Содержание
- 2. Вода Мід Ртуть
- 3. Кварц Магнетит
- 4. Провідник Сухий шнурок
- 5. Стальна пружина Пластилін
- 6. 3.1 Густина гірських порід Густиною гірських порід σ називають масу одиничного об'єму породи: σ = M/V
- 7. Густина більшості породотвірних мінералів змінюється у межах 2,5∙103÷3,5∙103 кг/м3 (амфіболи, апатит, кварц, олівін, піроксен, польові шпати,
- 8. 1) Лабораторні способи визначення густини зразків порід, наприклад, гідростатичне зважування зразків технічними вагами (з похибкою не
- 9. 3.1.2 Густина і пористість порід фундаменту Густина породи залежить від мінералогічного складу скелету і пористості породи.
- 10. Загальні закономірності для магматичних порід наступні: 1. Зростання густини з підвищенням основності (зменшенням кислотності) для магматичних
- 11. Загальні закономірності для метаморфічних порід наступні: 1. Інтенсивний метаморфізм порід починається у разі їх занурення на
- 12. 3.1.3 Густина порід осадового покриву Рисунок 3.2 Зведені дані про густини осадових порід мергелі вапняки доломіти
- 13. Густина теригенних порід осадового покриву закономірно збільшується з глибиною залягання від 1.8⋅103кг/м3 до 2,6⋅103кг/м3 і більше,
- 14. Густина карбонатних порід осадового покриву, зазвичай, більша за густину теригенних порід того ж віку та глибини
- 15. Густина хемогенних порід (гіпс, ангідрит, кам'яна сіль) практично не залежить від глибини залягання і порівняно стабільна.
- 16. 3.1.6 Загальні закономірності зміни густини порід у земній корі 1. У породах фундаменту платформ і складчастих
- 17. 3.2 Магнітні властивості гірських порід 3.2.1 Параметри магнітних властивостей фізичних тіл Намагніченість породи J є сумою
- 18. За характером взаємодії з зовнішнім магнітним полем (за величиною χ) усі породи і мінерали поділяють на
- 19. У парамагнетиків величина магнітної сприйнятливості χ > 0, але її значення, як правило, не перевищує 100∙10-6⋅4π
- 20. Рисунок 3.3 – Графіки намагнічування: а – діамагнетиків (1) і парамагнетиків (2); б – феромагнетиків. Крива
- 21. Властивості феромагнетиків зберігаються тільки до певної температури. При температурах більше граничної (точки Кюрі) феромагнетик втрачає свої
- 22. Таблиця 3.2 - Властивості феромагнетиків (за даними Н.Б.Дортман)
- 23. 3.2.2 Магнітні властивості гірських порід Магнітні властивості гірських порід, як правило, характеризуються величинами χ і Jr
- 24. Зауваження: Магнітна сприйнятливість гірської породи залежить, як показано, від вмісту магнетиту, а також залежить від параметрів
- 25. Вторинні процеси (метаморфізм: серпентинізація, амфіболітизація і ін.) по різному впливають на магнітні властивості магматичних порід. Залишкова
- 26. Характерні значення магнітної сприйнятливості: χ (10÷14)⋅10-6∙4π од.СI - глинистих порід; (10÷15)⋅10-6⋅4π од.СI - пісковиків. (Н.Б.Дортман і
- 27. 3.3 Електричні властивості гірських порід 3.3.1 Питомий електричний опір Електричні властивості гірських порід залежать від мінерального
- 28. Осадові гірські породи є багатофазними системами, що складаються з твердої, рідкої і газоподібної фаз. Тверді частинки
- 29. У природних умовах концентрація солей, розчинених у ґрунтових і пластових водах, коливається в широких межах –
- 30. У випадку 100% -ої насиченості пор мінералізованою водою, основними чинниками, що впливають на питомий опір, є
- 31. Рисунок 3.7 - Відносна зміна питомого електричного опору осадових порід, насичених 2%-им розчином NaCl, під впливом
- 32. Рисунок 3.8 - Відносна зміна питомого електричного опору осадових порід, насичених 20%-им розчином NaCl, під впливом
- 33. Структура і текстура порід впливають на питомий опір та зумовлюють електричну анізотропію – різну електропровідність уздовж
- 34. 3.3.2 Діелектрична проникність Відносна діелектрична проникність εв - це параметр, який показує, у скільки разів зменшується
- 35. Таблиця 3.5 - Значення відносної діелектричної проникності εв деяких мінералів і гірських порід (за В.М.Дахновим)
- 36. Підвищення вологості гірських порід призводить до збільшення діелектричної проникності (див. таблицю 3.5 і рисунок 3.9). Рисунок
- 37. Зростання пористості сухих чи нафтонасичених порід приводить до зменшення діелектричної проникності (див. таблицю 3.5 і рисунок
- 38. 3.3.3 Магнітна проникність Магнітна проникність характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля Н: μ =В/Н
- 39. Таблиця 3.6 - Магнітна сприйнятливість χ деяких мінералів та гірських порід (за В.М.Дахновим)
- 40. 3.3.4 Природна електрохімічна активність Електрохімічна активність порід (мВ) залежно від чинників, які викликають поляризацію, поділяється на:
- 41. Рисунок 3.11 - Залежність дифузійно-адсорбційної активності Ада уламкових порід від вмісту глинистих фракцій Сгл (за В.М.Дахновим).
- 42. Окислювально-відновна активність – здатність рудних тіл створювати на границі електронних і іонних провідників природні потенціали. Ці
- 43. 3.3.5 Викликані поляризаційні властивості Викликаною електрохімічною активністю гірських порід, чи викликаною поляризацією, називають властивість порід поляризуватися
- 44. Пружне тіло – сукупність дискретних часток, зв’язаних між собою силами притягання і відштовхування. У пружному середовищі
- 45. Будь-який струс, викликаний вибухом, ударом чи землетрусом, може бути причиною (джерелом) виникнення пружних сейсмічних хвиль. В
- 46. 3.4.2 Параметри пружного середовища. Деформації тіла викликані напругами. Під напругою розуміють силу, що діє на елементарну
- 47. Відносне подовження тіла зв’язане з розтягувальною напругою співвідношенням (3.26) де Δℓ/ℓ – відносне подовження; Р –
- 48. Також пружні властивості середовища можуть бути описані через пружні постійні Ламе (λ, μ) і модуль всебічного
- 49. 3.4.3 Типи пружних хвиль і швидкість їх розповсюдження. Будь-яка деформація елементарного об’єму пружного середовища може розглядатися
- 50. З виразів (3.33 та 3.34) видно, що між V і σ існує зворотна залежність. Однак, зі
- 51. Поздовжні і поперечні хвилі об’єднані у поняття “ об’ємні хвилі ”. Земна поверхня є поверхнею пружного
- 52. Сейсморозвідку використовують переважно для пошуків родовищ вуглеводнів в районах розвитку осадових порід. Середовища, що представлені магматичними
- 53. У магматичних породах спостерігається збільшення швидкості в ряду від порід кислого складу (граніт, кварцовий порфір та
- 54. Таблиця 3.9 – Швидкість розповсюдження пружних хвиль
- 55. 3.5 Зв’язок між різними параметрами фізичних властивостей гірських порід 1. Зв’язок між швидкістю поздовжніх хвиль і
- 56. Швидкість розповсюдження пружних хвиль – величина векторна, змінюється з частотою хвиль, у той час, як густина
- 57. Таблиця 3.10 - Зв’язок густини σ і швидкості V магматичних порід за різних тисків P R
- 58. 2. Зв’язок між електричними і пружними властивостями. У пористих теригенних породах залежність електричного опору і швидкості
- 59. У випадку узгодженого залягання опорних сейсмічних і електричних горизонтів можна оцінити зв’язок між середньою швидкістю пружних
- 60. 3. Зв’язок між густиною і магнітною сприйнятливістю. Для магматичних порід з підвищенням основності відзначається збільшення густини
- 61. Колоквіум-3 (2 листопада) 1.1 Характеристика густини магматичних і метаморфічних порід. Середні густини гранітного і базальтового шару,
- 62. Колоквіум-3 (продовження): 4.1 Типи пружних хвиль. 4.2 Швидкість розповсюдження пружних хвиль в магматичних і метаморфічних породах
- 63. Колоквіум-3 (2 листопада) 1-варіант 1. Характеристика густини магматичних і метаморфічних порід. Середні густини гранітного і базальтового
- 65. Скачать презентацию