Слайд 10
![Йоганн Вольфганг Гете Ґете незабаром переконався, що це були марні сподівання,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1252798/slide-9.jpg)
Йоганн Вольфганг Гете
Ґете незабаром переконався, що це були марні сподівання,
оскільки герцог, зрозуміло, забув про свої добрі наміри. Ґете поступово звузив коло своїх обов'язків, залишивши лише опікування театром і навчальними закладами, а 3 вересня 1786 р. взагалі утік із остогидлого веймарського придворного світу. Два роки він провів в Італії, де вивчав античне та ренесансне мистецтво, сам пробував свої сили в живописі, але потім повернувся у Веймар і залишав його лише заради короткочасних поїздок у Карлсбад, Марієнбад і в інші місця для поліпшення здоров'я. Усе життя Ґете тепер проминало у Веймарі, де до нього прийшло світове визнання, розкрився його універсальний талант поета та прозаїка, драматурга та літературного критика, театрального постановника, актора, художника і археолога.