Семіотика та лабораторні методи дослідження в урологі

Содержание

Слайд 2

Преподобний Агапіт Печерський – чернець Києво-Печерського монастиря (1095 рік). Рахувався Російською

Преподобний Агапіт Печерський – чернець Києво-Печерського монастиря (1095 рік). Рахувався Російською

православною церквою в лиці святих, як лікар «безвідплатний». Вважається святим заступником хірургії на Русі
Слайд 3

Гравюра “Допомога в лікарні” Нідерландського художника Кріспіна Де Пассе що закликає

Гравюра “Допомога в лікарні” Нідерландського художника Кріспіна Де Пассе що закликає

бути жалісливим і корисним для хворих. Кінець 16 століття , музей мистецтв, Філадельфія.
Слайд 4

Сестри милосердя в процедурному кабінеті лікарні Port-Royal здійснюють кровопускання, як найбільш

Сестри милосердя в процедурному кабінеті лікарні Port-Royal здійснюють кровопускання, як найбільш

часту маніпуляцію, 16 вік. Національна бібліотека, Париж.
Слайд 5

Операції при гострій затримці сечі з книги Іоганна Шультеса. 16 вік, Нью-Йоркська академія медицини

Операції при гострій затримці сечі з книги Іоганна Шультеса. 16 вік,

Нью-Йоркська академія медицини
Слайд 6

Ілюстрація манускрипту Роландаса Парменсиса демонструє операцію по видаленню каменів сечового міхура, ХIV вік. Бібліотека Касантенса.Рим

Ілюстрація манускрипту Роландаса Парменсиса демонструє операцію по видаленню каменів сечового міхура,

ХIV вік. Бібліотека Касантенса.Рим
Слайд 7

Гіппократ - відомий старогрецький лікар. Зображення невідомого візантійського художника. Початок 14 століття. Національна бібліотека. Париж.

Гіппократ - відомий старогрецький лікар. Зображення невідомого візантійського художника. Початок 14

століття. Національна бібліотека. Париж.
Слайд 8

Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна - Авіцена. Народився 16.08.

Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна - Авіцена. Народився 16.08.

980 р. в с. Афшана поблизу м. Бухари (держава Саманідов, нині Узбекистан). Помер 18.06.1037 р., похований в м. Ісфахан (Іран).
Слайд 9

ГРУПИ КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ УРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ Біль в проекції СВС Порушення сечовипускання

ГРУПИ КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ УРОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Біль в проекції СВС
Порушення сечовипускання


Якісні і кількісні зміни сечі
Природжені і придбані анатомічні зміни СВС
Патологічні виділення з уретри
Якісні і кількісні зміни сперми
Слайд 10

Біль в проекції нирок 1. Тупі, ниючі 2. Гострі, нападоподібні (ниркова коліка - НК)

Біль в проекції нирок

1. Тупі, ниючі
2. Гострі, нападоподібні (ниркова коліка -

НК)
Слайд 11

Характерні ознаки НК 1.Нападоподібний гострий біль в проекції нирки(100%) 2. Іррадіація

Характерні ознаки НК

1.Нападоподібний гострий біль в проекції нирки(100%)
2. Іррадіація болю вниз

по ходу сечоводу, в надлобкову область, в зовнішні статеві органи
3. Рухове збудження
4. Порушення сечовипускання
5. Потемніння сечі (еритроцитурія)
Слайд 12

Качественные изменения мочи Питома вага – 1010 –1025. Колір – соломенножелтий.

Качественные изменения мочи

Питома вага – 1010 –1025. Колір – соломенножелтий. Свіжовипущена

сеча – прозора. Білок – від 0 до 0,033 % (добова від 50 до 150 міліграма). Лейкоцити – 4-5 в полі зору. Еритроцити – 0 – 1 в полі зору. Циліндри – одиничні в препараті (гіалінові, зернисті, епітеліальні). Солі – сечової кислоти, фосфати, оксалати. Бактерії – в нормі відсутні. Слиз – незначна кількість
Слайд 13

МІРИ БАКТЕРІУРІЇ (наказ МЗ №535 від 22.04.1985 р. – “ Уніфікація

МІРИ БАКТЕРІУРІЇ (наказ МЗ №535 від 22.04.1985 р. – “ Уніфікація

мікробіологічних методів досліджень”)

А) патологічна (достеменна) –100 тисяч і більш за бактерій в 1 мл
Б) критична – 50 тисяч бактерій в 1 мл В) сумнівна – 10 тисяч бактерій в 1 мл За наявності менше 1 тисячі бактерій в 1 мл – запалення немає, трактується як результат контамінації (забруднення). Виключення з правила – при здобутті грамнегативних видів бактерій в сечі (кишкова паличка, синегнойная паличка, протей, клебсієлла), особливо при повторному дослідженні – результат трактувати як позитивний.

Слайд 14

Кількісні методи виявлення прихованої лейкоцитурії 1.Метод Нечипоренко – кількість Л.+Э. у

Кількісні методи виявлення прихованої лейкоцитурії

1.Метод Нечипоренко – кількість Л.+Э. у 1

мл середньої порції сечі: Л. – до 2000, Е. – до 1000, циліндрів – до 20.
2.Метод Каковського-Аддіса – кількість Л.+Э. у добовій сечі: Л. – 2 млн., Е. – 1 млн.
3.Метод Амбюрже – кількість Л.+Э. виділених за хв.: Л. - 4000, Е. - 2000.
Слайд 15

Кількісні методи виявлення прихованої лейкоцитурії 4. Преднізолоновий тест: А)– забір средньої

Кількісні методи виявлення прихованої лейкоцитурії

4. Преднізолоновий тест: А)– забір средньої порції

сечі Б)в/в 30мг преднізоло-на на 10 мл фізр-ра; У) забір середньої порції сечі через 3-4 години і на наступний ранок. Підрахунок колількості Л.+Э., активних Л., кліток Штернгеймера- Мальбіна в 1 мл
Оцінка тесту : проба позитивна якщо: А) підвищилася к-ть Л. до 4000 і більш; Би) поява активних Л., кліток Штернгеймера-М.
Слайд 16

Топічна діагноста лейкоцитурії. Двохсклянкова проба сечі 1) якщо патологія в 1-ій

Топічна діагноста лейкоцитурії.

Двохсклянкова проба сечі
1) якщо патологія в 1-ій порції

– джерело знаходиться в передньому відділі уретри.
2. Якщо патологія в 2-ій пробі – джерело знаходиться в задньому відділі уретри, простаті або шийці сечового міхура.
3. Якщо патологія в обох пробах – джерело знаходиться в сечовому міхурі або нирках.
Трьохсклянкова проба
збираються 1-я і 2-я порції після чого робиться масаж передміхурової залози для визначення наявності патології в простаті.
Слайд 17

Кількісні зміни сечі 1). Поліурія – більше 2 л/24 години 2).

Кількісні зміни сечі
1). Поліурія – більше 2 л/24 години
2). Опсоурія

- запізнене збільшення сечовиділення
3). Олігурія – до 500 мл/24 години
4). Анурія (сечі до 100 мл/ 24 години)
а) аренальная або ренопривна – за відсутності нирок
б)преренальна – при порушеннях кровообігу, довготривалій блювоті і проносі
Слайд 18

в) ренальная – пораження паренхіми (гломерулонефрит, пієлонефрит, переливання несумісної крові, от-равленія

в) ренальная – пораження паренхіми (гломерулонефрит, пієлонефрит, переливання несумісної крові, от-равленія

нефротоксичною отрутою) г) постренальная ( екскреторна) - оклюзія сечоводів каменями, здавлення сечоводів пухлиною геніталій або проктосигмоїдного відділу кишечника, перев'язка сечоводів) д) рефлекторна – при нападі НК (рено-ренальний рефлекс)

Кількісні зміни сечі

Слайд 19

Клінічні ознаки анурії 1.Відсутність позивів до сечовипускання 2. Відсутність болю над

Клінічні ознаки анурії

1.Відсутність позивів до сечовипускання
2. Відсутність болю над лоном


3.СМ над лоном не пальпується
4.Немає притуплювання перкуторного звуку в надлобкової області
5.Сечовий міхур порожній
Слайд 20

ВИДИ ПОРУШЕННЯ СЕЧОВИПУСКАННЯ 1). Гостра затримка сечі: А) Безрезультатний, постійний позив

ВИДИ ПОРУШЕННЯ СЕЧОВИПУСКАННЯ

1). Гостра затримка сечі:
А) Безрезультатний, постійний позив до сечовипускання
Б)

Переповнювання СМ сечею
В) Біль над лоном
Г) Пальпується СМ над лоном
Д) Притуплення перкуторного звука в надлобковій області
Слайд 21

2). Хронічна затримка сечі: А) Збереження природного сечовипускання Б) Наявність сечі

2). Хронічна затримка сечі:

А) Збереження природного сечовипускання
Б) Наявність сечі в сечовому

міхурі (більше 20 мл) після сечовипускання – залишкова сеча
Слайд 22

3). Парадоксальна ішурія: А) Переповнювання СМ великою кількістю сечі Б) Відсутність

3). Парадоксальна ішурія:

А) Переповнювання СМ великою кількістю сечі
Б) Відсутність природного

сечовипускання
В) Постійне, мимовільне виділення сечі з уретри у спокої, чханні, кашлі.
Слайд 23

Нетримання сечі Дійсне - мимовільне виділення сечі при кашлі, чханні (недостатність

Нетримання сечі

Дійсне - мимовільне виділення сечі при кашлі, чханні (недостатність

сфінктерів СМ)
Помилкове – мимовільне постійне виділення сечі без позивів до сечовипускання (природжені або придбані дефекти СВС)
Неутримання сечі - нездатність утримувати сечу при позиві, що як правило носить імперативний, неспинний характер - запальний процес)
Слайд 24

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК 1.Азотовидільна (очисна) – виведення кінцевих продуктів білкового обміну.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ НИРОК
1.Азотовидільна (очисна) – виведення кінцевих продуктів білкового обміну.
2. Регуляція

водного та сольового обміну
3. Гомеостатична – збереження постійності внутрішнього середовища (регулювання складу крові, осмотичного тиску )
4. Регуляція АТ
5. Внутрісекреторна
6. Еритропоетична
Слайд 25

Концентраційна здатність нирок 1. Питома вага сечі 2. Проба Зимницького –

Концентраційна здатність нирок

1. Питома вага сечі
2. Проба Зимницького – 8 порцій

сечі через кожні 3 години. Оценіють по різниці максимальної питомої ваги і мінімального. Чим більше різниця тим вище концентраційна здатність нирок.
Слайд 26

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ НИРОК Азотовидільна функція: 1.Креатинін та сечовина крові 2. Проба

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ НИРОК

Азотовидільна функція:
1.Креатинін та сечовина крові
2. Проба Реберга-Тареєва –

вивчає фільтраціно-реабсорбційну здатність нирок. Виконується для виявлення ранніх, доклінічних стадій ниркової недостатності по величині:
Клубочковій фильтрації – 80 – 120 мл/мин;
Кліренсу ендогенного креатиніна- 80 – 120 мл/мин;
Канальцевій реабсорбції води – 97 – 99%
Слайд 27

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ НИРОК Гомеостатична функція: 1.Електроліти крові 2.Кислотно-лужна рівновага (КЛР) :

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ НИРОК

Гомеостатична функція:
1.Електроліти крові
2.Кислотно-лужна рівновага
(КЛР) :
5% р-н NaHCO3 =

BE x маса тіла
2
8,4% р-н NaHCO3 = 0,3 х ВЕ х маса тіла
3. Регуляція водного баланса