Презентация на тему "Ясунарі Кавабата" - скачать бесплатно презентации по Литературе

і багатій сім'ї. Його батько, лікар, помер, коли Ясунарі було усього 2 роки. Мати хлопчика пішла з життя через рік після смерті батька, на виховання його взяли дід і бабуся по материнській лінії. З самого дитинства Ясунарі мріяв бути художником, але у віці 12 років він таки вирішує стати письменником, і в 1914 р. починає писати автобіографічну розповідь, яка публікується в 1925 р. під назвою «Щоденник шістнадцятирічного».
На початку своєї письменницької діяльності Кавабата захоплюється ідеями західного модернізму і разом з іншими письменниками засновує в японській літературі напрям, що дістав назву неосенсуалізм (нагадує західний інтуїтивізм). Водночас не менш активно Кавабата намагається дотримуватись у своїх творах національної літературної та культурної традиції, ідеї якої у подальшій його творчості стануть домінуючими. Найзначнішим твором Кавабати вважається повість «Снігова країна» (1934-1947.

в древній самурайській столиці Японії, у м. Камакура, на північ від Токіо, де в них народжується дочка. Літо вони звичайно проводили на гірському курорті Каруйдзава в котеджі західного типу, а взимку жили в будинку японського стилю в Дзусі.

які розкриваються і в багатьох інших його творах 30-х років. Крім зазначеного вже твору «Снігова країна», це такі повісті, як «Тисяча журавлів» (1951), «Голос гір» (1954), «Давня столиця» (1962).
У 1960 р. за підтримки держдепартаменту США Кавабата здійснює турне по декількох американських університетах (в число яких входив і Колумбійський університет), де проводить семінари з японської літератури.
Наприкінці 60-х pp. Кавабата пориває з політичним нейтралітетом і разом з Місимою (письменником, кіноактором і політичним діячем правої орієнтації) і двома іншими письменниками підписує петицію проти «культурної революції» в комуністичному Китаї.

яка передає суть японської свідомості». Як перший японський письменник, що здобув Нобелівську премію, Кавабата в своїй промові сказав: «Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті».
Окрім Нобелівської премії, Кавабата здобув також премію «За розвиток літератури» (1937), Літературну премію Академії мистецтв (1952). У 1954 р. він був прийнятий в Японську академію мистецтв, а в 1959 р. нагороджений Франкфуртської медаллю імені Гете. Крім того, в 1960 р. письменник отримав французький орден Мистецтва і літератури, премію Франції «За кращу іноземну книгу» і орден Культури від японського уряду в 1961 р.