Джерела запалювання, їх класифікація та умови виникнення

Июль 22, 2022

Главная
Разное
Джерела запалювання, їх класифікація та умови виникнення

Содержание

2. План лекції 1. Виробничі джерела запалювання та їх класифікація. 2. Відкритий вогонь, розжарені продукти горіння і
3. 1. Виробничі джерела запалювання, їх класифікація. Одночасна поява в просторі трьох чинників - горючої речовини, окислювача
4. Джерело запалювання (ДЗ) - об’єкт, який виділяє теплову енергію, достатню для запалювання (ДСТУ 2272-2006. Пожежна безпека.
5. 1.2. Параметри, що характеризують ДЗ. Запалюючу спроможність джерела тепла оцінюють шляхом порівняння його температури (Tі) та
6. де Ті - температура ДЗ, К; Тсз - температура самозаймання горючої речовини, К. (2) де Wі
7. Кількість тепла, яке необхідне для про-гріву критичного об’єму горючої суміші до температури горіння - це і
8. Поблизу нерухомої іскри критичний об’єм суміші має форму сфери. Рис. 1. - Схема прогріву середовища рухливою
9. Кількість тепла (ΔWі), що віддається іскрою в критичний об’єм, дорівнює зміні її теплової енергії при охолодженні
10. 1.3. Класифікація ДЗ. За природою походження ДЗ можна класи-фікувати на: небезпечні теплові прояви механічної енергії (НТПМЕ);
11. 2. Відкритий вогонь, розжарені продукти згоряння і нагріті ними поверхні. 2.1. Відкрите полум'я. Пожежна небезпека полум'я
12. Запалювання багатьох горючих речовин можливе від таких “малокалорійних” ДЗ, як тліючий недопалок сигарети або цигарки, запаленого
13. Інтенсивність опромінення (q, Вт/м2) визнача-ється за формулою: (5) де 5,7 - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла;
14. Приклад критичного значення інтенсивності опромінення в залежності від часу (τ) опромінення для деяких речовин.
15. 2.2. Смолоскипи. Джерела відкритого вогню - смолоскипи - нерідко використовують для розігріву застиглого продукту, для освітлення
16. 2.3. Високонагріті продукти згоряння Високонагріті продукти згоріння – газопо-дібні продукти горіння, що утворюються при горінні твердих,
17. 2.4. Іскри, що виникають при роботі топок і двигунів. Виробничими ДЗ також є іскри, що виникають
18. Пожежна небезпека іскор котельних установок, із труб паровозів і тепловозів, а також інших машин, а також
19. 3. Заходи безпеки, що виключають контакт небезпечного середовища з від-критим полум'ям та розпеченими проду-ктами горіння. 3.1.
20. де Wбез - безпечна енергія нагрітого тіла, Дж; Wмін - мінімальна енергія запалювання речови-ни, Дж. (7)
21. 3.2 Запобігання контакту ГС з відкритим полум'ям і розпеченими продуктами згорян-ня. Основними інженерно-технічними рішення-ми, що виключають
22. При проектуванні технологічних устано- вок за наявністю апаратів “вогневої” дії (печі, реактори, факели) передбачається їх ізоля-
23. Дотримання пожежобезпечних регламенто-ваних розривів між апаратами; Застосування парових завіс у тих випад-ках, коли неможливо забезпечити пожежобез-печну
24. Безпечне конструктивне виконання факель-них пальників пристроями безперервного спалювання (рис.3.2). Рис. 3.2 - Факел для спалювання газів:
25. Виключення умов для утворення “малока-лорійних” ДЗ (паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях); Використанням гарячої води
26. Контроль за станом кладки димових каналів при експлуатації топок та ДВС. Не допускати нещільностей і прогарів
28. Скачать презентацию

Слайд 2

План лекції
1. Виробничі джерела запалювання та їх класифікація.
2. Відкритий вогонь,

розжарені продукти горіння і нагріті ними поверхні.
3. Заходи безпеки, що виключають контакт небезпечного середовища з відкритим полум'ям, розжареними продуктами горіння і нагрітими повер-хнями.

Слайд 3

1. Виробничі джерела запалювання,
їх класифікація.
Одночасна поява в просторі

трьох чинників - горючої речовини, окислювача і джерела запалювання призводе до виникнення і розвитку пожежі.
На багатьох виробництвах, де обертаються горючі речовини в атмосфері окислювача (повітря), горюче середовище (ГС) присутнє постійно. Тому пожежонебезпечні джерела тепла є тим єдиним чинником, що може і повинен бути усунутий.

Слайд 4

Джерело запалювання (ДЗ) - об’єкт, який виділяє теплову енергію, достатню

для запалювання (ДСТУ 2272-2006. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять).
Загоряння відбувається, як правило, під дією зовнішнього ДЗ, тоді як самостійне горіння підтримується за рахунок теплоти екзотермічних процесів у зоні горіння.

Слайд 5

1.2. Параметри, що характеризують ДЗ.
Запалюючу спроможність джерела тепла оцінюють

шляхом порівняння його температури (Tі) та теплової енергії (Wі) з відповідними характерис-тиками горючої речовини (Тсз) та її міні-мальної енергії запалювання (Wм.е.з.).
При цьому вважають, що джерело тепла буде ДЗ, якщо:
(1)

Слайд 6

де Ті - температура ДЗ, К;
Тсз - температура самозаймання горючої речовини,

К.
(2)
де Wі – теплова енергія ДЗ (фактична кількість тепла, що віддається іскрою в критичний об’єм горючого середовища), Дж;
Wм.е.з.- мінімальна енергія запалювання речовини, Дж.

Слайд 7

Кількість тепла, яке необхідне для про-гріву критичного об’єму горючої суміші

до температури горіння - це і є енергія запалювання конкретної горючої суміші.
Критичну умову запалювання іскрою можна записати у вигляді:
(3)

Слайд 8

Поблизу нерухомої іскри критичний об’єм суміші має форму сфери.
Рис.

1. - Схема прогріву середовища рухливою іскрою: 1 - траєкторія руху іскри; 2 - іскра; 3 - межа зони прогрітої горючої суміші.

Слайд 9

Кількість тепла (ΔWі), що віддається іскрою в критичний об’єм, дорівнює зміні

її теплової енергії при охолодженні в межах критичного об’єму:

(4)

де Vі, ρі, Cі – відповідно, об’єм, густина і питома теплоємність іскри;
ΔТі - різниця температур іскри на початку і в кінці польоту.
Таким чином, при дослідженні небезпеки можливих ДЗ важливими (основними) пара-метрами є Ті та Wі.

Слайд 10

1.3. Класифікація ДЗ.
За природою походження ДЗ можна класи-фікувати на:
небезпечні теплові

прояви механічної енергії (НТПМЕ);
небезпечні теплові прояви електричного струму (НТПЕС);
небезпечні теплові прояви хімічних реакцій (НТПХР);
відкритий вогонь, розжарені продукти згоряння і нагріті ними поверхні.

Слайд 11

2. Відкритий вогонь, розжарені продукти згоряння і нагріті ними поверхні.
2.1.

Відкрите полум'я.
Пожежна небезпека полум'я обумовлена температурою факела і часом його впливу на горючі речовини. Наприклад, при горінні

Слайд 12

Запалювання багатьох горючих речовин можливе від таких “малокалорійних” ДЗ, як

тліючий недопалок сигарети або цигарки, запаленого сірника.
Відкрите полум'я небезпечне не тільки при безпосередньому контакті з ГС, але і при його опроміненні.

Слайд 13

Інтенсивність опромінення (q, Вт/м2) визнача-ється за формулою:
(5)
де 5,7 - коефіцієнт випромінювання

абсолютно чорного тіла;
Єпр - приведений ступінь чорноти системи;
Тф - температура факела полум'я, К;
Тсз - температура самозаймання горючої речовини, К;
φф - коефіцієнт опромінення випромінюючої поверхні й поверхні, що опромінюється.

Слайд 14

Приклад критичного значення інтенсивності опромінення в залежності від часу

(τ) опромінення для деяких речовин.

Слайд 15

2.2. Смолоскипи.
Джерела відкритого вогню - смолоскипи - нерідко використовують для розігріву

застиглого продукту, для освітлення у темряві (наприклад, при вимірюванні рівня рідин), при розведенні вогнища на території об'єктів із наявністю ЛЗР та ГР.

Слайд 16

2.3. Високонагріті продукти згоряння
Високонагріті продукти згоріння – газопо-дібні продукти горіння, що

утворюються при горінні твердих, рідких і газоподібних речовин.
Досягають температури, що дорівнює 800÷1200°С. Пожежна небезпека виникає під час виходу високонагрітих продуктів згоряння через нещільності в кладці топок, димових каналів.

Слайд 17

2.4. Іскри, що виникають при роботі топок і двигунів.
Виробничими ДЗ

також є іскри, що виникають при роботі топок і двигунів. Це тверді розжарені частки палива або окалини в газовому потоці, що утворюються в резуль-таті неповного згоряння або механічного виносу горючих речовин і продуктів корозії. Ті такої твердої частки висока, але запас теплової енергії (Wі) невеликий через малу масу іскри. Така іскра здатна запалити тільки речовини, що підготовлені до горіння (газо-пароповітряні суміші, осілий пил, волокнисті матеріали).

Слайд 18

Пожежна небезпека іскор котельних установок, із труб паровозів і тепловозів, а

також інших машин, а також вогнищ, у значній мірі визначаються їхнім розміром і температурою.
Встановлено, що іскра d=2 мм пожежоне-безпечна, якщо має t≈1000°С; d=3 мм - 800°С; d=5мм - 600°С.

Слайд 19

3. Заходи безпеки, що виключають контакт небезпечного середовища з від-критим полум'ям

та розпеченими проду-ктами горіння.
3.1. Умови безпеки щодо утворення в горю-чому середовищі ДЗ.
Безпечною умовою ведення технологічних процесів є наступні співвідношення:

(6)

Слайд 20

де Wбез - безпечна енергія нагрітого тіла, Дж;
Wмін - мінімальна енергія

запалювання речови-ни, Дж.

(7)

tбез - безпечна температура нагрітого тіла, 0С;
t сз – температура самозаймання горючої речовини, 0С.

Слайд 21

3.2 Запобігання контакту ГС з відкритим полум'ям і розпеченими продуктами згорян-ня.

Основними інженерно-технічними рішення-ми, що виключають контакт ГС з відкритим полум'ям, розпеченими продуктами згоряння, а також високонагрітими поверхнями є ізоля-ція горючих речовин і матеріалів від їх можливого контакту, як при нормальній роботі устаткування, так і при аваріях.

Слайд 22

При проектуванні технологічних устано-
вок за наявністю апаратів “вогневої” дії (печі,
реактори,

факели) передбачається їх ізоля-
ція від можливого контакту з горючою парою
та газами:
- розміщення у закритих приміщеннях, відо-
кремлених від інших апаратів;
- розміщення на відкритих площадках;
- розташування між “вогневими” апаратами
і пожежо-небезпечними установками захис-
них перепон − будинків, що виконують роль
перепони, тощо.

Слайд 23

Дотримання пожежобезпечних регламенто-ваних розривів між апаратами;
Застосування парових завіс у тих випад-ках,

коли неможливо забезпечити пожежобез-печну відстань (рис. 3.1.);

Рис. 3.1. Схема розташування парової завіси між
технологічними установками.

Слайд 24

Безпечне конструктивне виконання факель-них пальників пристроями безперервного спалювання (рис.3.2).
Рис. 3.2

- Факел для спалювання газів: 1- лінія подачі водяної пари; 2- лінія підпалювання пальника; 3- лінія подачі газу до пальника; 4- пальник; 5- свічка факелу; 6- вогнеперешкоджувач; 7- сепаратор; 8- лінія подачі газу на спалювання.

Слайд 25

Виключення умов для утворення “малока-лорійних” ДЗ (паління дозволяється тільки в спеціально

обладнаних місцях);
Використанням гарячої води або водяної пари замість факелів для відігрівання замерзлих ділянок обладнання;
Очистка трубопроводів і вентиляційних систем від горючих відкладень пожежобез-печними засобами (пропарка, механічне очищення).
Допускається випалювання відходів після демонтажу трубопроводів на спеціально відведених ділянках.

Слайд 26

Контроль за станом кладки димових каналів при експлуатації топок та ДВС.

Не допускати нещільностей і прогарів у вихлопних трубах;
Захист високонагрітих поверхонь техноло-гічного обладнання теплоізоляцією (гранич-но припустима температура поверхні не повинна перевищувати 80% tсз горючих речовин);
Застосування іскроуловлювачів та іскро-гасників.

Джерела запалювання, їх класифікація та умови виникнення

Содержание

План лекції1. Виробничі джерела запалювання та їх класифікація. 2. Відкритий вогонь,

1. Виробничі джерела запалювання, їх класифікація. Одночасна поява в просторі

Джерело запалювання (ДЗ) - об’єкт, який виділяє теплову енергію, достатню

1.2. Параметри, що характеризують ДЗ. Запалюючу спроможність джерела тепла оцінюють

де Ті - температура ДЗ, К;Тсз - температура самозаймання горючої речовини,

Кількість тепла, яке необхідне для про-гріву критичного об’єму горючої суміші

Поблизу нерухомої іскри критичний об’єм суміші має форму сфери. Рис.

Кількість тепла (ΔWі), що віддається іскрою в критичний об’єм, дорівнює зміні

1.3. Класифікація ДЗ. За природою походження ДЗ можна класи-фікувати на:небезпечні теплові

2. Відкритий вогонь, розжарені продукти згоряння і нагріті ними поверхні. 2.1.