Невідкладна допомога при загрозливих станах у дітей

Содержание

Слайд 2

Серцева недостатність – це клінічний синдром , який розвивається внаслідок порушення

Серцева недостатність – це клінічний синдром , який розвивається внаслідок порушення

систолічної або діастолічної функцій серця, характеризується неможливістю перевести венозний притік крові в адекватний серцевий викид, що проявляється невідповідністю кровообігу метаболічним потребам організму.
Даний стан може розвиватися гостро або перебігати у вигляді хронічного процесу.
Серцева недостатність є недостатністю кровообігу, що виникає внаслідок порушення насосної функції серця.
Слайд 3

Класифікація серцевої недостатності Серцева недостатність За походженням Міокардіальний Перевантажувальна Змішана За

Класифікація серцевої недостатності

Серцева недостатність

За походженням

Міокардіальний

Перевантажувальна

Змішана

За швидкістю розвитку

Гостра

Хронічна

По первинності зниження скоротності

серця або припливу крові до нього

Первинна (кардіогенна)

Вторинна (некардіогенна)

По переважно ураженому відділу серця

Лівошлуночкова

Правошлуночкова

Змішана

Слайд 4

Гемодинамічні варіанти серцевої недостатності Серцева недостатність Систолічна (порушення викиду) Діастолічна (зменшення

Гемодинамічні варіанти серцевої недостатності

Серцева недостатність

Систолічна (порушення викиду)

Діастолічна (зменшення наповнення шлуночків)

Енергодинамічна

Гемодинамічна

Ураження
міокарду

Адгезивний перикардит

Рестриктивна

кардіоміопатія

Перевантаження тиском (стенози, гіпертензія)

Перевантаження об'ємом (недостатність клапанів)

Порушення ритму

Слайд 5

«Теплі та сухі» А «Теплі та вологі» В D «Холодні та

«Теплі та сухі»
А

«Теплі та вологі»
В
D
«Холодні та вологі»
C
«Холодні та сухі»

Так

Ні

Чи є

гіпоперфузія?

Ні

Так

Гіпотензія або тахікардія зі зменшеним пульсовим тиском
Холодні кінцівки
Дратівливість чи порушення свідомості

Гепатомегалія
Тахіпное
Ортпное
Набряки
Асцит

Групи хворих з гострою серцевою недостатністю залежно від клінічних симптомів (канадське кардіоваскулярне товариство, 2013)

Чи є застійні явища?

Слайд 6

ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ (R.D.Ross (1987) ).

ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ (R.D.Ross (1987) ).

Слайд 7

Серцевий викид - найбільш важливий критерій серцевої діяльності Величина серцевого викиду

Серцевий викид - найбільш важливий критерій серцевої діяльності

Величина серцевого викиду залежить

від переднавантаження, постнавантаження на серце, скорочувальної здатності міокарду.
Переднавантаження відображає тиск, що виникає при наповненні кров'ю шлуночків серця у фазу діастоли.
Постнавантаження - напруга, яку долає сердечний м'яз по подоланню опору, пов'язаного з вигнанням крові.
Скорочувальна здатність (контрактильність) міокарду відображає сила скорочень міокардіальних волокон.
Слайд 8

Активація процесів ремоделювання серця Серцево-судинні захворювання Гіпертрофія Нейрогуморальна Інші (розтягування) стимуляця

Активація процесів ремоделювання серця

Серцево-судинні захворювання

Гіпертрофія Нейрогуморальна Інші (розтягування) стимуляця сигнали

Активація внутрішньоклітинних

месенджерів

Кіназ

Фосфатаз

Транскрипційні фактори

Промоутери (гени)

Активація процесів ремоделювання

Слайд 9

Головні причини серцевої недостатності Ушкодження міокарду; Перевантаження серця; Порушення діастоличного наповнення

Головні причини серцевої недостатності

Ушкодження міокарду;
Перевантаження серця;
Порушення діастоличного наповнення серця;
Порушення сердечного ритму.

Проте

наслідок різних патологічних процесів може бути однаковим.
Слайд 10

Ушкодження міокарду виникає При його запальних захворюваннях (міокардиті); Інфекційно-токсичних, обмінно-дистрофічних, дегенеративних

Ушкодження міокарду виникає

При його запальних захворюваннях (міокардиті);
Інфекційно-токсичних, обмінно-дистрофічних, дегенеративних і інших

патологічних станах, що супроводжуються первинним порушенням обмінних та енергетичних процесів в сердечному м'язі за відсутності його гіпертрофії.
Слайд 11

Перевантаження серця Перевантаження тиском При стенозах вістя аорти і легеневої артерії;

Перевантаження серця

Перевантаження тиском
При стенозах вістя аорти і легеневої артерії;
Коарктації аорти;
Легеневій гіпертензії

у великому і малому колі кровообігу.

Перевантаження об'ємом
При недостатності клапанів серця;
Наявність внутрішньосерцевих шунтів.

Слайд 12

Пароксизмальна тахікардія; Миготлива аритмія; Хронічна тахіаритмія і т.д. Порушення серцевого ритму

Пароксизмальна тахікардія;
Миготлива аритмія;
Хронічна тахіаритмія і т.д.

Порушення серцевого ритму

Слайд 13

Основні етіологічні чинники серцевої недостатності у немовлят Структурна патологія серця: дефект

Основні етіологічні чинники серцевої недостатності у немовлят

Структурна патологія серця: дефект міжшлуночкової

перетинки, атріовентрикулярна комунікація, відкрита артеріальна протока, загальний артеріальний стовбур, аортопульмональне вікно, аномальне відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії;
Стан після хірургічної корекції вродженої вади серця;
Аритмії;
Дисфункція лівого шлуночка: кардіоміопатії, міокардит;
Екстракардіальні причини: ниркова недостатність, гіпотиреоз, сепсис.
Слайд 14

Основні етіологічні чинники серцевої недостатності у дітей старшого віку та підлітків

Основні етіологічні чинники серцевої недостатності у дітей старшого віку та підлітків

Неоперовані

вади серця
Стеноз/ недостатність мітрального клапана та аортального клапана
Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка
Аномалія Ебштейна
Синдром Ейзенменгера
Тетрада Фало
Порушення ритму
Стан після хірургічної корекції вродженої вади серця
Набуті вади серця
Хвороба Кавасакі
Ревмокардит; інфекційний ендокардит; міокардит; кардіоміопатія
Екстракардіальні причини: синдром Марфана; серповидноклітинна анемія, ниркова недостатність, легенева гіпертензія.
Слайд 15

Клінічна картина гострої серцевої недостатності розвивається протягом кількох хвилин до декількох

Клінічна картина гострої серцевої недостатності розвивається протягом кількох хвилин до декількох днів

і поділяється на:

Застійну лівошлуночкову (серцева астма, набряк легенів);
Застійну правошлуночкову;
Синдром малого викиду лівого шлуночка (кардіогенний шок);
Синдром малого викиду правого шлуночка (задишково-ціанотичний напад)

Слайд 16

До критичних вроджених вад серця, які з перших днів життя дитини

До критичних вроджених вад серця, які з перших днів життя дитини

призводять до наростання клінічних проявів важкої СН, відносяться складні комбіновані вроджені вади серця:

транспозиція магістральних судин;
загальний артеріальний стовбур;
тотальний аномальний дренаж легеневих вен;
синдром гіпоплазії лівого шлуночка;
критичний стеноз або атрезія легеневої артерії;
атрезія тристулкового клапана;
крайня форма тетради Фалло;
критична коарктація або стеноз аорти;
аномальне відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії;
фіброеластоз ендокарда.

Слайд 17

Гостра лівошлуночкова серцева недостатність Серцева астма – напад інспіраторної задухи, що

Гостра лівошлуночкова серцева недостатність

Серцева астма – напад інспіраторної задухи, що

розвивається зазвичай гостро, частіше вночі. У хворого обличчя бліде, вкрите потом, кашель сухий. Мова утруднена. Відзначаються ціаноз носа, губ. Дихання поверхневе, прискорене. На ЕКГ виявляються різні порушення ритму і провідності, ознаки гіпертрофії і перевантаження лівих відділів серця.

Над легенями визначається жорстке дихання, в нижньозадніх відділах з обох сторін вислуховуються вологі дрібно- та середньопухирцеві хрипи. Останні зазвичай з'являються в пізній стадії серцевої астми і свідчать про її перехід в набряк легенів. Приступ серцевої астми може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Набряк легенів. При прогресуванні нападу серцевої астми задуха наростає, дихання клекотіле, добре чутне на відстані. Посилюється кашель з виділенням рясної кров'яної пінистої мокроти, збільшується кількість вологих, клекотілих хрипів. Різка тахікардія, тони серця глухі, артеріальний тиск знижений.

Слайд 18

Альвеолярний набряк легенів

Альвеолярний набряк легенів

Слайд 19

Гостра правошлуночкова серцева недостатність Підвищення постнавантаження правого шлуночку Підвищення систолічної напруги

Гостра правошлуночкова серцева недостатність

Підвищення постнавантаження правого шлуночку

Підвищення систолічної напруги правого шлуночку

Дилатація

правого шлуночку

Ішемія правого шлуночку

Зміщення міжшлуночкової перегородки вліво

Зниження ударного об’єму правого шлуночка

Зниження ударного об’єму лівого шлуночка

Синдром малого серцевого викиду

Декстропозиція аорти

Стеноз вихідного відділу правого шлуночку і легеневої артерії

дмшп

Гіпертрофія міокарду правого шлуночку

Слайд 20

Діагностика гострої серцевої недостатності ЕКГ. Рентгенографія грудної клітки. ЕхоКГ. Визначення рівня

Діагностика гострої серцевої недостатності

ЕКГ.
Рентгенографія грудної клітки.
ЕхоКГ.
Визначення рівня біомаркерів в крові.
Необхідно

оцінити наявність систолічної або діастолічної дисфункції ЛШ.
Оцінити провідний клінічний синдром: низький серцевий викид або симптоми застою крові, недостатність ЛШ або ПЖ.

Серцева
недостатність

Здорове
серце

З шлунку
виштовхується
менше крові

Ослаблена ,тонка
стінка серця

Слайд 21

Діагностика серцевої недостатності у дітей раннього віку Огляд Симптоми СН: тахікардія,

Діагностика серцевої недостатності у дітей раннього віку

Огляд
Симптоми СН: тахікардія, тахіпное, збільшення

печінки, хрипи в легенях, ціаноз; симптоми гіпоксемії
Фізикальне обстеження:
- Шум в серці (зазвичай з 2-3 дня життя), аритмія
- Оцінка дистальної пульсації
- Вимірювання артеріального тиску на верхніх і нижніх кінцівках
ЕКГ (відхилення ЕОС, аритмія; гіпертрофія / перевантаження різних відділів серця, реполярізаційні порушення)
Рентгенографія ОГК (форма і розміри серцевої тіні)
пульсоксиметрія
Гіпероксидний тест
Клінічний аналіз крові
КОС крові
Слайд 22

Лікування серцевої недостатності Лікування серцевої недостатності Інотропна стимуляція Серцеві глікозиди β-Адренергічні

Лікування серцевої недостатності

Лікування серцевої недостатності

Інотропна стимуляція

Серцеві глікозиди
β-Адренергічні агоністи

Розвантаження серця

Об’ємна

Гемодинамічна

Нейрогуморальна

Гемодинамічна й нейрогуморальна

Діуретики

Вазоділататори

Блокатори


Β-Адренорецепторів

Інгібітори АЛФ
Антагоністи
Ангіотензину ІІ

Слайд 23

Надання швидкої медичної допомоги повинне розпочинатися із заходів по усуненню причин

Надання швидкої медичної допомоги повинне розпочинатися із заходів по усуненню причин

кардіогенного шоку.
Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів.
Оксигенотерапія.
Забезпечити доступ до вени, оскільки інші шляхи введення лікарських препаратів внаслідок порушень мікроциркуляції неефективні.
Ввести в/в краплинно реополіглюкін 5-8 мл/кг, 10% розчин глюкози і 0,9% розчин хлориду натрію в співвідношенні 2: 1 в дозі 50 мл/кг, кокарбоксилазу 100-200 мг, 7,5% розчин хлориду калію в дозі 0,5 мл/кг.
Ввести в/в гідрокортизон 10-15 мг/кг або преднізолон в/в струменево в дозі 2-5 мг/кг.
При вираженому больовому синдромі в/в струменево промедол 1% розчин 0,1 мл/рік життя або баралгін 0,1-0,2 мл/рік життя або анальгін 50% розчин 0,1-0,2 мл / рік життя.
За наявності психомоторного збудження - Діазепам (седуксен, реланіум, сибазон) 0,5% розчин 0,1-0,3 мг/кг в/в струменево або дроперідол 0,25% розчин 0,05 мл/кг в/в.
За наявності психомоторного збудження - Діазепам (седуксен, реланіум, сибазон) 0,5% розчин 0,1-0,3 мг/кг в/в струменево або дроперідол 0,25% розчин 0,05 мл/кг в/в.
Госпіталізація обов'язкова в усіх випадках розвитку кардіогенного шоку.

Кардіогенний шок

Дефект міжшлуночкової перетинки 5%

Ураження стінки правого шлуночка 3%

Інші причини 7%

Мітральна регургітація 9%

Розрив серцевої стінки < 2%

Ураження стінки лівого шлуночка 74%

Слайд 24

Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності у дітей 1. Усунення альвеолярної


Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності у дітей
1. Усунення альвеолярної гіповентиляції

(при лівошлуночковій серцевій недостатності).
2. Зменшення венозного повернення (преднавантаження) до серця.
3. Зниження тиску в судинах легенів (постнавантаження).
4. Зменшення проникності альвеолярно-капілярних мембран при (лівошлуночковій серцевій недостатності).
5. Посилення скоротливості міокарда.
6. Покращення метаболічних (корекція метаболічного ацидозу) і іонообмінних процесів в міокарді.
7. Усунення альвеолярної гіповентиляції
(при лівошлуночковій серцевій недостатності).
Слайд 25

Лікування починати з підбору режиму оксигенотерапії, доступу до вени 1.Оксигенотерапія (маска,

Лікування починати з підбору режиму оксигенотерапії, доступу до вени
1.Оксигенотерапія (маска, вуса)

при першому ступені ГСН- Fi02- 30%, при другому ступені-Fi02 - більше 50%, при третьому ступені Fi02 - більше 80%, використовується метод СДППД, при неефективності інтубація, штучна вентиляція легенів з позитивним тиском кінця видиху.
2.Кардіостимулююча терапія при синдромі малого серцевого викиду (спосіб введення: центральна вена):
Допамін 4% - швидкість введення 5-7.5 мкг\кг\ хв - титрувати до одержання індивідуальної ефективної дози. Дія препарату починається через 3-4 хвилини від початку введення. 1 мл 4% розчину допаміну розвести в 100 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози. Інотропна доза 0.6 мл\кг\год, вазопресорна доза 1.2мл\кг\год. Добутамін - швидкість введення 2-10 мкг\кг\хв.
Для інотропної підтримки при ГСН, що не супроводжується синдромом малого серцевого викиду і на тлі скоригованого метаболічного ацидозу:
Дигоксин 0.025% - в\в струменево повільно доза насичення 0.03-0.05 мг\кг за 24-36 годин в три прийоми з інтервалом 8-12 годин (1 \ 2 + 1 \ 4 + 1 \ 4), потім підтримуюча доза 1\8 від дози насичення.
3.Введення швидкодіючих петльових діуретиків: фуросемід, лазикс - доза 1-3 мг\кг.
4. Для зниження тиску в малому колі кровообігу вазоактивні препарати:
розчин еуфіліну 2.4% - 5-8 мг\кг в\в струменево повільно.
Розчин пентаміну 5% - 2-3 мг\кг в\в струменево повільно під контролем АТ!.
Розчин нітропрусіду натрію 0.1-3 мкг\кг\хв, розчин нітрогліцерину 0.5-06 мкг\кг\хв під контролем АТ!
5.Коррекція метаболічного ацидозу розчином бікарбонату натрію 4% - 2-4 мл\кг в\в повільно.
6.Кардіотрофна терапія:
розчин 10% глюкози з інсуліном (1 од на 3-5гр. глюкози), концентрація калію не більше 1% в розчині.
Рибоксин, панангін, НЕОТОН (екзогенний фосфокреатин).
7. Для зниження проникності альвеолярно-капілярних мембран:
розчин преднізолону 3% - 2-2.5 мг\кг\добу в\в струменево або дексаметазон в дозі 0.3-0.5 мг\кг\добу.
8.Об'ем водного навантаження визначається ступенем декомпенсації:
1 ступінь - визначається фізіологічною потребою (ФП)
2 ступінь - визначається 80% від ФП.
Слайд 26

Гостра дихальна недостатність - стан, який розвивається протягом декількох днів, годин

Гостра дихальна недостатність - стан, який розвивається протягом декількох днів, годин або

хвилин, при якому зовнішнє дихання не забезпечує нормальний газовий склад крові або підтримує його ціною надлишкових зусиль.
Слайд 27

Нормальні показники газового складу крові Діагностичним критерієм гострої дихальної недостатності є

Нормальні показники газового складу крові

Діагностичним критерієм гострої дихальної недостатності є парціальний

тиск кисню менше 50 мм.рт.ст. або парціальний тиск вуглекислого газу більше 50 мм.рт.ст. (при відсутності внутрішньосерцевого шунтування).
Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Причини обструкції верхніх дихальних шляхів (Rogers M.C., 1995) Вроджені захворювання: звуження

Причини обструкції верхніх дихальних шляхів (Rogers M.C., 1995)
Вроджені захворювання:
звуження внутрішнього просвіту

дихальних шляхів: підзв'язковий стеноз, кіста, мембрана, ларингоцелє, пухлина, ларингомаляція, трахеомаляція, трахеостравохідний свищ;
зовнішні здавлювання і пошкодження (цистогігрома, судинне кільце);
родова травма;
неврологічні розлади;
аномалії черепно-лицьової області;
гіпокальціємія.
Придбані захворювання і пошкодження:
інфекції;
травма: постінтубаційний набряк, посттрахеостомічний стеноз;
опіки дихальних шляхів;
аспірації чужорідних тіл;
неврологічні ушкодження;
пухлини;
гіпертрофічний тонзиліт і аденоїди;
системні порушення;
хронічна обструкція верхніх дихальних шляхів.
Слайд 32

Клініко –лабораторна характеристика дихальної недостатності у дітей Компенсована ДН: характеризується відсутністю

Клініко –лабораторна характеристика дихальної недостатності у дітей

Компенсована ДН: характеризується відсутністю порушення

газообміну. Свідомість збережена, шкіра бліда, при фізичному навантаженні - параорбітльний і ціаноз носогубного трикутника, відзначається участь допоміжної мускулатури в акті дихання. ЧД частішає на 10-30% від норми, частота пульсу в нормі або збільшена, PS / ЧД = 3: 1. РаСО2 (46-55); РаО2 (80-65); рН (7,39-7,36).
Субкомпенсована ДН: Дитина збуджена, фізична активність обмежена, шкірні покриви бліді, параорбітльний і ціаноз носогубного трикутника в спокої, виражена задишка і участь в диханні допоміжної мускулатури. Дихання частішає на 30-50%, частота пульсу збільшена, PS / ЧД = 2,5-2: 1. РаСО2 (56-70); РаО2 (64-51); рН (<7,35).
Декомпенсована ДН: Свідомість пригнічена до сопору, вимушене положення хворого, блідість, липкий піт. ЧД збільшується більш ніж на 50%, відзначається виражена тахі- або брадикардія, ставлення пульсу до дихання 2-2,5: 1. РаСО2 (>70); РаО2 (<50); рН (<7,2).
Слайд 33

Cиндром гострої внутрішньоплевральної напруги Напружений пневмоторакс характеризується швидко наростаючою задишкою і

Cиндром гострої внутрішньоплевральної напруги

Напружений пневмоторакс характеризується швидко наростаючою задишкою і ціанозом,

болем в грудній клітині, вираженою тахікардією з парадоксальним пульсом, артеріальною гіпотензією, зміщенням середостіння у здоровий бік. Смерть може наступити протягом декількох хвилин від гострої гіпоксії.
Невідкладна допомога починається з проведення оксигенотерапії 100% киснем. Основним заходом при напруженому пневмотораксі є пункція плевральної порожнини товстою голкою. Вона проводиться в положенні хворого напівлежачи після обробки шкіри антисептиками і проведення анестезії в другому міжребер'ї по середньоключичній лінії. Якщо пацієнт знаходиться без свідомості, то анестезія не проводиться. При клапанному пневмотораксі необхідний пасивний дренаж за Бюлау.
Слайд 34

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі Надати дитині підвищене положення, піднімаючи головний

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі

Надати дитині підвищене положення, піднімаючи головний кінець,

або положення на боці;
Звільнити від тісного одягу;
Відновити прохідність дихальних шляхів:
- очистити ротову порожнину від слизу пальцем, загорнутим бинтом або носовою хусткою;
- відсмоктати вміст носових ходів і ротової порожнини за допомогою гумової груші, провести туалет носа, при значному набряку слизової оболонки застосувати судинозвужувальні краплі;
при западанні язика надати дитині положення на спині з максимальним розгинанням голови, висунути нижню щелепу вперед, очистити ротову порожнину і ввести повітропровід;
Забезпечити доступ свіжого повітря, надходження кисню за допомогою катетера, маски.
Слайд 35

Алгоритм дій при гострій дихальній недостатності Забезпечити оксигенотерапію при ДН I

Алгоритм дій при гострій дихальній недостатності

Забезпечити оксигенотерапію при ДН I -

II.
Забезпечити штучну вентиляцію легенів при ДН III - IV.
Слайд 36

Невідкладна допомога на госпітальному етапі Санація верхніх дихальних шляхів за допомогою

Невідкладна допомога на госпітальному етапі

Санація верхніх дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача

при необхідності;
Використання інгаляцій з лужними розчинами, муколітиками, протинабряковими препаратами;
Оксигенотерапія зволоженим киснем (50-60%) через носовий катетер, маску, кисневу палатку зі швидкістю 6-8 л/хв протягом не менше 30 хв, далі 3-4 л/хв;
З метою розвантаження малого кола кровообігу в/в вводять 2,4% розчин еуфіліну 3-5 мг/кг, 0,05% розчин строфантину або 0,06% розчин коргликону - 0,1 мл/рік життя, 1% розчин лазиксу – 1- 2 мг/кг, глюкокортикоїди - 2 мг/кг по преднізолону;
При метеоризмі і високому стоянні діафрагми показані очисна клізма, масаж живота, аспірація вмісту шлунка за допомогою зонда;
Корекція метаболічних розладів досягається в/в введенням поляризуючої суміші, 5% розчину вітаміну В6 (0,3-0,5 мл), кокарбоксилази 5-10 мкг/кг, панангина 0,2 мл/кг, 4% розчину бікарбонату натрію від 2 до 4 мл/кг при наявності ацидозу.