Содержание
- 2. Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук.Органічними називають
- 3. 1) встановлення залежності властивостей органічних сполук від їх будови, 2) вивчення фізичних і хімічних властивостей органічних
- 4. Способи отримання різних органічних речовин були відомі ще з давнини. Єгиптяни і римляни використовували барвники індиго
- 5. За часів середньовіччя до цих знань нічого не додалося, деякий прогрес почався тільки в XVI–XVII століттях:
- 6. Основні напрямки досліджень: Розробка методів синтезу органічних сполук різних класів. Розробка теоретичних та експериментальних методів дослідження
- 7. Класифікація органічних сполук Вуглеводні — сполуки, що складаються тільки з атомів вуглецю і водню. Вони в
- 8. Органічні молекули в основному утворені ковалентними неполярними зв'язками C-C, або ковалентними полярними типу C-O, C-N, C-Hal.
- 10. Скачать презентацию
Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних
Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних
1) встановлення залежності властивостей органічних сполук від їх будови,
2) вивчення фізичних і хімічних властивостей органічних
1) встановлення залежності властивостей органічних сполук від їх будови,
2) вивчення фізичних і хімічних властивостей органічних
3) вивчення нових типів і механізмів органічних реакцій, розвиток методів синтетичної органічної хімії.
Основною метою фундаментальних досліджень у галузі органічної хімії є:
Способи отримання різних органічних речовин були відомі ще з давнини. Єгиптяни і римляни використовували барвники індиго іалізарин,
Способи отримання різних органічних речовин були відомі ще з давнини. Єгиптяни і римляни використовували барвники індиго іалізарин,
Історія органічної хімії
За часів середньовіччя до цих знань нічого не додалося, деякий прогрес почався тільки
За часів середньовіччя до цих знань нічого не додалося, деякий прогрес почався тільки
Важливим етапом стала розробка теорії валентності Купером і Кекуле в 1857 році, а також теорії хімічної будови Бутлеровим в1861 році. В основу цих теорій були покладені чотиривалентність Карбону і його здатність до утворення ланцюгів. У 1865 роціКекуле запропонував структурну формулу бензену, що стало одним з найважливіших відкриттів в органічній хімії. У 1875 роціВант-Гофф і Ле Бель запропонували тетраедричну модель атома Карбону, за якою валентності Карбону направлені до вершинтетраедра, якщо атом Карбону помістити в центр цього тетраедра. У 1917 Льюїс запропонував розглядати хімічний зв'язок за допомогою електронних пар.
Основні напрямки досліджень:
Розробка методів синтезу органічних сполук різних класів.
Розробка теоретичних та експериментальних методів
Основні напрямки досліджень:
Розробка методів синтезу органічних сполук різних класів.
Розробка теоретичних та експериментальних методів
Вивчення будови, фізичних та хімічних властивостей органічних сполук.
Вивчення нових типів і механізмів органічних реакцій.
Хімія аліфатичних, аліциклічних, ароматичних, гетероциклічних, азотовмісних, сірковмісних та інших органічних сполук.
Основні напрямки досліджень в органічній хімії
Класифікація органічних сполук
Вуглеводні — сполуки, що складаються тільки з атомів вуглецю і
Класифікація органічних сполук
Вуглеводні — сполуки, що складаються тільки з атомів вуглецю і
Насичені — не містять кратних зв'язків в своїй структурі (алкани);
Ненасичені — мають у своєму складі хоча б один подвійний (алкени) і / або потрійний зв'язок (алкіни).
З відкритим ланцюгом;
З замкнутим ланцюгом — містять цикл (циклічні).
За характером функціональних груп поділяються на:
Галогенні;
Спирти, феноли;
Прості ефіри (етери);
Складні ефіри (естери);
Сполуки, що містять карбонільну групу:
альдегіди;
кетони;
хінони;
Сполуки, що містять карбоксильну групу (Карбонові кислоти, складні ефіри);
Сірковмісні сполуки;
Азотовмісні сполуки;
Металоорганічні сполуки;
Гетероциклічні — містять гетероатоми у складі кільця. Розрізняються за кількістю атомів в циклі, по виду гетероатому, за кількістю гетероатомів в циклі;
Полімери — речовини дуже великої молекулярної маси, які складаються з періодично повторюваних фрагментів — мономерів.
Органічні молекули в основному утворені ковалентними неполярними зв'язками C-C, або ковалентними полярними типу C-O, C-N, C-Hal. Згідно
Органічні молекули в основному утворені ковалентними неполярними зв'язками C-C, або ковалентними полярними типу C-O, C-N, C-Hal. Згідно
Будова органічних молекул