Понятие клинической психологии

Август 8, 2022

Главная
Медицина
Понятие клинической психологии

Содержание

2. КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (В.Д.МЕНДЕЛЕВИЧ ) це наука, яка вивчає психологічні особливості людей, що страждають різними захворюваннями, методи
3. КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (ШРАМЛЬ ) це використання знань, технік і методів основних психологічних спеціальностей, а також суміжних
4. КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (М.ПЕРРЕ І У.БАУМАН) окрема психологічна дисципліна, предмет якої – психічні розлади (порушення) і психічні
5. В.Д.Менделевич зазначає, що в сучасній психології терміни «клінічна» і «медична» психології, як правило, використовуються як синоніми.
6. М.Перре і У.Бауман, описуючи міждисциплінарні зв’язки клінічної психології, вказують на її зв’язок з медичною психологією, таким
7. ОБ’ЄКТ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ людина з труднощами адаптації та самореалізації, пов’язаними з її фізичними, соціальним та духовним
8. ПРЕДМЕТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА психічні процеси, стани, індивідуальні та міжособистісні особливості, соціально-психологічні феномени, які проявляються
9. ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА: діагностична, експертна, корекційна, профілактична, реабілітаційна, консультативна, науково-дослідницька та ін.
10. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Психіка і свідомість вивчаються у єдності внутрішніх і зовнішніх процесів. Взаємозв’язок психіки
11. КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ РОЗДІЛИ: психологія хворого, психологія лікувальної взаємодії, норма і патологія психічної діяльності, патопсихологія,
12. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ: мозок і психіка, психосоматичні і соматопсихічні співвідношення, співвідношення біологічного і соціального,
13. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ МЕДИЧНІ ПОНЯТТЯ: етіологія патогенез саногенез симптом синдром клінічний діагноз функціональний (багатомірний) діагноз
14. ТЕОДЮЛЬ РІБО Представник французької наукової психіатричної школи. Вважається ідеологом клінічної психології. Сформулював "закон зворотного розвитку" психічних
15. ЖАН-МАРТЕ́Н ШАРКО Французький лікар-психіатр, учитель Зигмунда Фрейда, фахівець з неврологичних хвороб, основоположник нового вчення про психогенну
16. АЛЬФРЕД БІНЕ Французький психолог-позитивіст. Розробник першого у світі тесту для оцінки розумового розвитку людини. Очолював лабораторію
17. ЛАЙТНЕРТ УЇТМЕН Американський психолог, учень Вундта. У 1896 році заснував першу психологічну клініку при університеті Пенсільванії
18. ЕМІЛЬ КРЕПЕЛІН Німецький психіатр. Відомий як автор сучасної нозологічної концепції в психіатрії і класифікації психічних розладів.
19. ЗІГМУНД ФРЕЙД Австрійський психолог і психіатр, який вивчав людське несвідоме. Він розвинув методику вільних асоціацій та
20. ЕРНСТ КРЕЧМЕР Німецький психіатр і психолог, професор Тюбинського Університету, директор неврологічних клінік у Мельбурні і Тюбінгу,
21. П.І.КОВАЛЕВСЬКИЙ Професор психіатрії Харківського університету, автор однієї з перших на російській мові праць по патопсихології ("Основи
22. В.М.БЕХТЄРЄВ Російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи. Організатор широких експериментально-психологічних досліджень порушень
23. М.М.ЛАНГЕ Український та російський психолог німецького походження; професор філософії Одеського університету, засновник Вищих жіночих курсів у
24. ГЕОРГІЙ КОНИСЬКИЙ Український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч. Професор Києво-Могилянської академії. Систематизував історичний огляд вивчення
25. НАУКОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТОК ХХ СТ.
26. І.А.СІКОРСЬКИЙ Український психіатр, психолог (зокрема визначний у галузі дитячої психології), професор київського університету Св. Володимира та
27. НАСЛІДКИ ВІДКРИТОЇ КРИЗИ У ПСИХОЛОГІЇ
30. Скачать презентацию

Слайд 2

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (В.Д.МЕНДЕЛЕВИЧ )
це наука, яка вивчає
психологічні

особливості людей, що страждають різними захворюваннями,
методи і способи діагностики психічних відхилень, диференціації психічних феноменів і психопатологічних симптомів і синдромів,
психологію взаємин пацієнта і медичного працівника,
розробляє психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам,
а також досліджує теоретичні аспекти психосоматичних і соматопсихічних взаємовпливів.

Слайд 3

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (ШРАМЛЬ )
це використання знань, технік і методів основних

психологічних спеціальностей, а також суміжних з ними дисциплін (глибинна психологія, соціологія і соціальна педагогіка) у широкому клінічному полі: від консультативних бюро й спеціалізованих виховних закладів до лікарень

Слайд 4

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (М.ПЕРРЕ І У.БАУМАН)
окрема психологічна дисципліна, предмет якої –

психічні розлади (порушення) і психічні аспекти соматичних розладів/хвороб.
До неї автори відносять такі розділи: етіологія/аналіз умов виникнення розладів, класифікація, діагностика, епідеміологія, інтервенція (профілактика, психотерапія, реабілітація, охорона здоров’я, оцінка).

Слайд 5

В.Д.Менделевич зазначає, що в сучасній психології терміни «клінічна» і «медична»

психології, як правило, використовуються як синоніми. Однак існує традиція у медиків означати цю галузь знань «медичною психологією», а у психологів – «клінічною психологією».

Слайд 6

М.Перре і У.Бауман, описуючи міждисциплінарні зв’язки клінічної психології, вказують на

її зв’язок з медичною психологією, таким чином розділяючи ці поняття. Медичну психологію вони трактують як «використання знань і методів психології для вирішення медичних завдань», а її предмет як «емоції та поведінка у стані хвороби й усі форми попередження хвороби і профілактики», а також як «порушення пацієнта і взаємостосунки лікар/пацієнт».

Слайд 7

ОБ’ЄКТ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
людина з труднощами адаптації та самореалізації, пов’язаними

з її фізичними, соціальним та духовним станом.

Слайд 8

ПРЕДМЕТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА
психічні процеси, стани, індивідуальні та

міжособистісні особливості, соціально-психологічні феномени, які проявляються в різних галузях людської діяльності.

Слайд 9

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА:
діагностична,
експертна,
корекційна,
профілактична,
реабілітаційна,
консультативна,
науково-дослідницька та ін.

Слайд 10

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Психіка і свідомість вивчаються у єдності внутрішніх і

зовнішніх процесів. Взаємозв’язок психіки і поведінки, свідомості і діяльності є об’єктом і засобом психологічного дослідження.
Вирішення психофізичної проблеми стверджує єдність, але не тотожність психічного і фізичного.
Методика психологічного дослідження має опиратися на соціально-історичний аналіз діяльності людини.
Метою психологічного дослідження має бути розкриття специфічних психологічних закономірностей.
Психологічні закономірності розкриваються у процесі розвитку.
Включення принципів педагогічної роботи у експеримент по психологічному дослідженню дитини.
Використання у методиці психологічного дослідження продуктів діяльності досліджуваного.

Слайд 11

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ РОЗДІЛИ:
психологія хворого,
психологія лікувальної взаємодії,
норма і патологія

психічної діяльності,
патопсихологія,
психологія індивідуальних відмінностей,
вікова клінічна психологія,
сімейна клінічна психологія,
психологія девіантної поведінки,
психологічне консультування, психокорекція і психотерапія,
неврозологія,
психосоматична медицина,
нейропсихологія.

Слайд 12

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ:
мозок і психіка,
психосоматичні і соматопсихічні співвідношення,
співвідношення

біологічного і соціального,
проблема норми і патології,
генетичне і набуте, середовищне і особистісно-середовищне,
розвиток і розпад психіки,
органічне і функціональне,
свідоме і безсвідоме,
адаптація і дезадаптація,
дифіцитарне і пристосувальницьке.

Слайд 13

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ МЕДИЧНІ ПОНЯТТЯ:
етіологія
патогенез
саногенез
симптом
синдром
клінічний діагноз
функціональний (багатомірний) діагноз

Слайд 14

ТЕОДЮЛЬ РІБО
Представник французької наукової психіатричної школи. Вважається ідеологом клінічної психології.
Сформулював "закон

зворотного розвитку" психічних функцій: їхнє згасання при хворобі йде шляхом, зворотним розвиткові й росту, так що першими порушуються ті процеси, які формуються пізніше за інші – найбільш складні, довільні; останніми руйнуються нижчі функції та автоматизми.
Роботи Рібо носять красномовні назви: "Хвороби волі", "Хвороби пам’яті", "Хвороби особистості".

Слайд 15

ЖАН-МАРТЕ́Н ШАРКО
Французький лікар-психіатр, учитель Зигмунда Фрейда, фахівець з неврологичних хвороб, основоположник

нового вчення про психогенну природу істерії. Провів велику кількість клінічних досліджень у галузі психиатрії з використанням гіпнозу як основного інструменту доказу своїх гіпотез. Засновник кафедри психіатрії у Парижському університеті. Член Парижської Академії наук (з 1863 року).

Слайд 16

АЛЬФРЕД БІНЕ
Французький психолог-позитивіст. Розробник першого у світі тесту для оцінки розумового

розвитку людини.
Очолював лабораторію фізіологічної психології в Сорбонні, 1894 разом з Т.Рібо заснував «L'Année psychologique» («Щорічник психології»). Головним чином розробляв питання психології мислення. Автор багатьох методик психологічних досліджень. В 1905 році Біне разом з Б. Сімоном розробив систему тестів для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. Ці тести стали основою сучасних тестів для визначення коефіцієнту розумового розвитку.

Слайд 17

ЛАЙТНЕРТ УЇТМЕН
Американський психолог, учень Вундта.
У 1896 році заснував першу психологічну клініку

при університеті Пенсільванії (США).
У 1907 році Уїтмен заснував журнал «The Psychological Clinic». Поняття «клінічна» він взяв із медицини, не розуміючи під цим ні медичну психологію, ні клініку у сенсі місця для психологічної діяльності, а маючи на увазі лише роботу з окремими конкретними випадками.
Уїтмен був одним з перших членів Американської психологічної асоціації.

Слайд 18

ЕМІЛЬ КРЕПЕЛІН
Німецький психіатр. Відомий як автор сучасної нозологічної концепції в психіатрії

і класифікації психічних розладів. Першим створив концепцію «dementia praecox» — праобразу шизофренії; близьку до сучасної концепцію БАР і паранойї; здійснив великий внесок у розуміння вродженого слабоумтсва й істерії.
Крепеліну належить введення психологічного експерименту для вирішення діагностичних завдань й класифікації душевних хвороб.

Слайд 19

ЗІГМУНД ФРЕЙД
Австрійський психолог і психіатр, який вивчав людське несвідоме. Він

розвинув методику вільних асоціацій та тлумачення сновидінь, яку було покладено в основу психоаналізу, і сформулював одну з перших концепцій структури психіки, особистості.
Відкрив сферу психотерапії для
не-медиків і значно просунув уперед психологічну теорію виникнення психічних і не лише психічних розладів здоров’я.

Слайд 20

ЕРНСТ КРЕЧМЕР
Німецький психіатр і психолог, професор Тюбинського Університету, директор неврологічних клінік

у Мельбурні і Тюбінгу, почесний член багатьох наукових і медичних організацій, творець типології темпераментів на основі особливостей статури.
Його роботи неодноразово удостоювалися вищих міжнародних нагород. Широко відомий своєю класифікацією характерів, а також дослідженнями в галузі медичної психології і психотерапії.

Слайд 21

П.І.КОВАЛЕВСЬКИЙ
Професор психіатрії Харківського університету, автор однієї з перших на російській мові

праць по патопсихології ("Основи механізму душевної діяльності", Харків, 1885). Багато працював над перекладами на російську мову праць французьких психіатрів і видавав їх.

Слайд 22

В.М.БЕХТЄРЄВ
Російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.

Організатор широких експериментально-психологічних досліджень порушень психічної діяльності.
У 1885 році відкрив другу в Європі експериментально-психологічну лабораторію в Казані, а пізніше ряд лабораторій у Санкт-Петербурзі для дослідження нервовохворих.

Слайд 23

М.М.ЛАНГЕ
Український та російський психолог німецького походження; професор філософії Одеського університету,

засновник Вищих жіночих курсів у Одесі; створив першу в Російській імперії лабораторію експериментальної психології; праці з історії етики, дослідження уваги.
Фундаментальні праці: «Психологічні студії», «Психологія»

Слайд 24

ГЕОРГІЙ КОНИСЬКИЙ

Український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч. Професор Києво-Могилянської

академії.
Систематизував історичний огляд вивчення душі, завершуючи його аналізом тогочасної психологічної традиції поділу душі на вегетативну, чуттєву і раціональну; крім того він описував ще й душу “бажальну” й “рухову”, зазначаючи умовність, штучність такого поділу.

Слайд 25

НАУКОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТОК ХХ СТ.

Слайд 26

І.А.СІКОРСЬКИЙ
Український психіатр, психолог (зокрема визначний у галузі дитячої психології), професор київського

університету Св. Володимира та громадський діяч.
Іван Сікорський був редактором київського медичного журналу «Вопросы нервно-психической медицины» (1896 — 1905), засновником та головою низки наукових товариств. З його ініціативи засновано у Києві Лікарсько-Педагогічний Інститут для розумово-відсталих та нервових дітей. Сікорський автор понад 100 наукових праць, багатьох монографій і посібників, у тому числі близько 50 з загальної психології. Його монографія «О заикании» була перекладена на німецьку мову та зробила ім'я Сікорського відомим за кордоном. Іван Сікорський перший у світовій науці почав застосовувати експеримент у вивченні дитячої психології («Душа ребенка», 1901 та інші). Також досліджував психологічні аспекти суїциду.

Слайд 27

НАСЛІДКИ ВІДКРИТОЇ КРИЗИ У ПСИХОЛОГІЇ

Слайд 28

Понятие клинической психологии

Содержание

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (В.Д.МЕНДЕЛЕВИЧ ) це наука, яка вивчає психологічні

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (ШРАМЛЬ ) це використання знань, технік і методів основних

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (М.ПЕРРЕ І У.БАУМАН) окрема психологічна дисципліна, предмет якої –

В.Д.Менделевич зазначає, що в сучасній психології терміни «клінічна» і «медична»

М.Перре і У.Бауман, описуючи міждисциплінарні зв’язки клінічної психології, вказують на

ОБ’ЄКТ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ людина з труднощами адаптації та самореалізації, пов’язаними

ПРЕДМЕТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА психічні процеси, стани, індивідуальні та

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІНІЧНОГО ПСИХОЛОГА:діагностична,експертна,корекційна, профілактична,реабілітаційна,консультативна,науково-дослідницька та ін.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇПсихіка і свідомість вивчаються у єдності внутрішніх і

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ РОЗДІЛИ: психологія хворого,психологія лікувальної взаємодії,норма і патологія

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ:мозок і психіка, психосоматичні і соматопсихічні співвідношення,співвідношення

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ МЕДИЧНІ ПОНЯТТЯ:етіологіяпатогенезсаногенезсимптомсиндромклінічний діагнозфункціональний (багатомірний) діагноз

ТЕОДЮЛЬ РІБОПредставник французької наукової психіатричної школи. Вважається ідеологом клінічної психології.Сформулював "закон

ЖАН-МАРТЕ́Н ШАРКОФранцузький лікар-психіатр, учитель Зигмунда Фрейда, фахівець з неврологичних хвороб, основоположник

АЛЬФРЕД БІНЕФранцузький психолог-позитивіст. Розробник першого у світі тесту для оцінки розумового

ЛАЙТНЕРТ УЇТМЕНАмериканський психолог, учень Вундта.У 1896 році заснував першу психологічну клініку

ЕМІЛЬ КРЕПЕЛІННімецький психіатр. Відомий як автор сучасної нозологічної концепції в психіатрії

ЗІГМУНД ФРЕЙД Австрійський психолог і психіатр, який вивчав людське несвідоме. Він

ЕРНСТ КРЕЧМЕРНімецький психіатр і психолог, професор Тюбинського Університету, директор неврологічних клінік

П.І.КОВАЛЕВСЬКИЙПрофесор психіатрії Харківського університету, автор однієї з перших на російській мові

В.М.БЕХТЄРЄВ Російський невропатолог, психіатр і психолог, морфолог і фізіолог нервової системи.

М.М.ЛАНГЕ Український та російський психолог німецького походження; професор філософії Одеського університету,

ГЕОРГІЙ КОНИСЬКИЙ Український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч. Професор Києво-Могилянської