Філософія середніх віків і відродження

Содержание

Слайд 2

ОСНОВНІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Ідея троїстості Бога як Творця, Спасителя

ОСНОВНІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Ідея троїстості Бога як Творця, Спасителя і

Святого Духа.
Ідея свободи вибору Добра або зла.
Ідея посмертної віддяки і Божественного милосердя.
Ідея апокаліптичного завершення світової історії.
Слайд 3

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Теоцентризм – будь-яка проблема розглядається в контексті

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Теоцентризм – будь-яка проблема розглядається в контексті Бога
Теодицея

– вченн, що розв”язує протиріччя між ідеєю Бога і світового зла
Телеологіям – принцип, відповідно до якого все у світі є доцільним
Персоналізм – вчення про Бога як абсолютну особистість
Слайд 4

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (2-ге ст. – 14-15 ст.) Апологетика – період

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (2-ге ст. – 14-15 ст.)

Апологетика – період союзу між

філософією і богоодкровенням
Патристика – розробка зусиллями отців церкви християнського вчення
Рання схоластика – суперечка про універсалії
Висока схоластика – поєднання аристотелізму і християнської
філософії
Пізня схоластика – філософська і релігійна істини мають різне застосування
Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

МЕТОД ЕКЗЕГЕЗИ Нижчий ступінь - семантичний або етимологічний аналіз, тобто аналіз

МЕТОД ЕКЗЕГЕЗИ

Нижчий ступінь - семантичний або етимологічний аналіз, тобто аналіз слів,

з яких складається текст
Вищий ступінь - концептуальний аналіз, де предметом тлумачення є не слова, а думка тексту, що коментується
Найвищий ступінь - системно-творчий ступінь, коли вибрані місця тексту стають тільки приводом для розвитку автором власних філософських ідей і побудов
Слайд 8

ГНОСТИЦИЗМ Гностицизм - релігійно-філософське вчення, що поєднувало елементи християнства, іудаїзму, античного

ГНОСТИЦИЗМ
Гностицизм - релігійно-філософське вчення, що поєднувало елементи християнства, іудаїзму, античного язичництва,

а також вавилонських, перських, єгипетських, індійських філософських уявлень.
Завдання - спокута, досягнення порятунку, прагнення звільнитись від кайданів матеріального світу
ВЧЕННЯ ПРО ЛОГОС ФІЛОНА АЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО
Значення, що витікають з античної філософії
Значення, виведені з Біблії
Смисли, надані вченню самим Філоном
Слайд 9

ПАТРИСТИКА Епоха патристики - це епоха релігійно-філософських доктрин так званих отців

ПАТРИСТИКА

Епоха патристики - це епоха релігійно-філософських доктрин так званих отців церкви,

час утвердження догматів християнського віровчення і основних мотивів середньовічної філософії.
Августин Аврелій (Блаженний) – автор основ християнської філософії, філософських творів „Сповідь” (вчення про пам”ять, роздуми про пізнання, про свідомість, про час, про самопізнання, про істину, про ідеї,, про любов, про свободу, про „град земний” і „град небесний”), „ Про царство Боже” ( вчення про теологію історії).
Слайд 10

Слайд 11

ПРОБЛЕМА УНІВЕРСАЛІЙ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ Універсалії – загальні родові поняття Реалісти

ПРОБЛЕМА УНІВЕРСАЛІЙ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ

Універсалії – загальні родові поняття
Реалісти –

вважають, що загальні поняття не менш реальні, як як усі одиничні речі ( Еріугена, Ансельм Кентерберійський, Фрма Аквінський)
Номіналісти – вважають, що реально існують лише конкретні речі, а універсалії – лише в людській свідомості ( Росцелін, Оккам)
Слайд 12

РАННЯ СХОЛАСТИКА (Іоанн Скот Еріугена, „Про поділ природи”) - природа, яка

РАННЯ СХОЛАСТИКА (Іоанн Скот Еріугена, „Про поділ природи”)

- природа, яка творить

і не є створена : Бог як творець
- природа, яка створена і творить : божественні ідеї
- природа, яка створена і не творить :індивідуальні речі (творіння)
- природа, яка і не творить, і не створена: Бог у стані спокою припинив творити (кінцевої мети досягнуто)
Слайд 13

АНСЕЛЬМ КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИЙ („Діалог про істину”)

АНСЕЛЬМ КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИЙ („Діалог про істину”)

Слайд 14

П”ЄР АБЕЛЯР ( номіналізм – концептуалізм )

П”ЄР АБЕЛЯР ( номіналізм – концептуалізм )

Слайд 15

ВИСОКА СХОЛАСТИКА (ФОМА АКВІНСЬКИЙ – „Сума теології”, „Сума проти язичників”, „Питання”)

ВИСОКА СХОЛАСТИКА (ФОМА АКВІНСЬКИЙ – „Сума теології”, „Сума проти язичників”, „Питання”)

віра

і розум не можуть суперечити одне одному, бо обоє походять від Бога, хоча розрізняються методами;
одкровення повідомляє людині істини, котрі є необхідними для спасіння, але завжди залишається простір для самостійного дослідження речей;
Існує докорінна відмінність між дійсністю і можливістю;
Істина – це відповідність речі й розуму
Слайд 16

Слайд 17

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

ЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ відкрило вчення про безсмертну людську особистість, яка прагне

ЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

відкрило вчення про безсмертну людську особистість, яка прагне до

поєднання з Творцем, але не до розчинення в ньому;
дало початок герменевтиці ( сучасна наука про тлумачення тексту);
дало початок екзистенціалізму ( вченню про сутність існування)
Слайд 21

ОСНОВНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ антропоцентризм – принцип, відповідно до якого

ОСНОВНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

антропоцентризм – принцип, відповідно до якого людина

є завершенням еволюції світобудови і головною категорією філософствування;
пантеїзм – принцип розуміння Бога як безособового начала, яке розчинене у світі і спонукає його до розвитку;
гуманізм – принцип, відповідно до якого людина, її вільний творчий розвиток є вищою цінністю світобудови;
Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

ГЕРМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ ( Альбрехт Дюрер, Ієронім Босх, Пітер Брейгель) Містицизм -

ГЕРМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ ( Альбрехт Дюрер, Ієронім Босх, Пітер Брейгель)
Містицизм - віра

домінує над розумом, містичне – первинне, логічне – вторинне, Бог є більше реалістичним, ніж людина.
Фаталізм – спостерігання глибинних недосконалостей і вад людини, вихід із потойбічних сил.

РОМАНСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ
( Данте, Джотто, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Тиціан)
Висування на перший план художньої творчості як діяльності, шо найбільш адекватна людині.
Домінування творчого начала над пізнавальним.
Універсалізація людської сутності.

Слайд 25

МАРСІЛІО ФІЧІНО: творче злиття з Богом Утвердження богоподібності людини, творча активність

МАРСІЛІО ФІЧІНО: творче злиття з Богом
Утвердження богоподібності людини, творча активність людини

в процесі злиття з Богом.
Вчення про „всезагальну релігію” : релігійна істина – сукупне надбання людства.

ДЖОРДАНО БРУНО І ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ: два шляхи свободи
„Джордано Бруно вірив, Галілей – знав. Обидва вони були в однаковому становищі. Суд інквізиції вимагав від них під страхом смерті зречення своїх переконань...Є істина, яка страждає від зречення, і істина, яку не зачіпає зречення.”
Карл Яс перс

Слайд 26

КОЖНА ЛЮДИНА НЕСЕ В СОБІ ВСЮ ПОВНОТУ ФОРМ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ (Мішель Монтень)

КОЖНА ЛЮДИНА НЕСЕ В СОБІ ВСЮ ПОВНОТУ ФОРМ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ (Мішель

Монтень)
Слайд 27

Тебе не стримують жодні непоборні межі,, тобі самій доведеться визначати свою

Тебе не стримують жодні непоборні межі,, тобі самій доведеться визначати свою

природу... Я поставив тебе в центрі світу, щоб ти поглянула звідти кругом себе і побачила все, що є у цьому світі... Тобі вільно опуститися до нижчого світу і стати на рівні з худобою. Але тобі так само вільно піднятися... у світ божественного... Піко делла Мірандола, „Промова про гідність людини”