Содержание
- 2. ПЛАН 1.Німецький вплив на розвиток історіософії у Харкові та Києві в ХІХ столітті 2.Західноєвропейський вплив на
- 3. Література та джерела: Володимирський – Буданов М. Ф. Німецьке право в Поліщі та Литві. – С-Пб.,
- 4. 1.Німецький вплив на розвиток історіософії у Харкові та Києві в ХІХ столітті Історія починається від Геродота,
- 5. Приблизно ж тоді постав Берлінський університет. Ранке сформулював низку вимог для дослідників історії: •історія починається тоді,
- 6. У першій половині ХІХ століття історична наука в Україні розвивалась в обрамлені інтеграційної політики Російської імперії
- 7. В західній політичній і соціальній суспільній думці запанувала думка Гегеля про історичні і неісторичні народи (до
- 8. Знайомство з німецькою ідеалістичною філософією в Україні було тісно пов’язано з вищою освітою і наукою у
- 9. Йоганн Шад син простого селянина, вихованець бенедиктинського монастиря, розчарувався в релігійній схоластиці й захопився ідеями Канта,
- 10. І. Кроненберг, популяризатор поглядів Шеллінга на мистецтво, науку і літературу, мав великий вплив на студентів і
- 11. Михайло Лунін - вихованець німецького університету в Дерпті. Був запрошений у Харків на кафедру всесвітньої історії,
- 12. Професор Харківського, а з 1834 року і Київського університету В. Цих (1805-1835), світогляд якого сформувався під
- 13. Другим після Харкова центром історичної науки в Україні у ХІХ столітті став Київ зі своїми двома
- 14. Започаткував нову інтелектуальну епоху в українській національній історії, першим ректором Київського університету став Михайло Максимович (1804
- 15. Петро Авсєнєв (1810-1852), який на початку 1840 року викладав і в університеті, де читав курс філософії
- 16. 2.Західноєвропейський вплив на розвиток історіософії в Україні у другій половині ХІХ столітті Перша половина ХІХ століття
- 17. Серед учених – істориків Київського університету першим у 1860-х роках був відряджений до Німеччини майбутнійипрофесор кафедри
- 18. Професор кафедри всесвітньої історії Київського університету медієвіст В.І.Лучицький (1845- -1918) за своїми загальноісторичними поглядами був прихильником
- 19. Лучицький навчався і працював за кордоном , у Франції і Німеччині , більше як 2 роки:
- 20. Професор кафедри всесвітньої історії Київського університету Ф.Я.Фортинський (1846-1902), також історик-медієвіст і майбутній ректор Київського університету (1890-1892),
- 21. Особливе місце у розвитку наук «українська історія» і «історія всесвітня» в Україні займає Михайло Драгоманов (1844
- 22. Історіософію (теорію) неопозитивізму характеризують такі елементи: • відмова від теорії історичного прогресу і зосередження уваги на
- 23. Максим Ковалевський (1851-1916) закінчив у 1872 році юридичний факультет Харківського університету й упродовж 1872-1877 роки навчався
- 24. Історик-медієвіст В. К. Піскорський (1867—1910), який був вихідцем із української шляхти і дотримувався консервативно-ліберальних поглядів, закінчив
- 25. Таким чином, історична думка, яка б з’ясовувала місце України у світовій історії, проблеми її власної національної
- 26. 3.Україна в контексті історіософських концепцій російських мислителів: М.Я.Данилевський, російські народники, марксисти Вл. Соловйов, М. Бердяєв, євразійці.
- 27. Історіософським ідеям старих слов’янофілів він надає завсім інший вигляд, представивши їх не як результат містико-метофізичних медитацій,
- 28. Російські народники Народництво – ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції.
- 29. «Російська ідея» Вл. Соловйова . Вл. Соловйову належить заслуга у постановці та розробці проблеми , яку
- 30. 4. Впливи домінуючих націй на українську історичну науку в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ
- 31. що відбувалася в 1861 — 1862 pp. між петербурзьким журналом «Основа», редагованим М. Кулішем, і єврейською
- 32. головним чином, середньовіччям, особливо галицько-волинським, трактуючи його як частину історії триєдиної Русі і розвиваючи думку про
- 33. і подавало цілісну картину історичного минулого України. Саме таким виданням стала «Руська історична бібліотека», започаткована В.
- 34. Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (1834-1908)
- 35. російській перспективі української історії, яка завдяки працям московських і петербурзьких учених, а також Лучицького, Піскорського та
- 36. спільної ініціативи українських депутатів (послів) Віденського парламенту, австрійських урядовців та намісника Галичини Казимира Бадені. Оскільки з
- 37. з російського громадянства, саме він зможе виконати все необхідне». Через відсутність у Галичині кандидатури, яка б
- 38. посприяли виборові саме його кандидатури, на відміну, скажімо, від кандидатури М. Драгоманова з його федералістичною теорією,
- 40. За традицією націоналістів своєю онтологією він обрав романтичний націоналізм Гегеля з його вченням про «історичні» і
- 41. Лише в 1914 р. Грушевський доходить висновку, що без створення загальної всесвітньої історії, дослідження різноманітних зв'язків
- 42. і історії України, які б доповнювали одна одну і сприяли інтеграції української історії у світову, Грушевський
- 43. галицької школи істориків було запровадження у редагованих ним «Записках НТШ» спеціальної рубрики під назвою «Історіософія, помічні
- 44. Мирон Кордуба (1876—1945)
- 45. «Zeitschrift fur Volkskunde», Zeitschrift fur Osterreischische Volkskunde», «Zeitschrift fur Osteuropaische Ge-schichte», а також різноманітні французькі і
- 47. Він вважав, зокрема, що становленню української історичної науки сприятиме розділення досліджень у галузі всесвітньої і української
- 49. переорієнтації наукових пошуків у зв'язку з потребами української політики в Галичині, а також у зв'язку з
- 50. Він поетапно обґрунтовує необхідність національно-територіальної автономії українських земель в Австро-Угорщині, незалежності ЗУНР і автономії Галичини у
- 51. Під впливом соціологічних теорій Ферреро Томашівський прагне довести «легітимність» Галичини їв українській і всесвітній історії, друкує
- 53. 5. Проблеми української і всесвітньої історії в українській історіософії міжвоєнної доби У міжвоєнну добу проблеми української
- 54. Уже 12 вересня 1921 р. була введена інструкція Міністерства віросповідань і освіти Польщі про умови прийому
- 55. У 1924 р. ці дискримінаційні заходи посилились. Виступаючи перед колективом співробітників Львівського університету в червні 1924
- 56. Питання відбору кандидатів, що виникло — безумовно важливе. Приймання відповід¬но до часу подання заяв, згідно з
- 57. Згідно з законом від 13 липня 1920 р. про вищі навчальні заклади і реорганізацію університетів, дисципліна
- 58. Такий поділ дис¬циплін з акцептом на два основних блоки досліджень (польська історія — всесвітня історія) залишався
- 59. • Проблеми позашкільної освіти за кордоном і на землях польських. При вивченні цієї теми виділялися такі
- 60. проф. Колянковський); • Історіописання польське у XV—XVI ст. (1 год. — проф. Колянковський); • Історія інтелектуальної
- 61. • Історія Галичини в автономістичний період (1 год. — д-р Тишковський); • Урбанізація південно-східних земель Речі
- 62. • Діодор, грецькі написи (2 год. — проф. Вітковський); • Історія суспільна і господарська (2 год.
- 63. Для підсилення дисципліни «всесвітня історія» в гуманітарному відділі працювало відділення орієнталістики, де вивчалися різноманітні східні мови.
- 64. 23 січня 1923 р. українці заснували у Львові власний, так званий Таємний університет з аналогічним розподілом
- 65. Студенти і викладачі Таємного університету у Львові
- 66. Курс всесвітньої історії в Українському Таємному університеті у Львові читав доктор Мирон Кордуба; курси у країн
- 67. У 1918—1921 pp. C. Томашівський перебував за кордоном як член Української дипломатичної місії в Швейцарії, Франції
- 68. О́свальд А́рнольд Го́ттфрид Шпе́нглер (1880-1936)
- 69. Історіософія морфології історії базувалась на таких концептуальних положеннях: • незадоволеність лінеарним трактуванням історії; • обрання як
- 70. • створення концепції гомології, на основі якої можна було брати явища з різних періодів, якщо вони
- 71. У 1919—1921 pp. у наукових поглядах Томашівського відбувається еволюція політичної орієнтації — від підтримки національно-демократичних ідей
- 73. У своїх працях Томашівський доходить висновку, що лише творчі сили, корені і традиції монархічно-аристократичних сил здатні,
- 74. Крізь усі праці Томашівського проходить ідея про тяглість зв'язків із Заходом і вимушеність (через складну міжнародну
- 75. Арнольд Джозеф Тойнбі (1889 -1975)
- 76. Кревецький вважав, що окрім Київщини на Сході лише дві українські землі на Заході могли претендувати на
- 78. Він вважає, що на західноукраїнських землях створився окремий виразний український національний тип, Підкреслюючи саме національний характер
- 79. 6.Впливи ідей домінуючих націй на розвиток дискусій з проблем України у світовій історичній науці в другій
- 80. Іван Лисяк-Рудницький (1919—1984)
- 81. Як уже зазначалося вище, ця теорія, унаслідок своєї ірраціональності, якнайкраще прислужилася обом цілям: інтегруванню української історії
- 82. У руслі концепції Гегеля, обґрунтовуючи «не історичністю» українського народу свій варіант періодизації українського національного руху, І.
- 83. — народники на Лівобережній Україні та Росії, хлопомани на Правобережжі і народовці в Галичині. «Доба модернізму»
- 84. Основний опонент І. Лисяка-Рудницького в дискусії 1963 р. професор Омелян Пріцак у своєму варіанті періодизації українського
- 85. Таким чином, О. Пріцак першим в українській історичній науці спробував провести періодизацію на основі нової теорії
- 86. Омелян Пріцак (1919-2006)
- 87. • Встановлення ритму змін, в якому розрізняється час тривалий і нетривалий. Історичний розвиток відбувається трьома ритмами
- 88. • Концентрація уваги на масовій свідомості, колективному образові світу; • Розгляд суспільства у всій його повноті,
- 89. О. Пріцак виділяє в період з кінця XVIII ст. до початку Першої світової війни п'ять основних
- 90. виходом у світ «Книги буття українського народу», проходить через творчість Тараса Шевченка і завершується рухом «Громад»
- 91. ВИСНОВКИ: Таким чином, як показав аналіз розвитку української історичної думки в XX cm., ще чотири покоління
- 93. Скачать презентацию