Содержание
- 2. Широко відомі пандемії чуми — ‘‘Юстиніанова” (VI ст., близько 100 млн. жертв), “Чорна смерть” (XIV ст.,
- 3. Голландський натураліст Антоній ван Левенгук (1632—1723) напри кінці XVІI ст, зробив дуже важливе відкриття, виявивши під
- 4. Левенгук , Антоні ван ( Leeuwenhoek , Antoni van 1632-1723 ) , нідерландський натураліст . Народився
- 5. Інфекція — стан зараження макроорганізму збудниками (вірусами, бактеріями, найпростішими). Запозиченому з класичної латини слову “infectio” (фарбування,
- 6. Інфекційний процес - комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на зараження і розмноження патогенного мікроба в
- 7. Інфекційна хвороба — найвищий ступінь вираженості інфекційного процесу, коли в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними
- 8. Інфекційні хвороби характеризуються: • певною етіологією (патогенний мікроб або його токсини); • заразливістю, нерідко — схильністю
- 9. Характерною ознакою інфекційних хвороб є циклічність (наявність періодів): інкубаційного, продромального періоду (початковий), періоду розпалу (активних проявів
- 10. Інкубаційний період триває від моменту потрапляння патогенного мікроба в організм до появи перших клінічних ознак захворювання.
- 11. Тривалість інкубаційного періоду варіює в значних межах — від кількох годин (ботулізм, токсикоінфекція) до кількох тижнів
- 12. У продромальний період хвороби з’являються перші її ознаки (найчастіше вони неспецифічні): головний біль, нездужання, незначне підвищення
- 13. плями Копліка
- 14. Період розпалу триває від кількох днів (кишкові інфекції, ГРВІ) до кількох тижнів і навіть місяців (гострі
- 15. Після перенесеного інфекційного захворювання формується імунітет.
- 16. Резервуар інфекції сукупність біотичних і абіотичних об'єктів, що є середовищем природної життєдіяльності паразитичного виду і забезпечують
- 17. Класифікація інфекційних хвороб 1. Антропонози (від грец. anthropos — людина, nozos — хвороба) — група інфекційних
- 18. Епідемічне вогнище - місце перебування джерела інфекції з навколишньою територією в тих межах, в яких збудник
- 19. У 1947 р. видатний радянський і український епідеміолог Лев Васильович Громашевський запропонував класифікацію інфекційних хвороб, яка
- 20. Клініко-епідеміологічна класифікація: • кишкові інфекції (фекально-оральний механізм передачі, місце первинної локалізації — травний канал); • інфекції
- 21. Механізм передачі - еволюційно вироблений спосіб переміщення збудника з одного організму господаря до іншого , що
- 22. Фактори передачі інфекції - елементи зовнішнього середовища , що забезпечують перенесення збудника від одного організму до
- 23. Шляхи передачі - сукупність елементів зовнішнього середовища, що забезпечують перенесення збудника з одного організму в інший
- 24. Аерозольний механізм передачі. При локалізації збудника на слизових оболонках дихальних шляхів його виведення відбувається з повітрям,
- 25. Фекально -оральний механізм передачі . Специфічна локалізація збудника в кишечнику визначає його виведення з зараженого організму
- 26. Трансмісивний механізм передачі. Передача збудників, циркулюючих в крові хворого, реалізується за допомогою членистоногих, що харчуються кров’ю,
- 27. Контактний механізм передачі . Збудники інфекційних хвороб , що паразитують на шкірних покривах і слизових оболонках
- 28. Профілактичні та протиепідемічні заходи Медичні аспекти профілактики інфекційних хвороб: • систематичний санітарний контроль за водопостачанням населення;
- 29. Карантин - режимно-обмежувальні заходи в системі протиепідемічного обслуговування населення, що передбачає адміністративні, медико-санітарні, ветеринарні та інші
- 30. Дезінфекція, або знезараження, - процес знищення в навколишньому середовищі або видалення з неї збудників інфекційних хвороб
- 31. Імунопрофілактика інфекційних хвороб - система заходів, що здійснюються з метою попередження, обмеження розповсюдження та ліквідації інфекційних
- 32. Методи обстеження: Клінічні: опитування, епідеміологічний анамнез. фізикальний Лабораторні: вірусологічні, бактеріологічні, паразитологічні, алергологічні, біологічні, імуноферментні, ПЛР та
- 33. Епідеміологічний анамнез - сума відомостей, що характеризують можливе зараження, механізм і шляхи передачі інфекції
- 34. • мікроскопічний; • бактеріологічний (посів крові, випорожнень, сечі, мокротиння та інших рідин організму на штучні поживні
- 35. Основні симптоми інфекційних хвороб: Гарячка. Висипка. Пронос. Респіраторний синдром. Жовтяниця. Менінгеальні явища. Лімфаденопатія та ін.
- 36. ДОГЛЯД ЗА ІНФЕКЦІЙНИМ ХВОРИМ Госпіталізація суворо за нозологією (краще – за серотипом збудника) Суворе дотримання протиепідемічного
- 37. Хвороби фекально-орального механізму передачі
- 39. До кишкових інфекцій відноситься більше 25% всіх заразних захворювань людей дизентерія холера сальмонельоз черевний тиф і
- 40. Загальні ознаки інфекцій, що передаються фекально-оральним шляхом лихоманка, симптоми загальної інтоксикації, ураження шлунково-кишкового тракту у вигляді
- 41. Критерії тяжкості гострих кишечних інфекцій Інтоксикація (в т.ч. лихоманка - субфебрильна, фебрильна, висока) Блювота (одноразова, повторна,
- 42. Харчові токсикоінфекції Захворювання, безпосередньо пов'язані з їжею, поділяються на: Харчові отруєння (гриби, наявність певних хімічних речовин)
- 43. Інкубаційний період - від 30 хв до 12-24 год. Симптоми хвороби виникають раптово і швидко наростають
- 44. Клініка сальмонельозу Гастроінтестинальна форма - гострий початок , виражена інтоксикація (висока гарячка , головний біль ,
- 45. Клініка ботулізму Інкубаційний період - від декількох годин до 10 днів диспепсичний синдром Неврологічні порушення: розлади
- 46. Лікування гострих кишечних інфекцій Режим - відповідно ступеня тяжкості хвороби ( при черевному тифі - суворий
- 47. Гепатити А - антропонозное вірусне інфекційне захворювання з фекально -оральним механізмом передачі збудника. Характеризується переважним ураженням
- 48. Звичайні симптоми гепатиту. Пожовтіння шкіри; Нудота; Блювота; Відсутність апетиту; Слабкість; Потемніння сечі; Посвітління калу. Часто гостра
- 49. Ботулізм (botulismus: від лат. hotulus — ковбаса) — це гостре токсико-інфекційне захворювання, спричинюване переважно дією токсину
- 50. гельмінтози “гельмінт” (від грецьк. helmis) і “гельмінтоз”. Натепер відомо, що 384 види гельмінтів здатні паразитувати в
- 52. • 3-є місце в світі серед інфекційних хвороб посідають кишкові гельмінтози; • 25 % населення земної
- 53. Ентеробіоз (лат. enterobiasis, англ. enterobiasis,— контагіозний антропонозний гельмінтоз із фекально-оральним механізмом передачі, спричинюваний гостриками з переважною
- 54. Аскаридоз (лат. ascaridosis, англ. ascariasis) — антропонозний геогельмінтоз, спричинюваний людськими аскаридами, який у ранній фазі характеризується
- 56. Механізм заражения — фекально-оральний, шляхи передачі — контактно- побутовий, аліментарний, водний. Зараження відбувається в разі проковтування
- 57. Пізня (кишкова) фаза зумовлена перебуванням гельмінтів у кишках. Значно частіше хворі скаржаться на зміну апетиту, зазвичай
- 58. Хвороби з повітряно-краплинним шляхом передачі грип (лат. influenza, фр. grippe) — гостра інфекційна хвороба з періодичним
- 60. Кір (лат. morbilli, англ. — measles/rubeola) — вірусне захворювання, що характеризується гострим початком із продромальною гарячкою,
- 61. Єдине джерело інфекції — хвора людина. Механізм передачі — повітряно-краплинний. Збудник потрапляє в організм через верхні
- 62. Інкубаційний період зазвичай триває 10–14 днів, іноді може подовжуватися до 21. Протягом інкубаційного періоду клінічні прояви
- 63. Загальні прояви хвороби не є специфічними. Синдром інтоксикації при кору проявляється головним болем, втратою апетиту, загальною
- 64. Епідемічний паротит (лат. parotitis epidemica; син.: паротитна інфекція) — вірусне інфекційне захворювання з характерною клінічною картиною
- 65. Хворий може виділяти вірус у навколишнє середовище за З дні до початку хвороби і протягом 9
- 66. Дифтерія (лат. diphtheria) — гостре антропонозне інфекційне захворювання із повітряно-краплинним механізмом передачі, що характеризується ураженням ротоглотки
- 68. Вітряна віспа (розмовне ‘"вітрянка”, лат. varicella, англ. chickenpox) — контагіозне вірусне захворювання, яке здебільшого трапляється у
- 70. Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення наприкінці інкубаційного періоду (за
- 71. ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В Джерело інфекції - інфікована людина. Це люди, хворі на гострий чи хронічний ГВ,
- 72. До природних шляхів передавання ВГВ належать: прямі статеві контакти, передавання від матері до дитини, прямі та
- 73. Жовтяничний період. На відміну від гепатиту А, за вірусного гепатиту В у жовтяничному періоді досягають максимального
- 75. Скачать презентацию