Акти Верховної Ради України

Слайд 4

Стаття 91 Конституції України
Верховна Рада України приймає закони, постанови та

інші акти. Закон - нормативно-правовий акт, що приймається органом законодавчої влади (ВРУ) чи безпосередньо народом України (референдум) з дотриманням вимог законодавчої процедури, який має вищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини переважно за-гального характеру.

Слайд 5

Cтруктура Закону
основними елементами є:
реквізити закону (його назва; найменування органу,

який прийняв закон; дата прийняття; підпис особи, уповноваженої підписувати закони);
преамбула;
статті й рубрики (глави, розділи тощо) за-кону.

Слайд 6

Постанова
ненормативний акт, за допомогою якого Верховна Рада України оформлює свої

дії щодо самоорганізації (обрання керівних посадових осіб Верховної Ради, утворення комітетів та обрання їхніх голів), обрання, призначення, затвердження відповідних посадових осіб тощо.

Слайд 7

Заяви та звернення
- акти ненормативного характеру, які містять заклики до

парламентів, інших вищих органів інших країн здійснити певні дії (або утриматися від здійснення певних дій) з метою підтримання миру, подальшого розвитку дво- та багатосто-ронніх відносин, усунення джерел ускладнення міжнародного становища в цілому чи двосторонніх відносин.

Слайд 8

Декларація
акт, який у загальній, принциповій формі передає основні властивості конституційно-правового

регулювання, виражає наміри та зобов'язання учасників правових відносин.
Декларації, прийняті Верховною Радою (зокрема Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990р., Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 р.), мають нормативний характер, але безпосереднє їх застосування, через загальний характер норм декларацій, ускладнено.

Слайд 9

2. Основні форми роботи Верховної Ради України

Слайд 10

Форми роботи Верховної Ради
є сесії і пленарні засідання.
Сесія ВРУ —

загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним часу.
Пленарні засідання ВРУ — це загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.

Слайд 11

Сесії Верховної Ради України
поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії

ВР починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. (наявність 2/3). Позачергові сесії ВР із зазначенням порядку денного скликаються Головою ВР на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу ВР.
У разі оголошення Указу Президента про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях ВРУ збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

Слайд 12

Коаліція ВРУ
Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради

України.
За результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ.
Коаліція депутатських фракцій у ВРУ формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання ВРУ, що проводиться після чергових або позачергових виборів ВРУ або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у ВРУ.

Слайд 13

Коаліція ВРУ
Вносить пропозиції Президенту України щодо:
кандидатури Прем'єр-міністра України;
кандидатури до складу

КМУ.
Депутатська фракція ВРУ, до складу якої входить більшість депутатів має право коаліції депутатських фракцій у ВРУ.

Слайд 14

Засідання ВРУ
пленарні (загальні) засідання;
засідання її органів (комітетів) тощо. Засідання ВР відбуваються,

відкрито. Закриті засідання відбуваються за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст. 84). Основним видом засідань є пленарні засідання. Рішення ВРУ приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування народними депутатами особисто.

Слайд 15

Засідання ВРУ
проводяться згідно з розкладом засідань. Рішення (крім процедурних) приймаються лише

з питань, внесених до порядку денного засідання, за винятком випадків, передбачених Регламентом ВР. Засідання відкривають, ведуть і закривають Голова ВР або його заступники. В разі їх бездії , то ці функції виконує один з голів комітету ВР, визначений Головою ВР або ж обраний народними депутатами головую-чий на засіданні.

Слайд 16

Засідання ВРУ
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням

посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата.
На початку кожного засідання ВР головуючий повідомляє про кількість депутатів, що зареєструвалися, а також про відсутніх з поважних причин.
На початку робочого дня головуючий оголошує порядок денний. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій вони включені до порядку денного. Перед закриттям засідання головуючий уточнює та оголошує порядок денний на наступний день.

Слайд 17

Рішення Верховної Ради
приймаються, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється

депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таємного голосування.
ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю голосів, крім випадків, передбачених Конституцією. Рішення з питань парламентської процедури у процесі засідання приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні, за винятком випадків, передбачених законом.

Слайд 18

3. Законодавчий процес в Україні

Слайд 19

Законодавча процедура
(законодавчий процес) являє собою передбачений Конституцією і законами України

порядок здійснення законодавчої функції і реалізації законодавчих повноважень.
Основними видами законодавчого процесу (законодавчої процедури) є конституційний процес і звичайний законодавчий процес.

Слайд 20

Законодавча процедура
Конституційний процес (конституційна процедура) являє собою порядок внесення змін

до Конституції (відповідно до ст.ст. 154-159).
Звичайний законодавчий процес (законодавча процедура) — порядок прийняття, зміни, відміни (скасування) законів або призупинення їх дії.

Слайд 21

Стадії законодавчого процесу
1. вияв законодавчої ініціативи, 2. обговорення законопроекту, 3. прийняття закону,

4. його підписання й оприлюднення (опублікування).

Слайд 22

Законодавчі пропозиції
вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування

необхідності їх розробки або прийняття. Внесені для розгляду ВР законодавча пропозиція, в разі невідповідності вимогам Закону не пізніш як у 15-денний термін, повертаються їх ініціаторам із зазначенням причин повернення.

Слайд 23

Розгляд і прийняття законопроекту
включає обговорення і схвалення основних положень

в основному, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд у трьох читаннях). Кількість повторних читань законопроекту не обмежується. До першого читання, висновки відповідних комітетів та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніше як за 6, а такий, що стосується Конституції, — не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні.

Слайд 24

Розгляд і прийняття законопроекту
При першому читанні ВР заслуховує доповідь його

ініціатора, обговорює основні положення законопроекту і його структуру, заслуховує пропозиції та зауваження щодо них. За результатами обговорення може прийняти рішення про: • прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням); • відхилення законопроекту; • передачу законопроекту ініціаторові на доопрацювання
• опублікування законопроекту для народного обговорення, повторне подання на перше читання.

Слайд 25

Розгляд і прийняття законопроекту
До другого читання подається таблиця, яка містить: •

законопроект, прийнятий у 1 читанні за основу; • усі внесені і не відкликані пропозиції, поправки із зазначенням ініціаторів їх внесення; • висновки головного комітету; • законопроект в остаточній редакції. ВР проводить постатейне обговорення та здійснює постатейне голосування.

Слайд 26

Розгляд і прийняття законопроекту
За результатами другого читання ВР після скороченого

обговорення прийає рішення про: • прийняття законопроекту у другому читанні, підготовку його на третє читання; • відхилення законопроекту; • повернення законопроекту на доопрацювання; • опублікування для народного обговорення в редакції, прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання з урахуванням обговорення і повторне друге читання; • повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання.

Слайд 27

Розгляд і прийняття законопроекту
Під час третього читання ВР обговорює законо-проект

у такій послідовності: 1) закінчення постатейного голосування щодо всіх статей законопроекту; 2) прийняття постанови про схвалення внесеного КМУ плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних заходів для впровадження закону; 3) прийняття законопроектів про внесення змін, доповнень до чинних законів; 4) голосування щодо частин законопроекту; 5) прийняття законопроекту в цілому.

Слайд 28

Розгляд і прийняття законопроекту
За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада

може прийняти рішення про: • прийняття закону в цілому; • відхилення законопроекту; • повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання; • відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень; • схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його тексту на всеукраїнський референдум, якщо законопроект стосується питання, зазначеного в ст. 73 Конституції (про зміну території України).

Акти Верховної Ради України

Содержание

План:Акти Верховної Ради УкраїниОсновні форми роботи Верховної Ради УкраїниЗаконодавчий процес в