Госпітальні інфекції

Содержание

Слайд 2

це інфекції, воникаючі у госпіталізованих паціентів через 48 годин лікуванні в


це інфекції, воникаючі у
госпіталізованих паціентів через 48 годин лікуванні в стаціонарі

при умові:
Відсутність ознак хвороби на на момент госпіталізації
Якщо паціенти НЕ знаходились в інкубаційному періоді

ГОСПІТАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ

Слайд 3

До госпітальних інфекцій не відносяться: Випадки надходження паціента в стаціонар в

До госпітальних інфекцій не відносяться:
Випадки надходження паціента в стаціонар в інкубаційному

періоді;
Випадки внутрішньоутробної інфекції та інфікуванні новонародженного при проходженні через пологові шляхи.
Слайд 4

Група ризику виникнення госпітальних інфекцій: Паціенти без постійного місця проживання; Паціенти

Група ризику виникнення госпітальних інфекцій:
Паціенти без постійного місця проживання;
Паціенти з тривалими

інфекційними захворюваннями;
Паціенти з імунодефіцитними станами;
Медичний персонал.
Слайд 5

Збудники госпітальних інфекцій Грамнегативні аероби (клебсіела, синегнійна палочка, сальмонела, ентеробактер); Грампозитивні

Збудники госпітальних інфекцій

Грамнегативні аероби (клебсіела, синегнійна палочка, сальмонела, ентеробактер);

Грампозитивні

бактерії (стафілококки, стрептококки);

Віруси (гепатитів В, С, ВІЛ, ротавірус).

Госпітальній епідпроцес дрізняється від позалікарняних та залежить від особливостей популяції збудника, особливостей контингенту госпіталізованих хворих, а також умов, в яких даний епідпроцес развивається

Простіші, гриби.

Слайд 6

ЛІКАРНЯНИЙ сформувались з позалікарняних під впливом факторів лікарняного середовища ПОЗАЛІКАРНЯНІ Ековари

ЛІКАРНЯНИЙ
сформувались з позалікарняних під впливом факторів лікарняного середовища

ПОЗАЛІКАРНЯНІ

Ековари госпітальних штаммов

Циркулюючі в

лікарняних стаціонарах бактерій
Слайд 7

Профілактичні заходи по попередженню заносу в стаціонар позалікарняних збудників при госпиталізації

Профілактичні заходи по попередженню заносу в стаціонар позалікарняних збудників

при госпиталізації в

анамнезі необхідно уточнювати раніше перенесені інфекціонні захворювання, які залишають стійкий та тривалий імунітет (кір, вітряна віспа, епід. паротит та інш.);
анамнез щеплень;
чи був контакт з інфекційними хворими по місцю проживання чи жительства, чи навчання за період, який дорівнює максимальній інкубації.
Слайд 8

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ Мають стійкість до дії несприятливих факторів

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ
Мають стійкість до дії несприятливих факторів навколишнього

середовища : до ультрафіолетових променів, висушуванні (лікарняни штами сіньогнойної палички зберігають свою патогенність на гумових поверхнях – 30 діб, на скляних – 20 діб, в розчині фурациліну – 7 діб).
Слайд 9

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ деякі бактерії не тільки самі володіють

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ
деякі бактерії не тільки самі володіють

плазмидами резистентності, але й можуть здійснбвати передачу факторів резистентності іншим бактеріям (лікарняні штами синьогнійної палички передають стійкість сальмонелам та нейсеріям)
Слайд 10

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ Мають полірезистентність до антибактеріальних препаратів (лікарняні

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ
Мають полірезистентність до антибактеріальних препаратів (лікарняні штами

клебсіели та стафілококків стійкі до 5 та більше антибіотикам).
Слайд 11

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ мають високу вірулетність. Для зараження необхідна

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНАКРНЯНИХ ЕКОВАРІВ БАКТЕРІАЛЬНИХ ЗБУДНИКІВ
мають високу вірулетність.
Для зараження необхідна

менша доза, ніж для позалікарняних штамів (лікарняні штами УПФ здатні визивати захворювання навіть у імунокомпетентних осіб)
Слайд 12

Важливу роль у розвитку госпітального епідпроцесу мають не тільки лікарняні штами

Важливу роль у розвитку госпітального епідпроцесу мають не тільки лікарняні штами

збудників, але й «госпітальна» популяція людей.
Паціенти реанімаційних, гематологічних, онкологічних та інших відділень мають низьку резистентність організму.
Епідпроцес в такій популяції підтримується надходженням в стаціонар нових чутливих паціентів.
Слайд 13

Ріст захворюваності госпітальними інфекціями обумовлен умовами, в яких розвивається епідпроцес госпітальних

Ріст захворюваності госпітальними інфекціями обумовлен умовами, в яких розвивається епідпроцес госпітальних

інфекцій

створення крупних добре обладнанних діагностичною апаратурою багатопрофільних лікарень (велика концентрація хворих, які знаходяться цілодобово в закритих приміщеннях; багатокоечні палати, де постійно має місце виписка одних хворих та надходження інших)

багаточисельні інструментальні втручання, інвазивні лікувальні та дагностичні процедури (що веде д оформування додаткових вхідних воріт для збудників госпітальних інфекцій)

Слайд 14

Ріст захворюваності госпітальними інфекціями обумовлен умовами, в яких розвивається епідпроцес госпітальних

Ріст захворюваності госпітальними інфекціями обумовлен умовами, в яких розвивається епідпроцес госпітальних

інфекцій

застосування великої кількості лікарських препаратів (антибіотиків – що призводить до розвитку дисбактеріозу; імунодепресантів, цитостатиків – що призводить до розвитку імунодефициту), що знижує резистентність організму та розвитку інфекційних хвороб

недостатній контроль за проведенням протиепідемичних заходів(дезінфекції, стерилізації)

Слайд 15

Виділення з дихальних шляхів медичного персоналу хірургічних відділень стафілококку чи синьогнійної

Виділення з дихальних шляхів медичного персоналу хірургічних відділень стафілококку чи синьогнійної

палички призводить у паціентів даних відділень не до інфекції дихальних шляхів, а до раньової інфекції

Основним шляхом передачі госпітальних штамів сальмонельозу є контактно-битовий. Фактором передачі є руки медперсоналу (якщо серед медперсоналу є хворі чи носії). Зараження дітей до року сальмонельозом в 40 % випадків відбувається в умовах стаціонару

В госпітальних умовах кріс природніх шляхів передачі, підключаються додаткові шляхи та фактори передачі інфекції

Слайд 16

Особливості госпітальних штамів Salmonella tyfimurium 6 біоварів, 20 фаготипів полірезистентні до

Особливості госпітальних штамів Salmonella tyfimurium

6 біоварів, 20 фаготипів
полірезистентні до антибіотиків, дезінфектантам

(мають плазміди резистентності)
високовірулентні
госпітальний сальмонельоз характеризується повільним развитком спалахів
Слайд 17

Стафілококкова інфекція в пологових відділеннях основним джерелом стафілококкової інфекції є носії

Стафілококкова інфекція в пологових відділеннях

основним джерелом стафілококкової інфекції є носії стафілококків

серед медперсоналу.
масивна контамінація повітря приміщень можлива при мінімальній чисельності стафілококку 103 в мазках слизистоїх оболонки порожнини носа.
в останні роки стафілококк все частіше виділяють в асоціації із синьогнійною паличкою чи клебсіелою.
Слайд 18

Антибиотикоасоційована діарея Джерелом лихоманкиу паціента може бути антибіотикасоційована діарея, викликана штамами

Антибиотикоасоційована діарея

Джерелом лихоманкиу паціента може бути антибіотикасоційована діарея, викликана штамами

облігатних анаеробних грампозитивних бактерій Clostridium difficile.
Токсини, які виробляє Clostridium difficile (А, В), мають цитотоксичну дію : пошкоджують мембрани клітин, визивають крововиливи, некрози, запалення.
Слайд 19

Антибиотикоасоційована діарея Клініка діареї, викликаної Clostridium difficile, широко варюється. При тяжкому

Антибиотикоасоційована діарея

Клініка діареї, викликаної Clostridium difficile, широко варюється. При тяжкому

перебігу развивається псевдомембранозний коліт. Лихвоманка, переймоподібні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові.
Лабораторна діагностика: виявлення токсину А при проведенні тесту цитотоксичності культур клітин.
Лікування: ванкоміцин 125-500 мг 4 рази на добу 10-14 днів.
Слайд 20

В ОРИТ грамнегативні бактерії виділяють при ураженні

В ОРИТ грамнегативні бактерії виділяють при ураженні

Слайд 21

В структурі госпітальних інфекцій 15 % приходиться на госпітальну (нозокоміальну) пневмонію

В структурі госпітальних інфекцій 15 % приходиться на госпітальну (нозокоміальну) пневмонію

Госпітальна

пневмонія – захворювання, яке характеризується появою на рентгенограмі нових очагово-інфільтративних змін в легенях через 48 годин та більше після госпіталізації в поєданні з клінічною симптоматикою, які підтверджують іх інфекційну природу (нова хвиля лихоманки, гніне мокротиння, лейкоцитоз), при виключенні інфекцій, які знаходились в інкубаційному періоді на момент надходження хворого в стаціонар.
Слайд 22

Класифікація госпітальних пневмоній Виникає протягом 5 днів від моменту госпіталізації та

Класифікація госпітальних пневмоній

Виникає протягом 5 днів від моменту госпіталізації та обумовлені

збудниками, які були у хворого до госпіталізації
Str. pneumoniae
H. influenzae
S. aureus метицилінчутливі.

раняя

Виникає не раніше 6 дня госпіталізації та обумовлена госпітальною мікрофлорою
Pseud. aeruginosa
Acinetobacter spp.
S. aureus метицилінрезистентні

пізня

Слайд 23

Вентиляційно-асоційована пневмонія – виникає через 48 годин після початку проведення ШВЛ

Вентиляційно-асоційована пневмонія – виникає через 48 годин після початку проведення ШВЛ

при відсутності ознак легеневої інфекції на момент інтубації

Виникає протягом 5 днів від моменту ШВЛ
Str. pneumoniae
H. influenzae
S. aureus метицилінчутливі.
Інші представники нормальної мікрофлори порожнини рота

раня

Розвивається після 5 дня ШВЛ та обумовлена госпітальною флорою
Pseud. aeruginosa
Acinetobacter spp.
S. aureus метицилінрезистентні
Часто має полімікробну етіологію

пізня

Слайд 24

фактори, пов`язані зі станом макроорганізму (вік, тяжкість перебігу основного захворювання, наявність

фактори, пов`язані зі станом макроорганізму (вік, тяжкість перебігу основного захворювання, наявність

супутньої патології).
фактори, які підвищують ризик колонізації ротоглотки та шлунку збудниками ГП (перебування в ОРИТ, прийом антибіотиків, антацидів, неадекватна техніка виконання лікувальних та діагностичних процедур, неадекватна обробока рук персоналу та дихальної апаратури).

Фактори розвитку ГП

Слайд 25

фактори, які сприяють рефлюксу та аспірації (проведення ШВЛ, трахеостомія, назогастральний зонд,

фактори, які сприяють рефлюксу та аспірації (проведення ШВЛ, трахеостомія, назогастральний зонд,

незмінно горизонтальне положення хворого на спині).
фактори, які утруднюють нормальне відходження мокротиння (інтубація, застосування морфіноподібних препаратів, імобілізація).

Фактори розвитку ГП

Слайд 26

Емпірична антибактериальна терапія хворих раньої ГП без факторів ризику наявності полірезистентних штамів збудників

Емпірична антибактериальна терапія хворих раньої ГП без факторів ризику наявності полірезистентних

штамів збудників
Слайд 27

Емпірична антибактериальна терапія хворих ГП з факторами ризику наявності полірезистентних штамів збудників (ранньої та позньої)

Емпірична антибактериальна терапія хворих ГП з факторами ризику наявності полірезистентних штамів

збудників (ранньої та позньої)
Слайд 28

Дезінфекція – комплекс мір, направлених на знищення збудників інфекційних хвороб в

Дезінфекція – комплекс мір, направлених на знищення збудників інфекційних хвороб в

навколишньому средеовищі

Види ДЕЗіІНФЕКЦІЇ
(по місцю та часу проведення)
Очагова:
Поточна
Заключна;
Профілактична.
Методи дезінфекції:
механічна,
фізічна,
біологічна,
хімічна

Слайд 29

ХІМІЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ Хлорвмісні речовини (хлорне вапно, хлорамін, двутретьосновна сіль гіпохлорида кальцію).

ХІМІЧНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Хлорвмісні речовини (хлорне вапно, хлорамін, двутретьосновна сіль гіпохлорида кальцію).
йод,

бром та їх сполуки (йодопирон, йодонат, дибромантин).
окислювачі (перекис водню, первомур, дезоксон).
фенол и його похідні (лізол, хлорбетанафтол).
гуанідини (хлоргексидин, полисепт).
альдегіди (формальдегид, глутаровий альдегид).
луги (сода, аміак, метасилікат натрію).
Слайд 30

СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення усіх мікроорганізмів на предметах Предстерилизаційна очистка ручним чи

СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення усіх мікроорганізмів на предметах

Предстерилизаційна очистка ручним чи механізованим

способом иає ціль видалити механічні, білкові, жирові забруднення, лікарняні засоби.
Якість предстерилізаційної очистки визначають шляхом постановки проб:
фенолфталеїнова проба – (моючі засоби);
амідопіринова проба – (кров`яні забруднення).
Слайд 31

Методи стерилізації: паровий (білизна, перев`язочний матеріал и т.д.); гарячеповітряний – деталі

Методи стерилізації:

паровий (білизна, перев`язочний матеріал и т.д.);
гарячеповітряний – деталі приладів, виготовлених

з корозіостійких матеріалів;
радіаційний (провідний при промисловій стерилізації медичних виробів одноразового використання);
газовий (окись етилену для стерилузації кардіостимуляторів);
хімічні препарати (глутаровий альдегід, 6% перекис водню).
Слайд 32

В медичних закладах створюються умови для реалізації парентерального шляху передачі вірусних

В медичних закладах створюються умови для реалізації парентерального шляху передачі вірусних

гепатитів В, С, ВІЛ-інфекції
Застосування різного медичного інструментарію та приборів, включаючи бронхоскопи, цитоскопи, надійна стерилізація яких утруднена

Переливання крові та її компонентів
Наприклад,
хворі гемофілією в 75 % случаев інфіковані HCV

Слайд 33

Протиепідемічні заходи, які направлені на попередження інфікування вірусами гепатитів В, С,

Протиепідемічні заходи, які направлені на попередження інфікування вірусами гепатитів В, С,

ВІЛ-інфекції

Ранне виявлення випадків захворювання у паціентів;
Контроль донорскої крові ті її препаратів;
Використання одноразових інструментів для парентеральних маніпуляцій;
Ретельна стерилізація апаратів та приборів багатократного використання.
Використання перчаток при проведенні будь-яких парентеральних маніпуляцій.