Закони електричного подразнення

Содержание

Слайд 2

Закони електричного подразнення 3. Закон подразнення Дюбуа-Реймона (закон акомодації, закон градієнта):

Закони електричного подразнення

3. Закон подразнення Дюбуа-Реймона (закон акомодації, закон градієнта): подразнююча

дія постійного струму залежить не лише від абсолютної величини його сили, але й швидкості наростання струму у часі. При дії повільно наростаючих подразників збудження не виникає, оскільки відбувається адаптація збудливої тканини до дії таких подразників, що отримало назву акомодації. Зростає КРД, оскільки швидко інактивуються потенціалозалежні натрієві канали.
Слайд 3

Закони електричного подразнення 4. Закон сили-тривалості (Лапіка): подразнююча дія постійного струму

Закони електричного подразнення

4. Закон сили-тривалості (Лапіка): подразнююча дія постійного струму залежить

не тільки від його амплітуди, але й від часу, впродовж якого він діє. Чим більший струм, тим менший час він має діяти для виникнення ПД.
Слайд 4

(З-н Лапіка “сили – часу”, кива Вейса-Хоорвейга)

(З-н Лапіка “сили – часу”, кива Вейса-Хоорвейга)

Слайд 5

Закон сили часу Мінімальна величина струму, здатна викликати ПД при необмежено

Закон сили часу

Мінімальна величина струму, здатна викликати ПД при необмежено тривалій

його дії, називають реобазою (порогом подразнення). Час дії порогового подразника називається корисним часом.
Хронаксія – мінімальний час, впродовж якого струм у дві реобази має діяти на тканину, щоб викликати збудження. Х. є показником функціональної лабільності збудливої тканини.
Слайд 6

Закони подразнення електричним струмом 5. Закон полярної дії постійного струму: при

Закони подразнення електричним струмом

5. Закон полярної дії постійного струму: при замиканні

струму збудження (ПД) виникає під катодом, а при розмиканні – під анодом. Згодом було встановлено, що під анодом виникає не справжній ПД, а т.з. анод-розмикальний потенціал, який володіє властивостями локальної відповіді – амплітуда зростає градуально із збільшенням сили подразнюючого струму.
Слайд 7

Механізм електротонічного поширення ПД у немієлінізованих нервових волокнах

Механізм електротонічного поширення ПД у немієлінізованих нервових волокнах

Слайд 8

Виникнення збудження ПД та анод-розмикального потенціалу (Закон Пфлюгера)

Виникнення збудження ПД та анод-розмикального потенціалу (Закон Пфлюгера)

Слайд 9

Закони подразнення електричним струмом 6. Закон фізіологічного електротону: тривала дія постійного

Закони подразнення електричним струмом

6. Закон фізіологічного електротону:
тривала дія постійного сруму

на тканину супроводжується змінами її збудливості. Російський вчений Броніслав Веріго (1860 – 1925) встановив, що при прикладанні тривалого прямокутного поштовха постійного струму під катодом знижується збудливість, що виявляється у зростанні порогового потенціалу.
Слайд 10

Катодична депресія Веріго: зниження збудливості (збільшення порогу) на тривалу деполяризацію мембрани

Катодична депресія Веріго: зниження збудливості (збільшення порогу) на тривалу деполяризацію мембрани

Слайд 11

СХЕМА БУДОВИ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН. А – БЕЗМІЄЛІНОВЕ ВОЛОКНО: 1) КЛІТИНА ШВАННА;

СХЕМА БУДОВИ НЕРВОВИХ ВОЛОКОН. А – БЕЗМІЄЛІНОВЕ ВОЛОКНО: 1) КЛІТИНА ШВАННА; 2)

ОСЬОВІ ЦИЛІНДРИ (АКСОНИ); 3) ЦИТОПЛАЗМА ТА 4) ЯДРО ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 5) МЕЗАКСОН. Б – УТВОРЕННЯ МІЄЛІНУ: І, ІІ, ІІІ, IV – ЕТАПИ УТВОРЕННЯ МІЄЛІНОВОЇ ОБОЛОНКИ НАВКОЛО НЕРВОВОГО ВОЛОКНА: 1) ЯДРО; 2) ЦИТОПЛАЗМА; 3) АКСОН; 4) ЯДРО ТА 5) ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 6) МІЄЛІН. В – БУДОВА МІЄЛІНОВОГО ВОЛОКНА: 1) АКСОН; 2) ЯДРО КЛІТИНИ ШВАННА; 3) МІЄЛІН; 4) ЦИТОПЛАЗМА ТА 5) ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 6) ПЕРЕХВАТ РАНВЬЄ.
Слайд 12

Спектр волокон сідничного нерва жаби

Спектр волокон сідничного нерва жаби

Слайд 13

Спектр волокон спинномозкового нерва кішки

Спектр волокон спинномозкового нерва кішки

Слайд 14

СКЛАДОВІ (СУМАРНІ, compound) ПОТЕНЦІАЛИ ДІЇ (У СІДНИЧНОМУ НЕРВІ ЖАБИ)

СКЛАДОВІ (СУМАРНІ, compound) ПОТЕНЦІАЛИ ДІЇ (У СІДНИЧНОМУ НЕРВІ ЖАБИ)