Методики оцінки конкурентоспроможності різних об’єктів

Содержание

Слайд 2

Методи оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються для обґрунтування різних поточних рішень: комплексного

Методи оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються для обґрунтування різних поточних рішень:
комплексного

вивчення ринку і вибору напрямів діяльності підприємства;
розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції;
оцінювання перспектив продажу конкретних виробів і формуванні структури продажів;
контролю якості продукції;
установлення цін на продукцію;
атестації продукції.
Слайд 3

В економічній науці для оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються різні методи та

В економічній науці для оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються різні методи та

підходи:
диференціальний метод;
комплексний метод;
змішаний метод.
Слайд 4

де qi – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру (і

де qi – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру (і

= 1,2,3, ...,N);
Pi – величина і-го параметра для продукції, що аналізується;
Рi0 – величина і-го параметра, при якому потреба задовольняється повністю;
п – кількість параметрів.

Розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності ведеться за формулою:

Слайд 5

де qi, qi − одиничні показники конкурентоспроможності по і-му технічному параметру.

де qi, qi − одиничні показники конкурентоспроможності по і-му технічному параметру.

Розрахунок

одиничного показника конкурентоспроможності проводиться за формулами:
Слайд 6

де Інп − груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами; qні −

де Інп − груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами;
qні − одиничний

показник конкурентоспроможності за і-м нормативним параметром

Розрахунок групового показника за нормативними показниками проводиться за формулою:

Слайд 7

де Ітр − груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами; аі −

де Ітр − груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;
аі − вагомість

і-го параметра в загальному наборі з п технічних параметрів

Розрахунок групового показника за технічними параметрами (окрім нормативних) проводиться так:

Слайд 8

де 3 − повні витрати споживача на придбання та використання товару;

де 3 − повні витрати споживача на придбання та використання товару;
Зс

− одноразові витрати на придбання продукції;
Сі − середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до і-го року її служби;
Т − строк служби;
і – рік.

Повні витрати споживача визначаються:

Слайд 9

де Сj − експлуатаційні витрати за j-ю статтею; п − кількість статей експлуатаційних витрат.

де Сj − експлуатаційні витрати за j-ю статтею;
п − кількість статей

експлуатаційних витрат.
Слайд 10

де ІЕП - груповий показник за економічними параметрами; В, В0 –

де ІЕП - груповий показник за економічними параметрами;
В, В0 – повні

витрати споживача відповідно до продукції, що оцінюється, та прикладу.

Розрахунок групового показника за економічними параметрами проводиться за формулою:

Слайд 11

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності за формулою: де К − інтегральний показник

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності за формулою:

де К − інтегральний показник

конкурентоспроможності продукції, яка вивчається по відношенню до виробу-прикладу.
Слайд 12

До таких факторів можна віднести: Ступінь новизни товару. Символічні фактори, які

До таких факторів можна віднести:
Ступінь новизни товару.
Символічні фактори, які розглядаються

в розрізі суспільних норм.
Додаткові фактори, які безпосередньо не відносяться до продукту.
Слайд 13

інтегральний показник конкурентоспроможності, з погляду маркетингового підходу, за формулою: де І

інтегральний показник конкурентоспроможності, з погляду маркетингового підходу, за формулою:

де І

мн.п − інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої продукції щодо виробу-зразка;
b − нормативно-кон’юнктурний коефіцієнт, що враховує відповідність нормативним параметрам, дотримання авторських прав і законодавчих рамок;
І т.п − груповий показник технічних параметрів продукції;
І е.п − груповий показник економічних параметрів продукції;
f(t)− часовий фактор;
f(s) − стимулюючий фактор.
Слайд 14

Нормативно-кон’юнктурний коефіцієнт за нормативними параметрами обчислюють за формулою: де Qni −

Нормативно-кон’юнктурний коефіцієнт за нормативними параметрами обчислюють за формулою:
де Qni −

одиничний показник конкурентоспроможності за і−тим нормативним параметром.
Часовий фактор f(t) відображає залежність рівня конкурентоспроможності від життєвого циклу товару, зміни переваг споживачів у випадку появи на ринку можливих нововведень.
Стимулюючий фактор f(s) − функція відносини обсягу продажів у грошовому вираженні до витрат на стимулювання збуту.
Слайд 15

Слайд 16

Основні ідеї цієї моделі: орієнтація підприємств на створення і розвиток ключових

Основні ідеї цієї моделі:
орієнтація підприємств на створення і розвиток ключових

факторів успіху, відсутніх у конкурентів;
підприємство може і повинне створювати та підтримувати попит на продукцію з унікальними властивостями, які можуть формуватися як на стадії виробництва, так і на стадії розподілу та обслуговування;
конкуренції щодо продуктів, які відзначаються використанням слабкості конкурентів та примхів споживачів, потрібно уникати через ненадійність та короткостроковість існування конкурентних переваг такого типу.
Слайд 17

Слайд 18

Км = Я : Ц, де Км − показник конкурентоспроможності товару;

Км = Я : Ц,
де Км − показник конкурентоспроможності товару;
Я

− показник якості товару;
Ц − показник ціни товару.
Слайд 19

Декілька підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, основними з яких є: метод,

Декілька підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, основними з яких є:
метод, що

заснований на теорії ефективної конкуренції;
підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства, які пов’язують її рівень з показниками якості (конкурентоспроможності) продукції, що випускається;
методи, засновані на теорії конкурентної переваги;
метод бенчмаркінгу;
методи, що засновані на методиках комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства та ін.
Слайд 20

Вчений М. Портер виділяє два види конкурентних переваг: зовнішню і внутрішню.

Вчений М. Портер виділяє два види конкурентних переваг:
зовнішню і внутрішню.


Слайд 21

Розрахунок частки ринку виконують за допомогою такої методики: де Чік (Чів)

Розрахунок частки ринку виконують за допомогою такої методики:
де Чік (Чів)

− частка ринку і-го підприємства, розрахована за кількістю (загальною вартістю) реалізованої продукції;
Кі і Ді. − відповідно кількість і ціна продукції, реалізованої і-го підприємством;
Пі − обсяг продажу і-го підприємства;
п − кількість підприємств, які функціонують на цьому ринку.
Слайд 22

Слайд 23

Для оцінки рівня протидії конкурентів у боротьбі за ринкові ніші використовують

Для оцінки рівня протидії конкурентів у боротьбі за ринкові ніші

використовують показник концентрації, який характеризує рівень концентрації виробництва в галузі та визначається таким чином:
де П1 = max {Пі}, для всіх і = 1− п ;
П2= max Пі {Пі / П1}, для всіх і = 1 −(п−1);
П3 = {Пі / П1, П2}, для всіх і = 1− (п−2);
П4 = max {Пі / П1, П2, П4}, для всіх і = і − (п−3);
п − кількість організацій, які реалізують продукцію заданого асортименту.
Слайд 24

Індекс Херфіндала як суму квадратів ринкових часток конкурентів: де Іх −

Індекс Херфіндала як суму квадратів ринкових часток конкурентів:
де Іх − індекс

Херфіндала (0<І <1);
Чів − частка і-го підприємства в загальному обсязі продажу продукції заданого асортименту.
Слайд 25

Індекс Розенблюта Ір: Він враховує номер підприємства, отриманий на основі ранжування

Індекс Розенблюта Ір:
Він враховує номер підприємства, отриманий на основі ранжування

часток від максимуму до мінімуму (і).
Слайд 26

Слайд 27

Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції. В основі методу лежить оцінка

Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції.
В основі методу лежить оцінка

4-х групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.
Слайд 28

Перша група − показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом, економічність

Перша група − показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом, економічність

виробничих затрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на підприємстві.
Друга група − ефективність управління оборотними коштами, незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за свої борги і можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому.
Слайд 29

Третя група − показники, які дають уяву про ефективність управління збутом

Третя група − показники, які дають уяву про ефективність управління збутом

і просуванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання.
Четверта група − показники конкурентоспроможності товару.
Слайд 30

Розрахунок критеріїв і коефіцієнтів визначається за формулами середньозваженої арифметичної: Кп/п =

Розрахунок критеріїв і коефіцієнтів визначається за
формулами середньозваженої арифметичної:
Кп/п =

0,15Еп + 0,29Фп + 0,23Ес + 0,33Кт ,
де Еп − значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;
Фп − значення критерію фінансового стану підприємства;
Ес − значення критерію ефективності організації, збуту і просування товару на ринку;
Кт − значення критерію конкурентоспроможності товару.
Слайд 31

Еп = 0,З1В + О,19Ф + 0,40Рт + 0,10П , де

Еп = 0,З1В + О,19Ф + 0,40Рт + 0,10П ,
де В

− відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції;
Ф − відносний показник фондовіддачі;
Рт − відносний показник рентабельності товару;
П − відносний показник продуктивності праці.
Фп = 0,29Ка + 0,20Кп + 0,36Кл + О,15Ко,
де Ка − відносний показник автономії підприємства;
Кп − відносний показник платоспроможності підприємства;
Кл − відносний показник ліквідності;
Ко − відносний показник оборотності оборотних коштів.
Ес = 0,37Рп + 0,29Кз + 0,21Км + 0,13Кр,
де Рп − рентабельність продажів;_
Кз − затовареність готовою продукцією;
Км − завантаження виробничих потужностей;
Кр − ефективності реклами і засобів стимулювання збуту.
Слайд 32

Алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності організації передбачає три поступові етапи Етап 1.

Алгоритм розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності організації передбачає три поступові етапи
Етап 1. Розрахунок

одиничних показників конкурентоспроможності організації та переведення показників у відносні величини (бали).
Етап 2. Розрахунок критеріїв конкуренто-спроможності підприємства за формулами, наведеними вище.
Етап 3. Розрахунок коефіцієнта конкуренто-спроможності підприємства.
Слайд 33

Для аналізу конкурентоспроможності будується матриця виду: де n – кількість підприємств;

Для аналізу конкурентоспроможності будується матриця виду:  
де n – кількість підприємств;
m

– кількість показників;
аij – показник j, що характеризує підприємство i.
Слайд 34

У даній методиці використовуються такі показники: рентабельність активів; рентабельність інвестицій; рентабельність

У даній методиці використовуються такі показники:
рентабельність активів;
рентабельність інвестицій;
рентабельність

основних виробничих фондів;
рентабельність продукції (робіт, послуг);
фондовіддача;
коефіцієнт оборотності оборотних засобів;
коефіцієнт концентрації власного капіталу;
коефіцієнт маневреності;
коефіцієнт абсолютній ліквідності як найбільш твердий критерій платоспроможності.
Слайд 35

Такою оцінкою може слугувати кут a між векторами, знаходиться з формули:

Такою оцінкою може слугувати кут a між векторами, знаходиться з формули:


де `Ao. `Ai − скалярний добуток векторів.
Що менше a, то ближче значення функції cos a до 1. Таким чином, якщо вектори спрямовані однаково, то cos a дорівнює 1.
Слайд 36

Вони розраховуються таким чином: якщо зміни Aij відбуваються в більший бік

Вони розраховуються таким чином:
якщо зміни Aij відбуваються в більший бік

і розглядаються як позитивне явище, тоді:
rij = pj - kij (2.25),
якщо зміни Aij відбуваються в менший бік і розглядаються як негативне явище, тоді:
rij = kij - pj (2.26),
Що менше значення показника rij, то краще характеризує підприємство і показник j.
Слайд 37

на основі матриці визначаємо показники конкурентоспроможності підприємства за формулою: де Lij

на основі матриці визначаємо показники конкурентоспроможності підприємства за формулою:  
де Lij

– оптимальний показник j по підприємству-лідеру.
Величина Σ(bi) по підприємству і дасть показник конкурентоспроможності цього підприємства (Si).
Що він менший за своїм значенням, то рівень конкурентоспроможності вищий.
Слайд 38

Рейтинг підприємств за рівнем конкурентоспроможності розраховується таким чином:

Рейтинг підприємств за рівнем конкурентоспроможності розраховується таким чином:

Слайд 39

Бенчмаркінг (від англійського benchmarking) − діяльність, за допомогою якої підприємство вивчає

Бенчмаркінг (від англійського benchmarking) − діяльність, за допомогою якої підприємство вивчає

«кращу» продукцію та маркетинговий процес, що використовується прямими конкурентами, які працюють на ринку, для виявлення можливих способів вдосконалення їх власних методів.
Слайд 40

Цілями бенчмаркінгу є: визначення конкурентоспроможності підприємства та його слабких сторін; усвідомлення

Цілями бенчмаркінгу є:
визначення конкурентоспроможності підприємства та його слабких сторін;
усвідомлення

необхідності змін;
добір ідей щодо кардинального поліпшення бізнес-процесів;
виявлення найкращих прийомів роботи для підприємства;
розробка інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів;
сприяння постановці «довгострокових» цілей за показниками якості роботи, котрі значно перевершують поточні;
переорієнтування корпоративної культури і ментальності.
Слайд 41

Виділяють такі основні принципи бенчмаркінгу. Взаємність. Аналогія Виміювання Достовірність

Виділяють такі основні принципи бенчмаркінгу.
Взаємність.
Аналогія
Виміювання
Достовірність

Слайд 42

Три види бенчмаркінгу: внутрішній, зовнішній, функціональний.

Три види бенчмаркінгу:
внутрішній,
зовнішній,
функціональний.

Слайд 43

Методика проведення бенчмаркінгу включає такі етапи: 1. Оцінка підприємства і визначення

Методика проведення бенчмаркінгу включає такі етапи:
1. Оцінка підприємства і визначення областей

для удосконалення.
2. Визначення предмета еталонного зіставлення
3. Пошук еталонної компанії і вибір форми еталонного зіставлення
4. Збір інформації
5. Аналіз інформації, визначення обмежень по реалізації проекту і розробка плану впровадження
6. Впровадження отриманого досвіду в діяльність підприємства
7. Повторна самооцінка й аналіз поліпшень
Слайд 44

Зазвичай бенчмаркінг проводиться за такими параметрами: · якість продукції; · ціна

Зазвичай бенчмаркінг проводиться за такими параметрами:
· якість продукції;
· ціна продукції;
· технологія

виробництва;
· собівартість продукції, що випускається;
· рентабельність продукції, що випускається;
· рівень продуктивності праці;
· обсяг продажів;
· канали збуту продукції;
· близькість до джерел сировини;
· якість менеджерської команди;
· нові продукти;
· співвідношення світових та внутрішніх цін;
· репутація фірми.
Слайд 45

Застосування цього методу передбачає: 1. Складання матриці оціночних показників для порівняння

Застосування цього методу передбачає:
1. Складання матриці оціночних показників для порівняння підприємства

з його конкурентами.
2. Виділення найкращого значення окремого оціночного показника з даної сукупності підприємств та присвоєння йому визначеного бального значення.
3. Розрахунок балів, отриманих іншими підприємствами за даними оціночним показником шляхом порівняння їх фактичних значень з найкращими в даній сукупності.
4. Встановлення значущості (вкладу) конкретного показника оцінки в загальну оцінку конкурентоспроможності підприємства.
5. Отримання узагальненої бальної оцінки конкурентоспроможності.
Слайд 46

Слайд 47

SWOT-аналіз розробляється в декілька етапів. Перший етап. За допомогою SWOT-аналізу вивчаються

SWOT-аналіз розробляється в декілька етапів.
Перший етап. За допомогою SWOT-аналізу вивчаються

конкурентні переваги підприємства
Другий етап. За допомогою SWOT-аналізу вивчаються слабкості підприємства.
Третій етап. За допомогою SWOT-аналізу вивчаються фактори зовнішнього середовища підприємства.
Четвертий етап. За допомогою SWOT-аналізу вивчаються стратегічні й тактичні можливості підприємства (капітал, активи тощо), необхідні для запобігання загроз, зменшення слабкостей і росту сили.
П’ятий етап. За допомогою SWOT-аналізу узгоджуються сила з можливостями для формування проекту розділів конкурентної стратегії підприємства.
Слайд 48

PIMS (англ. − Profit Impact of Marketing Strategy)

PIMS (англ. − Profit Impact of Marketing Strategy)

Слайд 49

Слайд 50

Метод аналізу GAP Етапи аналізу: 1) попереднє формулювання цілей діяльності на

Метод аналізу GAP
Етапи аналізу:
1) попереднє формулювання цілей діяльності на один рік,

3 роки, 5 років;
2) прогноз динаміки норми прибутку в узгодженні із установленими цілями для існуючих підприємств;
3) установлення розриву між цілями й прогнозами;
4) визначення альтернатив здійснення інвестицій для кожного підприємства й прогноз результатів;
5) визначення загальних альтернативних конкурентних позицій для кожного підприємства й проноз результатів;
6) розгляд інвестицій та альтернатив цінової стратегії для кожного підприємства;
7) узгодження цілей стратегії кожного підприємства з перспективами портфеля в цілому;
8) установлення розриву між попередніми цілями діяльності й прогнозом для кожного підприємства;
9) уточнення профілю можливих придбань нових підприємств;
10) визначення ресурсів, необхідних для таких придбань, і характеру їхнього можливого впливу на наявні портфелі підприємства;
11) перегляд цілей і стратегії існуючих підприємств із метою створення цих ресурсів.
Слайд 51

Метод LOTS передбачає детальне, послідовне обговорення ряду проблем бізнесу на різних

Метод LOTS передбачає детальне, послідовне обговорення ряду проблем бізнесу на різних

рівнях і різній мірі складності: від корпоративної місії підприємства в цілому до індивідуального проекту усередині підприємства, який включає 9 етапів:
існуючого положення;
стратегії;
довгострокових цілей;
короткострокових цілей;
методів і об’єктів аналізу;
кадрового потенціалу;
планів розвитку;
організації менеджменту;
звітності.
Слайд 52

Слайд 53

Слайд 54

У матриці виділяються такі положення: Зона А (низька привабливість ринку −

У матриці виділяються такі положення:
Зона А (низька привабливість ринку − низька

конкурентоспроможність) − це найневигідніша зона. Стратегічна орієнтація − продовження діяльності без інвестицій.
Зона В (висока привабливість ринку − низька конкурентоспроможність) за основними ознаками відповідає стратегії – інвестування або виходу з ринку.
Зона С (висока привабливість ринку − висока конкурентоспроможність) найвигідніше положення.
Зона D (низька привабливість − висока конкурентоспроможність) відповідає пріоритетній стратегії − низька активність, захист своєї позиції без додаткових витрат
Слайд 55

Конкурентний статус підприємства рекомендується оцінювати за такими показниками: · відносний розмір;

Конкурентний статус підприємства рекомендується оцінювати за такими показниками:
· відносний розмір; ·

зростання;
· частка ринку; · позиція;
· порівняльна рентабельність; · чистий доход;
· технологічний стан; · імідж (образ);
· керівництво і персонал.
Привабливість ринку рекомендується оцінювати за такими показниками:
· абсолютний розмір; · зростання ринку;
· широта ринку; · ціноутворення;
· структура конкуренції; · галузева норма прибутку;
· соціальна роль; · вплив на навколишнє середовище;
· юридичні обмеження.
Слайд 56

Слайд 57

Слайд 58

Слайд 59

Аналіз стратегічних груп виконується за допомогою так званих «карт стратегічних груп

Аналіз стратегічних груп виконується за допомогою так званих «карт стратегічних груп

галузі» у такій послідовності:
1. Обирають найсуттєвіші характеристики продуктів чи підприємств галузі (згідно з метою аналізу).
2. Складають матрицю-карту з цими двома характеристиками.
3. Розраховують обрані характеристики за продуктом чи підприємством, після чого продукти чи підприємства розміщують на «карті»
4. Об’єкти, що опинилися близько один до одного, об’єднують в одну стратегічну групу.
5. Навколо кожної стратегічної групи малюють коло. Доцільно, щоб загальний обсяг продажу підприємств стратегічної групи в галузі було пропорційно радіусу кола.
Слайд 60

Слайд 61

Тоді підприємства можуть сформувати такі групи: · орієнтовані на задоволення всього

Тоді підприємства можуть сформувати такі групи:
· орієнтовані на задоволення всього комплексу

потреб і вимог споживача до товару (послуги);
· спеціалізовані на задоволення специфічних потреб окремого сегмента («нішева спрямованість»);
· нових конкурентів, що запланували вихід на ринок зі своєю аналогічною продукцією;
· можливих конкурентів, що нині обслуговують інші ринки аналогічною продукцією, але поки що не планують освоювати досліджуваний ринок;
· виробники товарів-замінників, що мають змогу витіснити основні продукти з ринку.