Содержание
- 2. Класифікація ентеробактерій Родина Enterobacteriaceae Роди
- 3. О-антиген: ліпополісахаридо-протеїновий комплекс. Полісахарид складається: - основне ядро (R-частина, 5 базальних цукрів: гептоза, кетодеоксиоктулонат, глюкоза, галактоза,
- 4. К-антиген: капсульний антиген, кислий ліпополісахарид Розташовані над О-антигеном, маскують їх. Менш стійкі до дії різних факторів,
- 5. Н-антиген: білок (типу флагеліну), розташовується в джгутиках У Н-антигенів сальмонел є фазові варіації
- 6. Токсиноутворення Ендотоксин – складний ліпідополісахаридний комплекс, термостабільний. Молекулярна маса - 100000-900000. Складаються з трьох фрагментів: -
- 7. Біологічні ефекти ендотоксину: гарячка лейкопенія, пізніше лейкоцитоз гіпотонія порушення кровопостачання органів, ацидоз активація С3 фракції комплементу
- 8. E. coli
- 9. E. coli колонізує кишечник людини (коменсал) Включає E. coli
- 10. Екологія E. coli Біотоп – товстий і тонкий кишківник В воді і грунті живуть до 2-3
- 11. Колонії E. coli
- 12. Ріст Escherichia coli в МПБ
- 13. Ріст кишкових паличок на середовищі Ендо
- 14. Ріст кишкових паличок на середовищі Левіна Ріст кишкових паличок на середовищі Плоскирєва
- 15. Ферментативні властивості ешеріхій
- 16. Ферментативні властивості Розщеплення глюкози “+” -тест “—” -тест
- 17. Продукція індолу B. E. coli A. Salmonella A B
- 18. E. coli відновлює нітрати в нітрити Тест на каталазу (+)
- 19. Антигенна структура E. coli О К (L, B, A) H CFA/1 (колонізуючі фактори адгезії) f+ (фімбріальні
- 20. Фактори вірулентності Escherichia coli
- 21. Продукція токсинів глюцидоліпідопротеїновий комплекс з токсичною, антигенною тa імуногенною активністю ендотоксин термолабільний нейротропний ендотоксин гемотоксин пірогенні
- 22. Ентеропатогенні: (1) коліентерити дітей до року: O-26, -44, -55, -86, -91, -111, -114, -119, -125, -126,
- 23. Шига-токсин Субдиниці: A: діє на рибосомальному рівні, інгібує синтез білка B: зв’язується з гліколіпідними рецепторами на
- 24. ЕПКП
- 25. E. coli Ентероінвазивні E. coli Спричиняють хворобу подібну до дизентерії
- 26. Епідеміологія ешеріхіозних коліентеритів Джерело інфекції – хвора людина Шлях передачі – фекально-оральний Сприйнятливість – найчастіше діти
- 30. Лабораторна діагностика Матеріал: випорожнення блювотні маси, промивні води, дуоденальний вміст, кров, сеча, гній, змиви з рук,
- 31. Лікування діарей, викликаних E. coli Етіотропне (антибіотикотерапія) Регідратація Детоксикація У відновному періоді – еубіотики Специфічна профілактика
- 32. Лікування діарей, викликаних E. coli Нітрофурантоїн Налідіксова кислота Норфлоксацин Ампіцилін Котримоксазол Додатково: Ципрофлоксацин/Цефтриаксон/ Ценфуроксим Гентаміцин
- 33. САЛЬМОНЕЛИ
- 34. Salmonella
- 35. Колонії S. paratyphi на середовищі Плоскирєва
- 36. Колонії S. typhi на середовищі Ендо
- 37. Колонії S. typhus на вісмут-сульфіт агарі
- 39. Ферментативні властивості сальмонел
- 40. Біохімічні властивості
- 42. Антигенна структура: О-, Н-, К-, Vi-антигени
- 43. Серологічна класифікація сальмонел (фрагмент)
- 44. Епідеміологія черевного тифу і паратифів Джерело інфекції при черевному тифі і паратифі А - тільки люди
- 45. Патогенез захворювань Фази: дигестивна інвазійна бактеріємії паренхіматозної дифузії видільно-алергічна реконвалесценції бактеріоносійство
- 46. Методи діагностики Бактеріологічні та серологічні: виділення гемокультури виділення розеолокультури виділення мієлокультури виділення копрокультури виділення уринокультури виділення
- 47. Бактеріологічне дослідження Гемокультура, мієлокультура – перші 7 днів і весь гарячковий період білікультура з 2 тижня
- 48. Реакція непрямої Vi-гемаглютинації
- 49. Фаготипування сальмонел
- 50. Специфічна профілактика: Хімічна сорбована тифо-паратифозна В вакцина; ТАВТе - тифо-паратифозна В і правцева вакцина; Черевнотифозна спиртова
- 51. Умовно-патогенні ентеробактерії Поряд із гнійно-септичними та опортуністичними інфекціями часто причиною внутрішньолікарняних захворювань є збудниками запальних процесів
- 52. Захворювання спричинені умовно-патогенними ентеробактеріями
- 53. Enterobacter
- 54. Serratia
- 55. Колонії серацій
- 56. Поширення умовно-патогенних ентеробактерій серед студентів ТДМУ Лактозонегативні та гемолітичні E. coli (49 – 45,3 %) Citrobacter
- 57. Шигели (Shigella) Бактерії отримали назву на честь японського бактеріолога Кийосі Шига, котрий вперше описав збудника бактеріальної
- 58. ВИДИ ШИГЕЛ S. dysenteriae S. flexneri S. boydii S. sonnei
- 59. Класифікація шигел
- 63. Біохімічні властивості шигел
- 64. Тест для визначення рухомості і продукції сірководню: 1. S. flexneri – нерухома, Н2S не продукує; 2.
- 65. Антигени
- 66. Токсиноутворення При аутолізі всіх шигел виділяється ендотоксин Екзотоксин (Шига-токсин) – цитотоксин – блокує елонгацію поліпептидного ланцюга
- 67. Патогенез захворювання Найважливішою здатністю шигел, що обумовлює їх патогенність – здатність проникати в епітелій слизової оболонки
- 68. Патогенез дизентеріїї
- 70. SHIGELLA Характеристика a. Тонкі, грамнегативні палички; не ферментують лактозу (виняток - S. sonnei) b. На відміну
- 71. е. Всі мають O антиген – 4 групи (A-D) f. Диференціація штамів i. S. dysenteriae –
- 72. 2. Епідеміологія a. Штами i. S. sonnei найчастіше висівається в США. ii. S. dysenteriae і S.
- 73. 3. Клінічні прояви a. Частий, рідкий, болючий стілець, тенезми, кров і слиз у калі. Поліморфноядерні лейкоцити
- 74. Діагностика Досліджуваний матеріал Ректальні тампони із виразок – найкращий матеріал для культивування Фекалії - повинні бути
- 75. Мікробіологічна діагностика Метою дослідження є визначення біохімічних ознак і антигенної структури збудника. Сіють матеріал на середовище
- 76. Особливості забору матеріалу при підозрі на дизентерію Бактеріологічне дослідження по можливості потрібно починати до початку етіотропної
- 77. Терапія і профілактика a. Відновлення водно-електролітного балансу b. Ампіцилін – зменшує тривалість симптомів і носійство; тетрациклін,
- 78. Vibrio сholerae
- 79. Холера - гостра, карантинна, особливо небезпечна інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі, характеризується рясним поносом, блюванням,
- 80. Збудники холери V. cholerae V. Eltor Штами OR, O139
- 81. Морфологія і фізіологія. V. cholerae, V. eltor мають форму зігнутих (нагадують кому) або прямих поліморфних паличок
- 82. Vibrio cholerae: 1- чиста культура; 2 - джгутики
- 86. Культуральні властивості Холерні вібріони - факультативні анаероби, легко культивуються в аеробних умовах при 37 °С. До
- 89. Ріст V. cholerae на середовищі TCBS
- 91. Антигенна будова Холерні вібріони мають термостабільні специфічні О-антигени і термолабільні джгутикові Н-антигени. За О-антигеном всі вібріони
- 93. Токсиноутворення Холерні вібріони виділяють два типи токсинів: 1) білковий екзотоксин (холероген), який діє на ентероцити тонкого
- 95. Епідемія холери на Близькому Сході
- 96. Vibrio cholerae (у мазку із випорожнень)
- 98. Скачать презентацию