Комп'ютерна етика

комп'ютер, на основі чого виробляються відповідні моральні приписи й своєрідні норми етики. Саме вживання терміну «комп'ютерна етика» досить умовне, ця дисципліна дуже молода, вона з'явилася на межі 70-х — 80-х рр. XX сторіччя, і поряд з нею вживаються такі терміни, як «інформаційна етика», «кіберетика».

моральних, юридичних, соціальних, політичних і філософських питань. Проблеми, аналізовані в ній, умовно можна розділити на кілька класів:

проблеми, пов'язані з розробкою моральних кодексів для комп'ютерних професіоналів і простих користувачів;
проблеми захисту прав власності, авторських прав, права на особисте життя й волю слова стосовно області інформаційних технологій;
група проблем, пов'язаних з появою комп'ютерних злочинів, визначенням статусу, тобто переважно правові проблеми

комунікаційна приватність;
—етичність поведінки в Інтернеті;
— інтелектуальна власність;
—соціально-правові проблеми інформаційно- комунікаційних технологій;
— професійна відповідальність.

в приватному житті, право на захист від вторгнення в неї органів влади й інших людей;
Точність — дотримання норм, пов'язаних з точним виконанням інструкцій для експлуатації систем і обробці інформації;
Приватна власність— недоторканність приватної власності — основа майнового порядку в економіці. Проходження цьому принципу означає дотримання права власності на інформацію й норм авторського права;
Доступність — право громадян на інформацію, її доступність у будь-який час і в будь-якому місці.

з інформаційних технологій» (IFI) рекомендувала прийняти кодекси комп'ютерної етики:

не використовувати комп'ютер з метою шкоди іншим людям;
не створювати перешкод і не втручатися в роботу інших користувачів комп'ютерних мереж;
не користуватися файлами, не призначеними для вільного використання;

програмне забезпечення;
не привласнювати чужу інтелектуальну власність;
не використовувати комп'ютерне устаткування або мережеві ресурси без дозволу або відповідної компенсації;
думати про можливі суспільні наслідки програм, які Ви пишете, або систем які Ви розробляєте;
використовувати комп'ютер із самообмеженнями, які показують Вашу люб'язність і повагу до інших людей.
не використовувати комп'ютер для злодійства;

технічні засоби інформатики і телекомунікацій без дозволу (ліцензії власника/виготівника або правовласника) і не придбані на законних підставах;
— не порушувати законодавство про охорону інтелектуальної власності і визнані норми авторського права на програмні засоби і бази даних;
— не порушувати таємниці передачі повідомлень, не практикувати розкриття інформаційних систем і мереж передачі даних;
— не використовувати найменування та абревіатури інших фірм, компаній і організацій без їх згоди.

авторів, що розвивають і пропагують цей напрямок в етиці, у своєму «Новому словнику хакера» приводить вісім визначень, основні з яких наступні:

програміст, якому вивчення тонких і не очевидних можливостей системи робить величезну приємність, ;
програміст-фанатик або просто програміст, якому практичне програмування доставляє незрівнянно більше задоволення, ніж теоретизування на комп'ютерні теми;
експерт або фанат у будь-якій області, наприклад, «астрономічний хакер» або «хакер-ботанік»;
чоловік, якому рішення складних завдань доставляє величезну насолоду; той, хто любить діяти в обхід загальноприйнятих правил і обмежень.

комп'ютерних систем, як правило з метою отримання секретної інформації. Також на слензі вживається у значенні — досвідчений комп'ютерний програміст або користувач.