Класифікація педагогічних технологій

основою
4. За науковою концепцією засвоєння досвіду
5. За ставленням до дитини
6. За орієнтацією на особистісні структури
7. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю

для вдосконалення викладання окремих предметів);
– локальні та модульні (передбачають часткові зміни педагогічних явищ).
За провідним чинником психічного розвитку:
– біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам);
– соціогенні (переважають соціальні чинники);
– психогенні (провідна роль належить психічним чинникам).

релігійні;
– гуманістичні й антигуманні;
– антропософські (грец. anthropos — людина і sophia — мудрість) і теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну суть усіх речей);
– вільного виховання та примусу тощо.

понять);
– біхевіористські (англ. behavio(u)rism, від behavio(u)r — поведінка) (за основу взято теорію научіння);
– розвивальні (ґрунтуються на теорії розвитку здібностей);
– сугестивні (засновані на навіюванні);
– нейролінгвістичні (засновані на нейролінгвістичному програмуванні);
– гештальттехнології (нім. Gestalt — цілісна форма, образ, структура і …технологія) та ін. (засновані на психотерапевтичному впливі).

(центровані на навчанні);
– особистісно-орієнтовані (гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології вільного виховання).
За орієнтацією на особистісні структури:
– інформаційні (формування знань, умінь, навичок);
– операційні (формування способів розумових дій);
– емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин);
– технології саморозвитку (формування самоуправляючих механізмів особистості);
– евристичні (розвиток творчих здібностей);
– прикладні (формування дієво-практичної сфери) технології.