Интеграция Украины в мировую экономику

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Интеграция Украины в мировую экономику

Содержание

2. Інтеграція України в світову економіку 14.1. Передумови інтеграції України у світове господарство 14.2. Пріоритетні напрями геополітичної
3. 14.1. Передумови інтеграції України у світове господарство Передумови інтеграції України у світове господарство: Політико-правові передумови інтеграції;
4. Передумови інтеграції України у світове господарство Основні політико-правові передумови інтеграції: політичне визначення України; забезпечення територіальної цілісності
5. Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам: економічному та інституційному забезпеченню суверенітету; оцінці економічного потенціалу і
6. До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать: відродження і виховання почуття власної гідності, створення умов соціально-культурної життєздатності
7. Мотиваційні чинники інтеграції України до світового господарства 1. Внутрішні: 1.1) відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього
8. Показники інтеграції країни у світове господарство співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП; прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які
9. Пріоритетні напрями інтеграції України у світову економіку Реалізація напрямків інтеграції можлива шляхом використання різних, але водночас
11. 14.2. Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України Галузева інтеграція 1. У сфері транспорту: розширення пропускної спроможності автомобільних
12. 2. В галузі машинобудування, ВПК і конверсії: З підприємствами ВПК обговорюються питання щодо можливості співробітництва по
13. 3. В галузі промисловості: 1) здійснення зустрічних поставок української залізної руди в обмін на польське коксівне
14. 5. В галузі сільського господарства: створення СП по вирощуванню сільськогосподарської продукції (цукрового буряка, соняшника тощо) з
15. 6. В галузі фармацевтичної промисловості: виробництва вітамінів і мультивітамінів на основі концентрованих соків, фруктів, овочів з
16. Пріоритетні напрями геополітичної орієнтації України Щодо геополітичних напрямків інтеграції України (існували з 1995 р. до січня
17. 14.3. Участь України в інтеграційних об’єднаннях
18. Експорт-імпорт товарів
19. Експорт-імпорт послуг
20. Рух прямих іноземних інвестицій
21. Пріоритети структурної переорієнтації України в межах інтеграційних об'єднань: науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням його
22. 29 октября 2008, 15:25 Украина готова участвовать в строительстве дороги вокруг Черного моря Парламент Украины ратифицировал
23. 14.4. Напрями співробітництва України з ЄС Указом Президента України від 15 серпня 2001 року Кабінету Міністрів
24. «Угода про асоціацію» від 9 вересня 2008 р: в економічній сфері містить положення про поглиблену економічну
25. Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС виникнення спільного кордону України з чотирма країнами
26. Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС: сприяння подоланню наслідків світової фінансово-економічної кризи (через
27. Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС: одержання доступ до передових високих технологій; поліпшення
28. Ризики створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС посилення конкуренції з підприємствами ЄС на
29. Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес І. Економічні: недостатнє координування позицій урядових і ділових кіл України на
30. Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес надмірна утаємниченість переговорного процесу з української сторони (українські бізнес-асоціації отримують інформацію
31. Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес 7) некваліфікована підготовка тарифних пропозицій (деякі тарифи, які вдалося відстояти Україні
32. Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес ІІ. Серед інституційних перешкод на шляху для створення ЗВТ+ варто відзначити:
33. Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС Створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між
34. Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС 3)торгівля товарами; 4) торговельні відносини в
35. Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС Майбутня всеохоплююча та поглиблена зона вільної
36. Напрями співробітництва України з ЄС У 1994 р. підписана, а з 1998 р. вступила в силу
37. Напрями співробітництва України з ЄС 6. Інші: В енергетичному секторі: продовження співробітництва в структурному реформуванні енергопостачальних
38. Напрями співробітництва України з ЄС У галузі зовнішньої політики Україна продовжує надавати пріоритетного значення зміцненню зв'язків
45. Інвестиційна співпраця України з ЄС
46. 14.5. Проблеми та перспективи співпраці України та РФ Напрями співробітництва Україна-Росія торгово-економічне співробітництво. З метою збереження
47. Напрями співробітництва Україна-Росія співпраця у галузі атомної енергетики і ядерних матеріалів. Визначено в якості пріоритетних завдань
48. Напрями співробітництва Україна-Росія Сторони домовилися продовжити роботу в рамках Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом
49. Напрями співробітництва Україна-Росія співпраця в агропромисловому комплексі: відповідним міністерствам сторін доручено підготувати до підписання проект Угоди
50. Напрями співробітництва Україна-Росія в області міжрегіонального і прикордонного співробітництва: доручено Підкомісії з питань міжрегіонального і прикордонного
51. Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації 21.04.2010 р. - “Харківські угоди” (Угода між Україною
52. Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації 18 жовтня 2011 р. у Донецьку відбулася зустріч
53. Проблеми співпраці України та Російської Федерації енергетична та ресурсна залежність України від РФ; заборгованість України перед
54. Проблеми співпраці України та Російської Федерації намагання встановити контроль над життєво важливими інфраструктурними та енергетичними об'єктами
55. Проблеми співпраці України та Російської Федерації 15 квітня 2011 р., високопоставлений представник Генеральної прокуратури України заявив,
56. Проблеми співпраці України та Російської Федерації Будучи зобов'язана виконувати рішення українського суду в силу законів України,
57. Перспективи співпраці України та РФ Зростання - поєднання стійкого соціально-економічного піднесення з політичною стабільністю держави, громадянським
59. Скачать презентацию

Слайд 2

Інтеграція України в світову економіку
14.1. Передумови інтеграції України у світове господарство
14.2.

Пріоритетні напрями геополітичної та галузевої орієнтації України
14.3. Участь України в інтеграційних об’єднаннях
14.4. Співпраця України з ЄС
14.5. Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації

Слайд 3

14.1. Передумови інтеграції України у світове господарство
Передумови інтеграції України у світове

господарство:
Політико-правові передумови інтеграції;
Економічні передумови інтеграції;
Соціально-культурних передумов інтеграції;
Інфраструктурні передумови

Слайд 4

Передумови інтеграції України у світове господарство
Основні політико-правові передумови інтеграції:
політичне визначення України;
забезпечення

територіальної цілісності та створення адекватної системи національної безпеки;
безумовне виконання міжнародних зобов'язань, особливо в сфері прав людини; запровадження прийнятної форми громадянства;
перегляд існуючої практики політичних зв'язків із державами колишнього СРСР;
пряма участь у регіональних і глобальних політичних процесах;
формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання.

Слайд 5

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:
економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;
оцінці

економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови;
розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення;
оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків;
розв'язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розподілу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

Слайд 6

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:
відродження і виховання почуття власної гідності,

створення умов соціально-культурної життєздатності народів України;
формування сучасної, орієнтованої на світові пріоритети системи народної освіти;
розвиток контактів з українцями, які проживають за межами України.
Формування інфраструктурних передумов насамперед пов'язане з:
розвитком транспортних комунікацій (морських, наземних, повітряних), необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави (національні авіакомпанії, флот, транспортні корпорації);
розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

Слайд 7

Мотиваційні чинники інтеграції України до світового господарства
1. Внутрішні:
1.1) відсутність досвіду державності,

необхідність здобуття справжнього суверенітету;
1.2) нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів;
1.3) нерозвиненість ринкових відносин;
1.4) інерція погіршення економічного стану;
1.5) запас соціальної витримки населення;
2. Зовнішні
2.1) збіг періодів дезінтеграційних та інтеграційних процесів;
2.2) розміщення в регіоні, що характеризується інтеграцією високого рівня;
2.3) конкурентоспроможність щодо аналогічних інтересів країн Східної Європи;
2.4) негативний досвід інтеграції в рамках СРСР і РЕВ

Слайд 8

Показники інтеграції країни у світове господарство
співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП;
прямі

іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;
потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.

Слайд 9

Пріоритетні напрями інтеграції України у світову економіку
Реалізація напрямків інтеграції можлива

шляхом використання різних, але водночас взаємопов'язаних, механізмів:
через активну та ліберальну зовнішньоекономічну політику;
за рахунок формування середовища, сприятливого для іноземного підприємництва й інвестування та транснаціоналізації високомонополізованих підприємств;
через укладання двосторонніх міждержавних економічних угод та участь у багатосторонніх міжурядових переговорах; за рахунок інтенсифікації
східноєвропейських інтеграційних процесів та формування передумов інтеграції в західноєвропейські інтеграційні структури.

Слайд 10

Слайд 11

14.2. Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
Галузева інтеграція
1. У сфері транспорту:
розширення пропускної

спроможності автомобільних переходів Гребенне-Рава-Руська, Ягодин-Дорогуськ та будівництво другого мосту на цьому переході;
будівництво міждержавних переходів Краківець, Новоукраїнка, Смільниця;
будівництво транс’європейської магістралі Лісабон-Київ;
розробка загальної концепції розвитку швидкісних магістральних доріг в узгодженні з подальшим розвитком транс’європейських магістралей;
розробка концепції транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ-Одеса).

Слайд 12

2. В галузі машинобудування, ВПК і конверсії:
З підприємствами ВПК обговорюються питання

щодо можливості співробітництва по виробництву:
двигунів для локомотивів;
гальмової апаратури;
кінескопів для телевізорів;
літаків та їх ремонту.
Певна перспектива у розвитку військово-технічного співробітництва зберігається у наступних сферах:
надання Україною послуг з ремонту та обслуговування військової техніки радянського виробництва, яка перебуває на озброєнні збройних сил Польщі. Зокрема це стосується бойових кораблів і літаків;
науково-дослідна робота по створенню нових зразків військової техніки та зброї;
кооперації виробництва вертольотів, танків та іншої військової техніки і обладнання.

Слайд 13

3. В галузі промисловості:
1) здійснення зустрічних поставок української залізної руди в

обмін на польське коксівне вугілля;
2) спільний експорт на ринки третіх країн;
3) співпраця підприємств у галузі металургії між Мінпромом України, ДУ «Укрметал» та польською фірмою СА «ІМПЕКСМЕТАЛ»
4. У науково-технічній сфері:
В межах українсько-польської співпраці створено українсько-польську Комісію з питань співробітництва у сфері науки і технологій.
В Україні здійснюється збір пропозицій від українських наукових організацій щодо виконання науково-дослідних проектів за спільними пріоритетними напрямами науково-технічного розвитку.

Слайд 14

5. В галузі сільського господарства:
створення СП по вирощуванню сільськогосподарської продукції (цукрового

буряка, соняшника тощо) з використанням польських технологій;
організація в Україні спільного виробництва машин і обладнання для механізації технологічних процесів в овочівництві, тваринництві тощо;
здійснення підготовки кадрів, створення і забезпечення функціонування нових організацій державного інтервенціонізму в агропромисловому комплексі, діючих в ринкових умовах (регулювання аграрного ринку, приватизація державних сільськогосподарських підприємств, модернізація і реструктуризація сільського господарства, кредитування).

Слайд 15

6. В галузі фармацевтичної промисловості:
виробництва вітамінів і мультивітамінів на основі концентрованих

соків, фруктів, овочів з додатком вітамінів, мікроелементів, сорбентів в об'єднанні «Вітаміни» у м. Умань Черкаської області (80 млн. дол.);
виробництво на підприємствах бактеріальних препаратів, вакцин (70 млн. дол.);
виробництво серцево-судинних, знеболюючих засобів (17 млн. дол.);
виробництво нефузійних розчинів в AT «Галичфарм» у м.Львові (3 млн. дол.).
7. У галузі забезпечення енергоносіями.
кооперація нафтопереробних підприємств по виробництву мастил та присадок до них;
поставки паливно-мастильних матеріалів з польських НПЗ в західні райони України;
обмін передовим досвідом в галузі нафтопереробки та торгівлі нафтопродуктами та створення СП.

Слайд 16

Пріоритетні напрями геополітичної орієнтації України
Щодо геополітичних напрямків інтеграції України (існували з

1995 р. до січня 2005 р.):
європейський вибір;
стратегічне партнерство зі США;
стратегічне партнерство з Росією та країнами СНД:
3.1) Північно-Східний;
3.2) Південно-Східний;
В 1995 р. Президент України Кучма Л.Д. проголосив “багатовекторну” модель геополітичної орієнтації України
А.С.Філіпенко була запропонована бігравітаційна модель інтеграції, який передбачає її одночасну взаємодію з ЄС та ЄЕП за прикладом АТЕС, НАФТА, ОЧЕС та ін., є членами декількох регіональних об’єднань.
В січні 2005 р. Президент В.Ющенко відмовився від багатовекторної моделі і проголосив єдиним вектором – інтеграція до ЄС.
14 липня 2011 р. Президент Янукович В.Ф. проголосив про поєднання пріоритетного вектору (інтеграція в ЄС) та стратегічне партнерство з США

Слайд 17

14.3. Участь України в інтеграційних об’єднаннях

Слайд 18

Експорт-імпорт товарів

Слайд 19

Експорт-імпорт послуг

Слайд 20

Рух прямих іноземних інвестицій

Слайд 21

Пріоритети структурної переорієнтації України в межах інтеграційних об'єднань:
науково-технічне та технологічне оновлення

виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткої за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;
підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;
формування умов для соціальне орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.

Слайд 22

29 октября 2008, 15:25 Украина готова участвовать в строительстве дороги вокруг

Черного моря
Парламент Украины ратифицировал Меморандум, которым подтвердил готовность нашего государства принять участие в строительстве дороги вокруг Черного моря.
Согласно документа, между правительствами стран-участниц Организации черноморского экономического сотрудничества (ОЧЕС) в направлении строительства Черноморской окружной автомагистрали (ЧОА) утверждается договоренность. Длина ЧОА составит приблизительно 7000 км.
Основной маршрут ЧОА и ее соединение могут проходить через такие города: Стамбул (Турция) – Самсон (Турция) – Трабзон (Турция) – Батуми (Грузия) – Поти (Грузия) – Ереван (Армения) – Баку (Азербайджан) – Новороссийск (Россия) – Ростов-на-Дону (Россия) – Таганрог (Россия) – Мариуполь (Украина) – Мелитополь (Украина) – Одесса (Украина) – Кишинев (Молдова) – Бухарест (Румыния) – Констанца (Румыния) – Хасково (Болгария) – София (Болгария) – Ниш (Сербия) – Белград (Сербия) – Тирана (Албания) – Едирне (Турция) – Комотини (Греция) – Александрополис (Греция) – Стамбул (Турция).

Слайд 23

14.4. Напрями співробітництва України з ЄС
Указом Президента України від 15

серпня 2001 року Кабінету Міністрів України було доручено розробити нову програму, яка була б зосереджена на подоланні бідності. На виконання цього доручення Кабінет Міністрів розробив та прийняв довгострокову Програму дій (до 2009 року), яка складається з двох частин: 1) створення економічних та правових умов для підвищення доходів та 2) зростання активності працездатних громадян та вдосконалення соціального захисту для найбільш вразливих груп населення.
В березневському (2003) Повідомленні Єврокомісії для Європейської Ради та Європарламенту «Розширена Європа — сусідні країни: нова структура відносин із нашими східними та південними сусідами»
в Декларації від 9 вересня 2008 р. наша держава вперше безпосередньо визнається Євросоюзом як європейська країна, що поділяє з ЄС спільні цінності, а нова угода матиме назву «Угода про асоціацію».

Слайд 24

«Угода про асоціацію» від 9 вересня 2008 р:
в економічній сфері містить

положення про поглиблену економічну інтеграцію з перспективою доступу до внутрішнього ринку Євросоюзу за допомогою ЗВТ+, яка передбачатиме вільний рух товарів і послуг, зменшення нетарифних обмежень і гармонізацію регуляторного середовища України згідно із стандартами ЄС;
залучення України до низки галузевих і регіональних програм Європейського Союзу;
Угода про асоціацію, як правило, укладається терміном на 3 або на 5-10 років, після чого країна зазвичай набуває статусу кандидата до ЄС.
заохочує проведення в Україні економічних реформ, зокрема в сфері регуляторного середовища і лібералізації торгівлі.
обидві сторони погоджуються, що на даному етапі оптимальною формою співпраці у зовнішній торгівлі буде створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Слайд 25

Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
виникнення спільного

кордону України з чотирма країнами ЄС (1389 км) внаслідок розширення ЄС на схід Європи протягом 2004-2007 pp.;
формування нової концепції європейської безпеки, яка включає також стабілізацію географічного оточення ЄС;
недосконалість Європейського політичного союзу і Чорноморської синергії;
пожвавлення перетворень в Україні після політичних подій 2004-2005 pp. та президентських виборів 2010 р.

Слайд 26

Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:
сприяння подоланню наслідків

світової фінансово-економічної кризи (через пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних ресурсів, використання європейського досвіду антикризових програм і кредитів ЄС);
надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП:
поліпшення структури експорт і сальдо платіжного балансу України;
покрашення розвитку експортно-орієнтованих галузей (металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), рибної і легкої промисловості;
зростання надходжень іноземних інвестицій;

Слайд 27

Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:
одержання доступ до

передових високих технологій;
поліпшення доступу до якісніших і дешевших товарів і послуг;
покрашення рівня енергетичної безпеки і зменшення енергозалежності України (зокрема, через встановлення економічно обґрунтованих цін на імпортований природний газ і на транзит енергоресурсів через територію України, а також на зберігання природного газу в українських підземних газосховищах);
прискорення зростання добробуту населення.

Слайд 28

Ризики створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС
посилення

конкуренції з підприємствами ЄС на ринку України;
банкрутство неконкурентоспроможних підприємств;
збільшення витрат українських підприємств на адаптацію до стандартів і норм ЄС (стандартів продовольчої безпеки, директиви REACH тощо);
збільшення витрат на адаптацію законодавства України щодо законодавства €С;
закріплення переважання сировинної та низько технологічної продукції в структурі товарного експорт України;
зростання від'ємного сальдо в торгівлі між Україною та ЄС.

Слайд 29

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
І. Економічні:
недостатнє координування позицій урядових і

ділових кіл України на переговорах;
намагання третіх сторін вплинути на включення до тексту Угоди невигідних для України умов;
міжвідомча неузгодженість: між Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики України та Держспоживстандартом України у сфері прискорення гармонізації стандартів та технічних регламентів України щодо вимог законодавства Європейського Союзу Станом на 15 квітня 2009 р. 5618 національних стандартів України було гармонізовано з міжнародними стандартами ЄС і рівень гармонізації перевищив 25 %. Проте роботу в напрямі стандартизації слід прискорити, адже зазвичай в країнах, які претендують на статус асоційованих з ЄС. Рівень гармонізації становить принаймні 80 %;

Слайд 30

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
надмірна утаємниченість переговорного процесу з української

сторони (українські бізнес-асоціації отримують інформацію про деталі переговорів від європейських бізнес-асоціацій. а не від Міністерства економіки України);
обмежене фінансове забезпечення процесу адаптації стандартів України до стандартів ЄС. Зокрема, сумарні витрати на адаптацію до стандартів ЄС тільки м'ясної промисловості Польщі сягнули 2 млрд. євро;
обмежене фінансово-ресурсне забезпечення пронесу переговорів (Південна Корея, чисельність населення якої така ж. як в Україні, залучала до подібних переговорів уп'ятеро більше фахівців, ніж Україна);

Слайд 31

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
7) некваліфікована підготовка тарифних пропозицій (деякі

тарифи, які вдалося відстояти Україні шляхом переговорів з питань вступу до COT. виявилися або зависокими (30 % для соняшникової олії), або непотрібними (мито на імпорт йогуртів з Європи, коли 99 % їх ввозиться з РФ). На переговорах щодо створення ЗВТ Україна і ЄС уже визначилися з консолідованими тарифними пропозиціями. Лібералізації підлягатиме 95 % загального обсягу торгівлі товарами і тільки 5 % становитимуть винятки.

Слайд 32

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес
ІІ. Серед інституційних перешкод на шляху

для створення ЗВТ+ варто відзначити:
1. Внутрішні: інституційна не реформованість українських державних структур, політична нестабільність в Україні),
2. Зовнішні:
забюрократизованість процедури прийняття рішень в ЄС;
обмежені обсяги фінансування технічної допомоги Україні з боку ЄС;
відсутність єдиної енергетичної і міграційної політики ЄС.

Слайд 33

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
Створення зони

вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Сторонами та є логічним продовженням позитивних тенденцій у двосторонньому товарообігу України та ЄС в останні роки.
Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі стане складовою частиною угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Переговорний процес зі створення ЗВТ розпочався 18 лютого 2008 р. у м. Києві. Станом на грудень 2010 року відбулось 14 раундів переговорів (14 раунд – 6-10 грудня 2010 р.).
Переговори проходять за 15 напрямами:
1) торгівля та сталий розвиток;
2) тарифна пропозиція;

Слайд 34

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
3)торгівля товарами;

4) торговельні відносини в енергетичній сфері;
5) митні питання, сприяння торгівлі та протидія шахрайству;
6) інструменти торговельного захисту;
7) технічні бар’єри в торгівлі;
8) антимонопольні заходи та державна допомога;
9) торгівля послугами, заснування компаній, рух капіталу та платежів;
10) інтелектуальна власність;
11) географічні зазначення;
12) державні закупівлі;
13) санітарні та фітосанітарні заходи;
14) врегулювання суперечок та інституційне забезпечення;
15) транспарентність.

Слайд 35

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС
Майбутня всеохоплююча

та поглиблена зона вільної торгівлі ґрунтуватиметься на таких принципах:
• відповідність вимогам СОТ;
• поступове досягання чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталу, частково – робочої сили);
чітке визначення перехідних періодів;
асиметрія, або відносна взаємність;
мораторій на введення нових торговельних обмежень.
Крім того, положення щодо створення ЗВТ визначатимуть правову основу для регуляторного наближення, що є умовою поступового входження економіки України до спільного ринку ЄС.
Наповнення майбутньої ЗВТ буде спрямовуватись на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові Сторони.

Слайд 36

Напрями співробітництва України з ЄС
У 1994 р. підписана, а з 1998

р. вступила в силу Угода про партнерство співробітництво.
Напрямки співробітництва:
Гармонізація законодавства та нормативної бази України з законодавством, нормами та стандартами ЄС;
Впровадження стандартів та інститутів СОТ;
Удосконалення управління кордонами та розвиток прикордонної інфраструктури;
Реалізація спільного Плану дій України та ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей, незаконним обігом наркотиків, торгівлею зброєю, незаконною імміграцією та торгівлею людьми шляхом співробітництва у юридичній та правоохоронній сферах;
Розвиток науково-технічного співробітництва;

Слайд 37

Напрями співробітництва України з ЄС
6. Інші:
В енергетичному секторі: продовження співробітництва в

структурному реформуванні енергопостачальних підприємств, розвиток відновлюваних джерел енергії, енергоефективності, транспортування енергоносіїв, зокрема, газу, ядерної безпеки та окремих питань, що стосуються ліквідації наслідків забруднення навколишнього середовища, пов'язаних з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС;
В галузі торгівлі – посилення захисту прав інтелектуальної власності шляхом ефективного застосування законодавства. В транспортному секторі пріоритетом є сприяння інтеграції транспортної інфраструктури України з транспортною мережею ЄС в рамках трансєвропейських транспортних коридорів.

Слайд 38

Напрями співробітництва України з ЄС
У галузі зовнішньої політики Україна продовжує надавати

пріоритетного значення зміцненню зв'язків із Заходом, нормалізації стосунків з Росією та протидії намаганням поширити дію інститутів СНД за межі економічної сфери.
У фінансовому секторі було досягнуто результатів у посиленні банківського нагляду. Новий Закон України "Про банки та банківську діяльність", який було введено в дію в січні 2001 року, сприятиме виконанню НБУ Базельских принципів щодо банківського нагляду.
Торговельна політика. Уряд працював у декількох напрямках з метою подальшої лібералізації торгівельного режиму в контексті вступу України до СОТ.
У галузі міжнародних відносин основними середньостроковими завданнями будуть врегулювання питань, пов'язаних з процесом розширення ЄС та вступом до СОТ, у співробітництві з установами ЄС.
У макроекономічній сфері перед Урядом стоять дві основні задачі: управління виплатою зовнішнього боргу іноземним позичальникам та досягнення балансу консолідованого державного бюджету.

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Слайд 43

Слайд 44

Слайд 45

Інвестиційна співпраця України з ЄС

Слайд 46

14.5. Проблеми та перспективи співпраці України та РФ
Напрями співробітництва Україна-Росія
торгово-економічне

співробітництво. З метою збереження справедливих і передбачуваних умов в торгівлі заплановано проведення консультацій з укладення угод про постачання деяких видів української трубної продукції до Російської Федерації на умовах нетарифного регулювання, а також щодо лібералізації і переглядів заходів захисту ринку у двосторонній торгівлі відносно ряду товарів;
паливно-енергетичнона співпраця. Передбачається спільне опрацювання питання про участь ВАТ «Уралмаш - бурове обладнання» у здійсненні технічного переоснащення і модернізації бурового обладнання нафтогазовидобувних підприємств України;

Слайд 47

Напрями співробітництва Україна-Росія
співпраця у галузі атомної енергетики і ядерних матеріалів. Визначено

в якості пріоритетних завдань співробітництво в будівництві енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС, розвиток українсько-російського співробітництва в галузі поводження з відпрацьованим ядерним паливом, забезпечення АЕС України ядерним паливом;
співпраця в галузі промислової політики. Досягнуто домовленостей щодо продовження співробітництва по реалізації Програми заходів щодо Українсько-Російського співробітництва в галузі машинобудування, а також підготовки додаткових заходів із розвитку співробітництва на 2010-2011 рр., особливу увагу приділивши взаємопоставкам продукції сільськогосподарського та енергетичного машинобудування, транспортного обладнання і тягових електромашин.

Слайд 48

Напрями співробітництва Україна-Росія
Сторони домовилися продовжити роботу в рамках Угоди між Кабінетом

Міністрів України та Урядом Російської Федерації про виробничу кооперацію від 24 квітня 1998 року в 2010 році і будуть прагнути підписати Протокол та переліки взаємопоставляємої продукції по кооперації у можливо стислі терміни;
співпраця у галузі транспорту. Визначено, що перспективним напрямком співпраці є розвиток мультимодальних перевезень і досягнуто домовленостей щодо продовження спільної роботи із залучення додаткових вантажопотоків, розширення географії перевезень вантажів та узгодження конкурентоспроможних тарифних ставок;

Слайд 49

Напрями співробітництва Україна-Росія
співпраця в агропромисловому комплексі:
відповідним міністерствам сторін доручено підготувати до

підписання проект Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в сфері карантину рослин;
продовжити роботу в галузі насінництва, а також розвивати подальше співробітництво в галузі племінного тваринництва;
в першому кварталі 2010 року підготувати пропозиції щодо розвитку співробітництва в галузі сільськогосподарського машинобудування;

Слайд 50

Напрями співробітництва Україна-Росія
в області міжрегіонального і прикордонного співробітництва:
доручено Підкомісії з питань

міжрегіонального і прикордонного співробітництва підготувати пропозиції про можливі пріоритети співпраці у сфері міжрегіональної та прикордонної взаємодії;
опрацювати питання про можливість розробки угоди про прикордонної торгівлі, в т.ч. сільськогосподарською продукцією;
продовжити роботу з обговорення єдиних підходів до порядку розробки проекту українсько-російської програми щодо р. Сіверський Донець;
підготувати пропозиції щодо активізації транскордонного співробітництва в рамках існуючих єврорегіонів.

Слайд 51

Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації
21.04.2010 р. - “Харківські

угоди” (Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України). Передбачали пролонгацію перебування ЧФ РФ на території України в обмін на зниження ціни на російський газ для України на 30%, тобто на 100 доларів за тисячу кубометрів.
17.05.2010 Україна та Росія підписали п’ять междержавних угод:
демаркації українсько-російського кордону,
співпрацю в галузі використання та розвитку навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС,
міжбанківську співпрацю між "Укрексімбанком" та Банком ВТБ,
першочергових заходів з розвитку науково-освітньої співпраці на 2010-2012 рр.,
програму співпраці між Міністерствами культури та туризму України та Міністерством культури PФ на 2010-2014 рр.

Слайд 52

Проблеми та перспективи співпраці України та Російської Федерації
18 жовтня 2011 р.

у Донецьку відбулася зустріч Президента України Віктора Януковича та Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва у форматі «віч-на-віч». За результатами переговорів визначили напрямки подальшої співпраці країн:
розвиток і налагодження авіасполучення;
спрощення процедур прикордонно-митного контролю для розвитку успішної міжрегіональної співпраці України та Росії;
збільшення торговельного взаємообігу та взаємодії між регіонами;
демаркація українсько-російського кордону.

Слайд 53

Проблеми співпраці України та Російської Федерації
енергетична та ресурсна залежність України від

РФ;
заборгованість України перед РФ, переведення цієї проблеми у площину майнового відшкодування;
непостачання енергоносіїв та маніпулювання цінами на них у залежності від неекономічних обставин;
заміна розірваних технологічних циклів та системи промислової кооперації колишнього СРСР у народногосподарському комплексі РФ при збереженні високого рівня технологічної залежності України від РФ;
підпорядкування технологічної кооперації військово-промислових комплексів обох країн інтересам РФ;
неплатежі російських підприємств українським партнерам;

Слайд 54

Проблеми співпраці України та Російської Федерації
намагання встановити контроль над життєво важливими

інфраструктурними та енергетичними об'єктами в Україні (нафтопроводи, газопроводи, портове господарство тощо);
нестабільна політика РФ щодо імпорту української продукції;
неузгодженість політики на ринках третіх країн, що призводить до обмеження та витіснення українського експорту на світовому ринку;
створення мережі фінансових та комерційних структур з явною або прихованою участю російського капіталу з метою перекачування фінансових ресурсів;
поширення сфери діяльності російської “тіньової” і суто кримінальної економіки на територію України;
забруднення навколишнього середовища російськими військовими частинами, що дислокуються на території України, ліквідація наслідків яких потребує серйозних матеріальних витрат з боку України.

Слайд 55

Проблеми співпраці України та Російської Федерації
15 квітня 2011 р., високопоставлений представник

Генеральної прокуратури України заявив, що укладена 19 січня 2009 року між «Нафтогазом» і «Газпромом» угода про купівлю-продаж природного газу в 2009-2019 роках і всі дії з виконання цієї угоди можуть бути поставлені під сумнів і в судовому порядку скасовані, в тому числі в міжнародних судах. Також, за висновком Генпрокуратури, підписання зазначеної угоди відбулося з грубими порушеннями українського законодавства, і з української сторони всі дії щодо підписання угоди носили протиправний характер.
Визнання недійсним газової угоди від 19 січня 2009 року в українських судах за позовом Генпрокуратури чи іншого органу державної влади в цивілізованих правових системах буде розглядатися як неприпустиме втручання держоргану в контрактні відносини між господарюючими суб'єктами.

Слайд 56

Проблеми співпраці України та Російської Федерації
Будучи зобов'язана виконувати рішення українського суду

в силу законів України, офіційний Київ не матиме правових підстав для купівлі газу для цілей споживання в Україні і для оплати такого газу. У такій ситуації - з урахуванням специфіки функціонування газотранспортної системи України - почнеться відбір частини російського газу, що транзитується через українську територію для європейських споживачів. Все це дасть підстави «Газпрому» і Кремлю звинуватити Україну в розв'язанні нової газової кризи на Європейському континенті; і українська сторона не буде мати аргументованих юридичних заперечень з цього приводу, оскільки в основі такого розвитку подій буде нелегітимне рішення українського суду.
Єдиним легітимним шляхом визнання недійсним або розірвання газової угоди від 19 січня 2009 року (за відсутності домовленості між «Нафтогазом» і «Газпромом») є звернення НАК «Нафтогаз України» з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу

Слайд 57

Перспективи співпраці України та РФ
Зростання - поєднання стійкого соціально-економічного піднесення з

політичною стабільністю держави, громадянським консенсусом щодо подальшого розвитку суспільства, мінімізацією конфліктогенної напруги в ньому.
Дисипація –поєднання економічного спаду (депресії) з перманентною політичною нестабільністю (метастабільністю) держави та невизначеністю (неоднозначністю) щодо подальшого розвитку суспільства із збереженням у ньому значного конфліктогенного потенціалу.

Интеграция Украины в мировую экономику

Содержание

Інтеграція України в світову економіку14.1. Передумови інтеграції України у світове господарство14.2.

14.1. Передумови інтеграції України у світове господарствоПередумови інтеграції України у світове

Передумови інтеграції України у світове господарствоОсновні політико-правові передумови інтеграції:політичне визначення України;забезпечення

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам:економічному та інституційному забезпеченню суверенітету;оцінці

До основних соціально-культурних передумов інтеграції належать:відродження і виховання почуття власної гідності,

Мотиваційні чинники інтеграції України до світового господарства1. Внутрішні:1.1) відсутність досвіду державності,

Показники інтеграції країни у світове господарство співвідношення зовнішньоторговельного обороту і ВВП;прямі

Пріоритетні напрями інтеграції України у світову економіку Реалізація напрямків інтеграції можлива

14.2. Пріоритетні напрями галузевої орієнтації УкраїниГалузева інтеграція1. У сфері транспорту:розширення пропускної

2. В галузі машинобудування, ВПК і конверсії:З підприємствами ВПК обговорюються питання

3. В галузі промисловості:1) здійснення зустрічних поставок української залізної руди в

5. В галузі сільського господарства:створення СП по вирощуванню сільськогосподарської продукції (цукрового

6. В галузі фармацевтичної промисловості:виробництва вітамінів і мультивітамінів на основі концентрованих

Пріоритетні напрями геополітичної орієнтації УкраїниЩодо геополітичних напрямків інтеграції України (існували з

14.3. Участь України в інтеграційних об’єднаннях

Експорт-імпорт товарів

Експорт-імпорт послуг

Рух прямих іноземних інвестицій

Пріоритети структурної переорієнтації України в межах інтеграційних об'єднань:науково-технічне та технологічне оновлення

29 октября 2008, 15:25 Украина готова участвовать в строительстве дороги вокруг

14.4. Напрями співробітництва України з ЄС Указом Президента України від 15

«Угода про асоціацію» від 9 вересня 2008 р:в економічній сфері містить

Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС виникнення спільного

Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:сприяння подоланню наслідків

Переваги створення поглибленої зони вільної торгівлі України і ЄС:одержання доступ до

Ризики створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС посилення

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес І. Економічні:недостатнє координування позицій урядових і

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес надмірна утаємниченість переговорного процесу з української

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес 7) некваліфікована підготовка тарифних пропозицій (деякі

Перешкоди, які ускладнюють переговорний процес ІІ. Серед інституційних перешкод на шляху

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄССтворення зони

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС3)торгівля товарами;

Переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі Україна – ЄСМайбутня всеохоплююча

Напрями співробітництва України з ЄСУ 1994 р. підписана, а з 1998

Напрями співробітництва України з ЄС6. Інші:В енергетичному секторі: продовження співробітництва в

Напрями співробітництва України з ЄСУ галузі зовнішньої політики Україна продовжує надавати