Альбітит-грейзенові родовища

Август 2, 2022

Главная
Химия
Альбітит-грейзенові родовища

Содержание

2. Альбітит-грейзеновими називають післямагматичні родовища, що просторово та генетично пов’язані з однойменною формацією гідротермально перетворених порід в
3. Схема геологічної будови альбітитових масивів, Казахстан (за В.Бєловим). 1 – четвертинні суглинки; 2 – алевроліти і
4. Принципова схема зональності грейзенів (за Г.Щербою). 1 – калішпатизовані граніти інтрузиву; 2 – верхня межа процесів
6. Схема перерозподілу деяких елементів під час метасоматичного перетворення гранітів (за В. Смірновим). 1 – мікроклінізований граніт;
7. 2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ ТА СТАДІЙНІСТЬ УТВОРЕННЯ Родовища, що сформувалися в зонах поширення альбітитів та грейзенів, є
8. Загальна схема стадійності та фізико-хімічного режиму рідкіснометалевого зруденіння альбітит-грейзенового типу (за А. Беусом). Показана вірогідна позиція
9. 3. ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями. Родовища цієї генетичної групи формувалися
10. Схема розвитку геологічної структури під час процесу грейзенізації (за І. Григор’євим; спрощена). 1 – граніти; 2
11. Структура родовищ та масштабність визначаються роллю наступних чинників:
12. Форма рудних тіл
13. 4. КЛАСИФІКАЦІЯ РОДОВИЩ АЛЬБІТИТ-ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ
15. Скачать презентацию

Слайд 2

Альбітит-грейзеновими називають післямагматичні родовища, що просторово та генетично пов’язані з однойменною

формацією гідротермально перетворених порід в результаті процесів лужного автометасоматозу кислих та лужних інтрузивів гіпабісальної зони. Х-ні риси:

Слайд 3

Схема геологічної будови альбітитових масивів, Казахстан (за В.Бєловим). 1 – четвертинні суглинки;

2 – алевроліти і туфопісковики; 3 – альбітити ранні (а) і пізні (б); 4 – пегматоїдні граніти; 5 – рибекітові та егіринові метасоматити; 6 – тектонічні порушення.

Слайд 4

Принципова схема зональності грейзенів (за Г.Щербою). 1 – калішпатизовані граніти інтрузиву; 2

– верхня межа процесів грейзенізації; 3 –грейзенізовані альбітити ендоконтакту; 4 – грейзенізовані породи покрівлі; 5 – власне грейзени; 6 – потенційно рудоносні кварцові жили і штокверки; 7 – пегматити; 8 – скарни

Слайд 5

Слайд 6

Схема перерозподілу деяких елементів під час метасоматичного перетворення гранітів (за В. Смірновим). 1

– мікроклінізований граніт; 2 – альбітит; 3 – грейзенізовані породи покрівлі; 4 – рудоносні кварцові жили і штокверки

Слайд 7

2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ ТА СТАДІЙНІСТЬ УТВОРЕННЯ
Родовища, що сформувалися в зонах поширення

альбітитів та грейзенів, є результатом багатостадійної дії високотемпературних (600–500ºС і нижче), хімічно активних (головним чином, галоїдно-гідротермальних) розчинів на масу вже розкристалізованих магматичних порід купольної частини спорідненого масиву. Процес здійснюється на глибинах від 5–4 до 2–1,5 км. Рудоутворення відбувається за участю декількох порцій розчинів в односпрямованому режимі зниження термодинамічних параметрів (600–500 до 250ºС, 1200–400 атм), але з чітко інверсійними змінами кислотно-лужних умов – від слабколужних до кислотних та знову до лужних.

Слайд 8

Загальна схема стадійності та фізико-хімічного режиму рідкіснометалевого зруденіння альбітит-грейзенового типу (за

А. Беусом). Показана вірогідна позиція більш пізніх металоносних утворень зони віддаленого екзоконтакту гранітоїдного масиву (власне гідротермальний етап). Фоном позначені області еволюції агрегатного стану гідродинамічної системи: G – газоподібна, L – рідинна.

Слайд 9

3. ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ
Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями. Родовища

цієї генетичної групи формувалися переважно в орогенний (інверсійний) етап розвитку геосиклінальних областей у зв’язку зі становленням гранітоїдних комплексів зони центрально-геосинклінальних піднять; притаманні зонам тектоно-магматичної активізації платформ у зв’язку з інтрузивами лужного складу.
В геосинклінальних областях рудоносні масиви гранітоїдів (за термінологією А. Беуса, “апогранітів”) можуть бути представлені формаціями як нормальних (двослюдяних), так і лужних гранітів; на платформах – переважно лужними масивами “апосієнітів” (по лужним та нефеліновим сієнітам).

Слайд 10

Схема розвитку геологічної структури під час процесу грейзенізації (за І. Григор’євим; спрощена).

1 – граніти; 2 – пісковики і сланці; 3 – зона передрудної грейзенізації гранітів і вмісних порід; 4 – жильні і штокверкові грейзени ранньої (а) та пізньої (б) стадії.

Слайд 11

Структура родовищ та масштабність визначаються роллю наступних чинників:

Слайд 12

Форма рудних тіл

Слайд 13

Альбітит-грейзенові родовища

Содержание

Альбітит-грейзеновими називають післямагматичні родовища, що просторово та генетично пов’язані з однойменною

Схема геологічної будови альбітитових масивів, Казахстан (за В.Бєловим). 1 – четвертинні суглинки;

Принципова схема зональності грейзенів (за Г.Щербою). 1 – калішпатизовані граніти інтрузиву; 2

Схема перерозподілу деяких елементів під час метасоматичного перетворення гранітів (за В. Смірно­вим). 1

2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ ТА СТАДІЙНІСТЬ УТВОРЕННЯРодовища, що сформувалися в зонах поширення

Загальна схема стадійності та фізико-хімічного режиму рідкісно­металевого зруденіння альбітит-грейзенового типу (за

3. ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯГеотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями. Родовища