Теорема Піфагора

Содержание

Слайд 2

“Геометрія володіє двома скарбами. Один з них - теорема Піфагора, а

“Геометрія володіє двома скарбами. Один з них - теорема Піфагора, а

другий – поділ відрізка в середньому та крайньому відношенні… Перший можна порівняти з мірою золота, другий більше нагадує коштовний камінь.” І. Кеплер
Слайд 3

Зміст З найдавніших часів. Піфагор та його школа. Різні доведення теореми

Зміст

З найдавніших часів.
Піфагор та його школа.
Різні доведення теореми Піфагора:
метод розкладання

на рівновеликі площі;
метод доповнення;
алгебраїчні доведення;
метод подібності;
векторний метод.
Узагальнення теореми Піфагора.
Застосування теореми Піфагора.
Тестові завдання.
Цікаві задачі

Зміст

Слайд 4

З найдавніших часів Історія теореми Піфагора починається набагато раніше до Піфагора.

З найдавніших часів

Історія теореми Піфагора починається набагато раніше до Піфагора. Відомості

про неї говорять про те, що Піфагор навчався математиці у єгипетських жреців. Рівність 32 + 42 = 52 була відома єгиптянам ще біля 2300 року до н.е. в часи царя Аменемхета І.
Єгипетські гарпедонапти – землеміри – використовували мотузку, поділену на 12 рівних частин. Якщо з неї скласти трикутник зі сторонами 3, 4 і 5 частин, то кут між сторонами по 3 і 4 частини, буде прямим. Таким чином, теорема, яку ми називаємо іменем Піфагора, була відома набагато раніше до нього. У вавилонянських текстах, які історики відносять до часів Хаммурабі (близько 2000 року до н.е.) наводиться наближене обчислення гіпотенузи прямокутного трикутника.
Слайд 5

З найдавніших часів В математичній книзі Чу-пей у давньому Китаї так

З найдавніших часів

В математичній книзі Чу-пей у давньому Китаї так говориться

про трикутник зі сторонами 3, 4 і 5: “Якщо прямий кут розкласти на складові частини, то лінія, яка сполучає кінці його сторін, буде 5, тоді основа є 3, а висота 4”. В цій же книзі подано малюнок, якій співпадає з одним із креслень індуської геометрії Басхари.

Геометрія в індусів була тісно пов'язана з культом. Майже достовірно відомо, що теорема про квадрат гіпотенузи була відома в Індії вже біля 18 століття до н.е. Про це свідчить запис, який міститься в “Сутрах”: “Квадрат діагоналі прямокутника дорівнює сумі квадратів його більшої та меншої сторін. Квадрат, побудований на діагоналі, вдвічі більше самого квадрата”

Слайд 6

З найдавніших часів Зараз всі погоджуються з тим, що ця теорема

З найдавніших часів

Зараз всі погоджуються з тим, що ця теорема не

була відкрита Піфагором, проте, дехто вважає, що Піфагор перший дав її повноцінне доведення.
За словами голландського математика Ван-дер-Вадена, заслугою перших грецьких математиків, таких як Фалес, Піфагор та піфагорійці, є не відкриття математики, проте її систематизація та обґрунтування. В їх руках обчислювальні рецепти, засновані на смутних уявленнях, перетворилися в точну науку.”
Найпростіше її доведення можна побачити на малюнку.
Слайд 7

“Віслюків міст” В найдавніші часи доведення теореми Піфагора вважалося дуже складним

“Віслюків міст”

В найдавніші часи доведення теореми Піфагора вважалося дуже складним і

опанувати його могли далеко не всі учні. Тому учні, які не мали достатньої математичної підготовки , виучували доведення на пам'ять без розуміння його. Їх прозвали “віслюками”, для яких ця теореми була нездоланним містком. Дуже багато хто з учнів малював шаржі , схожі на малюнки для доведення теореми.

Зміст

Слайд 8

Піфагор Самоський В VI столітті до н.е. у сім’ї золотих справ

Піфагор Самоський

В VI столітті до н.е. у сім’ї золотих справ майстра

Мнесарха народився син. У легенді нічого не сказано про рік народження Піфагора; історичні дослідження датують його появу на світ приблизно 580 роком до нашої ери на острові Самос.  
Можливості дати сину гарну освіту та виховання у Мнесарха були. Майбутній математик та філософ вже в дитинстві виявив велику здатність до наук. У свого першого вчителя Гермодамаса Піфагор отримує знання основ музики та живопису.
Слайд 9

Піфагор та його школа Пройшло кілька років, і за порадою свого

Піфагор та його школа

Пройшло кілька років, і за порадою свого вчителя

Піфагор вирішує продовжити навчання в Єгипті, у жреців. Там відбувається знайомство Піфагора з філософом Ферекідом - другом Фалеса. У Ферекіда Піфагор навчається астрології, таємницям чисел, медицині та іншим обов’язковим на той час наукам. Звідти шлях Піфагора лежить у Мілет до відомого Фалеса, засновника першої в історії філософської школи. Навчання Піфагора в Єгипті сприяє тому, що він стає одним із найбільш освічених людей свого часу.     
Слайд 10

Піфагор та його школа До цього періоду відноситься подія, яка змінила

Піфагор та його школа

До цього періоду відноситься подія, яка змінила

все його майбутнє життя. Помер фараон Амазіс. Піддалися гонінням і жреці: їх вбивали або брали в полон. Так потрапив у персидський полон і Піфагор. Дванадцять років знаходився у вавилонському полоні Піфагор, доки його не звільнив персидський цар Дарій Гістасп, який прочув про відомого грека. Піфагору вже 60, він вирішує повернутися батьківщину. Тут і вирішує Піфагор створити власну філософську школу. Це був одночасно і релігійний союз, і політичний клуб, і наукове товариство. Учні цієї школи зобов’язувались вести так званий піфагорійській спосіб життя.     
...Пройшло 20 років після створення школи. Слава про неї рознеслася по всьому світу.
Слайд 11

Піфагор та його школа Заслугою піфагорійців було висування думки про кількісні

Піфагор та його школа

Заслугою піфагорійців було висування думки про кількісні закономірності

розвитку світу, що сприяло розвитку математичних, фізичних, астрономічних і географічних знань. В основі речей лежить число, учив Піфагор, пізнати світ - пізнати числа, що ним правлять.
Вивчаючи числа, вони розробили числові відношення, і знайшли їх у всіх областях людської діяльності. Числа і пропорції вивчалися для того, щоб пізнати і описати душу людини, а пізнавши, керувати процесом переселення душ.

Зміст

Слайд 12

Метод розкладання на рівновеликі площі Формулювання теореми Піфагора в давнину: Сума

Метод розкладання на рівновеликі площі

Формулювання теореми Піфагора в давнину:
Сума площ

квадратів, побудованих на катетах прямокутного трикутника, дорівнює площі квадрата, побудованого на його гіпотенузі.

Існує кілька доведень теореми Піфагора, в яких квадрати, побудовані на катетах і гіпотенузі, поділяють на частини таким чином, що кожній частині квадрата, побудованого на гіпотенузі, відповідає така сама частина, побудована на одному з катетів. В усіх цих доведеннях достатньо одного лише погляду на малюнок, щоб побачити рівно великість цих частин.

Слайд 13

Доведення Анариція Це доведення запропонував багдацький математик та астроном Х століття

Доведення Анариція

Це доведення запропонував багдацький математик та астроном Х століття

ан-Найризій
(в перекладі на латинську – Анарицій)
Слайд 14

Методи розкладання на рівновеликі площі Доведення Епштейна Його перевага полягає в

Методи розкладання на рівновеликі площі

Доведення Епштейна
Його перевага полягає в тому що

квадрати, побудовані на гіпотенузі і катетах прямокутного трикутника, поділені лише на трикутники.
Для доведення слід зазначити, що пряма CD проведена перпендикулярно до прямої EF.

Доведення Перигаля

На малюнку ми бачимо доведення, яке знайшов Перигаль (його іноді називають “колесо с лопастями”). Через центр квадрата, побудованого на більшому з катетів, проводять прямі, одна з яких паралельна. А друга перпендикулярна гіпотенузі.

Доведення Гутхейля

Слайд 15

Методи розкладання на рівновеликі площі 2 3 6 5 1 4

Методи розкладання на рівновеликі площі
2 3
6
5 1 4
8


8 5
2 3
1 4
7 6

Доведення Бехтера

Зміст

Слайд 16

Метод доповнення Поряд з методом розкладання на рівновеликі площі можна навести

Метод доповнення

Поряд з методом розкладання на рівновеликі площі можна навести

приклади доведень за допомогою віднімання рівних площ або іноді цей метод називають методом доповнення. Ідея цього метода полягає в тому, що від двох рівних площ треба відняти рівновеликі частини таким чином, щоб в одному випадку залишилися два квадрати, побудовані на катетах, а в другому – квадрат, побудований на гіпотенузі.
Одне з таких доведень зображено на малюнку.

Стілець нареченої

Цю фігуру, яка зустрічається в доведеннях теореми Піфагора близько ІХ ст. н.е., індуси називали “стільцем нареченої”. Спосіб побудови квадрату зі стороною, що дорівнює гіпотенузі, видно з малюнка. Спільна частина двох квадратів, побудованих на катетах, і квадрата, побудованого на гіпотенузі, - неправильний заштрихований п'ятикутник, нагадує стілець. Звідси назва.
На інших двох малюнках зображено схожі побудови, проте, розташування квадратів дещо інші.

Розглянемо ще кілька малюнків для доведення методом доповнення, а саме:
доведення Маррі (1887 р.);
доведення Рейхенбергера (1775 р.);
доведення, в якому за основу взято малюнок теореми Піфагора, якій взято до прямокутної рамки.

Зміст

Слайд 17

Алгебраїчні доведення В деяких випадках для доведення теореми Піфагора використовують алгебраїчні

Алгебраїчні доведення

В деяких випадках для доведення теореми Піфагора використовують алгебраїчні тотожності.

Найстаріше

з таких доведень міститься в одному з творів Бхаскари і містить в поясненні лише одне слово “Дивись!”

Інше схоже доведення запропонував Герфілд у 1882 році. В ньому достатньо подати пощу трапеції, зображеної на малюнку двома способами.

Ще одне алгебраїчне доведення запропонував англієць Хоукінс у 1909 році. Прямокутний трикутник повернуто на 900. Заштрихований чотирикутник розкладається на два рівнобедрені трикутники, розглянувши площі яких, отримаємо формули, якою виражається теорема Піфагора

Алгебраїчне доведення засноване на поданні площі чотирикутника двома способами навів Вальдхейм.

Зміст

Слайд 18

Метод подібності Доведення теореми Піфагора методом подібності вперше з'явилося у Бхаскари

Метод подібності

Доведення теореми Піфагора методом подібності вперше з'явилося у Бхаскари (ХІІ

ст.), також воно є в книзі “Практична геометрія” Леонардо Фібоначчі та у Валліса (ХVІІ ст.). У ХІХ-ХХ ст., йдучи по слідах Лежандра, більшість авторів шкільних підручників подають саме цей метод доведення теореми Піфагора.

С
А D B

З подібності трикутників АСD і САВ маємо:

З подібності трикутників DСВ і АВС маємо:

Додавши по частинах ці рівності, отримаємо:
АС2 + ВС2 = АВ(АD + DВ) = АВ2, або
АС2 + ВС2 = АВ2

Зміст

Слайд 19

Векторний метод Теорема Піфагора може бути доведена за допомогою векторів. Наведемо

Векторний метод

Теорема Піфагора може бути доведена за допомогою векторів. Наведемо це

доведення

А
С В

Задамо на сторонах трикутника АВС вектори

Розглянемо скалярний квадрат вектора, побудованого на гіпотенузі

Оскільки

Зміст

Слайд 20

Узагальнення теореми Піфагора Sx Sy Sz Теорема Піфагора може бути узагальнена,

Узагальнення теореми Піфагора

Sx

Sy

Sz

Теорема Піфагора може бути узагальнена, а саме: якщо замість

квадратів на сторонах прямокутного трикутника побудувати довільні подібні між собою фігури. Причому, площі фігур, побудованих на катетах, позначити Sx та Sy, а на гіпотенузі – Sz, буде справедливою така рівність:
Sx + Sy = Sz

Зміст

Слайд 21

Застосування теореми Піфагора Обчислення діагоналі квадрата та прямокутника; Знаходження висоти трикутника;

Застосування теореми Піфагора

Обчислення діагоналі квадрата та прямокутника;
Знаходження висоти трикутника;
Знаходження діагоналі куба

та прямокутного паралелепіпеда;
Знаходження висоти піраміди та конуса;
Побудова перерізів куба та прямокутного паралелепіпеда;
При побудові перерізів конуса.

В математиці:
d
a
d b
a

Слайд 22

Застосування теореми Піфагора В архітектурі При побудові будь-якої споруди розраховують відстані,

Застосування теореми Піфагора

В архітектурі

При побудові будь-якої споруди розраховують відстані, центри

тяжіння, розміщення опор, балок, тощо.
В будівлях готичного і романського стилю верхні частини вікон розділяють камінними ребрами, які додають їм міцності ;
Покриття площини рівними многокутниками (“паркетом”).
Слайд 23

Застосування теореми Піфагора В астрономії При розрахунках шляху, який проходить промінь

Застосування теореми Піфагора

В астрономії

При розрахунках шляху, який проходить промінь світла;
Обчислення висоти

антени мобільного оператора для кращого зв'язку.
Радіосигнал від нашої цивілізації було передано в космос у вигляді теореми Піфагора;

Зміст

Слайд 24

Тестові завдання Зміст

Тестові завдання

Зміст

Слайд 25

Тестові завдання 100 14 10 Зміст

Тестові завдання

100

14

10

Зміст

Слайд 26

Тестові завдання 4 2 16 Зміст

Тестові завдання

4

2

16

Зміст

Слайд 27

Тестові завдання 13 7 Зміст

Тестові завдання

13

7

Зміст

Слайд 28

Тестові завдання 45, 36 5, 4 15, 12 ? ВС -? ВD - ? Зміст

Тестові завдання

45, 36

5, 4

15, 12

?

ВС -? ВD - ?

Зміст

Слайд 29

Задача індійського математика XII століття Бхаскари «На березі річки росла тополя

Задача індійського математика XII століття Бхаскари

«На березі річки росла тополя одинока.
Зненацька

вітра подих її стовбур зламав.
Бідна тополя упала. І кут утворив прямий
Її стовбур із течією ріки
Дізнайся, що річка була у цьому місці 4 фути завширки
Верхівка торкнулася краю ріки
Лишилось від стовбура фута лише 3три.
Дізнайся скоріше, будь-ласка, скажи
Яка висота у тополі була?»

Зміст

Слайд 30

Задача з китайської «Математики в дев'яти книгах» У ставку, діаметр якого

Задача з китайської «Математики в дев'яти книгах»

У ставку, діаметр якого 1

чжан = 10 чи, росте очерет, якого видно над водою на 1 чи. Якщо потягнути очерет до берегу, то від торкнеться його. Питається: яка глибина ставка і яка довжина очереиа?

Зміст

Слайд 31

Задача з підручника «Арифметика» Леонтія Магницького Може трапитись пересічній людині до

Задача з підручника «Арифметика» Леонтія Магницького

Може трапитись пересічній людині до стіни

драбину приладити, причому стіни тієї висота є 117 стоп. А драбина має довжину 125 стоп. Дійзнайся, кілька стоп від стіни має поставити нижний кінець людина.

Зміст

Слайд 32

Задача про бамбук з давньокитайського трактату "Гоу-гу" Є бамбук завдовжки 1

Задача про бамбук з давньокитайського трактату "Гоу-гу"

Є бамбук завдовжки 1 чжан.

Верхівку його зігнули таким чином, що вона торкається землі на відстані 3 чи від його кореня.
(1 чжан = 10 чи).
Яка висота бамбука після згинання?

Зміст

Слайд 33

Молодець!

Молодець!

Слайд 34

Помилка! Спробуй ще!

Помилка! Спробуй ще!