Поняття про топологію електричного кола та його граф

Содержание

Слайд 2

Спосіб з’єднання компонентів кола визначає так звані топологічні (структурні) властивості кола.

Спосіб з’єднання компонентів кола визначає так звані топологічні (структурні) властивості кола.

Для опису топологічних властивостей кіл використовують поняття гілки (вітки), вузла та контура.
Гілка (вітка) – це ділянка електронного кола, вздовж якої протікає один і той самий струм. Вона може складатись із одного компонента з двома виводами (двополюсника) або із декількох послідовно з’єднаних двополюсних компонентів:
Приклади гілок електронної схеми: з одним двополюсним компонентом (а); з декількома послідовно з'єднаними двополюсними компонентами (б)

Топологічні рівняння електронних кіл.

Слайд 3

Вузол – це місце з’єднання гілок. Зауважимо, що місце з’єднання лише

Вузол – це місце з’єднання гілок. Зауважимо, що місце з’єднання лише

двох гілок називають усувним вузлом, бо при послідовному з’єднанні двох гілок струми, що течуть через них, є однаковими і дві такі гілки можна замінити однією. На попередньому рисунку вузли “б” і “в” є усувними. Далі будемо вважати вузлом місце з’єднання трьох і більше гілок.


Контур– це довільний замкнутий шлях, що проходить через декілька гілок кола і характеризується напрямом обходу (порядком проходження гілок), причому кожну гілку і кожний вузол, що входить у контур, проходять тільки один раз.
Примітка: контуром вважають також замкнутий шлях, що проходить не тільки через певні гілки кола, але і поза ними по лінії, яка позначає міжвузлову напругу

Приклади можливого вибору контурів кола: лише через гілки кола (а); частково через гілки кола і поза ними (б)

Слайд 4

Гілки, вузли та контури називають топологічними елементами кола. Гра­фічне зображення топології

Гілки, вузли та контури називають топологічними елементами кола. Гра­фічне зображення топології

кола у вигляді сукупності вузлів та гілок називають графом кола. На графі вузли (вершини) зображають точками (кружечками), а гілки (ребра) – лініями, що з’єднують між собою відповідні вузли.

На рисунках а, б зображені схеми найпростіших кіл – од­ноконтурного і двовузлового та їх графи. Часто на графі по­значають стрілками умовні додатні напрями струмів і напруг гілок. Тоді граф називають орієнтованим.

Найпростіші кола та їх графи: одноконтурне (а); двовузлове (б)

Слайд 5

Особливість одноконтурного кола полягає у тому, що через усі компоненти кола

Особливість одноконтурного кола полягає у тому, що через усі компоненти кола

протікає один і той самий струм, і, крім того, алгебраїчна сума напруг усіх компонентів кола дорівнює нулеві.
Слайд 6

Особливість двовузлового кола полягає у тому, що напруги усіх гілок кола

Особливість двовузлового кола полягає у тому, що напруги усіх гілок кола

є однаковими, і, крім того, алгебраїчна сума усіх струмів кожного вузла дорівнює нулеві.
Слайд 7

Особливість кіл з багатополюсними компонентами полягає у тому, що під вузлом

Особливість кіл з багатополюсними компонентами полягає у тому, що під вузлом

кола розуміють не тільки прийняте раніше означення, але і кожен з виводів (полюсів) багатополюсника, як показано на рисунку а, де вузли пронумеровані цифрами в кружечках. Крім того, уведено поняття “контур багатополюсника”, під яким розуміють замкнуту лінію, проведену через усі його полюси, як показано на рисунку б.

Означення топологічних елементів електронних кіл з багатополюсними компонентами: вузлів (а); контура багатополюсника (б); контурів кола (в)

Слайд 8

Відрізок контура багатополюсника, обмежений двома сусідніми полюсами, називають стороною (портом) багатополюсника.

Відрізок контура багатополюсника, обмежений двома сусідніми полюсами, називають стороною (портом) багатополюсника.

Так, наприклад, сторонами багатополюсника, поданого на рисуеку б, є відрізки контура між полюсами 1-2; 2-3; 3-4; 4-5; 5-1. Отже, у колі з багатополюсниками контури можуть проходити через сторони багатополюсника та окремі гілки, як показано на рисунку в.
Властивості кола, що визначаються лише його топологією і не залежать від того, які конкретно компоненти входять до його складу, описують топологічні рівняння. До топологічних рівнянь належать рівняння, складені на підставі першого та другого законів Кірхгофа.
Слайд 9

Закони Кірхгофа Перший закон Кірхгофа встановлює зв’язок між струмами гілок у

Закони Кірхгофа
Перший закон Кірхгофа встановлює зв’язок між струмами гілок у кожному

вузлі кола: алгебраїчна сума миттєвих значень струмів усіх гілок, під’єднаних до кожного вузла кола, дорівнює нулеві у будь-який момент часу.
Примітка: якщо до деякого вузла під’єднаний зовнішній вивід (полюс) багатополюсника, то струм цього виводу слід ураховувати як струм окремої гілки, під’єднаної до даного вузла.
На підставі першого закону Кірхгофа можна записати рівняння балансу струмів для кожного вузла:
де к – номери гілок, під’єднаних до вузла, що розглядається.
Слайд 10

Зауважимо, що додавання струмів здійснюється з урахуванням вибраних умовних додатних напрямів:

Зауважимо, що додавання струмів здійснюється з урахуванням вибраних умовних додатних напрямів:

усім струмам, спрямованим однаково відносно вузла, приписують однаковий знак. Приймемо, що струми, спрямовані до вузла, враховуватимемо із знаком "плюс", а струми, спрямовані від вузла, – зі знаком "мінус". Наприклад, для вузла, зображеного на рисунку , записуємо:
.

Це рівняння можна записати у дещо іншому вигляді, якщо згрупувати струми, спрямовані від вузла, і перенести їх у праву частину:

Слайд 11

Звідси випливає, що перший закон Кірхгофа можна сформулювати так: сума миттєвих

Звідси випливає, що перший закон Кірхгофа можна сформулювати так: сума миттєвих

значень струмів, спрямованих до вузла, у будь-який момент часу дорівнює сумі струмів, що витікають із цього вузла.
Перший закон Кірхгофа є наслідком закону збереження заряду і відображає той факт, що у вузлах ідеалізованого еле­ктричного кола заряди не нагромаджу­ються і не витрачаються.

Дослідження показують, що під час аналізу схеми не треба записувати рівнян­ня балансу струмів для усіх вузлів схеми, бо лінійно незалежними є рівняння, кількість яких на одиницю менша від кількості вузлів. Отже, якщо число вузлів схеми становить Nв , то число незалежних рівнянь балансу струмів дорівнює Nв-1.

Слайд 12

Наприклад, для деякої тривузлової схеми, орієнтований граф якої має вигляд, зображений

Наприклад, для деякої тривузлової схеми, орієнтований граф якої має вигляд, зображений

на рисунку , рівняння балансу струмів для усіх трьох вузлів записуємо так:
вузол 1:
вузол 2:
вузол 3:

Можна переконатись, що третє рівняння можемо отримати додаванням перших двох рівнянь або перше рівняння - додаванням другого і третього рівняння. Отже, для розглянутої схеми незалежними є будь-які два рівняння.

Слайд 13

Другий закон Кірхгофа встановлює зв’язок між напругами гілок, що входять у

Другий закон Кірхгофа встановлює зв’язок між напругами гілок, що входять у

довільний контур: алгебраїчна сума миттєвих значень напруг усіх гілок, що входять у довільний контур кола, дорівнює нулеві у будь-який момент часу.
На підставі другого закону Кірхгофа можна записати рівняння балансу напруг гілок для кожного контура:
де К – номери гілок, які входять у контур, що розглядається.
Примітка: якщо контур проходить через сторони багатополюсника, то напруги цих сторін слід ураховувати як напруги окремих гілок.
Слайд 14

Додавання напруг гілок здійснюється з урахуванням їх умовних додатних напрямів та

Додавання напруг гілок здійснюється з урахуванням їх умовних додатних напрямів та

вибраного напряму обходу контура: якщо додатний напрям напруги гілки збігається з напрямом обходу контура, то її записують у рівняння зі знаком плюс, у протилежному випадку – зі знаком мінус. Наприклад, для контура, зображеного на рисунку a, записуємо:
а для контура, зображеного на рисунку б:
.

Складання рівнянь балансу напруг у контурі: для кола з двополюсними (а) та з багатополюсними (б) компонентами

Слайд 15

Другий закон Кірхгофа є наслідком закону збереження енергії і відображає той

Другий закон Кірхгофа є наслідком закону збереження енергії і відображає той

факт, що енергія, витрачена джерелами енергії, які входять у контур, дорівнює енергії, що розсіюється компонентами контура у вигляді тепла або нагромаджується в окремих компонентах контура у вигляді енергії електричного чи магнітного полів.
Дослідження показують, що кількість незалежних рівнянь балансу напруг для конкретної схеми дорівнює Nг-Nв+1, де Nг – кількість гілок схеми, Nв – кількість вузлів схеми.
Неважко переконатись, що сумарна кількість незалежних рівнянь балансу струмів та балансу напруг для конкретної схеми, побудованої із двополюсників, дорівнює кількості гілок даної схеми:
(1.12)