Вчення про імунітет. Види імунітету. Фактори неспецифічної резистентності організму

Содержание

Слайд 2

Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає


Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких

організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому.
Усі механізми захисту вивчає наука імунологія.
Слайд 3

Напрямки імунології Інфекційна імунологія – вивчає особливості імунітету при різних інфекційних

Напрямки імунології

Інфекційна імунологія – вивчає особливості імунітету при різних інфекційних захворюваннях,

розробляє методи діагностики, профілактики та лікування їх за допомогою імунобіологічних препаратів
Слайд 4

Неінфекційна імунологія Вивчає питання антигенних властивостей тканин макроорганізму та розробляє методи

Неінфекційна імунологія
Вивчає питання антигенних властивостей тканин макроорганізму та розробляє методи їх

визначення
Вивчає проблеми гістосумісності і трансплантаційний імунітет
Слайд 5

Імунопатологія – вивчає основні патологічні стани, механізми їх виникнення, методи їх діагностики

Імунопатологія – вивчає основні патологічні стани, механізми їх виникнення, методи їх

діагностики
Слайд 6

Види імунітету Вроджений імунітет Неспецифічна Видовий резистентність імунітет Плацентарний імунітет Набутий

Види імунітету

Вроджений імунітет
Неспецифічна Видовий
резистентність імунітет
Плацентарний імунітет
Набутий імунітет
Природний Штучний
Активний Активний
Пасивний Пасивний

Слайд 7

Види імунітету: Вроджений (спадковий) Набутий – формується в процесі онтогенезу (життя)

Види імунітету:
Вроджений (спадковий)
Набутий – формується в процесі онтогенезу (життя) кожної конкретної

особи і має специфічний характер. Забезпечується імунною системою організму людини.
Слайд 8

Імунітет За специфічністю: Неспецифічний імунітет Специфічний імунітет: За характером імунної відповіді : Гуморальний Клітинний

Імунітет

За специфічністю:
Неспецифічний імунітет
Специфічний імунітет:
За характером імунної відповіді :
Гуморальний
Клітинний

Слайд 9

За місцем прояву (дії): Місцевий – обумовлений факторами специфічного та неспецифічного

За місцем прояву (дії):

Місцевий – обумовлений факторами специфічного та неспецифічного захисту

в місці вхідних воріт збудника
Загальний (генералізований) – забезпечує захист у внутрішньому середовищі організму людини(на шляхах можливого розповсюдження збудника в організмі)
Слайд 10

Вроджений видовий (стійкий, довічний) – це генетично детермінована несприйнятливість, притаманна певному

Вроджений

видовий (стійкий, довічний) – це генетично детермінована несприйнятливість, притаманна певному виду,

і обумовлена тканинною та клітинною ареактивністю (відсутністю рецепторів).
плацентарний (нестійкий, короткочасний) – формується в період внутрішньоутробного розвитку. Має специфічний характер і обумовлює захист від інфекцій, перенесених матір´ю.
Слайд 11

Набутий природний активний (короткочасний, тривалий, довічний) – формується після перенесення інфекційних

Набутий

природний
активний (короткочасний, тривалий, довічний) – формується після перенесення інфекційних хвороб
пасивний (короткочасний)

– передається з молоком матері під час природного вигодовування.
Слайд 12

штучний активний (короткочасний, тривалий) – формується після введення вакцин пасивний (короткочасний)

штучний
активний (короткочасний, тривалий) – формується після введення вакцин
пасивний (короткочасний) – формується

в результаті введення сироваток та імуноглобулінів
Слайд 13

Форми прояву імунітету Протимікробний (стерильний/нестерильний) -противірусний -протибактеріальний -протигрибковий -протипротозойний Протитоксичний Протипухлинний Трансплантаційний

Форми прояву імунітету

Протимікробний (стерильний/нестерильний)
-противірусний
-протибактеріальний
-протигрибковий
-протипротозойний
Протитоксичний
Протипухлинний
Трансплантаційний

Слайд 14

Стерильний імунітет – залишається після повної елімінації (звільнення) організму від збудника

Стерильний імунітет – залишається після повної елімінації (звільнення) організму від збудника
Нестерильний

(інфекційний) імунітет – стійкість до повторного зараження зберігається протягом періоду, поки в організмі існує збудник хвороби. Повністю зникає після елімінації збудника
Слайд 15

Фактори неспецифічного захисту Бар’єрна функція шкіри і слизових оболонок Фізіологічні рефлекси

Фактори неспецифічного захисту

Бар’єрна функція шкіри і слизових оболонок
Фізіологічні рефлекси і компенсаторні

реакції
Гуморальні фактори
Клітинні фактори
Біологічні фактори (нормальна мікрофлора)
Слайд 16

Анатомо-фізіологічні фактори захисту організму Шкіра Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів ШКТ сечостатевої системи кон’юнктиви ока

Анатомо-фізіологічні фактори захисту організму

Шкіра
Слизові оболонки
верхніх дихальних шляхів
ШКТ
сечостатевої системи
кон’юнктиви ока

Слайд 17

Захисні бар’єри на шляхах потрапляння і розповсюдження мікроорганізму в організмі людини

Захисні бар’єри на шляхах потрапляння і розповсюдження мікроорганізму в організмі людини

Анатомо-фізіологічні

бар'єри (шкіра і слизові оболонки)
Бар’єрна функція сполучної тканини (друга лінія захисту)
Бар’єрна функція підслизових і підшкірних лімфоїдних скупчень та лімфатичних вузлів (третя лінія захисту)- в них формується запальний процес, направлений на знешкодження збудника
Бактерицидні властивості крові
Слайд 18

Бар’єрна функція шкіри Це перша лінія захисту організму від потрапляння збудників

Бар’єрна функція шкіри

Це перша лінія захисту організму від потрапляння збудників у

внутрішнє середовище, яка забезпечується:
Багатошаровою будовою та наявністю кератину в клітинах епітелію
Антогоністичною дією нормальної мікрофлори
Слайд 19

Механічним їх очищенням шляхом злущення відмерлих клітин разом з адгезованими мікроорганізмами

Механічним їх очищенням шляхом злущення відмерлих клітин разом з адгезованими мікроорганізмами
Створенням

несприятливих фізико-хімічних умов для розмноження бактерій (кисле рН шкірного сала, гіпертонічні властивості поту)
Слайд 20

Дихальна система Десквамація епітелію з адгезованими мікроорганізмами Антагоністична дія нормальної мікро-флори

Дихальна система

Десквамація епітелію з адгезованими мікроорганізмами
Антагоністична дія нормальної мікро-флори
Мукоціліарний кліренс
Механічне очищення

за рахунок рефлекторних актів (кашель, чихання)
Сурфактант (антиадгезивна дія)
Гуморальні фактори секрету слизової оболонки
Клітинні фактори (мігруючі фагоцити)
Слайд 21

Шлунково-кишковий тракт Висока кислотність шлункового соку, бактерицидна дія солей жовчних кислот,

Шлунково-кишковий тракт

Висока кислотність шлункового соку, бактерицидна дія солей жовчних кислот, дія

травних ферментів
Перистальтика
Постійне оновлення кишкового епітелію і десквамація омертвілих клітин з адгезованими мікро-організмами
Антагоністична дія нормальної мікрофлори
Слайд 22

Сечо-статева система Видільна функція нирок. Захист обумовлений: фільтрацією крові від мікроорганізмів

Сечо-статева система

Видільна функція нирок. Захист обумовлений:
фільтрацією крові від мікроорганізмів та продуктів

їх розпаду
змиванням мікроорганізмів сечею
Слабко-кислим рН сечі, гіпертонічними властивостями, присутністю сечовини
Піхва:
Кисле рН вагінального секрету
Антагоністична дія вагінальної мікрофлори
Гуморальні фактори
Слайд 23

Нормальна мікрофлора організму Забезпечує колонізаційну резистентність слизових оболонок і шкіри за

Нормальна мікрофлора організму Забезпечує колонізаційну резистентність слизових оболонок і шкіри за

рахунок антагоністичної дії на транзиторні мікроорганізми
Антагоністична дія нормальної мікрофлори зумовлена:
блокуванням клітинних рецепторів
конкуренцією з патогенними мікроорганізмами за поживні речовини
зміною рН середовища за рахунок виділення продуктів метаболізму
виділенням бактерицидних речовин (бактеріоцинів)
імуностимуляцією
Слайд 24

Лихоманка. Гіпертермічна реакція сприяє: прискоренню кровообігу та обмінних процесів в організмі

Лихоманка. Гіпертермічна реакція сприяє:
прискоренню кровообігу та обмінних процесів в організмі
активації фагоцитів

та стимуляція продукції гуморальних факторів (інтерферону та ін.)
пригніченню розмноження бактерій (мутагенна дія)
Запалення – механізм, за допомогою якого відбувається фіксація, акумуляція та знешкодження генетично чужорідних об’єктів
Слайд 25

Клітинні фактори 1.Фагоцити Функції: захисна – захист організму від інфекційних агентів

Клітинні фактори

1.Фагоцити
Функції:
захисна – захист організму від інфекційних агентів та продуктів їх

розпаду
презентуюча (процесінг) – полягає у представленні лімфоцитам антигенних епітопів на мембрані фагоцита
секреторна – виділення біологічно-активних речовин – цитокінів, які відіграють важливу роль в імуногенезі
Слайд 26

Макрофаги (захисна, презентуюча, секреторна) - мігруючі (моноцити) - фіксовані (кл. Купфера,

Макрофаги (захисна, презентуюча, секреторна)
- мігруючі (моноцити)
- фіксовані (кл. Купфера, альвеолярні

гістіоцити, кл. мікроглії, остеокласти тощо)
Мікрофаги (захисна, секреторна
- нейтрофіли
- еозинофіли
Слайд 27

Стадії фагоцитозу 1.Хемотаксис - цілеспрямоване пересування фагоцитів за градієнтом концентрації активуючих

Стадії фагоцитозу

1.Хемотаксис - цілеспрямоване пересування фагоцитів за градієнтом концентрації активуючих стимулів


білки системи комплементу
бактеріальні ЛПС
продукти деградації клітин
лімфокіни
2.Адгезія – прикріплення до поверхні мікроорганізму, опосередкована рецепторами
Слайд 28

Слайд 29

3.Поглинання (ендоцитоз). Утворюється фагосома з об'єктом, до якої приєднується лізосома 4.Внутрішньоклітинне

3.Поглинання (ендоцитоз). Утворюється фагосома з об'єктом, до якої приєднується лізосома
4.Внутрішньоклітинне перетравлення
кисеньзалежне

(супероксид-аніон, перекис водню, радикал гідроксилу)- мікробні клітини руйнуються, після чого знешкоджуються лізосомальними ферментами
кисеньнезалежне (лактоферин, катіонні білки, катапсин G). Вони порушують структуру клітинної стінки бактерій та їх метаболізм, після чого руйнуються лізосомальними ферментами
5. Екзоцитоз
Слайд 30

Фагоцитоз може бути: завершеним (виявлення, захоплення, знищення) незавершеним (виявлення, захоплення)

Фагоцитоз може бути: завершеним (виявлення, захоплення, знищення) незавершеним (виявлення, захоплення)

Слайд 31

Причини незавершеного фагоцитозу 1.Зворотній хемотаксис (агресини, жирні кислоти, корд-фактор) 2.Протидія злиттю

Причини незавершеного фагоцитозу

1.Зворотній хемотаксис (агресини, жирні кислоти, корд-фактор)
2.Протидія злиттю лізосом з

фагосомою (хламідії)
3.Стійкість до дії лізосомальних ферментів (мікобактерії, капсульовані мікроорганізми)
4.Персистенція в цитоплазмі фагоцитів (рикетсії)
5.Абсолютний внутрішньоклітинний паразитизм
Слайд 32

Інші клітинні фактори NK-клітини (нормальні кіллери) – це популяція лімфоцитоподібних клітин,

Інші клітинні фактори
NK-клітини (нормальні кіллери) – це популяція лімфоцитоподібних клітин, які

наділені цитотоксичною дією щодо пухлинних та вірус-інфікованих клітин.
LAK-клітини (Лімфокін-активовані кілери)
Слайд 33

Гуморальні фактори 1.Білки системи комплементу (С) (синтезують макрофаги, гепатоцити). Багатофракційна система

Гуморальні фактори

1.Білки системи комплементу (С) (синтезують макрофаги, гепатоцити).
Багатофракційна система білків

сироватки крові, які існують в неактивній формі. Активація призводить до каскадної появи певних компонентів в серії протеолітичних реакцій, які стимулюють захисні механізми
Слайд 34

Функції комплементу: Цитоліз (бактеріоліз) клітин, які несуть на собі ознаки чужорід-ності

Функції комплементу:

Цитоліз (бактеріоліз) клітин, які несуть на собі ознаки чужорід-ності
стимуляція фагоцитозу

(опсонізація) – С3b
індукція синтезу медіаторів запалення (анафілотоксини – С3а, С5а)
активація імунопатологічних реакцій II та III типу
Слайд 35

Шляхи активації комплементу 1.Класичний – (АГ+АТ+С1)+(С4+С2 С3)+С5 – прикріплюється до клітини

Шляхи активації комплементу
1.Класичний – (АГ+АТ+С1)+(С4+С2 С3)+С5 – прикріплюється до клітини

+(С6+С7+С8+С9) – мембраноатакуючий комплекс.
2.Альтернативний – (активатор+Р+В С3)+(С5)+(С6+С7+С8+С9)
Мембрано-атакуючий комплекс вбудовується в мембрану клітин, утворює канали, через які в неї потрапляє велика кількість води, що неминуче веде до її загибелі.
Слайд 36

Слайд 37

2. Білки системи пропердину (Р) – приймають участь в активації білків

2. Білки системи пропердину (Р) – приймають участь в активації білків

системи комплементу альтернативним шляхом
3. Лізоцим (фагоцити), має множинну антимікробну дію, гідролізує пептидоглікан
4. Лактоферин (лейкоцити) і Трансферин (гепатоцити) залізо-зв’язуючі білки
5. Фібронектин (макрофаги, фібробласти)
Слайд 38

7.Цитокіни прозапальні (продукують лімфоцити) – ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП, інтерферони: α-ІФН(лейкоцити),

7.Цитокіни
прозапальні (продукують лімфоцити) – ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП, інтерферони: α-ІФН(лейкоцити), β-ІФН

(фібробласти), γ-ІФН (лімфоцити).
протизапальні – ІЛ-4, ІЛ-10, ІЛ-13, трансформуючий ростовий фактор.
8. Лужні пептиди (лейкіни, плакіни, еритрини)
9. β-лізини
10. Білки запалення (СРБ)
Слайд 39

Механізм дії ІФ: порушує синтез вірусних білків на рибосомах порушує вихід

Механізм дії ІФ:
порушує синтез вірусних білків на рибосомах
порушує вихід вірусу
виділяється з

клітини і є індуктором інтерферону для неуражених клітин
Слайд 40

Механізм дії інтерферону

Механізм дії інтерферону

Слайд 41

8.Низькомолекулярні речовини та іони - іони галогенів (тканинні рідини) (Cl –

8.Низькомолекулярні речовини та іони
- іони галогенів (тканинні рідини) (Cl

– взаємодіє з перикисними сполуками)
- іони водню (фагоцити )
- жирні кислоти (фагоцити)
- фактор активації тромбоцитів (фагоцити) - сприяють агрегації та дегрануляції тромброцитів, активують макрофаги, інгібують проліферацію Т-лімфоцитів
Слайд 42

Структура імунної системи Центральні органи 1.Тимус 2.Кістковий мозок 3.Печінка (в ембріональному періоді)

Структура імунної системи

Центральні органи
1.Тимус
2.Кістковий мозок
3.Печінка (в ембріональному періоді)

Слайд 43

Периферичні органи 1. Селезінка 2. Лімфатичні вузли (регіонарні, мезентеріальні) 3. Лімфоїдні

Периферичні органи

1. Селезінка
2. Лімфатичні вузли (регіонарні, мезентеріальні)
3. Лімфоїдні тканини навкологлоткового кільця
4.

Підслизові і підшкірні лімфоїдні скупчення (MALT, GALT, BALT)
Слайд 44

Імунокомпетентні клітини, їх маркери Т-лімфоцити – відповідають за клітинний імунітет, диференціюються

Імунокомпетентні клітини, їх маркери

Т-лімфоцити – відповідають за клітинний імунітет, диференціюються на

Т- хелпери, Т- кіллери, Т- супресори та Т-клітини пам’яті
В-лімфоцити – є попередниками антитілоутворюючих (плазматичних) клітин і В-клітин пам’яті, відповідають за гуморальний імунітет