Основні характеристики атомних електростанцій (АЕС) та підприємств ядерного паливного циклу

Содержание

Слайд 2

Слайд 3

Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні,

Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні,

речовини, що створюють загрозу
виникнення НС є потенційно небезпечними об'єктами - РНО
Слайд 4

Сьогодні відомі біля 100 різних ізотопів з масовими числами приблизно від

Сьогодні відомі біля 100 різних ізотопів з масовими числами приблизно від

90 до 145, які виникають під час ділення ядра. Дві типові реакції ділення ядра мають вид:
Слайд 5

Вміст урана-235 в ядерному паливі для АЕС повинно складати 4–5%, а

Вміст урана-235 в ядерному паливі для АЕС повинно складати 4–5%, а

для створення ядерної зброї необхідно довести його вміст до 80%

ядерно паливний цикл

Слайд 6

Принципова схема поводження з радіоактивними відходами.

Принципова схема поводження з радіоактивними відходами.

Слайд 7

Радіоактивні відходи

Радіоактивні відходи

Слайд 8

Характеристики пунктів поховання радіоактивних відходів в міжобласних спецкомбінатах

Характеристики пунктів поховання радіоактивних відходів в міжобласних спецкомбінатах

Слайд 9

Характеристика ППРВ Чорнобильської 30-кілометрової зони

Характеристика ППРВ
Чорнобильської 30-кілометрової зони

Слайд 10

Челябінськ-40, СРСР, 29.09.57 — вибух ємності з радіоактивними відходами внаслідок перегріву

Челябінськ-40, СРСР, 29.09.57 — вибух ємності з радіоактивними відходами внаслідок перегріву

й «усихання» розчину. До 90 % викинутої активності випало на прилеглу до сховища територію. Близько 10 % активності потрапило до хмари, що утворилася, з них 90 % активності визначали переважно короткоіснуючі радіонукліди (з періодом напіврозпаду кілька років), а з довгоіснуючих радіонуклідів у хмарі переважав стронцій Sr‑90. Хмара накрила смугу шириною 8 – 9 км території Челябінської, Свердловської й Тюменської областей. Уже через 4 год вона перебувала на відстані близько 100 км, а через 10 год – до 300 км. До 9 000 осіб, що знаходилися у районі хмари, були евакуйовані. Випадків виникнення гострої променевої хвороби не зафіксовано. До 1978 р. на 80 % території знову відновлена господарська діяльність. Сумарна активність викиду склала близько 2 МКі.

Вибух ємності з радіоактивними відходами

Слайд 11

Згідно даних Інформаційної системи МАГАТЕ в 30 країнах світу експлуатується 432

Згідно даних Інформаційної системи МАГАТЕ в 30 країнах світу експлуатується 432

АЕС загальною потужністю приблизно 340 ГВт. На них виробляється біля 17% електроенергії від загальносвітового рівня
Слайд 12

Наслідки для України трансграничних НС

Наслідки для України трансграничних НС

Слайд 13

АЕС України

АЕС України

Слайд 14

ХАРАКТЕРИСТИКА атомних електростанцій України

ХАРАКТЕРИСТИКА
атомних електростанцій України

Слайд 15

Загальна схема АЕС

Загальна схема АЕС

Слайд 16

Принцип роботи реактора типу ВВЕР Основні причини аварій на АС: -

Принцип роботи реактора типу ВВЕР

Основні причини аварій на АС:
- втрата теплоносія

в результаті розриву трубопроводу відповідного контуру;
- пошкодження ТВЕЛів в результаті швидкого зростання потужності реактора;
- механічні пошкодження систем водопостачання;
- розрив трубопроводу контуру робочого тіла.
Слайд 17

Характеристика реакторів

 

Характеристика реакторів

Слайд 18

Аварія на Фокусима-1 Аварія на ЧАЕС - під час проведення експерименту

Аварія на Фокусима-1

Аварія на ЧАЕС - під час проведення експерименту з

виявлення можливості використання механічної енергії ротору турбіни для аварійного забезпечення електроенергією споживача у випадку припинення подачі пару з реактора
Слайд 19

Аварії на АЕС та їх радіаційні наслідки Інертні гази - 100%

Аварії на АЕС та їх радіаційні наслідки

Інертні гази - 100% (4•107

Кі), Йод – 80% (9•105 Кі), Цезій (5•104 Кі), – 40%.
50% вказаних викидів здійснюється у першу добу

100% (ксенон, йод, цезій и теллур) Можливо вихід значної кількості – стронція, рутенія й латана а також актиноїдів.

Слайд 20

Біологічно значущі радіонукліди ІРГ і йоду, що утворюються під час роботи

Біологічно значущі радіонукліди ІРГ і йоду, що утворюються під час роботи ядерного

реактора

До 20 км – масові втрати незах. населення (до 1000 Бер)

До 100 км – опром. більш допуст. рівнів

Газоаерозольна суміш радіонуклідів

Слайд 21

Деякі біологічно значущі радіонукліди, що утворюються під час роботи ядерного реактора

Деякі біологічно значущі радіонукліди, що утворюються під час роботи ядерного реактора


Довготривале зараження місцевості у результаті розкидання високоактивних осколків ядерного палива

До 1000 км – осередкове зараження “плями” (до 50 Бер)

До 100 км – до 300 Бер.

Слайд 22

Слайд 23

Радіаційні аварії — це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих

Радіаційні аварії — це аварії з викидом радіоактивних речовин або
іонізуючих випромінювань

за межі, непередбачені проектом для
нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях
понад установлену межу їх безпечної експлуатації.
Слайд 24

Запорізька АЕС

Запорізька АЕС

Слайд 25

Південно-Українська АЕС

Південно-Українська АЕС

Слайд 26

Хмельницька АЕС

Хмельницька АЕС