Флокуляційне очищення питної води за допомогою катіонних та аніонних флокулянтів

води .
Мета дослідження. Вивчити ефективність використання поліакриамідних флокулянтів для очищення питної води.

від) за допомогою катіонних та аніонних флокулянтів
3) визначити вплив температури на ефективність флокуляційного вилучення йонів феруму (ІІІ);
4) визначити концентрацію флокулянту для меншення твердості води;
5) визначити концентрацію використовуваних флокулянтів для очищення питної води від від хлоридів та сульфатів;
6) встановити дозу флокулянту необхідну для встановлення оптимального значення рН.

йонів Fe3+ (1); йонів Мn2+ (2); йонівCl- (3); йонівSO42- (4); йонів твердості (5). Концентрація флокулянта 15 мг/л.

Мелітополя від: йонів Fe3+ (1); йонів Мn2+ (2); йонів Cl- (3); йонів SO42- (4); йонів твердості (5). Концентрація препарату 15 мг/л

введення невеликих кількостей флокулянта Праєстол ПАА 2530 від 5 до 30 мг/л в питну воду підвищує основні показники якості на 20-75%. Експериментально встановлено, що оптимальна концентрація аніонного флокулянту Праєстол ПАА 2530 – 15 мг/л.
2. Вставлено, що введення флокулянта у питну воду м.Мелітополя доволяет знизити вміст йонів Fe3+з 0,525 мг/л до норм ГДК шляхом введення 15 мг/л флокулянта. Подальше збільшення дози флокулянту 20 мг/л призводить до підвищення ступеня очищення питної води на 79%. Для зниження концентрації сульфатів та хлоридів оптимальною є доза флокулянта 15 мг/л. Збільшення концентрації флокулянта до 30 мг/л суттєво не підвищує ступінь очищення води, за всіма показниками, тому подальше підвищення дози Праєстола 2530 не є ефективним.