Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука

Июль 22, 2022

Главная
Медицина
Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука

Содержание

2. Здоров’я людини у статуті ВООЗ трактується як стан повного соціального, психічного та біологічного благополуччя, а не
3. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – наука, що вивчає соціальні закономірності здоров’я людей та обґрунтовує
4. Охорона здоров’я – система державних, громадських та індивідуальних заходів та засобів, що сприяють здоров’ю, запобіганню захворювань
5. Розділи соціальної медицини та організації охорони здоров’я 1. Медична статистика (загальна статистика, статистика здоров’я, статистика охорони
6. Методи дослідження в соціальній медицині 1) статистичний метод—як основний метод дослідження в соціальній медицині з допомогою
7. Основні завдання соціальної медицини вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення; забезпечення всебічної характеристики зрушень
8. Основні завдання соціальної медицини розробка напрямків оздоровлення населення та визначення принципів системи охорони здоров'я, його теоретичних
9. “Valetudo magnum bonum est!” Життя і здоров’я - найвищі людські цінності, а саме здоров’я є найбільшим
10. Здоров’я людини залежить від багатьох факторів, визначальними з яких є: природні суспільні генетичні. Воно є невід’ємною
11. Найбільш важливі детермінанти здоров’я пов’язані з соціально-економічними умовами, в яких люди народжуються, живуть, працюють і старіють.
12. СУПЕРЕЧНОСТІ СУЧАСНОГО СВІТУ БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ РІВЕНЬ БАГАТСТВА НАЯВНІСТЬ ЗНАЧНИХ РЕСУРСІВ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД БАГАЖ НАУКОВИХ І МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ
13. 20% ВВП 80% ВВП ДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ 5 млрд. населення 1 млрд. населення КРАЇНИ,
14. ДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ 20% 60% 20% 86% 13% 1% НАЙБАГАТШІ З СЕРЕДНІМИ ДОСТАТКАМИ НАЙБІДНІШІ
15. ВПЛИВ РІВНЯ ДОХОДІВ НА ЗДОРОВ’Я БІДНІ КРАЇНИ БАГАТІ КРАЇНИ 170 млн. дітей мають знижену вагу тіла
16. РЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ (грн) Харків Луганськ Суми Чернігів КИЇВ Полтава Черкаси Кіровоград Миколаїв Дніпропетровськ Донецьк Запоріжжя
17. Здоров’я визначається 2-ма групами чинників (факторів): внутрішніми (генетичні особливості організму, його конституція – фенотип у широкому
18. Повна відповідність зовнішніх і внутрішніх факторів – ідеальна основа для формування та збереження здоров’я. Постійно виникаючі
19. Фактори, що визначають здоров’я спосіб життя – 50-55% вплив зовнішнього оточуючого середовища – 20-25 %; дія
20. Складники способу життя рівень життя (можливість придбання матеріальних благ та користування ними); уклад життя (традиції, рівень
21. ВІДМІННОСТІ В СПОСОБІ ЖИТТЯ БІДНИХ І ЗАМОЖНИХ ПРОШАРКІВ НАСЕЛЕННЯ
22. ПРОВІДНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я (за даними ВООЗ) Знижена маса тіла Небезпечний секс Високий кров’яний тиск
23. Демографія - наука про населення (від "демос" - народ, "графо" - описувати), або інакше статистика населення.
24. Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками: Характеристика населення на певний час (його чисельність, склад,
25. Найбільші за чисельністю населення країни світу: Китай (1млрд. 313 млн.); Індія (1 млрд. 29 млн. );
26. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
27. Статево-вікова піраміда населення України у 2011 році
28. Статево-вікові піраміди міського та сільського населення України у 2011 р.
29. Повікова структура постійного населення України (тис. осіб)
30. Населення України за віком : 0-14 років – 14,07 %; 15-49 років – 43,97 %; 50
32. Типи вікової структури населення При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення
33. Національний склад населення України за даними переписів населення
34. Розподіл населення України за рівнем освіти
35. Міграція населення За територіальним принципом: а) міждержавну (в межах одного континенту, між сусідніми державами); б) у
37. Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення. Різниця
38. Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності й смертності населення України у 1989–2008 рр. (‰)
39. Негативний природний приріст населення в Україні є результатом сукупної дії: низької народжуваності; високої смертності; несприятливої вікової
40. Основні демографічні показники народжуваність смертність природний приріст середня очікувана тривалість життя смертність немовлят
41. Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання
42. ТИПИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ОФОРМЛЯЮТЬ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ "Медичне свідоцтво про народження“(форма № 103/о-95) "Медична довідка про
44. Спеціальні показники народжуваності сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її
47. Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа,
48. У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво про народження" дитини - форма
50. Спеціальні показники смертності смертність за статтю (у чоловіків і жінок) за віком (в окремих вікових групах)
52. Структура загальної смертності серед населення України Перше місце займають хвороби системи кровообігу - 63,6 % Друге
53. Смертність населення в країнах Європейського регіону ВООЗ (на 1000 населення) (за даними бази ЗДВ 2010 р.)
54. Структура смертності дитячого населення (0-14 років) Перше місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3
55. Материнська смертність – це статистичне поняття, пов'язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42
56. Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 14,9
58. Мертвонароджуваність – 6,44 ‰, Перинатальна смертність – 11,07 ‰, Неонатальна смертність – 4,47 ‰.
60. Структура смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді, на другому - вроджені
61. ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (на 1000 нас.)
62. РІВНІ НАРОДЖУВАНОСТІ ЗА ВООЗ
63. РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗА ВООЗ
64. РІВНІ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ЗА ВООЗ
65. Середня очікувана тривалість життя - це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося (ровесникам
66. середня очікувана тривалість життя, років
69. Причини, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні економічна дестабілізація; зниження життєвого рівня переважної більшості населення;
70. Захворюваність населення це збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та
71. Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних: звертань за лікарською допомогою в
72. При вивченні захворюваності за даними звертань за медичною допомогою розрізняють такі її види: 1. Загальна захворюваність
73. Розрізняють такі основні показники загальної захворюваності: первинна захворюваність (Іпсіdепсе) - рівень вперше зареєстрованих захворювань за календарний
76. Структура первинної захворюваності серед всього населення України (%)
77. Структура загальної захворюваності серед всього населення України (%)
78. Інфекційна захворюваність Обов'язковій реєстрації та обліку підлягають такі захворювання: черевний тиф, паратифи, інші інфекції, викликані сальмонельозами,
79. Для аналізу інфекційної захворюваності застосовуються такі показники: частота виявлених захворювань (співвідношення їх числа до чисельності населення
80. Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання Спеціальному обліку підлягають деякі неепідемічні захворювання: злоякісні новоутворення; психічні хвороби; венеричні
81. Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за такими показниками: частота госпіталізації (відношення числа госпіталізованих з приводу певного захворювання
82. Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності Одиницею обліку є випадок втрати працездатності. Обліковим документом для реєстрації кожного
83. Найбільш поширені захворювання у чоловіків та жінок
84. Сучасний стан здоров'я населення України, який досить суттєво відтворюють показники захворюваності, характеризується такими основними тенденціями: Зростає
86. Скачать презентацию

Слайд 2

Здоров’я людини у статуті ВООЗ трактується як стан повного соціального, психічного

та біологічного благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів, як таких!

Слайд 3

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – наука, що вивчає соціальні

закономірності здоров’я людей та обґрунтовує шляхи його поліпшення через раціональну організацію охорони здоров’я.

Слайд 4

Охорона здоров’я – система державних, громадських та індивідуальних заходів та засобів,

що сприяють здоров’ю, запобіганню захворювань та попередженню передчасної смерті, забезпеченню активної життєдіяльності та працездатності людини. Вона включає комплекс заходів та засобів, що мають відношення до здоров’я населення.
Медична допомога – система спеціальних медичних заходів та засобів, що сприяють здоров’ю, забезпеченню активної життєдіяльності та працездатності людини.

Слайд 5

Розділи соціальної медицини та організації охорони здоров’я
1. Медична статистика (загальна статистика,

статистика здоров’я, статистика охорони здоров’я);
2. Вчення про здоров’я населення (методи та критерії вивчення й оцінки здоров’я та закономірностей його змін, соціальні фактори здоров’я, методи соціальної профілактики);
3. Організація медичної допомоги населенню:
планування діяльності лікувально-профілактичного закладу (з ним тісно пов’язане фінансування);
облік роботи та звітність;
організація та оцінка діяльності медичних закладів;
економіка, фінансування та маркетинг у сфері охорони здоров’я.

Слайд 6

Методи дослідження в соціальній медицині
1) статистичний метод—як основний метод дослідження в

соціальній медицині з допомогою якого вивчаються масові явища, що стосуються здоров’я населення та надання медичної допомоги;
2) історичний метод, встановлює історичні закономірності розвитку громадського здоров’я і його охорони;
3) соціологічні методи – дозволяють вивчати соціальну структуру і її вплив на здоров’я;
4) експериментальний, дозволяє вивчати переваги (недоліки) організаційних форм медичної допомоги людям;
5) експертизи, з допомогою якої вивчається якість і ефективність медичної допомоги;
6) економічні, що дають змогу визначити економічну ефективність системи медичної допомоги.

Слайд 7

Основні завдання соціальної медицини
вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення;

забезпечення всебічної характеристики зрушень (динаміки), які відбуваються в показниках здоров'я населення країни в цілому, а також на регіональних рівнях, соціально-економічних, еколого-географічних зонах, населених пунктах, окремих колективах;
наукове розкриття умов і чинників, які призводять до позитивних і негативних відхилень у стані здоров'я різних соціальних, віково-статевих та інших груп населення;

Слайд 8

Основні завдання соціальної медицини
розробка напрямків оздоровлення населення та визначення принципів системи

охорони здоров'я, його теоретичних та організаційних основ;
аналіз діяльності органів та закладів охорони здоров'я, створення їх раціональних структур і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм організації роботи, проведення реформування та реструктуризації;
створення різнострокових прогнозів та планів розвитку системи охорони здоров'я з метою проведення цілеспрямованих заходів щодо підтримання належного рівня здоров'я населення.

Слайд 9

“Valetudo magnum bonum est!” Життя і здоров’я - найвищі людські цінності,

а саме здоров’я є найбільшим природним благом людини.

Слайд 10

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів, визначальними з яких є:
природні
суспільні

генетичні.
Воно є невід’ємною умовою гармонійного розвитку людей та показником рівня соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.

Слайд 11

Найбільш важливі детермінанти здоров’я пов’язані з соціально-економічними умовами, в яких люди

народжуються, живуть, працюють і старіють.
У світі існують разючі відмінності в здоров’ї, пов’язані з соціально-економічними детермінантами.
Ці відмінності не є вироком долі, а свідчать про неефективну політику.
Вони є неприйнятними і вимагають рішучих заходів від урядів країн щодо їх скорочення.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВООЗ
МАРГАРЕТ ЧЕН

Слайд 12

СУПЕРЕЧНОСТІ СУЧАСНОГО СВІТУ
БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ РІВЕНЬ БАГАТСТВА
НАЯВНІСТЬ ЗНАЧНИХ РЕСУРСІВ
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД
БАГАЖ НАУКОВИХ І МЕДИЧНИХ

ЗНАНЬ

ДЕМОКРАТІЯ

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

БІДНІСТЬ

ЗЛИДНІ

ІЗОЛЯЦІЯ

ХВОРОБИ

НЕРІВНІСТЬ В ДОСТУПІ ДО СОЦІАЛЬНИХ БЛАГ

БЕЗРОБІТТЯ

Слайд 13

20% ВВП
80% ВВП
ДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ
5 млрд. населення
1 млрд. населення
КРАЇНИ,

ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

РОЗВИНЕНІ КРАЇНИ

Слайд 14

ДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ
20%
60%
20%
86%
13%
1%
НАЙБАГАТШІ
З СЕРЕДНІМИ ДОСТАТКАМИ
НАЙБІДНІШІ
ЧИСЕЛЬНІСТЬ
СПОЖИВАННЯ

Слайд 15

ВПЛИВ РІВНЯ ДОХОДІВ НА ЗДОРОВ’Я
БІДНІ КРАЇНИ
БАГАТІ КРАЇНИ
170 млн. дітей мають знижену

вагу тіла
понад 3 млн дітей помирає від недоїдання

1 млрд з надмірною вагою тіла
300 млн – ожиріння
0,5 млн помирають від причин, пов’язаних з ожирінням

Слайд 16

РЕГІОНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВ (грн)
Харків
Луганськ
Суми
Чернігів
КИЇВ
Полтава
Черкаси
Кіровоград
Миколаїв
Дніпропетровськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
Сімферополь
Житомир
Вінниця
Одеса
Тернопіль
Луцьк
Рівне
Хмельницький
Львів
Івано-Франківськ
Ужгород
Чернівці
понад 1000
< 1000
< 900
< 800
< 700
< 600

Слайд 17

Здоров’я визначається 2-ма групами чинників (факторів):
внутрішніми (генетичні особливості організму, його

конституція – фенотип у широкому розумінні цього слова)
зовнішніми, обумовленими впливом клімату, етнічними традиціями, харчовими звичками, екологічним благополуччям довкілля, впливом шкідливих факторів виробництва і іншими.

Слайд 18

Повна відповідність зовнішніх і внутрішніх факторів – ідеальна основа для формування

та збереження здоров’я.

Постійно виникаючі порушення цієї рівноваги і є причинами порушення здоров’я, особливо в тих випадках, коли відхилення у зовнішньому середовищі виходять за межі пристосувальних, компенсаторних можливостей організму або популяції.

Слайд 19

Фактори, що визначають здоров’я
спосіб життя – 50-55%
вплив зовнішнього оточуючого середовища

– 20-25 %;
дія спадкових факторів – 20 %;
функціонування охорони здоров’я – 8-10 %

Слайд 20

Складники способу життя
рівень життя (можливість придбання матеріальних благ та користування ними);
уклад

життя (традиції, рівень та прояви суспільної культури, певний порядок суспільного життя в країні /регіоні/);
стиль життя (його активність – виробнича, суспільно-політична, культурна /просвітня/, побутова, і т.д.);
якість життя (здоров’я, умови побуту, праці, харчування, відпочинок і т.д.).

Слайд 21

ВІДМІННОСТІ В СПОСОБІ ЖИТТЯ БІДНИХ
І ЗАМОЖНИХ ПРОШАРКІВ НАСЕЛЕННЯ

Слайд 22

ПРОВІДНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
(за даними ВООЗ)
Знижена маса тіла
Небезпечний секс
Високий кров’яний

тиск
Тютюн
Алкоголь
Небезпечна вода, погані санітарно-гігієнічні умови
Високий рівень холестерину
Дим всередині приміщень від згорання твердого палива
Дефіцит заліза
Надлишкова маса тіла / ожиріння

Слайд 23

Демографія - наука про населення (від "демос" - народ, "графо" -

описувати), або інакше статистика населення.

Слайд 24

Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками:
Характеристика населення на

певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) - так звана статика населення;
Характеристика процесів зміни чисельності населення - динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень — міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення).

Слайд 25

Найбільші за чисельністю населення країни світу:
Китай (1млрд. 313 млн.);
Індія (1 млрд.

29 млн. );
Сполучені Штати Америки (278 млн.);
Індонезія (228 млн.);
Бразилія (176 млн.);
Росія (145 млн.);
Пакистан (144 млн.);
Бангладеш (131 млн.);
Японія (126 млн.);
Нігерія (110 млн.).

Слайд 26

ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Слайд 27

Статево-вікова піраміда населення України у 2011 році

Слайд 28

Статево-вікові піраміди міського та сільського населення України у 2011 р.

Слайд 29

Повікова структура постійного населення України (тис. осіб)

Слайд 30

Населення України за віком :
0-14 років – 14,07 %;
15-49 років

– 43,97 %;
50 років і старше – 41,96 %.

Слайд 31

Слайд 32

Типи вікової структури населення
При прогресивному типі вікової структури частка дітей

(0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 років і старше.
Для регресивного типу вікової структури характерно, що частка людей старшого віку переважає частку осіб 0-14 років.
Стаціонарним вважається тип вікової структури населення, в якій частка осіб у віці 0-14 років приблизно дорівнює частці осіб у віці 50 років і старше.

Слайд 33

Національний склад населення України за даними переписів населення

Слайд 34

Розподіл населення України за рівнем освіти

Слайд 35

Міграція населення
За територіальним принципом:
а) міждержавну (в межах одного континенту,

між сусідніми державами);
б) у межах однієї держави.
За тривалістю :
постійна, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне проживання чи тривалий час;
сезонною (переїзд на нетривалий час, часто в зв'язку з сезонними роботами);
"маятниковою" (щоденний від'їзд сільських жителів на роботу, на навчання в міста та повернення ввечері до свого постійного місця проживання).

Слайд 36

Слайд 37

Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності

та смертності приріст населення.
Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.

Слайд 38

Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності й смертності населення України у 1989–2008 рр.

(‰)

Слайд 39

Негативний природний приріст населення в Україні є результатом сукупної дії:
низької народжуваності;
високої

смертності;
несприятливої вікової структури.

Слайд 40

Основні демографічні показники
народжуваність
смертність
природний приріст
середня очікувана тривалість життя
смертність

немовлят

Слайд 41

Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем

народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Слайд 42

ТИПИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ОФОРМЛЯЮТЬ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ
"Медичне свідоцтво про народження“(форма №

103/о-95)
"Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/о-96)
Журнал обліку новонароджених (форма № 152/о)
Свідоцтво про народження (ЗАГС)

Слайд 43

Слайд 44

Спеціальні показники народжуваності
сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених

жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);
брутто-коефіцієнт відтворення - число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років;
нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.

Слайд 45

Слайд 46

Слайд 47

Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з

дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти.
Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом "Лікарське свідоцтво про смерть" (форма № 106/о-95) або "Фельдшерська довідка про смерть" (форма № 106-1/о-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Слайд 48

У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво

про народження" дитини - форма № 103/о-95 і "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" - форма № 106-2/о-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини.
Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть", ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф. № 153/о). Запис у журналі робиться паралельно з заповненням вищевказаного свідоцтва.

Слайд 49

Слайд 50

Спеціальні показники смертності
смертність за статтю (у чоловіків і жінок)
за віком

(в окремих вікових групах)
за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)

Слайд 51

Слайд 52

Структура загальної смертності серед населення України
Перше місце займають хвороби системи

кровообігу - 63,6 %
Друге місце — злоякісні новоутворення - 11,8 %
Третє місце - нещасні випадки, отруєння та травми - 8,1 %
Четверте місце - хвороби органів травлення - 4,4 %.
Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.

Слайд 53

Смертність населення в країнах Європейського регіону ВООЗ (на 1000 населення) (за

даними бази ЗДВ 2010 р.)

Слайд 54

Структура смертності дитячого населення (0-14 років)
Перше місце посідають стани, які виникли

в перинатальному періоді (48,3 ‰).
Друге місце в структурі загальної смертності дітей - вроджені аномалії (25,6 ‰).
Третє місце - нещасні випадки, травми та отруєння (6,2 ‰). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в автокатастрофах.
Інфекційні та паразитарні хвороби
Хвороби органів дихання
Хвороби нервової системи та органів чуття

Слайд 55

Материнська смертність – це статистичне поняття, пов'язане зі смертю жінки під

час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Слайд 56

Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 14,9

Слайд 57

Слайд 58

Мертвонароджуваність – 6,44 ‰,
Перинатальна смертність – 11,07 ‰,
Неонатальна смертність

– 4,47 ‰.

Слайд 59

Слайд 60

Структура смертності немовлят
перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді,

на другому - вроджені вади розвитку,
на третьому - нещасні випадки, отруєння,травми,
на четвертому — інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.

Слайд 61

ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (на 1000 нас.)

Слайд 62

РІВНІ НАРОДЖУВАНОСТІ ЗА ВООЗ

Слайд 63

РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗА ВООЗ

Слайд 64

РІВНІ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ЗА ВООЗ

Слайд 65

Середня очікувана тривалість життя - це середнє число років, що належить

прожити поколінню, яке народилося (ровесникам певного віку) при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робились розрахунки.

Слайд 66

середня очікувана тривалість життя, років

Слайд 67

Слайд 68

Слайд 69

Причини, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні
економічна дестабілізація;
зниження життєвого рівня

переважної більшості населення;
деградація соціальної сфери;
катастрофічне погіршення стану довкілля;
загострення криміногенної ситуації

Слайд 70

Захворюваність населення
це збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують

рівень різних захворювань та їх структури серед усього населення або окремих його груп на даній території.

Слайд 71

Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:

звертань за лікарською допомогою в медичні заклади;
медичних оглядів окремих груп населення;
про причини смерті;
опитування населення;
спеціальних вибіркових досліджень.

Слайд 72

При вивченні захворюваності за даними звертань за медичною допомогою розрізняють такі

її види:

1. Загальна захворюваність — облік всіх захворювань (гострих і них), які зареєстровані у населення певної території за певний період;
2. Інфекційна захворюваність - спеціальний облік гострих захворювань, пов'язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів;
3. Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання підтягає спеціальному обліку внаслідок їх епідеміологічного та соціального значення (злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання тощо):
4. Госпітальна чи "госпіталізована1" захворюваність дає можливість вивчити склад хворих, що лікувались у стаціонарі;
5. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців виділяється внаслідок її соціального та економічного значення.

Слайд 73

Розрізняють такі основні показники загальної захворюваності:
первинна захворюваність (Іпсіdепсе) - рівень вперше

зареєстрованих захворювань за календарний рік на даній території; при цьому враховуються всі гострі та вперше встановлені протягом року хронічні захворювання:
загальна захворюваність, або поширеність захворювань (Рrеvаlепce) - рівень усіх зареєстрованих захворювань за календарний рік: гострих і хронічних (зареєстрованих при першому звертанні в поточному році, а виявлених як в поточному, так і в попередні роки);
структура первинної та загальної захворюваності населення.

Слайд 74

Слайд 75

Слайд 76

Структура первинної захворюваності серед всього населення України (%)

Слайд 77

Структура загальної захворюваності серед всього населення України (%)

Слайд 78

Інфекційна захворюваність
Обов'язковій реєстрації та обліку підлягають такі захворювання: черевний тиф,

паратифи, інші інфекції, викликані сальмонельозами, бруцельоз, всі форми дизентерії та ряд інших. Перелік захворювань, який періодично змінюється, регламентує МОЗ України.
Особливий облік передбачено також для виявлених інфікованих і хворих на СНІД, що регламентується спеціальними інструктивно-методичними документами.

Слайд 79

Для аналізу інфекційної захворюваності застосовуються такі показники:
частота виявлених захворювань (співвідношення

їх числа до чисельності населення даної території; показники розраховуються на 100 тисяч населення);
сезонність (за основу беруться дані про число захворювань по місяцях. показники сезонних коливань - це співвідношення даних за місяць до середньорічних);
частота госпіталізації та повнота охоплення нею (в першому випадку — це відношення числа госпіталізованих до чисельності населення, в другому — до числа виявлених захворювань, у відсотках);
частота захворювань за віком, статтю, професією (співвідношення числа захворювань у відповідній групі до чисельності населення даної групи):
число виявлених бацилоносіїв на 1000 обстежених.

Слайд 80

Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання
Спеціальному обліку підлягають деякі неепідемічні захворювання:
злоякісні новоутворення;
психічні

хвороби;
венеричні хвороби;
активний туберкульоз;
важкі мікози.
Необхідність спеціального обліку вказаних захворювань обумовлена:
високим рівнем розповсюдження;
значною частотою смертності при деяких із них
епідеміологічною значимістю;
соціальною обумовленістю.

Слайд 81

Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за такими показниками:
частота госпіталізації (відношення числа

госпіталізованих з приводу певного захворювання чи всіх госпіталізованих у розрахунку на чисельність населення, що мешкає на даній території);
рівень госпіталізації за віком, статтю, місцем проживання (відношення числа госпіталізованих хворих даної групи в розрахунку на чисельність населення цієї групи);
структура госпіталізації (питома вага кожного захворювання серед загальної кількості госпіталізованих хворих; можливо розраховувати структуру госпіталізованих за віком, статтю, місцем проживання);
середня тривалість лікування (відношення числа ліжко-днів, провезених хворими в стаціонарі, до числа вибулих хворих): цей показник доцільно пов'язувати з віком хворих, діагнозами, результатами лікування та аналізувати окремо для виписаних зі стаціонару та померлих хворих.

Слайд 82

Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності
Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.
Обліковим документом

для реєстрації кожного випадку тимчасової непрацездатності працівника протягом року є листок непрацездатності.

Слайд 83

Найбільш поширені захворювання у чоловіків та жінок

Слайд 84

Сучасний стан здоров'я населення України, який досить суттєво відтворюють показники захворюваності,

характеризується такими основними тенденціями:

Зростає поширеність та первинна захворюваність за більшістю класів хвороб.
Зростає частота переходу гострих захворювань у хронічні.
Домінуюче місце в структурі посідають хронічні неінфекційні захворювання» передусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, органів травлення,
Підвищується частота вроджених вад і спадкових захворювань.
Значно збільшується інфекційна захворюваність, і в першу чергу туберкульоз, кишкові інфекції, дифтерія, вірусний гепатит.
Зростає поширеність соціально обумовлених хвороб, насамперед венеричних, СНІДу, туберкульозу.
Відбувається диференціація рівнів захворюваності в основних соціальних групах, зокрема підвищення захворюваності серед малозабезпечених верств населення.

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука

Содержание

Здоров’я людини у статуті ВООЗ трактується як стан повного соціального, психічного

Соціальна медицина та організація охорони здоров’я – наука, що вивчає соціальні

Охорона здоров’я – система державних, громадських та індивідуальних заходів та засобів,

Розділи соціальної медицини та організації охорони здоров’я1. Медична статистика (загальна статистика,

Методи дослідження в соціальній медицині1) статистичний метод—як основний метод дослідження в

Основні завдання соціальної медицинививчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення;

Основні завдання соціальної медицинирозробка напрямків оздоровлення населення та визначення принципів системи

“Valetudo magnum bonum est!” Життя і здоров’я - найвищі людські цінності,

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів, визначальними з яких є:природні суспільні

Найбільш важливі детермінанти здоров’я пов’язані з соціально-економічними умовами, в яких люди

СУПЕРЕЧНОСТІ СУЧАСНОГО СВІТУБЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ РІВЕНЬ БАГАТСТВАНАЯВНІСТЬ ЗНАЧНИХ РЕСУРСІВТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОСВІДБАГАЖ НАУКОВИХ І МЕДИЧНИХ

20% ВВП80% ВВПДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ5 млрд. населення1 млрд. населенняКРАЇНИ,

ДИСПРОПОРЦІЇ В РОЗПОДІЛІ ЕКОНОМІЧНИХ БЛАГ20%60%20%86%13%1%НАЙБАГАТШІЗ СЕРЕДНІМИ ДОСТАТКАМИНАЙБІДНІШІЧИСЕЛЬНІСТЬСПОЖИВАННЯ

ВПЛИВ РІВНЯ ДОХОДІВ НА ЗДОРОВ’ЯБІДНІ КРАЇНИБАГАТІ КРАЇНИ170 млн. дітей мають знижену

Здоров’я визначається 2-ма групами чинників (факторів): внутрішніми (генетичні особливості організму, його