Реформа патріарха Нікона. Церковний розкол

Сентябрь 7, 2022

Главная
Алгебра
Реформа патріарха Нікона. Церковний розкол

Содержание

2. За Смутних часів авторитет церкви значно підупав. Більшість духовенства розуміла необхідність реформи церковного життя, проте серед
3. У 1652 р. новим патріархом було обрано особистого друга царя Никона. Він розпочав реформування московської церкви.
4. Необхідність цієї реформи була викликана тим, що, приєднавши Україну, московський цар у майбутньому розраховував об'єднати під
5. Для створення такої імперії необхідна була релігійна єдність. Проте московські обряди значно відрізнялися від поширених у
6. Никон дійшов висновку, що Московській церкві слід повчитись у більш освічених київських і грецьких ченців.
7. За наказом патріарха розпочали виправлення богослужебних книг за грецькими оригіналами, а згодом внесли зміни і до
8. З'ясувавши розходження московського обряду з грецьким, Никон рішуче став на захист останнього.
9. Чимало московських духовних осіб виступило проти нововведень. Тих, хто підтримував старі обряди, очолив протопоп Аввакум. Його
10. За закликами протопопа Аввакума тисячі людей тікали до лісів, утворювали там старообрядські громади, щоб жити за
11. Тим часом у розпалі боротьби патріарх Никон почав претендувати на вищу духовну владу, якій світська мала
12. Погодитися з цим владолюбний Олексій Михайлович не міг. Розпочалася виснажлива боротьба царя з патріархом.
13. Вісім років знадобилось Олексію Михайловичу, аби позбавити Никона сану патріарха.
14. У 1666 р. за рішенням церковного собору, в якому взяли участь і східні патріархи, Никона відправили
15. Головним захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх супротивників реформи піддано анафемі й віддано під
17. Скачать презентацию

Слайд 2

За Смутних часів авторитет церкви значно підупав. Більшість духовенства розуміла необхідність

реформи церковного життя, проте серед священиків не було єдності. Суперечки про віру та обряди стали передумовою церковного розколу.

Слайд 3

У 1652 р. новим патріархом було обрано особистого друга царя Никона.

Він розпочав реформування московської церкви.

Слайд 4

Необхідність цієї реформи була викликана тим, що, приєднавши Україну, московський цар

у майбутньому розраховував об'єднати під своєю владою всі інші православні народи Східної Європи та Балкан.

Слайд 5

Для створення такої імперії необхідна була релігійна єдність. Проте московські обряди

значно відрізнялися від поширених у греків, українців та в усьому православному світі.

Слайд 6

Никон дійшов висновку, що Московській церкві слід повчитись у більш освічених

київських і грецьких ченців.

Слайд 7

За наказом патріарха розпочали виправлення богослужебних книг за грецькими оригіналами, а

згодом внесли зміни і до обрядів.

Слайд 8

З'ясувавши розходження московського обряду з грецьким, Никон рішуче став на захист

останнього.

Слайд 9

Чимало московських духовних осіб виступило проти нововведень. Тих, хто підтримував старі

обряди, очолив протопоп Аввакум. Його прихильники утворили «старообрядський» напрям у православній церкві.

Слайд 10

За закликами протопопа Аввакума тисячі людей тікали до лісів, утворювали там

старообрядські громади, щоб жити за старою вірою.

Слайд 11

Тим часом у розпалі боротьби патріарх Никон почав претендувати на вищу

духовну владу, якій світська мала коритися, наказав називати себе «великим государем».

Слайд 12

Погодитися з цим владолюбний Олексій Михайлович не міг. Розпочалася виснажлива боротьба

царя з патріархом.

Слайд 13

Вісім років знадобилось Олексію Михайловичу, аби позбавити Никона сану патріарха.

Слайд 14

У 1666 р. за рішенням церковного собору, в якому взяли

участь і східні патріархи, Никона відправили простим ченцем до Ферапонтового монастиря.

Слайд 15

Головним захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх супротивників реформи

піддано анафемі й віддано під суд.