Содержание
- 2. Мило — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою відносно складне з'єднання жирних
- 3. МИЛО — один з небагатьох продуктів, який доступний майже кожному. З дитинства до старості ми користуємось
- 4. Легенда Легенда свідчить, що латинське слово sapo (мило) походить від назви гори Сапо в древньому Римі,
- 5. Давні рецепти мила Один з перших детальних описів процесу виготовлення мила було знайдено в збірці професійних
- 6. Розвиток миловарної промисловості Необхідний для виготовлення мила луг протягом століть виробляли, спалюючи певні рослини, скажімо морські
- 7. Добра репутація мила Мило продовжували виготовляти вручну — варили у величезних казанах. На ньому не вказувалось
- 9. Скачать презентацию
Мило — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою
Мило — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою
МИЛО — один з небагатьох продуктів, який доступний майже кожному. З дитинства до старості
МИЛО — один з небагатьох продуктів, який доступний майже кожному. З дитинства до старості
Легенда
Легенда свідчить, що латинське слово sapo (мило) походить від назви
Легенда
Легенда свідчить, що латинське слово sapo (мило) походить від назви
Давні рецепти мила
Один з перших детальних описів процесу виготовлення мила було
Давні рецепти мила
Один з перших детальних описів процесу виготовлення мила було
Звичайно, якість мила залежала від його складників. Спершу для виготовлення мила використовували деревний попіл та тваринні жири. Власне з цих складників перші американські поселенці варили коричневе желеподібне мило, яким користувались на щодень. У той час торгівці свічками продавали також мило, яке робили з лою, тобто жиру рогатої худоби чи овець. Під кінець процесу миловаріння вони додавали сіль. Таке мило було тверде, і його різали на кусочки. Часто його ароматизували різними рослинами, як-от лавандою, гаультерією або кмином.
На півдні Європи мило, як правило, виготовляли з оливкової олії. А от у країнах з холодним кліматом основним складником мила і далі залишався лій. Дехто навіть став варити мило з риб’ячого жиру, але воно найліпше підходило для прання, а не для особистої гігієни. Тож упродовж історії жири та олії завжди були головними компонентами мила.
Розвиток миловарної промисловості
Необхідний для виготовлення мила луг протягом століть виробляли,
Розвиток миловарної промисловості
Необхідний для виготовлення мила луг протягом століть виробляли,
У XVIII столітті по всьому світі зріс попит на поташ. Його використовували у виготовленні мила, скла та чорного пороху. Приблизно 1790 року французький хірург та хімік Ніколя Леблан вперше зі звичайної солі отримав луг. Згодом навчились отримувати каустичну соду з ропи. Завдяки цим відкриттям стала можлива індустріалізація миловарної справи.
Добра репутація мила
Мило продовжували виготовляти вручну — варили у величезних казанах. На
Добра репутація мила
Мило продовжували виготовляти вручну — варили у величезних казанах. На
Таке мило добре пінилося, але на ньому виступали краплі олії, через що руки робилися жирними. Окрім того, воно з часом протухало. Виробники, прагнучи задовольнити потреби споживачів, почали додавати ароматичні складники, які перебивали нудотний запах. Популярною тоді була цитраль з приємним лимонним запахом.
Проте поступово якість мила покращувалась. У його виробництві все частіше використовували рослинні олії, через це мило набувало популярності. Крім того, з’явились нові транспортні засоби, тож миловари отримали ширший доступ до високоякісних інгредієнтів. Наприклад, із Західної Африки почали привозити екстракт з м’ясистих плодів олійної пальми. Ця світла масляниста речовина стала основним складником у виробництві мила та косметики. А з тихоокеанських островів завозили копру — висушений м’якуш кокосового горіха