Содержание
- 2. Засновником координаційної теорії комплексних сполук є швейцарський хімік Альфред Вернер (1866 - 1919); за роботи в
- 3. Ко́мплексні сполу́ки або координаці́йні сполу́ки — складні хімічні сполуки, в яких можна виділити центральний атом (комплексоутворювач)
- 4. Головною ознакою комплексних сполук є координація, тобто приєднання до центрального атома більшого числа інших частинок, ніж
- 5. Основні положення координаційної теорії Комплексоутворювачем вважають центральний атом чи іон, до якого приєднуються нейтральні молекули або
- 6. Лігандами (приєднаними частинками) називають молекули або іони, які координуються навколо комплексоутворювача. Разом з останнім вони утворюють
- 7. Внутрішню координаційну сферу комплексної сполуки складають комплексоутворювач разом з лігандами, які приєдналися відповідно до координаційного числа
- 8. Координаційне число визначається числом місць у просторі, які може надавати комплексоутворювач для приєднання лігандів. Координаційне число
- 9. Протиіони — це іони зовнішньої сфери (катіони або аніони), які компенсують заряд внутрішньої координаційної сфери, щоб
- 10. Заряд внутрішньої координаційної сфери визначається сумою зарядів комплексоутворювача й усіх лігандів. Заряд внутрішньої координаційної сфери дорівнює
- 11. Дентатність ліганду визначається числом атомів, які одночасно можуть утворювати зв'язки з комплексоутворювачем.
- 12. Ліганди типу етилендіаміну утворюють так звані хелатні, або клішнеподібні, комплекси, в яких ліганди разом з комплексоутворювачем
- 13. Розглянемо комплекс складу K4 [Fe (CN) 6] - гексаціаноферрат (II) калію (ферроціанід калію, жовта кров'яна сіль).
- 14. Класифікація комплексних сполук 1. За зарядом внутрішньої координаційної сфери: а) КС з комплексним катіоном (роль лігандів
- 15. 2. За природою лігандів: а) сполуки, що містять воду, амоніак, оксид карбону: аквакомплекси [Mg(H2O)6](ClO4)2; аміакати [Ag(NH3)2]
- 16. Просторова будова комплексних сполук Залежно від координаційного числа комплексні сполуки мають різну просторову будову. Якщо координаційне
- 17. Якщо координаційне число дорівнює 6, то внутрішня координаційна сфера має октаедричну або біпірамідальну просторову будову з
- 18. Ізомерія комплексних сполук Гідратна ізомерія полягає в різному розміщенні молекул води у внутрішній і зовнішній координаційних
- 19. Ізомерія зв'язку. Деякі ліганди, наприклад іони СN- , NCS-, NO2-, мають по два донорні атоми і
- 20. Хімічні властивості комплексних сполук Хімічні властивості комплексних сполук залежать від природи комплексоутворювача, лігандів і дещо меншою
- 21. Використання комплексних сполук у медицині хлорофіл - це комплексне з'єднання магнію з порфіринами, гемоглобін містить комплекс
- 22. Значна кількість лікарських препаратів містить комплекси металів як фармакологічно активних речовин, наприклад інсулін (комплекс цинку), вітамін
- 25. КОМПЛЕКСОНОМЕТРІЯ (трилонометрія, хелатометрія) — титриметричний метод аналізу, що базується на реакціях утворення розчинних, дуже міцних комплексів
- 26. Стійкість комплексів катіонів металів з трилоном Б значною мірою залежить від рН-середовища. Більшість катіонів у кислому
- 27. Твердість води. Її види. Тве́рдість води́ — якщо вода містить значні кількості солей кальцію і магнію,
- 28. Загальна твердість води являє собою суму тимчасової і сталої твердості. Твердість води оцінюють у мг-екв/дм3. Воду
- 29. Для зниження твердості води застосовують різні способи. Серед них найпоширенішим є так званий содово-вапняний спосіб. Гідроксид
- 31. Скачать презентацию