Фінансовий ринок

розвитку та функціонування фінансового ринку як підсистеми фінансових відносин.
Предметом курсу «Фінансовий ринок» є сукупність економічних відносин в грошовій формі, які виникають в процесі купівлі-продажу, руху, перерозподілу фінансових ресурсів, фінансових фондів та функціонування окремих сегментів фінансового ринку між учасниками ринку, тобто державою, юридичними (інвестори, емітенти, фінансові посередники) і фізичними особами .

розкриття взаємозв'язків між джерелами фінансових ресурсів та їх використанням на основі аналізу руху грошових потоків в економіці;
обґрунтування необхідності функціонування фінансових інструментів, як засобів взаємодії між суб'єктами (учасниками) фінансового ринку;
обґрунтування необхідності регулювання фінансового ринку та розкриття його видів, форм, методів;
визначення суті інфраструктури фінансового ринку,
виявлення особливостей діяльності та значення фінансового посередництва в Україні для забезпечення виконання фінансовим ринком своїх функцій, класифікація та характеристика фінансових інститутів;
розкриття особливостей обігу різних видів фінансових інструментів на основі аналізу відповідних сегментів фінансового ринку та розгляду основ функціонування організованих ринків; розкриття основних відмінностей обігу різних видів цінних паперів;
вивчення потреб споживача та можливостей їх задоволення на ринку фінансових послуг різними фінансовими інститутами, основних напрямків державної політики в галузі регулювання фінансових відносин, які виникають на ринку фінансових послуг з урахуванням специфіки економічного й соціального розвитку України;
набуття вмінь порівняльного аналізу в фінансовій галузі і фінансових послуг та визначення конкурентних переваг і вад окремих видів послуг.

фінансового ринку;
особливості кожного виду фінансових інструментів, рух яких опосередковує взаємовідносини між суб'єктами фінансового ринку;
особливості функціонування фінансових інститутів, що виступають посередниками між суб'єктами фінансового ринку;

функціонуванні економічної системи;
пояснити структуру фінансового ринку;
охарактеризувати етапи становлення та розвитку фінансового ринку;
розкрити сутність та взаємозв’язок локальних та міжнародних фінансових ринків;
пояснити особливості організації фінансової діяльності інститутів фінансового ринку;
розмежовувати поняття євроринку та міжнародного ринку позичкових капіталів;
розкрити джерела формування фінансових ресурсів посередників;
охарактеризувати боргові інструменти та інструменти прав власності, грошового ринку та ринку капіталів;
дати характеристику механізму ціноутворення на різні фінансові інструменти;
оцінити ризики на фінансовому ринку та дати характеристику методам управління;
пояснити суть операцій на фінансовому ринку;
вдало використовувати отриманні теоретичні знання для проведення розрахунків ризику, дохідності, ціни та інших показників, що характеризують фінансові інструменти та функціонування фінансового ринку у практичній діяльності, спрямованість якої пов’язана зі здійсненням широкого кола фінансових операцій на грошовому, інвестиційному, валютному ринках, ринку цінних паперів і фінансових послуг:
розраховувати дохід за цінними паперами;
визначати ціни акції з рівномірним та нерівномірним ростом дивідендів,
ціни дисконтної облігації, дохідність акції, дохід інвестора за казначейським векселем, результати біржових угод;
розв'язувати задачі з продажу (купівлі) ф'ючерсних контрактів, опціонів, з угод між банками на процентний своп.

взаємовідносин, де здійснюється купівля-продаж, розподіл і перерозподіл фінансових активів країни.
(Сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності) .

є різні національні валюти.

Їхнє функціонування зумовлено розвитком зовнішньоекономічних зв’язків між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків .
У різних країнах залежно від стану розвитку економіки, ринкових відносин валютні операції можуть здійснювати різні суб’єкти.
За умов обмеженості ринку валюти це право надається лише державним установам під керівництвом і контролем центрального банку.
За умов повної конвертованості валютного ринку це право надається всім суб’єктам, які мають валютні банківські рахунки.