Економічна теорія, як наука

сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної діяльності.

закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Предмета економічної теорії – це економічні виробничі відносини, безпосередньо пов'язані з продуктивними силами суспільства і основними напрямами науково-технічного прогресу та динамікою інноваційного розвитку.
Об’єктом економічної теорії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка – суспільне виробництво.
Головним завданням економічної теорії є характеристика засад функціонування економічних систем через аналіз дії економічних законів.

економіч­ні теорії

Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дійсністю. Тобто вона досліджує економічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є?
Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути, що для цього треба зробити?

прийомів засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

Методи економічної теорії

Наукова абстракція

Діалектика

Поєднання історичного і логічного підходів

Економічне моделювання

Статистичний, математичний, порівняльний, графічний, системний, функціональний та ін.

Аналіз і синтез

Індукція і дедукція

Економічний експеримент

в узагальненому вигляді певні сторони або процеси економічного життя суспільства.
Економічні закони – це реальні, постійно відновлювані, причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами і процесами, які відбуваються незалежно від волі й свідомості людей.
Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Вони також, як і економічні закони віддзеркалюють взаємозв’язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов’язковий характер.

як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто, виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони обумовлюються наявними соціально-економічними умовами

Відмінності

Економічні закони:
– є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують;
– мають історично минущий характер;
– відкриттю та використанню їх людиною протидіють сили суспільства, що сходять з історичної арени

Закони природи:
- є законами природи і можуть діяти поза людським суспільством (наприклад, закон всесвітнього тяжіння);
– діють довічно і завжди;
відкриття та використання відбуваються відносно спокійно, не викликаючи суттєвих соціально-економічних суперечностей

коли люди, не знаючи сутності економічних законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїх практичній діяльності

Наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності

ідеологічна

Методологічна

Практична

Прогностична

реальну економічну дійсність, які визначають їі господарську поведінку. Є два види економічного мислення: буденне і наукове.
Буденне мислення – поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів, на підставі чого вона робить суб'єктивні, часом помилкові, висновки і судження щодо економічних проблем. Наукове мислення – всебічне і глибоке пізнання людиною економічної дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об'єктивно оцінити їхню суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому.

спрямованих на регулювання економічних процесів. Цілі ринкової економіки : Економічне зростання. Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя. Повна зайнятість. Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати. Економічна ефективність. Потрібно за мінімальних витрат; одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства. Стабільний рівень цін. Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції та дефляції. Економічна свобода. Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності. Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші надмірно розкошують. Економічна забезпеченість. Треба забезпечити гідне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих, хто не спроможний заробити принаймні мінімального доходу. Торговельний баланс. Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.