Класифікація витрат в управлінському обліку та методи дослідження їх поведінки (тема 3)

Содержание

Слайд 2

3.1. Сутність витрат і необхідність їх класифікації. ВИТРАТИ – це грошове

3.1. Сутність витрат і необхідність їх класифікації.
ВИТРАТИ – це грошове

вираження суми ресурсів (технічних, трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних), витрачених з певною метою.
Згідно МСБО та П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” ВИТРАТИ – це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі вибуття або використання активів чи збільшення зобов’язань, що зумовлює зменшення власного капіталу підприємства (за винятком розподілу капіталу між учасниками (акціонерами) чи його вилучення) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Слайд 3

Основними нормативними документами, які регламентують склад витрат, є П(С)БО 16 “Витрати”

Основними нормативними документами, які регламентують склад витрат, є П(С)БО 16 “Витрати”

та методичні рекомендації з організації обліку і калькулювання собівартості продукції у відповідних галузях, зокрема, це:

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені Державним комітетом промислової політики України 02.02.01 р. №47;
Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені Міністерством транспорту України 05.02.01 р. №65;
Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування у торговельній діяльності, затверджені Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України 22.05.02 р. №145;

Слайд 4

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

Слайд 5

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

Слайд 6

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

Слайд 7

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ згідно з методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції

Слайд 8

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ за порядком формування фінансового результату підприємства

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ за порядком формування фінансового результату підприємства

Слайд 9

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ за порядком формування фінансового результату підприємства

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ за порядком формування фінансового результату підприємства

Слайд 10

3.2. Напрями класифікації витрат в управлінському облік та їх характеристика. В

3.2. Напрями класифікації витрат в управлінському облік та їх характеристика.

В основу

класифікації витрат у управлінському обліку покладено три основні підходи, які відповідають основним завданням управління:
оцінювання запасів і визначення фінансових результатів діяльності підприємства;
обгрунтоване прийняття стратегічних та поточних управлінських рішень;
здійснення контролю за витратами;
Слайд 11

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 12

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 13

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 14

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 15

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 16

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 17

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 18

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 19

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 20

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ в управлінському обліку

Слайд 21

Групування витрат за критерієм впливу на них прийнятого управлінського рішення

Групування витрат за критерієм впливу на них прийнятого управлінського рішення

Слайд 22

Групування витрат за їх залежністю від зміни чинника витрат

Групування витрат за їх залежністю від зміни чинника витрат

Слайд 23

3.3. Методи визначення функції витрат. Приклади чинників витрат

3.3. Методи визначення функції витрат.

Приклади чинників витрат

Слайд 24

Поведінка витрат – це характер реагування витрат на зміни в діяльності

Поведінка витрат – це характер реагування витрат на зміни в діяльності

підприємства. Події та операції господарської діяльності, які впливають на витрати, називають факторами витрат.
Оцінювання витрат – це обчислення суми витрат при різних значеннях чинника витрат.
Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку витрат та їхніх чинників.

Прийняття управлінських рішень має грунтуватися на визначенні й аналізі поведінки доходів, витрат і фінансових результатів, пов’язаних з реалізацією цих рішень

Слайд 25

Якщо прийняти, що на рівень витрат впливає лише один чинник та

Якщо прийняти, що на рівень витрат впливає лише один чинник та

існує прямолінійна залежність між витратами і цим чинником, то рівняння функцій витрат набуває вигляду:

Y = a + bX
де Y – загальна сума витрат;
a – загальні постійні витрати;
b – змінні витрати на одиницю чинника;
X – значення чинника витрат.

Слайд 26

1) технологічний (інжиніринговий) аналіз; 2) аналіз рахунків; 3) метод вищої –

1) технологічний (інжиніринговий) аналіз;
2) аналіз рахунків;
3) метод вищої –

нижчої точки (аналіз
діапазону обсягів діяльності);
4) метод візуальних пристосувань;
5) регресійний аналіз (статичний метод).

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКІ ОСНОВНІ МЕТОДИ:

Слайд 27

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ – це системний аналіз діяльності

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ – це системний аналіз діяльності

підприємства для визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатами діяльності. Цей метод потребує детального вивчення усіх виробничо-господарських операцій, їх послідовності та обсягів витрат ресурсів на їх здійснення. Практичне застосування цього методу вимагає значних витрат коштів і часу, однак дозволяє отримати найточніші результати.
Слайд 28

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ МЕТОД АНАЛІЗУ РАХУНКІВ – грунтується на розподілі

МЕТОДИ ПОБУДОВИ ФУНКЦІЇ ВИТРАТ

МЕТОД АНАЛІЗУ РАХУНКІВ – грунтується на розподілі

витрат на постійні і змінні на підставі аналізу даних рахунків бухгалтерського обліку.
Основним недоліком цього методу є те, що він грунтується на фактичних даних минулих звітних періодів.
Слайд 29

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ) ПРИКЛАД . Дані про

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ)

ПРИКЛАД . Дані про

час роботи обладнання та витрати на його обслуговування
Слайд 30

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ) За методом вищої-нижчої точки

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ)

За методом вищої-нижчої точки

припускається, що змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності.
У прикладі максимальний обсяг діяльності – 130 маш.- год., при якому витрати дорівнюють – 20 000 грн.
Мінімальний обсяг діяльності – 70 маш.-год., з витратами – 12 800 грн.
Різниця між цими показниками становить:
за обсягом діяльності: 130 -70 = 60 маш.-год.;
за витратами: 20 000 – 12 800 = 7 200 грн.;
Слайд 31

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ) Змінні витрати на 1

МЕТОД ВИЩОЇ-НИЖЧОЇ ТОЧКИ (АНАЛІЗ ДІАПАЗОНУ ОБСЯГІВ ДІЯЛЬНОСТІ)

Змінні витрати на 1 маш.-год.

дорівнюють:
7 200/60=120 грн.
Постійні витрати дорівнюють:
20 000 – (130 х 120) = 4 400 грн.
або
12 800 – (70 х 120,0) = 4 400 грн.
Функція витрат на обслуговування обладнання має вигляд:
Y = 4 400 + 120,0 Х
Слайд 32

МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ – це графічний метод побудови

МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ

МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ – це графічний метод побудови функції

витрат, при якому проводять пряму, що візуально є найбільш наближеною до всіх точок, які відповідають фактичним витратам підприємства.
Слайд 33

Графік залежності витрат на обслуговування обладнання (В) від кількості маш.-год. роботи цього обладнання (Т)

Графік залежності витрат на обслуговування обладнання (В) від кількості маш.-год. роботи

цього обладнання (Т)
Слайд 34

МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ Із рис. видно, що постійні витрати на утримання

МЕТОД ВІЗУАЛЬНОГО ПРИСТОСУВАННЯ

Із рис. видно, що постійні витрати на утримання і

експлуатацію обладнання (а) становлять 4000 грн., а загальні змінні витрати при 70-ти відпрацьованих машино-годин – 8800 (12800 – 4000).
Змінні витрати на обслуговування обладнання на 1 маш.-год. (b) дорівнюють:
b = 88 000 / 70 = 125,7 грн.
Отже, функцію витрат на обслуговування обладнання можна записати виразом:
Y = 4000 + 125,7X.
Слайд 35

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД) Побудова функції витрат на основі методів

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД)

Побудова функції витрат на основі методів регресійного

аналізу грунтується на застосуванні економіко-математичних методів (методу найменших квадратів, дисперсійного аналізу тощо)
Слайд 36

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД) При використанні методу найменших квадратів для

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД)

При використанні методу найменших квадратів для побудови

функції витрат підприємства, визначають значення загальних постійних витрат (а) та змінних витрат на одиницю продукції (b), виходячи із припущення, що сума квадратів відстані від усіх точок сукупності, яка вивчається, до лінії регресів є найменшою. Значення (а) і (b) обчислюють на основі системи рівнянь:
де, n – кількість спостережень.
Слайд 37

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД) Розв’язавши систему рівнянь, отримуємо: a =

МЕТОД РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД)

Розв’язавши систему рівнянь, отримуємо:
a =

Слайд 38

При побудові функції витрат слід вибирати таку, яка найточніше описує поведінку

При побудові функції витрат слід вибирати таку, яка найточніше описує поведінку

витрат. Для цього використовують такі критерії:

1) економічна правдоподібність (зв’язок між витратами і їх фактором має економічний сенс);
2) значимість незалежних змінних величин (для оцінювання значимості використовують показник коефіцієнта детермінації та обчислюють стандартну похибку розрахунку);
3) пристосованість функції витрат до реальних умов діяльності підприємства.

Слайд 39

Якщо сукупні витрати змінюються під впливом декількох факторів (наприклад вартості обладнання,

Якщо сукупні витрати змінюються під впливом декількох факторів (наприклад вартості обладнання,

рівня зношення обладнання, кількості персоналу, що обслуговує обладнання тощо), то для побудови функцій витрат використовують методику багатофакторного регресійного аналізу.

У цьому випадку функцію витрат записують таким чином:
Y = а + b1 х1 + b2 х2 + b3 х3 … + bn хn,
де, х1, х2, х3, … хn – різні фактори, що впливають на поведінку витрат.

Слайд 40

При прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати фактор невизначеності, який впливає на

При прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати фактор невизначеності, який впливає на

поведінку витрат і доходів.

Невизначеність – це відсутність достатньої інформації. Невизначеність зумовлює ризик.
Ризик в управлінському обліку – це можливість відхилення фактичних значень від очікуваних.
Усі події в управлінні можна поділити:
достовірні – для яких імовірність Р рівна 1;
неможливі – для яких імовірність Р дорівнює 0;
випадкові – для яких імовірність Р більше нуля але менше одиниці (0 < P < 1).

Слайд 41

Перелік усіх можливих результатів подій та ймовірності настання кожного з них

Перелік усіх можливих результатів подій та ймовірності настання кожного з них

називають розподілом ймовірності.

Ймовірність настання випадкових подій визначають:
на основі статистичних даних;
шляхом математичних розрахунків;
експертним шляхом.