Ефективність діяльності та методичні засади її оцінки. Тема 12

результат, який виникає внаслідок дії певних чинників.
Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції, показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо. У випадку коли зазначені результати отримують грошове вираження, говорять про економічний ефект.
Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві.

рівня прийняття рішення можуть використовуватися:
1) на національному рівні:
- приріст національного доходу; збільшення надходження валютних коштів у країну; збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет;
зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;
- зниження економічного збитку від забруднення навколишнього середовища тощо;
2) на територіальному рівні:
- збільшення обсягу надходжень у бюджет;
- збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;
- зростання доходів населення тощо;
3) на рівні підприємства;
- зростання прибутку;
- приріст заробітної плати працівників підприємства;
- заощадження сировини, енергії і матеріалів тощо.

диференційовані на такі групи:
- внутрішні ефекти підприємства, що сприймаються його системою (інтерналії);
- зовнішні ефекти (екстерналії), які підприємство в змозі перетворити у внутрішні за допомогою встановлення ціни на вироблені вироби і надані послуги;
- зовнішні ефекти (екстерналії), які підприємство зацікавлене перетворити у внутрішні, але може це зробити лише за допомогою економічних інструментів (наприклад, податкових пільг, дотацій та ін.) держави або суб'єкта території (муніципалітету); до подібних екстерналій варто віднести сприятливі ефекти екологічного і соціального характеру, які можуть бути використані в громадських сферах, а також іншими економічними суб'єктами.
- зовнішні ефекти/витрати (екстерналії), які підприємство не зацікавлене перетворювати у внутрішні, і про це повинна потурбуватися держава або суб'єкт території; це різні негативні наслідки порушення підприємством природного середовища, що сприймаються всім суспільством.

організаційних чи економічних заходів має місце первісний (одноразовий) ефект. Проте майже завжди початковий ефект може повторюватися і примножуватися завдяки багаторазовому використанню таких заходів не тільки на даному, а й інших підприємствах, сферах діяльності. Саме тому важливого практичного значення набуває визначення і оцінка "мультиплікаційного ефекту", що має свої специфічні форми прояву.
Специфічними формами мультиплікаційного ефекту є:
- дифузійний;
- резонансний;
- ефект стартового вибуху;
- ефект супроводжувальних можливостей;
- ефект акселерації.

нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, внаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перш ніж знайти широке застосування у чорній металургії метод безперервного розливання рідкого металу був започаткований на підприємствах кольорової металургії).
Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення у певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищу виробничій сфері (зокрема отримання синтетичного волокна високої якості призвело до виробництва нових видів тканин, а це стимулювало появу нових видів одягу тощо).
Ефект стартового вибуху - це ланцюгова реакція у перспективі. Він можливий за умови, що певний стартовий вибух стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій же самій або іншій галузі виробництва чи діяльності.
У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'являються супроводжувальні можливості з певним ефектом. Такі можливості проявляються у вигляді різних проміжних і побічних результатів, використання виробничих і побутових відходів тощо. Зрештою у будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації, що означає позитивний наслідок і не тільки самого по собі конкретного результату, а й прискорення темпів його розповсюдження і застосування.

загально визначеної методики комплексної оцінки результатів діяльності підприємства!

Основні етапи проведення комплексного економічного аналізу результатів діяльності підприємства:
0. визначення мети аналізу!
1. Складання плану економічного аналізу:
визначення теми аналізу та напрямів використання його результатів;
розробка програми і календарного плану, а також розподіл роботи між виконавцями;
визначення джерел інформації;
розробка макетів аналітичних таблиць, методичних вказівок щодо їх заповнення, методів графічного оформлення матеріалів аналізу.
2. Підготовка матеріалів для аналізу:
збирання інформації та визначення додаткових джерел її отримання;
перевірка вірогідності інформації;
аналітична обробка інформації.
3. Попередня оцінка результатів аналізу:
загальна характеристика підприємства;
характеристика зміни показників порівняно з попереднім періодам.
4. Аналіз причин динамічних змін показників діяльності:
визначення та групування чинників, що впливають на діяльність підприємства;
виявлення зв'язків та залежності між окремими чинниками;
вимірювання впливу чинників;
оцінювання збитків, зумовлених дією негативних чинників;
виявлення невикористаних можливостей для позитивних змін показників діяльності.
5. Оцінювання результатів аналізу:
формування висновків за результатами аналізу;
розроблення пропозицій з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

показники ефективності використання праці (персоналу);
показники ефективності використання виробничих основних і оборотних фондів;
показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних
коштів і капітальних вкладень).