Содержание
- 2. Пентозний шлях відкритий радянським біохіміком В. А. Енгельгардтом. Окремі його етапи вивчені О. Варбург, Ф. Ліпманом,
- 3. Пентозний шлях складається з наступних стадій: Глюкозо-6-фосфат, що утворюється в результаті фосфороліза глікогену або фосфорилювання глюкози,
- 4. 2. 6-Монофосфоглюкон під впливом ферменту глюконолактонази приєднує молекулу води, перетворюючись на 6-фосфоглюконову кислоту. 6-Монофосфоглюкон 6-фосфоглюконову кислоту.
- 5. 3. 6-фосфоглюконова кислота за участю фосфоглюконатдегидрогенази піддається окисному декарбоксилюванню, що призводить до утворення кетопентози - D-рибулозо-5-фосфату
- 6. 4. D-Рибулоза-5-фосфат під впливом рібулозофосфат-3-епімерази перетворюється на свій епімер - D-ксилулозо-5-фосфат. D-Рибулоза-5-фосфат D-ксилулозо-5-фосфат.
- 7. У деяких випадках D-рибулозо-5-фосфат може оборотно перетворюватися на свій альдоізомер - D-рибоза-5-фосфат. D-рибулозо-5-фосфат D-рибулозо-5-фосфат
- 8. D-рибоза-5-фосфат використовується клітинами для синтезу РНК та нуклеотидів (наприклад, АМФ, АДФ, АТФ). Часто пентозний шлях на
- 9. Пентози, не використані для синтезу нуклеїнових кислот і нуклеотидів, витрачаються на біосинтез інших сполук, регенерацію глюкози,
- 10. 5. Частина D-ксилулозо-5-фосфату і D-рибоза-5-фосфату під впливом транскетолази вступає в неокиснювальний етап, що призводить до утворення
- 11. 6. Фосфогліцериновий альдегід може включатися в четверту стадію анаеробного розщеплення вуглеводів або під впливом ферменту трансальдолази
- 12. Фруктозо-6-фосфат може ізомерізіроватися у глюкозо-6-фосфат і вступати в першу стадію пентозного шляху або включатися у другу
- 13. 7. Ерітрозо-4-фосфат під впливом ферменту транскетолази взаємодіє з ксилулозо-5-фосфатом, що призводить до утворення фруктозо-6-фосфату і 3-фосфогліцеринового
- 14. Реакції пентозного шляху можна підсумовувати рівнянням: 6 Глюкозо-6-фосфат +12НАДФ+ → 6СО2 + 12НАДФ • Н +
- 15. В організмі людини, як і тварин, глікоген синтезується практично у всіх тканинах, але найбільше в печінці
- 16. Також як гліколіз і глюконеогенез, розщеплення і синтез глікогену регулюються взаємопов'язано. Якщо глікоген-фосфорілаза активується, то глікоген-синтаза
- 17. Регуляцію цих ферментів в печінці в кінцевому рахунку здійснюють гормони: інсулін і контрінсулярних гормони, наприклад, адреналін
- 18. 8.Кінцевий обмін Основними кінцевими продуктами обміну вуглеводів є вода і вуглекислий газ. Вода виділяється з сечею,
- 19. 9.Регуляція вуглеводного обміну. У регуляції вуглеводного обміну беруть участь нервова система, залози внутрішньої секреції, печінка і
- 20. Існує прямий зв'язок між вмістом глюкози в крові і функціональним станом ЦНС. Так, зменшення концентрації глюкози
- 21. У регуляції вуглеводного обміну беруть участь гормони гіпофіза, коркової і мозкової речовин надниркових, підшлункової і щитовидної
- 22. Аналогічну дію має соматотропін, глюкокортикоїди коркового шару надниркових залоз і тироксин. Так, соматотропін гальмує фосфорилування глюкози
- 23. Посередником між гормонами і ферментами є цАМФ, яка «вмонтована» у мембрани клітин. Її діяльність активізується адреналіном,
- 24. Гепатоцити при високих концентраціях глюкози в крові можуть поглинаги надлишок вуглеводів, а при низьких — віддавати
- 25. Майже всі вітаміни групи В беруть участь у регуляції вуглеводного обміну, особливо вітаміни B1 (складова частина
- 26. 10.Патологія вуглеводного обміну. Найчастіше виявляється у вигляді гіперглікемії і глюкозурії, ацетонемії і ацетонурії, порушень азотистого, водного
- 27. Гіперглікемія — вміст глюкози в крові вищий за норму. Вона призводить до глюкозурії — появи глюкози
- 28. З порушеннями обміну вуглеводів пов'язані порушення обміну інших речовин, насамперед ліпідів. Вони виявляються у кетозах, ацетонемії,
- 29. Порушення процесів гліконеогенезу викликає: надмірне руйнування білків і збільшення вмісту в крові та сечі продуктів азотистого
- 31. Скачать презентацию