток.

Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

Слайд 36

Гіпоталамус людини із зображенням гіпофізарних портальних судин

Гіпоталамус людини із зображенням гіпофізарних портальних судин

Слайд 37

Реакції, що виникають при збудженні заднього гіпоталамуса і супроводжуються активуванням симпатичної

Реакції, що виникають при збудженні заднього гіпоталамуса і супроводжуються активуванням симпатичної

нервової системи з мобілізацією енергії організму, отримали назву ерготропних.
Стимулювання переднього гіпоталамуса, як правило, характеризується реакціями, подібними подразненню парасимпатичної нервової системи: звуженням зіниць і очної щілини, зменшенням частоти серцевих скорочень, зниженням величини артеріального тиску, посиленням моторної активності шлунка і кишок, активуванням секреції травних залоз. Передня ділянка гіпоталамуса проявляє стимулюючий вплив на статевий розвиток.

Роль гіпоталамуса в регуляції автономних функцій

Слайд 38

Значення лімбічної системи мозку в регуляції автономних функцій Лімбічна система, що

Значення лімбічної системи мозку в регуляції автономних функцій

Лімбічна система, що складається

з передніх ядер таламуса, мигдалеподібного тіла, гіпокампа, поясної закрутки великого мозку та ін., відповідає головним чином за механізми формування і реалізації емоційної поведінки, у прояві якої добре виражені вегетативні реакції.
Лімбічна система забезпечує взаємодію екстероцептивних (нюхових, слухових та ін.) і інтероцептивних впливів.
Подразнення будь-якої із структур лімбічної системи веде до виникнення простих відповідей у вигляді таких автономних проявів, як салівація, пілоерекція, зміна роботи серцево-судинної, дихальної, лімфатичної систем, терморегуляції і т.д.
Вплив лімбічної системи на функції органів, іннервованих вегетативною нервовою системою, здійснюється через гіпоталамус, з яким у неї існують виражені зв'язки.
Слайд 39

Важлива роль у регуляції вегетативних функцій належить корі великих півкуль. Ще

Важлива роль у регуляції вегетативних функцій належить корі великих півкуль. Ще

в 1874 р. В.Я.Данилевський показав, що подразнення деяких ділянок кори в собак викликає зміни дихання, серцевої діяльності, судинного тонусу. У подальшому фізіологи і нейрохірурги спостерігали зміни багатьох автономних функцій при подразненні різних ділянок великих півкуль і їх кори, особливо лобних часток. Для розуміння ролі кори великих півкуль у регуляції автономних санкцій цінні результати отримані завдяки застосуванню електрофізіологічних способів дослідження і методу умовних рефлексів. Встановлено, що в корі великих півкуль існують зони зв'язані низхідними шляхами з ретикулярною формацією стовбура мозку. Від неї імпульси йдуть до гіпоталамуса. Існують також шляхи, що йдуть від кори до гіпоталамуса.

Значення переднього мозку в регуляції автономних функцій

Слайд 40

Частина волокон, по яких здійснюється кірковий контроль автономних функцій, проходять у

Частина волокон, по яких здійснюється кірковий контроль автономних функцій, проходять у

складі пірамідних шляхів. Їх перерізка веде до зменшення температури тіла, зміни артеріального тиску.
Значення кори великих півкуль головного мозку в регуляції функцій органів, інервованих автономною нервовою системою і роль останньої як провідника імпульсів від кори великих півкуль до периферичних органів, яскраво виявляється в дослідах з виробленням умовних рефлексів на зміну діяльності внутрішніх органів.

Значення переднього мозку в регуляції автономних функцій