Содержание
- 2. ПЛАН Газоподібна фаза 2. Тверда фаза 3. Зерновий склад твердої фази ґрунту
- 3. 1 Газоподібна фаза (с.р.) Газоподібна фаза грунту представлена повітрям з домішкою водяного пару. Склад повітря в
- 4. Походження газу в грунті: як залишок повітря, що знаходилось в порах до їх заповнення водою; в
- 5. Вільний газ з'єднується з атмосферним повітрям. В такому вигляді він знаходиться в грунті при ступені зволоження
- 6. Защемлений газ. При 0,9 Защемлений газ впливає на властивості грунту таким чином: - збільшує стиснуваність газоводяної
- 7. Защемлений газ з дуже важко видаляється (навіть під тиском 200 МПа, що руйнує чавун), в глині
- 8. Адсорбований газ захоплюється поверхнею сухих часток грунту (за рахунок процесу адсорбції). Він зменшує тертя між грунтовими
- 9. 2 Тверда фаза 2.1 Розміри і види твердих часток грунту Тверда фаза нескельного грунту складається з
- 10. Різні умови вивітрювання вихідної гірської породи, переносу і осідання продуктів її руйнування зумовлюють наявність у грунті
- 11. Чим менший радіус зерна R, тим більша питома поверхня. Питома поверхня частинки – це площа її
- 12. Особливості глинистих частинок Більшість глинистих частинок мають розмір від 10-3 до 10-4 мм. За формою являють
- 13. Глинисті частинки мають питому поверхню Sn = 104 – 105 см2/г. На цій поверхні відбуваються інтенсивні
- 14. Каолініт (Al2O3·2SiO2·2H2O) двошаровий кристалічний мінерал що утворився із польового шпату і слюди, в кислому середовищі поблизу
- 15. Гідрослюда – утворилася в середовищі, багатому водою із слюдоподібних мінералів, зелені і бурі пластинки. Трьохшаровий мінерал,
- 16. Глиниста фракція грунту полімініральна. Тому її іменують по переважаючому мінералу: каолінітові, монтморилонітова, гідрослюдиста глина. За розповсюдженням
- 17. 3 Зерновий склад твердої фази грунту Зерновим (гранулометричним) складом грунту – називають масову долю частинок різної
- 18. Основні фракції: гравійна (щебенева) - 10-2 мм; піщана – 2-0,05 мм; пилувата – 0,05-0,001 мм; глиниста
- 19. 3.1 Класифікація ґрунтів по зерновому складу Для грунтів, які відносяться до підгрупи крупноуламкових і піщаних, зерновий
- 20. Класифікація ґрунтів підгрупи крупноуламкових: Примітка: назви грунтів в дужках відповідають переважно для не обкатаних частинок. Наприклад,
- 21. До підгрупи піщаних входять грунти, які містять менше 50% частинок крупніше 2 мм і не мають
- 22. Для встановлення назви грунту послідовно підсумовуються проценти вмісту частинок: спочатку крупніші за 200 мм; потім крупніші
- 23. Приклади: 1) піщаний грунт має наступний зерновий склад: 2) Визначити тип грунту. Маємо: крупніше 2 мм
- 24. Орієнтовна класифікація ґрунтів пилувато-глинистих: Якщо пилуватих частинок більше ніж пилуватих, то добавляється слово "пилувата". Але ця
- 25. Зерновий склад ґрунту визначають: Для визначення типу ґрунту. Для визначення придатності ґрунту як матеріалу насипу земляного
- 26. Методи визначення зернового складу (с.р.) Експериментальні методи визначення зернового складу ґрунту розподіляються на 4 групи: механічні,
- 27. Механічні методи Механічні методи ґрунтуються на розділі частинок по крупності шляхом пропускання проби грунту через отвори
- 28. Ситовий аналіз дозволяє поділяти за розмірами частинки, більші за 0,1 мм. До стандартного набору для ґрунтів
- 29. Ситовий метод обмежений мінімальним розміром частинок 0,1 мм (при меншому розмірі неможливо виготовити рівномірну сітку). Тому
- 30. Гідравлічні методи (в рідині) Базуються на тому, що швидкість руху частинок грунту залежить від їх розміру.
- 31. В’язкою називається рідина, швидкість деформації зсуву якої пропорційна дотичній напрузі. де - η коефіцієнт в’язкості. Це
- 32. Поняття про в’язкість запропонував Ньютон (1687 рік). Чим більші дотичні напруги, тим більша швидкість зсуву. Для
- 33. Для води при +20˚С: η=10-3Па с = 10-3кг/с м = 0,01г/с см. Для рівномірного руху кулі
- 34. Для ρs=2,7гр/см3; ρw =1 гр/см3; r=0,01гр/с см; q=9,81см/с2; V=9*103*d2см/с, де d в см. Наприклад, при d=0,05мм
- 35. Аерометричний метод базується на вимірі аерометром щільності суспензії частинок грунту в воді. Спочатку осідають найбільші частинки,
- 36. Піпет-метод оснований на тому, що після закінчення збовтування суспензії з певної глибини відбирають пробу піпеткою, випарюють
- 37. Недоліки методів, основаних на осіданні частинок: нерівномірність руху крупних частинок внаслідок дії інерційних сил; відхилення траєкторії
- 38. Центрифугування ґрунтується на тому, що при обертанні центрифуги рідина з ґрунтом знаходиться в полі центробіжних сил,
- 39. Польові методи Ґрунтуються на відмінності взаємодії частинок різної крупності з водою. Один із найпростіших – польовий
- 40. Замірявши потім об’єм осівшого піску і порівнявши його з об’ємом всієї проби грунту, визначають відносний вміст
- 41. Після витримування в воді (дві доби) набухають тільки частинки: Відносне збільшення об’єму:
- 42. Якщо прийняти, що масова доля глинистої фракції дорівнює її об’ємної долі то Де в середині Кн=5.42
- 43. Оптичні методи До них відносяться мікроскопічні, фотоаналітичні і візуальні. Мікроскопічні методи дозволяють побачити частинки до 0.0005
- 44. Зображення і описання зернового складу Для наглядності і зручності роботи результати гранулометричного аналізу зображають графічно і
- 45. Трикутна діаграма використовується для зображення вмісту в ґрунті трьох фракцій: піщаної, пилуватої, глинистої. Її ідея належить
- 46. Тому, якщо від однієї сторони рівностороннього трикутника відкласти вміст піщаної фракції на перпендикулярі до цієї сторони,
- 47. Аналогічно, якщо вважати координатними прямими сторони рівностороннього трикутника, відклавши уздовж однієї з них вміст піщаної фракції,
- 48. По цій кривій визначаються такі показники: d10 – діаметр частинок, менше від яких в грунті вміщується
- 49. Величина d10 характеризує водопроникність ґрунту; Величина d60 характеризує крупність ґрунту; Величина Сu характеризує неоднорідність зернового складу.
- 50. Формула Годена (1926 р.) dmax – розмір найбільших частинок; n – постійна для даного зернового складу.
- 51. При n=0,5 формула Годена дає криву, яка за кордоном широко використовується для визначення оптимального зернового складу
- 53. Скачать презентацию